Повне вдоволення
Процес забезпечення державних установ всім необхідним нарешті врегульовано законодавчо: прийнятий парламентом законопроект "Про здійснення державних закупівель" відправлений на підпис Президенту. На відміну від закону, скасованого два роки тому, нинішня його версія, за словами розробників, враховує кращі світові напрацювання у цій сфері і ліквідує недоліки вітчизняного законодавства.
Проте за словами правознавців, свіжий закон не тільки зберігає для чиновників багато старих лазівок, а й відкриває їм нові способи "корисного" освоєння бюджетних коштів.
Непотрібне закреслити
Попередній Закон "Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти" був скасований парламентом у березні 2008 р., щоб припинити корупцію в цій сфері. Одночасно уряду було дане доручення протягом місяця розробити і подати до Верховної Ради нову редакцію держзакупівельного закону. І вже у травні депутати затвердили його в першому читанні. Однак остаточну версію документа народні обранці прийняли тільки зараз. Процес роботи над ним весь час зупинявся через протиріччя, які виникали між депутатами: щорічний обсяг ринку держзакупівель оцінюється в 30-50 млрд грн., До освоєння яких численні лобісти бажали залучити й своїх підопічних. Тому новий закон - дитя численних компромісів.
Як і чинна зараз постанова Кабміну про правила проведення держзакупівель, прийнятий закон зобов'язує проводити тендери при витрачанні бюджетних коштів на купівлю товарів і послуг вартістю від 100 тис. грн. і вище, робіт - від 300 тис. грн. Але, щоб припинити корупційні схеми освоєння бюджетних коштів, депутати суттєво зменшили перелік товарів і послуг, закупівля яких може здійснюватися поза конкурсом. З нього вилучені державні нагороди, документи про освіту державного зразка, закуповувана бібліотеками книжкова продукція, послуги банків з приймання комунальних платежів та обслуговування поточних рахунків, адмінпослуги, протезно-ортопедичні вироби, предмети мистецтва для наповнення Державного музейного фонду, авіаперевезення державних офіційних делегацій, юридичні послуги по захисту інтересів країни в іноземних судах, продукція для проведення офіційних прийомів, забезпечення збірних команд України, а також заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечення аварійних служб. Крім того, закон пропонує проводити тендери при відборі постачальників товарів і послуг для організації і проведення виборів. Втім, спритні розпорядники бюджетних коштів цілком можуть уникнути конкурсів при витраченні грошей скарбниці і в згаданих випадках, дроблячи закуповувані товарні партії таким чином, щоб їхня вартість не перевищувала обговорених у законі 100 тис. грн.
А корупційні ж схеми закупівель товарів і послуг з "безтендерного" переліку незабаром можуть бути остаточно відточені. Новий держзакупівельний закон зобов'язує законодавчо закріпити процедуру таких закупівель в окремих законах, на чому наполягав окремо Світовий банк. Однак вітчизняні реалії можуть зіграти злий жарт із цими зауваженнями іноземних консультантів. Адже "особливі закони" будуть проходити через профільний комітет ВР і голосуватися в парламенті. Це дозволить компаніям, що підпадають під умови "безтендерних поставок", пролобіювати для себе додаткові бонуси у вигляді, наприклад, прописаних під конкретну структуру кваліфікаційних вимог.
Механізм закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок кредитів і позик від міжнародних фінансових установ, згідно із законом, мав бути затверджений урядом.
"Але якщо врахувати, що закон не містить визначення міжнародної фінансової установи, то теоретично особливий порядок Кабміну можна буде застосувати до закупівлі послуг будь-якого іноземного банку або фінустанови, що має підрозділи в декількох країнах", - уточнює партнер юридичної фірми "Саєнко Харенко" Назар Чернявський.
