Карта зляже

Дмитро Гриньков (2) 17 Березень'10

Теги: НБУ

Нацбанк зафіксував в 2009 р. різке зростання кількості шахрайських операцій з платіжними картами, випущеними вітчизняними банками. Хоча абсолютні обсяги втрат поки що не такі великі, тенденція насторожує.

Хочете - вірте…

Якщо вірити даним регулятора, сума збитків банків від карткових шахраїв в 2009 р., в порівнянні з 2008 р., зросла на 6,1 млн грн., до 13 млн грн. При цьому кількість випадків шахрайства збільшилася майже в 6,5 разу, до 39,3 тис. Тобто кожна вдала махінація приносила шахраям в середньому досить невелику суму - всього 330 грн.

За даними НБУ, минулого року було здійснено 590 млн карткових операцій на загальну суму 353,2 млрд грн. Таким чином, частка шахрайських операцій в сукупному обороті склала 0,007% - за кількістю транзакцій і 0,004% - за сумою. Не секрет, що банки і платіжні системи прагнуть приховувати реальні обсяги карткової крадіжки, щоби не підривати довіру клієнтів до платіжних карт. Тому цілком імовірно, що банки в своїй звітності перед регулятором істотно занизили реальні масштаби карткового шахрайства.

"Таку інформацію нам дали банки. Наскільки ці дані відображають справжню ситуацію, ми не можемо перевірити. Ніхто не знає реальних масштабів шахрайських операцій з платіжними картами", - відзначає Віктор Кравець, виконавчий директор НБУ з питань платіжних систем і безготівкових розрахунків.

Згідно офіційної звітності Нацбанку, збитків від шахрайства зазнали 44 банки, тоді як членами міжнародних платіжних систем (МПС; Visa і MasterCard) є понад 120 вітчизняних фінустанов. Навіть лобісти МПС вважають дані НБУ про шахрайство заниженими.

"Це дуже невеликий рівень шахрайства, на порядок менший від прийнятних масштабів даного явища в інших країнах, зокрема, європейських. Впродовж останніх декількох років рівень шахрайських операцій з картами українських банків не перевищував 0,06% від суми", - сказав Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем.

В той же час учасники карткового ринку не схильні драматизувати ситуацію. "Тенденція до зростання рівня шахрайства є, але поки що це не становить загрози для розвитку карткового бізнесу. Були часи, коли частка шахрайських транзакцій доходила до 5% сукупного обсягу карткових операцій", - заспокоює Антон Романчук, голова правління Українського процесингового центру.

Нацбанк пояснює основну причину більш ніж двократного збільшення в 2009 р. збитків від шахрайських операцій з картами тим, що банки продовжують випускати "пластик" з магнітною смугою. Такі платіжні карти, на відміну від карт з вбудованим мікрочіпом, погано захищені від різного роду махінацій. За даними НБУ, 99,7% шахрайських операцій було здійснено з картами Visa і MasterCard, тоді як по картах Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) випадків шахрайства зафіксовано не було. Річ у тім, що карти НСМЕП спочатку оснащувалися вбудованими мікрочіпами, на них відсутня магнітна смуга. Кілька років тому МПС з метою підвищення безпеки карткових розрахунків також ініціювали перехід на чіпові карти (так званий EMV-стандарт). Проте вітчизняні банки, на відміну від своїх зарубіжних колег, не досягли істотного прогресу в даному напрямі. За даними НБУ, на початок 2010 р. в обігу перебували менше 600 тис. чіпових карт МПС, це всього 2% від загальної кількості "пластику", що перебуває в обігу.

Компанії Visa і MasterCard не змогли прокоментувати ситуацію з переходом українських банків на чіповий стандарт (на момент підготовки статті БІЗНЕС не отримав відповідей на свої запити). В той же час емісія чіпових карт НСМЕП перевищує 1,3 млн шт. Як відомо, ця платіжна система є дітищем НБУ, і банківський регулятор не упускає можливості відстояти інтереси НСМЕП в піку МПС.

Є думка, що "свіжа" статистика про шахрайство була оприлюднена Нацбанком саме з цією метою. "НБУ вкотре вирішив похвалити супернадійні, але нікому не потрібні карти національної системи і відзначити недоліки карт МПС, якими користується весь світ", - говорить голова правління крупного банку, який побажав залишитися неназваним.

Де резон

Учасники ринку кажуть, що українські банки не хочуть випускати карти з чіпом через їх вищу вартість.

"Головний аргумент проти переходу на чіпові технології - це дорожнеча. Випуск карти з чіпом обходиться втричі дорожче, ніж випуск звичайної карти з магнітною стрічкою. В той же час банки часто реалізують зарплатні проекти в невеликих організаціях, часто соціальної сфери. Зарплати там невеликі, тому і залишки на рахунках досить скромні", - пояснює Романчук.

