Продовження БАНКета: держава витратить 44 млрд. гривень, щоб увійти в капітал проблемних банків

Теги: інвестиції, капітал, криза, банківська система, НБУ

У банківської системи залишився останній шанс - рекапіталізація найбільших банків (держава дає банку грошей і за це стає його акціонером). Такий висновок напрошується після заяв керівництва країни і самих банкірів. 2 квітня уряд і Нацбанк прийняли спільну постанову про порядок рекапіталізації проблемних банків. "Мова йде про викуп урядом контрольних пакетів акцій таких банків", - відзначила Юлія Тимошенко.

Збільшення капіталу банків дозволить їм відновити свою платоспроможність, стверджують банкіри і чиновники. "Ми зробили прогноз стану капіталу і розриву ліквідності й, беручи до уваги наростаючу вже півроку кризу, прийшли до висновку, що нам необхіден такий захід, як рекапіталізація", - розповідає Фокусу голова правління банку "Фінанси та кредит" Володимир Хливнюк. Банкір очікує остаточного рішення влади протягом двох тижнів.

Уряд має у своєму розпорядженні досить обмежені ресурси: у бюджеті на ці цілі передбачено 44 млрд. грн. (близько 2-3% ВВП). З 26 комерційних банків, які відповідають критеріям для проведення рекапіталізації, максимум вісім можуть розраховувати на неї за рахунок держбюджету, стверджує перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов. Про намір одержати підтримку від держави вже привселюдно заявили банк "Київ", Укрпромбанк, Надра Банк, Родовід Банк, Укргазбанк, банк "Фінанси та кредит" і одеський Імексбанк.

"Банк проведе емісію, і держава викупить пакет 50% плюс одна акція", - пояснює запропоновану владою схему Володимир Хливнюк.

"За українським законодавством схема виглядає як створення спільного підприємства, але за фактом рекапіталізація є частковою націоналізацією", - уважає директор Міжнародного інституту приватизації, керування власністю та інвестицій Олександр Рябченко.

Націоналізація і часткова державна участь використовуються провідними країнами для боротьби із кризою з минулої осені. На збільшення капіталів приватних банків і компаній у світі було витрачено $1,4 трлн. Тільки уряд США виділив на докапіталізацію $714 млрд. і купив активів на $663 млрд.

У березні прем'єр Тимошенко пригрозила, що підприємства, які затримують зарплату і звільняють велику кількість співробітників, також будуть націоналізовані.

"Націоналізація - найбільш ефективний спосіб боротьби із кризою при капіталізмі. Однак дійсна боротьба сьогодні розгортається навколо питання про те, у чиїх інтересах і за чий рахунок відбуватиметься націоналізація", - уважає директор Інституту глобалізації і соціальних рухів (Москва) Борис Кагарлицький.

Входження держави в капітал банків повністю відповідає інтересам їхніх власників. Під час економічного бума вони воліли одержувати прибуток без участі держави. Зараз, коли в банків маса боргів, їхні акціонери намагаються перекласти вантаж проблем на бюджет і платників податків.

Чиновники поки мовчать про те, чи зможуть вкладники банків, у капітал яких увійде держава, одержати свої гроші. Адже процедура рекапіталізації припускає введення в банк тимчасової адміністрації НБУ, що негайно вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на півроку. Говорячи простіше, нинішній сценарій означає, що вкладникам доведеться почекати.

У державні руки

"Білий" список банків, які будуть рекапіталізовані, повинні оприлюднити від дня на день. Але чиновники Кабміну і НБУ баряться. Говорять, що вони чекають, коли заявку на рекапіталізацію подасть Приватбанк, найбільший за розмірами активів і депозитів. У Приватбанку стверджують, що в державних уливаннях не мають потреби. "Заявку на рекапіталізацію банк не подавав. Коментувати чужі заявки і заяви уряду за цим питанням вважаю нелогічним, оскільки практичних кроків не було, а коментувати плани не зовсім коректно, вони можуть змінитися в будь-який момент", - заявив Фокусу голова правління Приватбанку Олександр Дубилет.