Марнотратні закупівлі
Однією з головних новацій держзакупівельного закону є відновлення права нерезидентів брати участь у тендерах на рівних з вітчизняними компаніями. Введення для іноземців заборони забезпечувати бюджетні організації мотивувалося бажанням підтримати українських виробників у період кризи. Однак це рішення викликало численні нарікання міжнародних організацій. До того ж, як розповідали самі замовники, штучне обмеження кола постачальників призвело до збільшення витрат на закупівлі, оскільки іноземці часто пропонували товар дешевше, ніж українські виробники.
Втім, законодавців, очевидно, не дуже турбували питання економії бюджетних коштів. Скажімо, новий закон не обумовлює можливості проведення редукціонів (торгів на зниження вартості закупівель), досі дозволяли зменшити витрати скарбниці при закупівлі таких товарів, як вугілля або цемент. Зате законотворці відкрили чиновникам нову можливість "корисного" освоєння казенних грошей, практично знявши обмеження із закупівель у одного учасника. Відповідно до документа вони зможуть проводитися замовником у разі виникнення "термінової необхідності в товарі, роботі або послузі".
"Під цей пункт, та ще й в умовах кризи, теоретично можуть підбиватися закупівлі яких завгодно товарів, робіт або послуг. Попередній досвід показує, що необхідність отримувати на це спеціальний дозвіл Мінекономіки (уповноваженого органу в сфері держзакупівель) не була фактором стримування", - говорить пан Чернявський.
Просто за отримання такого дозволу міністерським чиновникам доводилося відстібнути 5% від суми закупівлі. Значний потенціал для всіляких маніпуляцій відкриває і присутня в законі норма про можливість для замовника виправляти арифметичні помилки у заявках, поданих учасниками тендеру.
Скаржитися марно
Єдиною надією на відновлення справедливості для компанії, яка програла, може стати оскарження дій замовника або результатів тендеру. Для цього закон передбачає створення незалежного органу з розгляду держзакупівельних претензій. До його складу увійдуть представники влади: по одному від Секретаріату Президента, РНБО, Мінекономіки, Мін'юсту, Держкомпідприємництва, АМКУ і Держкомстату.
Кандидатури ще сімох представників органу оскарження за рекомендацією Мінекономіки повинні затвердити два комітети Верховної Ради: фінансово-банківський, який перебуває тепер під керівництвом Миколи Азарова, і економічний, очолюваний Олександром Ткаченком (колишній почесний президент Тендерної палати, через корупційної діяльності якої в Свого часу скасували старий держзакупівельний закон). До речі, однією з причин відмови "регіоналів" підтримати новий закон про держзакупівлі в листопаді минулого року було саме те, що правом затверджувати рекомендовані Мінекономіки кандидатури до органу оскарження наділявся тільки економічний комітет ВР.
Призначати своїх людей до органу оскарження депутатам дозволять досить розмиті вимоги до кандидатів, прописані в новому законі. "Згідно з документом претендент повинен мати досвід роботи на провідних посадах не менше трьох років. Про які провідні посади йдеться - незрозуміло. А також дворічний досвід практичної діяльності у сфері державних закупівель. Що мається на увазі - теж залишається загадкою. Незрозуміле питання і зі статусом органу оскарження: він створюється при Мінекономіки, уповноваженому контролювати сферу держзакупівель, але чи буде він юридичною особою або органом влади - також невідомо. Відповідно, залишається загадкою, до якого суду можна буде звернутися з позовом на дії органу оскарження ", - пояснює партнер ЮФ "Тарасов і партнери" Андрій Тарасов.
У цілому ж новий закон зберігає статус-кво в держзакупівельній сфері: бюджетні кошти, як і раніше, зможуть освоювати лише наближені до чиновників структури.
"Документ не дає можливості оскаржити багато процедурних моментів, зокрема неправомірні положення тендерної документації або кваліфікаційні умови, що встановлюються для учасників торгів . У нього також перекочувала норма, що навіть за наявності інших суттєвих критеріїв відбору постачальників, під час розкриття тендерних пропозицій оголошується тільки ціна. Все це дозволить корупціонерам і далі освоювати бюджетні кошти з користю для себе ", - прогнозує Андрій Тарасов.
За матеріалами Деловая Столица