При цьому банкіри говорять, що підвищення комісійних за випуск і обслуговування карт - не вихід з ситуації, бо даний крок може призвести до втрати клієнтури. В той же час учасники ринку запевняють, що нинішні втрати банків від карткового шахрайства набагато менші, ніж потенційні витрати на емісію чіпових карт.

"Той обсяг втрат, які несуть клієнти і, відповідно, банки, набагато менший від тих інвестицій, які необхідні для випуску чіпових карт. Навіщо витрачати втричі більше на емісію карт, якщо шахрайство і так стримується в прийнятних рамках?" - говорить Карпов. А ось, наприклад, в деяких європейських країнах, таких як Великобританія чи Франція, за його словами, 99% всіх карт, що випускаються, - чіпові.

"Багато європейських банків випускають лише чіпові карти, незважаючи на їх високу вартість. І це при тому, що використання чіпа не є абсолютною гарантією безпеки розрахунків - просто його підроблювати складніше, ніж магнітну смугу", - розповідає Романчук.

Тобто розвинені країни переходять на чіпові карти, аби забезпечити карткові розрахунки, а українським банкам це не потрібно, бо вони нібито примудряються успішно боротися з шахраями іншими методами. Втім, джерело в МВС висловило думку, що українські банки не зацікавлені випускати чіпові карти, тому що левову частку збитків від шахрайських операцій по платіжних картах перекладають на своїх клієнтів. Хоча самі банкіри не втомлюються запевняти, що все якраз навпаки. "В більшості випадків збитки покриває банк. Якщо клієнт вчасно проінформував банк про проблеми або довів, що спірні операції здійснював не він, то відповідальність несе емітент карти. Клієнт відповідає, якщо з'ясовується, що він передавав кому-небудь свою карту і PIN-код", - розповідає Володимир Гіріс, член правління Укрексімбанку.

У свою чергу, чиновники НБУ вважають, що вітчизняні банки не поспішають переходити на випуск чіпових карт, оскільки інфраструктура карткового ринку (термінали і банкомати) технічно не готова до прийому нових карт. "Звичайно ж, інфраструктура не готова - значну її частину доведеться міняти. На вітчизняному ринку працює морально і фізично застаріле обладнання, куплене дешево за кордоном в іноземних банків", - запевняє Кравець.

В свою чергу, учасники ринку відстоюють діаметрально протилежну точку зору. "За моїми оцінками, близько 99% всіх PoS-терміналів і близько 90% банкоматів готові до прийому чіпових карт", - стверджує Антон Романчук. Варто зазначити, що навіть чіпові карти МПС оснащені магнітною смугою.

Однак, як правило, PoS-термінали і банкомати, що підтримують чіповий стандарт, налаштовані на зчитування інформації саме з мікрочіпів. Якщо ж це неможливо з якихось технічних причин, то для здійснення операції використовується магнітна смуга. При цьому всю відповідальність за безпеку транзакції несе фінустанова, яка приймає карту (банк-еквайр). В той же час, якщо обладнання банку-еквайра підтримує чіпову технологію, але операція здійснюється картою з магнітною смугою, то всі ризики можливого шахрайства покладаються на банк, який випустив таку карту (банк-емітент).

Учасники ринку впевнені, що рано чи пізно шахрайство по картах з магнітною смугою досягне таких масштабів, що банки будуть змушені перейти на чіпові технології.

"На українському ринку використовуються схеми шахрайства, характерні і для інших країн. Але поки що масштаби крадіжки не зашкалюють. Повністю уникнути втрат не вдасться ніколи. Проте якщо не переходити на чіпові технології, то ситуація лише погіршуватиметься", - попереджає Олександр Карпов.

Його підтримує Гіріс: "Масштабних атак шахраїв торік не було. А, як відомо, поки грім не гряне, мужик не перехреститься. Якщо іноземні банки продовжать активно випускати чіпові карти, то вірогідність шахрайства з картами українських банків збільшуватиметься". У неофіційних бесідах (не під запис) банкіри визнають, що потужна хвиля шахрайства може застати зненацька вітчизняний картковий ринок.

"Якщо завтра наші банки стануть основним об'єктом атак "кардерів" (так називають карткових шахраїв. - Ред.) всього світу, то ми навряд чи відразу зможемо замінити всі магнітні карти на чіпові. Доведеться на якийсь час блокувати операції по картах або ж свідомо йти на збитки", - пояснює керівник карткового бізнесу банку з іноземним капіталом, який побажав залишитися неназваним.

За матеріалами Бізнес

RedTram Україна