Санітари кризи
Нова президентська команда нарешті отримала всю повноту влади. Створена минулого тижня фракціями ПР, блоку Литвина, КПУ і "відщепенцями" з БЮТ і НУ-НС коаліція оперативно дала життя новому уряду на чолі з Миколою Азаровим. Склад нового Кабміну вразив навіть людей досвідчених: окремі особи, котрі отримали міністерські портфелі, мають доволі віддалене уявлення про свою нову діяльність.
Зате саме такий уряд вирішує два головні завдання, що стоять перед "регіоналами": створює для Віктора Януковича комфортні умови роботи і встановлює хиткий баланс інтересів угруповань, що ворогують між собою, в Партії регіонів. Оскільки навіть міністри, які пройшли в Кабмін за квотою союзників ПР по парламентській коаліції, в більшості своїй були пролобійовані видними "регіоналами".
Діти регламенту
Бліцкриг остаточного усунення від влади "помаранчевих" вдало завершено. Минулого вівторка парламент вніс зміни до регламенту, що дозволяють формувати коаліцію з окремих депутатів. Того ж дня документ був підписаний спікером, а в середу свій автограф поставив і Президент, що дало можливість нестримно створити нову більшість і не менше жваво сформувати новий кабмін. Аби не давати приводу говорити про себе як про душителя демократії, Віктор Янукович на зустрічі з послами країн Великої вісімки і ЄС клятвено запевнив їх, що звернеться до Конституційного суду стосовно легітимності коаліції і вибраного нею уряду в разі індивідуального входження депутатів у парламентську більшість.
А якщо судді з Жилянської визнають нову редакцію регламенту неконституційною, то і зовсім розжене Верховну Раду, оголосивши перевибори. Європейці, неабияк утомлені від постійних чвар українських демократів "помаранчевого" крила, сприйняли те, що відбувається, спокійно. Хоча прекрасно розуміли, що рішенням Конституційного суду виправити наслідки створення коаліції за новими правилами (і головне - відставити уряд) буде практично неможливо. Швидше за все, самі "регіонали", аби підстрахуватися, спробують ще до появи вердикту КС внести зміни до Конституції і заднім числом легітимувати в Основному Законі вже існуючу коаліцію.
Мабуть, головною несподіванкою стала поведінка бютівців, які не стали перешкоджати ні оформленню нової коаліції, ні голосуванню за Кабмін, а тихо відійшли в опозицію. Вочевидь, бос "біло-сердечних" вважає скандал довкола створення коаліції всупереч Основному Закону непоганим прикриттям для відступу: у відповідь на звинувачення "регіоналів" у розкраданні бюджетних коштів і бездарному управлінні країною БЮТ тепер абсолютно спокійно зможе таврувати своїх опонентів за узурпацію влади. До того ж після відходу Сергія Тігіпка в команду нового Президента (з чуток, вони вже домовилися разом іти на парламентські і місцеві вибори) Юлія Тимошенко і її команда вільно розмістилася в знов спорожнілій ніші опозиції. Спроби Арсенія Яценюка і "Фронту змін" сформувати власний опозиційний центр поки особливим успіхом не увінчалися.
Стоп-кадр
Уряд Миколи Азарова для нового глави держави - оптимальний варіант. Виконавчу владу очолила лояльна йому людина, до всього іншого позбавлений політичних амбіцій. Про що свідчить хоч би той факт, що Микола Янович гармонійно працював на інших ролях в ПР, після того, як в 2003 р. його замінив на посту голови партії Віктор Янукович. Новому Президентові довелося дуже постаратися, щоб при розподілі урядових портфелів максимально повно врахувати не лише амбіції нових партнерів по коаліції, але і (в першу чергу) побажання різних груп впливу в стані самих "регіоналів". Головний недолік такого підходу - штучне розширення керівного складу Кабміну. Віднині замість трьох віце-прем'єрів в уряді Миколи Азарова їх семеро. А найближчим часом взагалі може стати вісім. Кажуть, що ще одним віце-прем'єром (по євроінтеграції) може стати Петро Порошенко.
Першим віце-прем'єром призначений Андрій Клюєв, який досі вважав за краще залишатися в тіні. У числі його достоїнств - уміння знаходити спільну мову навіть з непримиренними ворогами. Саме через Андрія Петровича "регіонали" підтримували зв'язок з бютівцями: під його кураторством в 2009 р. проходили переговори між ПР і БЮТ про створення широкої коаліції. Втім, свої комунікативні здібності Клюєв розвивав і для того, щоб диверсифікувати для підконтрольного йому бізнесу можливі політичні ризики. В цілому ж Віктор Федорович, як і новий прем'єр, можуть покластися на нього цілком і повністю. Про особливу довіру до свого першого заступника свідчить призначення на одну з ключових посад в уряді людини Клюєва: Володимир Сивкович отримав посаду віце-прем'єра з силових питань.
