Білі комірці йдуть у село

Сергій Лосєв (1) 06 Квітень'09

Теги: інвестор, інвестиції

Останнім часом автора цих рядків переслідує дежавю. Точніше повтор розмов знайомих бізнесменів середньої руки. Вперше за довгі роки вони міркують про те, як можна заробити не на продажах або туризмі, а на сільському господарстві. А все тому, що, за їх словами, більше вкладати за великим рахунком нікуди. І за старими, звичними, схемами ведення бізнесу заробити незабаром не буде можливо взагалі.

Ми вирішили відтворити логіку міркувань цих бізнесменів. Можливо, вона не безгрішна, але в кожному разі про такий тренд у думках вітчизняних мікроінвесторів варто знати. Отже.

Якщо раніше економіка споживання стимулювала розвиток практично будь-якого бізнесу, починаючи від ресторану, закінчуючи "купи-продай" або виробництвом, то сьогодні зрозуміло, що "крамничка закривається". Причому, незважаючи на дії влади, мінімум на років 3-4. Споживач глобально скорочує свої витрати, і цей процес призводить до масових фактичних банкрутств, або дуже значного скорочення прибутку.

"Короткі" інвестиції сьогодні йдуть у минуле. До кризи, маючи "вільний" мільйон, не потрібно було особливо думати, що з ним робити. Можна було, наприклад, "вирішити" питання щодо землі в Київській області, трохи почекати і продати її ділянками, заробивши мінімум утричі більше.

Навіщо основній масі доморослих комерсантів потрібно було дивитися у майбутнє за таким розкладом і вкладати кошти на перспективу в 3-5 років? Це було просто нерозумно з погляду швидкості заробітку. Гроші самі йшли в руки. Головне було мати зв'язки і вільні кошти. Тепер же настає час "довгих інвестицій" і "важких грошей".

Найбільш перспективною галуззю для подібних вкладень на сьогоднішній день є АПК. Вкладати більше нікуди. Всі інші сфери мають великі ризики. АПК ж є, більш-менш, стабільною галуззю, у плані попиту. Адже їсти люди будуть завжди і за будь-яких розкладів. Крім того, продукція цієї галузі одна з небагатьох, що ще йде на експорт. Причому, така тенденція буде зберігатися.

Можна звичайно заперечити, що, мовляв, продукцію українських аграріїв "забиває" імпорт і тому вкладати кошти необхідно саме в цю галузь, а не у виробництво. На подібну думку є заперечення.

Українська продукція конкурентноздатна у тому випадку, коли у її виробництво вкладають гарні кошти і використовують сучасні технології. Звичайно, якщо працювати як у минулому, заощаджувати на насіннєвому матеріалі, добривах, техніці, то можна лише сподіватися на дотації. Якщо ж бути готовим до тривалих вкладень, то ситуація кардинально зміниться. Мова йде саме про такий сценарій.

До того ж, на сьогоднішній день будь-який уряд в Україні буде намагатися скоротити імпорт і підтримати національного виробника. Це диктує елементарна логіка перспектив вітчизняного експортно-імпортного балансу.

Ще один важливий момент - це поки що ще наявна можливість створити свою власну латифундію і укріпитися на земельному ринку. Ну а потім, залежно від ситуації або працювати, або продати такий бізнес іноземцям. Адже іноземні інвестори в кожному разі будуть активно приходити в Україну і цікавитися сільськогосподарською землею.

За таким сценарієм, продаж готового аграрного бізнесу може стати дуже цікавим видом комерції. Чимось на зразок банківського бума, коли українські недоолігархи по-швидкому реєстрували банківські організації і "тепленькими, щойно з НБУ" продавали їх іноземцям.

В принципі, такі тенденції є вкрай позитивними для аграрної галузі, яка хронічно страждає від нестачі ресурсів. Тому цілком можливо, що криза піде на користь вітчизняному АПК. Природно, за умови, якщо українські бізнесмени трохи замисляться про свої майбутні перспективи.

За матеріалами Proua.com

Додати коментар




RedTram Україна