Гривня додала проблем нашим банкірам

Теги: банківська система, гривня

22 березня керівники найбільших комерційних банків повинні надати президентові України антикризовий план порятунку української банківської системи. Таке завдання Віктор Ющенко дав українським банкірам після спільної наради, проведеної 11 березня.

Фінансистам доведеться розробити план, який вирішував би відразу низку невідкладних питань: ризик подальшої девальвації гривні, відтік депозитів, погіршення якості активів, недостатність капіталу.

Грошей немає, навіть коли вони є

Вітчизняна фінансова система переживає найжорстокішу нестачу ліквідності, викликану тотальною кризою довіри.

Недовіра населення і бізнесу до банків призвела до значного відтоку депозитів. З жовтня по березень тільки фізособи забрали з банківської системи більше 50 мільярдів гривень. Бізнес також не прагне зберігати кошти на банківських рахунках - за останні п'ять місяців юрособи вивели більше 27 мільярдів гривень. У такий спосіб менш ніж за півроку українська банківська система втратила четверту частини всієї депозитної бази.

Але не тільки населення не вірить фінустановам - недовіра банкірів один до одного фактично заморозила міжбанківський кредитний ринок. Вартість овернайтів з початку року навіть в "гарні" дні не опускається нижче 20%, а максимальна ціна "нічних грошей" зашкалювала в лютому за 120%. При цьому навіть у ті дні, коли залишки на коррахунках банків перебувають на високих рівнях (свідчить про достатність гривневого ресурсу в системі), вартість міжбанківських кредитів однаково залишалася дуже високою. За словами банкірів, це відбувається тому, що "вільна" гривня перебуває у розпорядженні в 2-3 великих банків з іноземним капіталом, які заморозили свою роботу на міжбанку.

До цього варто додати, що вже не довіряє українським банкірам і керівництво Нацбанку. Восени 2008 року НБУ щедро рефінансував комерційні банки - за жовтень-листопад було видано 74,7 мільярда гривень (з урахуванням овернайтів). Ця сума повністю перекрила відтік депозитів за зазначений період (близько 42 мільярдів гривень).

Однак банкіри не поспішали використати гроші НБУ на підтримку ліквідності - куди більш перспективним застосуванням цих коштів їм здався валютний ринок. Згодом керівництво Нацбанку визнало, що кошти рефінансування тиснули на курс гривні. Тому цього року НБУ набагато обережніше видає гроші банкам (січень - 5 мільярдів, лютий - 15 мільярдів гривень). Крім цього, НБУ намагається контролювати використання фінустановами цих коштів і у разі виділення банку значних сум рефінансування вводить у ньому куратора.

Зрубали гілляку, на якій сиділи

Ще однією проблемою українських банків є знецінювання гривні. Восени фінустанови непогано заробили на валютних спекуляціях, але тепер вони змушені в екстреному порядку шукати мільярди гривень на докапіталізацію. Внаслідок переоцінки валютних активів (девальвація гривні за жовтень-грудень склала 65%) сумарні активи банків за останній квартал 2008 року виросли на 28,6%. При цьому банки скорочували, а то й зовсім припиняли видачу нових кредитів.

"З якістю кредитного портфеля ситуація однозначна - девальвація національної валюти у сукупності зі зменшенням реальних доходів населення і бізнесу та переважаючою кількістю валютних кредитів призводять до збільшення рівня поганих кредитів у портфелях банків", - говорить аналітик інвестгрупи "Сократ" Роман Сіротян. Яких масштабів досягне рівень проблемної заборгованості по системі, спрогнозувати зараз ніхто не береться. Банкіри констатують, що на даний момент вона вже становить 10-12%, і стверджують: подальші темпи зростання проблемної заборгованості в першу чергу залежать від поведінки курсу гривні.

Погіршення якості активів змушує банки збільшувати відрахування в резерви, що при одночасному роздутті активів змушує їх збільшувати капітал. За оцінками аналітиків інвесткомпанії "Трійка Діалог Україна", для докапіталізації всієї системи (якщо не відбудеться подальше погіршення макроекономічної ситуації) знадобиться близько 46 мільярдів гривень.

Де гроші лежать

Українські банки мають три варіанти вирішення проблеми нестачі капіталу. Перший - сподіватися на фінансову допомогу акціонерів. Таким шляхом пішли дочірні банки потужних західних фінансових груп, а також фінустанови, що входять до складу великих вітчизняних ФПГ. Другий - попросити допомоги в держави. У держбюджеті на 2009 рік передбачено 44 мільярда гривень на докапіталізацію банківської системи.

"За підтримкою держави найближчим часом можуть звернутися близько 10 банків. У першу чергу це великі банки з українським капіталом, власники яких не мають коштів для збільшення капіталу. "Родовід" і Укргазбанк уже висловили своє бажання залучити державний капітал", - говорить Роман Сіротян. І третій - піти з ринку, об'єднавшись із більш успішним банком або оголосивши себе банкрутом. "Консолідація банківської системи в Україні неминуча, у нас зареєстровано набагато більше фінансових установ (185 банків на початок березня. - ред.), ніж це необхідно, щоб покрити попит на фінансові послуги населення, особливо в кризовий час", - вважає заступник голови правління Ерсте Банку Павло Цетковський.

Також серйозною проблемою українських банків є значне боргове навантаження. За оцінками НБУ, на початок лютого загальний обсяг заборгованості українських фінустанов складав 38,4 мільярди доларів, з яких в 2009 році банки виплатити близько 8,7 мільярди доларів. Зовнішні ринки капіталу міцно закриті для українських банків, тому розраховувати на рефінансування або реструктуризацію боргів не доводиться. (Виняток становлять деякі банки з іноземним капіталом.) А на тлі відтоку депозитів, що не припиняється, банкам дуже важко буде акумулювати необхідні кошти.

Далі гірше, але недовго

Прогнозувати, що найгірше для українських банків уже позаду, не береться жоден фінансист, більшість схиляється до того, що ситуація може ще трохи ускладнитися. "Ми доторкнемося до дна ближче до кінця 2009 року. У першій половині року всі банки пройдуть через аудит. Гривня і нерухомість досягнуть нових рівноважних рівнів. У другій половині року стане вже видно, які банки вийдуть із ринку. А ті фінустанови, що залишаться, зможуть всебічно оцінити економічну ситуацію. І хоча я не вірю в значне зростання у другій половині 2009 року, але падіння закінчиться", - ділиться прогнозами Павло Цетковський.

Ще менш райдужно оцінюють фінансисти перспективи поновлення довіри до банків. "Довіра до банків буде відновлюватися повільно, швидкість цього процесу залежатиме від того, чи зможуть банки, що є зараз проблемними, повернутися до нормальної роботи і виконати свої зобов'язання перед клієнтами", - вважає Роман Сіротян.

"Підрив довіри до банків був критичним. До фінустанов був прикріплений ярлик джерела всіх проблем. За моїми прогнозами, довіра відновиться не раніше середини 2010 року", - додає Цетковський.

співавтор: Борис Давиденко

За матеріалами Діло

Додати коментар




RedTram Україна