Групу впливу Ахметова в уряді представляє Борис Колесников, який зайняв одну з найбільш "хлібних" посад - віце-прем'єра з підготовки до Євро-2012. Ця посада не окупить всіх витрат, понесених на фінансування партії останніми роками, проте Ринат Леонідович (не у приклад Сергію Льовочкіну) завжди зможе порозумітися з прем'єр-міністром у вирішенні конкретних фінансових питань. А ось ще з одним віце-прем'єром - Віктором Тихоновим, який займається в кабміні регіональним розвитком, можуть виникнути проблеми. У травні 2009 р. Ахметов і Колесников сильно посварилися з Віктором Миколайовичем, формально - через футбольний клуб "Зоря", насправді - за вплив у Луганській області. З призначенням Колесникова і Тихонова в уряд цей конфлікт ризикує перерости в масштабні баталії. Тим більше що луганські "регіонали" минулого тижня зміцнили своє становище в партії посадою голови фракції в парламенті, яку зайняв Олександр Єфремов.
Ще один віце-прем'єр-міністр - Володимир Семиноженко, який займається гуманітарним блоком, є креатурою Віктора Януковича. Він вже обіймав цю посаду в 1999 р. А в 2003 р. Семиноженко деякий час навіть очолював ПР. Людиною Президента є і віце-прем'єр з АПК Віктор Слаута, який працював на цій посаді в уряді Віктора Федоровича в 2007 р.
Єдиним варягом в Кабміні Миколи Азарова став віце-прем'єр з економіки Сергій Тігіпко. Погодившись з цим призначенням, Віктор Янукович сильно ризикував. Адже лідер "Сильної України", щоб зберегти своє реноме, може і далі грати в опозиціонера, готуючись до парламентських виборів. Проте в оточенні вірних Банковій членів уряду Сергію Леонідовичу навряд чи вдасться особливо проявити себе. До того ж у Тігіпка і в парламенті немає підтримки, тому "регіоналам" не складе особливих труднощів у разі чого просто звільнити неугодного чиновника.
Силовий варіант
Призначення Володимира Сивковича куратором силового блоку в уряді стало справжньою сенсацією. Знаковими є, по-перше, поява самої посади, що свідчить про бажання Віктора Федоровича закріпити за собою імідж сильного президента, по-друге, фігура силового віце-прем'єра, який зможе виконувати побажання боса зі знанням справи. Володимир Сивкович встиг послужити і в КДБ, і в СБУ (до 1992 р.), після чого з головою поринув в бізнес, очолюючи ЗАТ "Авіакомпанія ВІТА", займав пост глави адміністративної ради ЗАТ "Міжнародній Медіа Центр - СТБ". Потім пішов у політику: рік працював радником президента Леоніда Кучми, а з 2002 р. і до призначення в Кабмін - депутатом (у різні роки член фракцій "Єдина Україна", "Трудова Україна", ПР).
Стороннім спостерігачам він запам'ятався як голова спеціальної слідчої комісії парламенту, що розслідувала обставини отруєння Віктора Ющенка. Причому на піку "помаранчевих" настроїв, що панували в країні, він продовжував наполягати на тому, що Ющенка ніхто не труїв. З не меншим ентузіазмом він захищав і одіозного лідера партії "Батьківщина" Ігоря Маркова, звинувачуючи СБУ в переслідуванні одеського політика за проросійські погляди.
Владимир Сивкович - один найзапекліших противників вступу України до НАТО. І він допоможе Президентові тихо спустити на гальмах всі програми підготовки вступу до Північноатлантичного альянсу. Але основну увагу віце-прем'єр приділить СБУ і МВС. Насамперед будуть згорнуті всі гуманітарні проекти, які останнім часом за ініціативою Віктора Ющенка курирувала Служба безпеки (розсекречення архівів Голодомору, реабілітація членів УПА та ін.). Взамін співробітники СБУ зосередяться на розслідуванні масштабних порушень звільненого уряду. Володимир Сивкович добре розуміє покладені на своїх підопічних завдання і їхню роль в державному управлінні. А тому спробує вибити для них розширене фінансування.