Банкіри вважають, що чим раніше відбудеться рекапіталізація, тим краще. І застерігають, що затягування питання призведе до збільшення необхідних вкладень держави. "Коли банк проходив стрес-тестування, сума, необхідна для збільшення капіталу, була в 3-4 рази менше, ніж зараз. І вона продовжує збільшуватися. Ніхто не міг очікувати, що відтік коштів з банків буде настільки масштабним і що повернення кредитів стануть проблематичними в 2008-2009 роках", - говорить Володимир Хливнюк. На думку банкіра, ситуація в банківській сфері вимагає швидких і ефективних рішень: "Досвід кризових місяців показав, що вести переговори і залучити в банк відразу чотирьох-п'ятьох акціонерів нереально, тим більше що західний інвестор не працює зі швидкістю, адекватним змінам сьогоднішнього часу".

Втім, іноземних інвесторів можна зрозуміти. Українська банківська система в глибокій кризі, і платити живі гроші за банки, на балансі яких величезні борги, - собі дорожче.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що напередодні рекапіталізації власники банків можуть вивести гарні активи у зв'язані компанії, а весь неліквід залишити державі.

На чию користь

Однак головна інтрига рекапіталізації не там, де її шукають. Питання не стільки в тому, коли й у які банки ввійде держава, скільки в тому, як і у чиїх інтересах уряд почне ними управляти. Зараз Кабмін визначився тільки з тим, що контролювати використання коштів, які надійдуть із держбюджету на збільшення капіталу, буде чиновник, спрямований з уряду в банк. "Ми заженемо туди більші гроші, тому обов'язково буде представник від уряду", - говорить в. о. глави Мінфіну Володимир Матвійчук. Чиновник зізнається, що механізм контролю над банками з боку уряду ще має потребу в доопрацюванні.

"Якщо держава ввійшла в бізнес і одержала контрольний пакет, це значить, що всі найважливіші рішення приймаються державою", - відзначає Олександр Рябченко. Однак не секрет, що українські чиновники не так вже й рідко діють всупереч державним інтересам. Навіть якщо компанія формально перебуває в руках держави, то, як правило, керування здійснюють великі бізнеси-структури.

Умови для цього створюються, схоже, уже зараз, адже керувати рекапіталізованими банками будуть вихідці з комерційних банків. "Нинішніх керівників цих банків необхідно замінити. Але чи зможе держава знайти досвідченішого керівника, що не був би вихідцем із приватного банку?" - задається питанням Олег Устенко. На його думку, платники податків зможуть розраховувати хіба що на те, що зарплати топ-менеджменту в банках будуть зменшені.

Експерти стверджують, що на рекапіталізації держава зможе заробити, продавши куплені акції після закінчення кризи, коли банківський бізнес знову стане прибутковим. Але поки мова йде скоріше про збитки. До того ж немає ніяких гарантій, що в майбутньому, коли банки знову почнуть отримувати прибуток, приватні акціонери не витиснуть державу з банків. Достатньо згадати, що багато діючих банків, зокрема й ті, що подали заявки на рекапіталізацію, у минулому мали в числі своїх засновників і акціонерів державні структури. У держкомпаній були пакети акцій у Надра Банку, банку "Фінанси та кредит", в Укргазбанку та інших. Однак згодом державні пакети розмивалися і зменшувалися доти, поки їхня роль не звелася до мінімуму.

"Якщо держава корумпована, то завжди є можливість домовитися групі осіб і розмити пакет держави", - відзначає Олександр Рябченко. А це значить, що в майбутньому держава може втратити контроль над банками, на підтримку яких сьогодні витрачаються десятки мільярдів.

За матеріалами Фокус

Додати коментар




RedTram Україна