Боржники розперезалися

Теги: облігація, дефолт

Минулий рік став рекордним за кількістю дефолтів по корпоративних облігаціях. Проте відмови від виконання зобов'язань далеко не завжди були пов'язані з відсутністю в емітентів коштів, достатніх для обслуговування боргу.

Агентство "Кредит-рейтинг", яке присвоює оцінки борговим паперам, в 2009 році зафіксувало 51 випадок відмови емітентів виконувати зобов'язання по випусках процентних і цільових облігацій на загальну суму близько 2,9 млрд. грн. "За нашими оцінками, більше 90% паперів нефінансових компаній було реструктуризовано в 2009 році", - розповів фінансовий аналітик Astrum Investment Management Сергій Фурса. За підрахунками аналітика інвестиційної компанії Concorde Capital Андрія Геруса, сума невиконаних вчасно зобов'язань перевалила за 5 млрд. грн.

Боржники відмовляються

В більшості випадків йшлося не про повну відмову від погашення корпоративних облігацій, а лише про перенесення термінів виплат по них - технічні дефолти. "Як правило, вони пов'язані з тимчасовою нездатністю емітента виконувати зобов'язання, визначені в проспекті емісії, наприклад, платити купон або відповідати якимсь обумовленим стандартам", - пояснила старший аналітик компанії Phoenix Capital Марія Майборода. Наприклад, технічний дефолт по облігаціях може стати результатом порушення якихось умов, що пред'являються кредиторами боржникові, таких як регулярна подача аудованої фінзвітності, дотримання певних фінансових показників тощо.

"Реальні ж дефолти виникали лише у тому випадку, коли емітент сам не бажав платити. Часто подібний процес супроводжувався банкрутством під керівництвом менеджменту емітентів. Таким шляхом пішли ТОВ "Руш", виробник труб "Ютіст", регіональний роздрібний торговець "Омега", - говорить Сергій Фурса.

За даними РА "Кредит-рейтинг", найбільш поширеним видом дефолту в минулому році стала нездатність позичальників виконати зобов'язання по облігаціях при настанні останньої дати погашення емісії. Це пояснюється численними дефолтами, зафіксованими по цільових паперах, зокрема, випущених з метою залучення грошей для фінансування будівельних робіт.

"Серед емітентів, що допустили дефолти з погашення цільових облігацій, фігурують такі компанії, як "Градобуд", "Регіональні будівельні інвестиції", Чернігівський завод будівельних матеріалів, "Енергосистема" та ін." - констатують в агентстві. Другий за частотою вид технічного дефолту пов'язаний з бажанням інвесторів хоч би там що "вийти" з ринку цінних паперів. Піддавшись кризовій паніці, вони масово пред'являли облігації до оферти (практично всі торішні випуски процентних облігацій містили право дострокового викупу на першу вимогу). Позичаючи гроші в умовах зростаючої економіки, емітенти ставилися до щоквартальних або піврічних оферт як до простої формальності - в умовах зростаючого ринку від облігацій спішно ніхто не позбавлявся. До того ж ризик пред'явлення паперів до дострокового погашення нівелювався можливістю перекредитуватися. Проте криза позбавила їх цієї можливості.

"На відмови по офертах припало близько 80-90% технічних дефолтів по процентних облігаціях. Всього, за нашими оцінками, вимоги по виплатах оферт в 2009 році досягали 25 млрд. грн., реальні ж погашення склали близько 2-3 млрд. грн." - констатує Андрій Герус. До числа емітентів, що допустили такий дефолт, попали "СП Нива", "Сітіком", "Ібоя", Черкаська птахофабрика, "Агро" і багато інших (інформація про компанії, що допустили дефолт по своїх ЦП, міститься на офіційному сайті "Кредит-рейтингу").

Реструктуризація без варіантів

В ситуації поголовних дефолтів кредитори опинилися перед альтернативою: ініціювати банкрутство боржників і сподіватися на повернення якоїсь частини боргу шляхом реалізації майна позичальника або погодитися на зміну умов зобов'язань емітента. "Другий шлях - реструктуризація - часто вигідніший для кредитора, оскільки банкрутство позичальника - це складний і тривалий процес. Майно боржника не просто реалізувати навіть за заниженою вартістю, а конкретні кредитори можуть бути далеко не першими з черговості отримання відшкодування", - відзначає віце-президент інвестиційно-банківського департаменту ІК Dragon Capital Максим Нефьодов.

"Таким чином, власники паперів у більшості випадків виявляються заручниками ситуації. Якщо позичальник пропонує обґрунтований варіант реструктуризації, він, найімовірніше, буде прийнятий", - згоден з колегою директор аналітичного департаменту ГК "ТЕКТ" Роман Гриб.

Варіантів, що дозволяють відстрочити або не виконати зобов'язання, сьогодні налічується безліч. Серед них - зміна графіка платежів, заміна одних облігацій іншими ЦП з пізнішим терміном виконання зобов'язань, офіційне продовження терміну виконання зобов'язань за цінними паперами.

"При цьому пропоновані умови пролонгації позики, як правило, забезпечують власнику паперів ту ж саму номінальну прибутковість, яку забезпечував старий борг. Але боржники, що проштрафилися, нерідко пропонують "підсолоджувач" у вигляді підвищеної купонної ставки або виплати частини боргу", - констатує Марія Майборода. Ще один поширений варіант реструктуризації - викуп облігацій з дисконтом, а також різні варіанти рефінансування.

"Наприклад, якщо власником облігацій є банк, то отримання кредиту забезпечене заставою в цьому банку під вищий відсоток в обмін на погашення існуючої заборгованості по облігаціях. Частина боргу може бути конвертована в капітал, і кредитор дістане можливість повернути кошти шляхом продажу цих акцій в майбутньому. Може бути змінена валюта кредиту, процентні ставки і будь-які інші параметри", - розповідає Максим Нефьодов.

Відсутність вибору в інвесторів, яким хоч-не-хоч доводиться миритися з реструктуризацією, дозволяє емітентам затримувати оплату боргів навіть без насущної необхідності. "Зобов'язання з емісії порушували не лише емітенти, в яких не було достатньої ліквідності розрахуватися, але і ті, у кого просто не було такого бажання. Причому другий варіант зустрічався досить часто", - розповів Андрій Герус.

За прогнозами експертів, таке явище в нинішньому році стане ще масовішим. "Кількість технічних і реальних дефолтів емітентів зростатиме. Відчуваючи безкарність, підприємства вважають за краще не платити, тим більше що перспектива втрати майна для них більш ніж туманна", - переконаний Роман Гриб.

Видно, така недисциплінованість надовго відіб'є в інвесторів бажання вкладати гроші в компанії. За прогнозами експертів, ринок облігацій, що фактично завмер торік, почне пожвавлюватися не раніше четвертого кварталу 2010 року.

За матеріалами Коментарі

RedTram Україна