Чому українцям не щастить на Варшавській біржі

02 Серпень'11

Теги: інвестор, фондова біржа

Компанії з українськими активами вперше перенесли свої розміщення на Варшавській фондовій біржі. Попит на Україну впав?

Польщі вдалося побудувати те, до чого так прагне Росія, і те, про що так мріють в Україні - створити регіональний фінансовий центр. Сюди тягнуться емітенти з усієї Європи: тільки в II кварталі на ній пройшло 55 IPO (хоча й зовсім невеликих, причому 13 - на головному майданчику і 42 на альтернативній NewConnect). Це не тільки більше, ніж у попередньому I кварталі (45), але й більше, ніж у Лондоні і Франкфурті разом узятих. Українці також із задоволенням йшли до Варшави. Тільки з початку року там розмістилися п'ять компаній з вітчизняними активами. Однак липень показав, що Польща вміє і розчаровувати. Вперше за п'ять років з моменту першого розміщення українського емітента відразу дві компанії - Vioil і Valinor - перервали свої розміщення, відклавши їх на невизначений час. Невже польські інвестори розчарувалися в українських активах?

Причина 1. Переоцінка "Невдача Vioil говорить про те, що польські інституційні інвестори, які в невеликих угодах з Україною становлять 60-80% від попиту на акції в процесі IPO, готові купувати лише якісні історії за розумною ціною на тлі інтенсифікації попиту на акціонерний капітал і нестабільної ринкової ситуації", - вважає керівний директор інвестиційно-банківського підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Макар Пасенюк. Vioil ж маркетувати свою історію в ціновому діапазоні $400-500 млн., тоді коли справедлива вартість компанії, на думку ICU, десь в межах, що не перевищують $250-300 млн.

Причина 2. Боргова криза Втім, багато інвестбанкірів вважають, що причиною відстрочки розміщень стала боргова криза в Європі та США. Саме на липень припав пік чергових грецьких проблем. З трьох обговорюваних варіантів два передбачали вибірковий дефолт. Та й інформація з США залишала багато запитань. Все це не було приводом для довгострокових покупок акцій. "У нормальних умовах функціонування ринку оцінка Valinor в 5,5 P/EBITDA досить адекватна. Однак з початку червня донині індекс WIG Ukraine впав майже на 12%. Таким чином, для українських компаній, які планують розміщення на Варшавській фондовій біржі, склалася несприятлива кон'юнктура. Щоб зацікавити інвестора, компанії змушені розміщуватися з дисконтом. А це, як видно, не входило в плани Valinor", - коментує аналітик консолідованої інформації ІГ "Альтера Фінанс" Тетяна Пруцкова. Навіть якщо враховувати той факт, що оцінка Vioil близько 9,5 P/EBITDA досить завищена по відношенню до середньої 6-7 P/EBITDA на ВФБ і по відношенню до українських компаній, які вже котируються на цій біржі, то, на думку Тетяни Пруцкової, така оцінка була цілком досяжна. Приміром, компанія Ovostar, яка встигла розміститися на ВФБ на початку червня зараз котирується з показниками P/EBITDA в 10,7.

Не на боці емітентів був і сезон відпусток. Глава інвестиційно-банківського напрямку ІК "Фенікс Капітал" Володимир Носов зазначає, що історично липень - не найсприятливіший період для проведення IPO, і компанії, які зважилися на операцію цього місяця, йшли на певний ризик. За його словами, незважаючи на те що підстави для такого ризику були (ціни, за якими розмістилися попередні емітенти з України, свідчили, що операцію можна провести навіть у липні), ні нові компанії, ні їхні консультанти не розраховували, що в цей час на ринку будуть розміщуватися й інші емітенти з України.

Сьогодні версія з несприятливими зовнішніми факторами значиться як офіційна причина перенесення розміщень. Тому компанії, які не відчуваючи гострої необхідності в залучених засобах, відклали свої розміщення на більш сприятливий період.

Причина 3. Чинні акції та перенасиченість Польські аналітики висувають й іншу версію низького попиту на акції Vioil і Valinor. Інвестори на ВФБ завжди досить насторожено ставилися до компаній, які пропонували до продажу чинні акції, а не виключно папери нової емісії, що могло припускати поступовий вихід власників з бізнесу. Приміром, Valinor планувала розмістити як мінімум 17,435 млн. акцій, але лише 8,203 млн. нових акцій. Іншими словами, інвесторам пропонувалися майже рівні частки старих і нових акцій. Причому кошти, виручені від продажу акцій додаткової емісії, планувалося направити на розвиток компанії, решту мали отримати власники бізнесу - основний акціонер Кирило Подільський і менеджери.

Схожа ситуація склалася і з компанією Vioil. Остання планувала розмістити близько 31,9 млн. акцій, з них 26 млн. - нових (30,2% новоствореного статутного капіталу) та 3,3 млн. - чинних, що перебувають у власності міноритарного акціонера компанії Асхата Сагдієва (володіє 9,99% -им пакетом). Близько 2,6 млн. акцій, що належать головному акціонерові компанії та голові ради директорів Віктору Пономарчуку (володіє 90%), планувалося запропонувати в рамках опціону менеджера. Проте прихильників цієї версії не так багато.

Більшість експертів як основну причину бачать перенасиченість пропозицій схожих компаній з циклічного сектора, який, у свою чергу, стоїть на історичному максимумі. Тільки з початку року у Варшаві відбулося три IPO і одне SPO українських агрокомпаній, що викликало надмірну пропозицію паперів сектора на WSE. "Можна констатувати, що найближчим часом розміщення невеликих агрохолдингів на Варшавській фондовій біржі буде вкрай важким. У першу чергу через велику кількість публічних компаній з цього сектору нашої країни. Інвестори, як мінімум, хочуть подивитися на результати публічних компаній і побачити позитивну динаміку ціни акцій, - говорить Макар Пасенюк. - Тому для агрохолдингів, які готувалися провести IPO цього року, теоретичною альтернативою залучення грошей на публічних ринках можуть стати фонди прямого інвестування, об'єднання з публічними компаніями або продаж стратегічним інвесторам".

І все ж, незважаючи на удаваний песимізм щодо можливих розміщень агрохолдингів на ВФБ найближчим часом, якісні та цікаві українські компанії з інших секторів можуть бути високо оцінені та затребувані ринком.

За матеріалами Інвестгазета

RedTram Україна