Ресурсна залежність
Загострення фінансової кризи до межі скоротило ресурсну базу банківської системи. Не маючи можливості поповнити засіку за рахунок приросту депозитів і залучення зовнішніх позик, фінустанови потрапили в повну залежність від волі регулятора. Той пообіцяв підтримувати підопічних рефінансуванням, однак банкіри побоюються, що гроші дістануться не всім і не в необхідних обсягах.
Минулого тижня стало відомо про реальні обсяги відтоку ресурсів з банківської системи. За підрахунками НБУ, за жовтень залишки на коррахунках фінустанов зменшилися відразу на 9,307 млрд грн. (38,5%), до 14-14,5 млрд. Головна причина - скорочення обсягу депозитів фізосіб за минулий місяць відразу на 8,378 млрд грн. (4,1%). Менше витекло з рахунків компаній: за даними Нацбанку, обсяг їхніх депозитів знизився на 0,83 млрд грн. (0,6%).
"Переважно зменшувалися залишки на рахунках імпортерів. Кошти з гривневих вкладів йшли спочатку на міжбанк, де за них купувалася валюта, після цього на проплату за валютними контрактами", - пояснив ситуацію голова правління Ерсте Банку Андрій Рожок. За розрахунками регулятора, всього з рахунків населення і підприємств за жовтень було виведено близько 9,2 млрд грн., хоча неофіційно банкіри визнають, що реальні обсяги відтоку ще більш приголомшуючі. Адже після осіннього підвищення курсів долара та євро (на 18,5% та 8% відповідно) центробанк перерахував наявні в них депозити у ВКВ за новим курсом - завдяки цьому вкладів в інвалюті в гривневому вирахуванні нібито стало більше.
Експерти впевнені, що жовтневий відтік - це лише перший прояв паніки населення, яке навряд чи найближчим часом припинить знімати депозити в міру закінчення їхніх термінів. Залежно від фінустанови на новий термін сьогодні переоформлюється лише 30-40% вкладів. І це незважаючи на масштабні кампанії з підвищення прибутковості, які банки провели восени: тільки за минулий місяць максимальні ставки по річних гривневих депозитах виросли на 1,3% (до 25% річних), доларових - на 2,8% (до 16% річних).
"В 2007 р. у передноворічний період банки активно проводили всілякі акції, терміни по них закінчуються у найближчі місяць-півтора. Можна не сумніватися, що левова частка цих коштів підуть з банківської системи. У першу чергу, через зниження довіри до фінустанов, а також через останні новини, які посипалися на громадян: повальні скорочення кадрів, зменшення зарплат та ін.", - відзначив перший заступник голови одного з банків.
Скорочення ресурсної бази фінустанов у листопаді-грудні відбудеться ще й за рахунок майбутніх виплат по зовнішніх запозиченнях. За різними оцінками, за кордон повинно піти кілька мільярдів доларів. Лише невелика частина цих боргів буде рефінансуватися за рахунок організації нових іноземних кредитів.
"Зовнішнє фондування для більшості банків зараз недоступно і не буде доступно ще як мінімум до кінця першого кварталу 2009 р.", - розповів голова правління Діамант банку Олександр Рибалкін. У міру загострення світової кризи лічені фінустанови підтримували своїх українських "дочок" новими позиками: Укрсоцбанк одержав $360 млн від австрійського Bank Austria, Райффайзен Банк Аваль залучив від материнської структури $330 млн, а Альфа-Банк від центрального офісу в Москві $700 млн і ще кілька невеликих кредитів від європейських фінустанов на $73 млн.
"Зовнішні позики банків сьогодні залучають тільки для рефінансування старих боргів. Достатньо вивчити публічні заяви фінансистів: більшість банків, які вчора залучили гроші за кордоном, завтра заявлять, що погасили старі борги або збираються це зробити найближчим часом", - пояснив ситуацію скарбник великої столичної фінустанови.
За словами фінансистів, в умовах, коли населення все активніше вилучає свої кошти з банківської системи, а західні кредитні ринки виснажені кризою, єдиним джерелом ресурсів для банків стане НБУ. За жовтень-листопад він вже надав підопічним рефінансування на 43,7 млрд грн. Правда, левова частка цих коштів була видана на добу для підтримки поточної ліквідності, і тільки 5 млрд грн. - це кредити терміном до року. Надання довгострокових позик Нацбанку здійснювалося не частіше одного разу на місяць.
Минулого тижня регулятор вселив надію в підопічних: він пообіцяв з 19 листопада щотижня проводити аукціони, на яких ті зможуть одержати позики до року. Експерти впевнені, що звертатися за такими кредитами банки стануть лише у випадку гострого нестатку, оскільки не сумніваються, що Нацбанк стане позичати кошти лише за виконання декількох умов.
"При зверненні за таким рефінансуванням НБУ буде розслідувати причини погіршення ліквідності. Банку доведеться не тільки визнавати наявність у нього проблем, але й брати на себе конкретні зобов'язання з їх подальшого усунення. Цілком можливо, що надалі будуть прописуватися в графік з усунення проблем, і обмежуватися активні операції банків", - відзначив директор казначейства банку "Хрещатик" Олексій Козирєв.
Експерти впевнені, що більшу частину нацбанківських кредитів направлять на вирішення банківських проблем, які виникли через відтік вкладів громадян і зростання неповернень по кредитах, а також на погашення зовнішніх запозичень. І кошти НБУ не потраплять у вигляді банківських кредитів у реальну економіку.
Підприємствам, які сьогодні стоять у черзі за позиками, залишається лише сподіватися на те, що буде реалізована недавня пропозиція глави держави. Президент минулого тижня в проекті свого указу порекомендував Нацбанку запустити цільове довгострокове рефінансування комерційних фінустанов. Передбачалося, що ресурси в рамках цієї програми стануть виділятися на п'ять років під дисконтну ставку НБУ (12% річних).
Правда, фінансисти вже зараз впевнені, що у випадку реалізації пропонованого механізму буде чітко контролюватися цільове використання позик, які направлять на підтримку окремих галузей економіки. В обмежених обсягах кошти стануть виділяти лише вповноваженим банкам. Передбачається, що остаточне рішення з приводу нової кредитної програми регулятора і механізму надання коштів буде прийнято в найближчі тижні.
За матеріалами