Новий глава СБУ (близький до "газової" групи ПР Фірташа-Льовочкіна) Валерій Хорошковський вже уловив настрої шефа. Ледве вступивши на нову посаду, він заявив, що співробітникам СБУ, замість того щоб протирати штани в архівах, потрібно зайнятися своїми прямими обов'язками. Екс-лідер виборчого проекту "КоОП" завжди умів знаходити спільну мову з владою. У 2002 р. працював замом глави Адміністрації Президента Кучми, пізніше - міністром економіки в уряді Віктора Януковича. У 2006 р. Хорошковський виринув уже в команді Віктора Ющенка на посту заступника секретаря РНБО, а з 2007 р. - в команді Юлії Тимошенко як глава Держмитслужби. У конфлікті президента і прем'єра, що загострився, в 2009 р. Валерій Іванович зайняв сторону глави держави.
Але, критикуючи Юлію Тимошенко і надаючи підконтрольний медіаресурс для війни проти неї групі Фірташа-Льовочкіна, він побічно грав на стороні Віктора Януковича. Багато в чому саме тому Хорошковському знов удалося втриматися при владі.
Новоспечений глава МВС Анатолій Могильов, який давно співчуває "регіоналам", раніше очолював кримську міліцію і був звільнений Юрієм Луценком в грудні 2007 р., ледве Віктор Янукович розлучився з прем'єрським кріслом. Майбутній міністр оскаржив свою відставку в Донецькому адміністративному суді, рішенням якого був відновлений на посаді в грудні 2009 р. Але того ж дня був звільнений знов - формально за те, що, займаючи такий відповідальний пост, паралельно керував виборчою кампанією Віктора Януковича в АРК. За деякими даними, Могильов підтримує тісні взаємини з одним з найскандальніших політиків автономії - Олександром Мельником, якого підозрюють в причетності до кримського злочинного угруповання "Сейлем".
Кримський період роботи агукнувся Анатолію Могильову, який тільки-но вступив на нову посаду. Меджліс кримських татар має намір вимагати від Генпрокуратури відкриття кримінальної справи проти нового міністра за розпалювання міжнаціональної ворожнечі (свого часу Могильов обізвав кримських татар "спільниками Гітлера"). Втім, минувшина навряд чи зіпсує кар'єру головному міліціонерові. На своєму посту він не уславиться ні реформатором, ні самостійною фігурою. Єдиним масштабним завданням новопризначеного глави МВС може стати кадрове чищення, яке допоможе остаточно витравити із стін міністерства дух його попередника. В цілому ж на політику МВС впливатимуть, з одного боку, група Клюєва (через Володимира Сивковича), з іншого - Віктор Янукович і його соратник Василь Джарти, який і просував Могильова в міністерство.
Неочікуваним стало призначення нового міністра оборони: Михайло Єжель - професійний військовий, адмірал, який раніше командував ВМС, але останні сім років провів у запасі. У квітні 2003 р. він був звільнений Леонідом Кучмою з формулюванням "за станом здоров'я". Але незабаром проти нього завели кримінальну справу за перевищення службових повноважень і недбале ставлення до роботи. Майбутнього міністра підозрювали у продажу військового майна за заниженими цінами. Але після зміни влади кримінальну справу тихенько прикрили. Це і дало Єжелю можливість повернутися в політику: у 2007 р. він працював радником прем'єра Віктора Януковича, а з 2008-го до нинішнього призначення перебував на посту головного інспектора Міноборони. Михайла Єжеля чекає незапилена робота. Як підрахували експерти, щоб забезпечити хоч би мінімальні потреби армії, необхідно збільшити оборонний бюджет як мінімум удвічі. Проте, враховуючи плачевний стан казни, це навряд чи вдасться зробити. Тому замість обіцяних Президентом реформ новий міністр оборони буде зайнятий вирішенням поточних господарських справ армії.
В цілому новий уряд являє собою досить вогненебезпечну суміш. Якщо різні групи впливу відкрито затівали війни один з одним в парламенті, як, скажімо, Борис Колесников і Віктор Тихонов чи групи Клюєва і Льовочкіна, то навряд чи зможуть утримати свої емоції в уряді. Тим більше що боротьба за доступ до тіла Президента, який в цій ситуації відіграватиме роль головного арбітра, триває. І, власне, від уміння Віктора Януковича знаходити золоту середину залежатиме, наскільки довго протримається уряд в його нинішньому складі.
За матеріалами Деловая Столица
