Податками кризі
В умовах фінансової кризи монетарні методи стимулювання економіки себе практично вичерпали. Врятувати ситуацію може лібералізація податкової політики. У той же час необхідність держпідтримки фінансових ринків вимагає її жорсткості. Парламент України ухвалив антикризову програму, зберігши податки на колишньому рівні. Але уряд, незважаючи на світову практику, схильний до їх підвищення...
Минулого тижня стало відомо, хто буде займати президентське крісло в Білому домі. Американці надали перевагу Бараку Обамі. Виборців привабило й те, що молодий демократ обіцяв знизити податковий тягар громадян з низьким і середнім доходами.
Однак, голосуючи за нього, вони навряд чи вникали в те, що обрання Обами перекриє шлях одному з найважливіших стимулів економіки, що зміг би вивести США з рецесії, - зниженню податкового преса не тільки для населення, але й для бізнесу. Це було "коником" суперника Обами - республіканця Джона Маккейна. Перший пакет заходів для стимулювання економіки США, ухвалений у грудні 2007 року, не включав податкові важелі. Але незабаром конгрес США повинен приступити до розгляду другого стимулюючого пакета. І передбачити там ці важелі - було саме однією з ініціатив республіканської партії. Республіканці пропонували знизити податок на прибуток підприємств і податок на приріст капіталу, а також збільшити податкове зарахування, виплачуване за дитину.
Тепер же пропозиції республіканців навряд чи будуть схвалені в їхньому нинішньому вигляді в підконтрольному демократам конгресі. Тим більше - після обрання Обами. Очевидно, демократи недооцінюють, яку роль можуть зіграти зміни в податковій політиці для економіки країни.
Незважаючи на те, що основний акцент антикризової боротьби сьогодні робиться на стабілізації валютного, банківського, фондового і міжбанківського ринків, уряди багатьох країн мають намір використати інструментарій, що впливає безпосередньо на реальний сектор. Головним чином - фіскальну політику. Завдяки змінам в оподатковуванні уряди можуть вбити одночасно двох зайців - з одного боку, підтримати промислове виробництво, залишаючи підприємствам більшу частину прибутку після сплати податків і зборів, а з іншого боку - стимулювати споживання.
Полегшити подих
Так, наприкінці жовтня німецький уряд ухвалив план підтримки кон'юнктури в країні. На додачу до створення спеціального фонду для фінансування окремих промислових галузей в обсязі 20-25 млрд. євро, цей план передбачає податкові субсидії для будівельних компаній, що займаються ремонтом будинків, і звільнення власників автомобілів, які відповідають останнім екологічним вимогам "Євро-5" та "Євро-6", від сплати податку на транспортні засоби протягом найближчих двох років.
Скасування цього податку обійдеться Німеччині в 2 млрд. євро. Але це повинно допомогти німецькому автопрому (одній із ключових галузей Німеччини, що страждає від кризи ліквідності) поліпшити фінансові результати за рахунок стимулювання в такий спосіб покупців до придбання нових автомобілів. Тому що на даний момент бюргери досить неохоче йдуть до автосалонів за покупкою машин на власні кошти, а одержати банківські кредити на покупку авто стало нелегко. За прогнозами аналітиків, у поточному кварталі продажі автомашин на європейському ринку впадуть на 17%, а за підсумками року - на 8%.
У підсумку через скорочення попиту на нові машини найбільші автомобільні компанії Німеччини вже оголосили про істотне скорочення виробництва і часткове звільнення співробітників, у тому числі BMW AG, Porsche Automobil Holding SE, Daimler AG та Volkswagen AG.
Є приклади і зі Сходу. В Індонезії, наприклад, у вересні були опущені ставки корпоративного і прибуткового податків. А в Пакистані після спілкування з технічною командою МВФ було вирішено провести реформу податкової системи в найближчі 12-18 місяців.
Альтернативний підхід
Лібералізація оподатковування - не єдиний важіль у фіскальній політиці, що може стимулювати економіку до зростання. Основна альтернатива йому - збільшення державних витрат. Про те, який з цих економічних каталізаторів найбільш доречний у сьогоднішній кризовій ситуації, зараз особливо активно сперечаються у Великобританії.
Лейбористи, які перебувають сьогодні при владі, традиційно виступали за стимулювання економіки шляхом збільшення державних витрат, а не зниження податків. Прихильниками останнього методу споконвіку були торі. Однак тепер бюджетні витрати і так сильно ростуть, а збільшувати їх ще більше для підтримки не тільки фінансового сектора, але й промисловості за допомогою держзамовлень, уряду сьогодні заважає дефіцит бюджету, що роздувся.
В 2008-2009 фінансовому році, за прогнозами британського Institute of Fiscal Studies, цей показник досягне 4,4% ВВП. А фінансувати цей дефіцит британці планують за рахунок збільшення зовнішнього боргу, що і так, за прогнозами Economist Intelligence Unit, складе більше припустимих 40% ВВП (без урахування боргів націоналізованого банку Northern Rock). На думку глави тіньового уряду Великобританії Джорджа Осборна, це приведе до вимушеного підвищення податків у новому бюджеті.
Зі свого боку консерватори, які перебувають в опозиції, стверджують, що держвитрати не завжди стимулюють економіку, і пропонують натомість знизити ставки податків. Відповідно до плану консерваторів, середні фірми з кількістю працівників до 250 осіб могли б одержати відстрочку щодо сплати ПДВ на шість місяців, а для дрібних фірм з максимум чотирма працівниками і фондом заробітної плати на суму до 150 тис. фунтів можна було б урізати розмір збору на національне страхування на 1%.Правда, зворотнім боком податкових канікул стало б нарахування додаткового відсотка до ставки ПДВ, а зниження ставки страхового збору компенсувалося б відмовою уряду від податкових пільг.
Чим гірше - тим гірше
У той же час і в умовах фінансової кризи уряди багатьох країн можуть бути змушені залишити податкове навантаження на нинішньому рівні або навіть підвищити його у зв'язку з уповільненням економічного зростання держав. Адже зниження темпів економічного зростання означає скорочення податкових надходжень у бюджет. І це в той час, коли боротьба з фінансовою кризою змушує уряди йти на великі і все більш зростаючі витрати.
У результаті людям, які перебувають при владі в країнах з економічним спадом, доведеться робити нелегкий вибір - пом'якшити податковий прес та змиритися з істотним зростанням бюджетного дефіциту чи залишити податкову політику без змін (може, навіть посилити), що загрожує ще більш глибокою рецесією в реальному секторі.
Жорсткість податкової політики може знадобитися також для реалізації антикризових планів, які вимагатимуть додаткових уливань у держбюджети. Один із заходів, що може спровокувати посилений тиск на платників податків, - підвищення державних гарантій щодо банківських вкладів. А їхнє збільшення відбувається всюди. Наприклад, в Україні розмір максимальної компенсації по вкладах був подвоєний - до 100 тис. грн.
Крім фондів гарантування вкладів, багато країн створюють стабілізаційні фонди, на кошти яких держави зможуть придбати акції банків, що відчувають нестачу капіталу, або надавати їм кредити. Джерела фінансування абсолютно різні. У США і деяких європейських країнах - це гроші платників податків, у Росії, по суті, гроші покупців російської нафти. В інших же країнах, наприклад, як у Данії у випадку з фондом гарантування вкладів, було вирішено, що фінансові витрати з формування рятівного пула повинні нести самі фінансові установи.
В Україні стабілізаційний фонд буде створюватися на доходи від приватизації, як прописано в антикризовому законі. Але якщо врахувати, що виторг від приватизації в нашій країні з року в рік зменшується, то, швидше за все, уряд, беручи гроші із загального бюджетного "казана" на стабілізацію фінансових ринків, прихопить з великим ступенем імовірності гроші платників податків, і з меншим - покупців вітчизняних приватизованих об'єктів.
Зроблено в Україні
У цілому Україна потрапляє до категорії країн, які надають перевагу посилювати податкову політику, незважаючи на фінансову кризу. У меморандумі, підписаному Україною та МВФ у зв'язку з очікуваним кредитуванням, сказано, що в 2008 році бюджетний дефіцит складе близько 1% ВВП. Але наступного року влада все-таки сподівається сформувати збалансований консолідований бюджет, для чого вона готова проводити більш тверду фіскальну політику в порівнянні з попередніми роками. Це відповідає й іншим цілям уряду та президента - забезпечити скорочення внутрішнього попиту та імпорту до рівнів, що відповідають встановленим лімітам за зовнішнім фінансуванням.
У дусі цієї заяви й останні ініціативи уряду в податковій сфері, прописані в пакеті "антикризових" законопроектів, які Верховна Рада затвердила 31 жовтня в трохи відкоректованій версії. Так, уряд спочатку запропонував ввести на рівні місцевих бюджетів податок на нерухоме майно, який Юлія Тимошенко назвала "податком на багатство". "Там де люди живуть розкішно, сьогодні є підстави вводити податок на таке майно і поповнити місцеві бюджети", - заявила прем'єр. Кабмін також хотів збільшити ставки акцизного збору на автомобілі, етиловий спирт, пиво та бензин.
"Коли увесь світ бореться з економічною кризою за допомогою зменшення оподатковування, у нас чомусь було запропоноване збільшення оподатковування", - резюмував урядові ініціативи Арсеній Яценюк.
У підсумку ж з пакету заходів щодо мінімізації впливу світової фінансової кризи на економіку України, запропонованого Кабінетом Міністрів, норми про підвищення податкових зборів були виключені. Однак тенденція в наявності. Схоже, не тільки американські демократи, але й українські політики, які підтримували як демократів, так і республіканців, недооцінюють, яку користь економіка країни могла б отримати від зниження (а не підвищення!) податкового навантаження на бізнес.
За матеріалами
