Допомога не для всіх

Теги: Укрексімбанк, банківська система, капітал, ліквідність, кредит, криза

В інтерв’ю Контрактам Директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Андре Куусвек розповів про те, що: 1) ЄБРР може збільшити кредитування України 2) сьогодні вимогам ЄБРР відповідають лише 13 українських банків 3) ЄБРР має намір стати співвласником Мегабанку та Галнафтогазу.

 Разом з тим, Андре Куусвек впевнений у тому, що витрачати гроші на порятунок несистемних банків безглуздо.

У травні ЄБРР погіршив прогноз скорочення ВВП України у 2009 році з 5% до 10%. Водночас банк планує збільшити кредитування українських компаній. Не боїтеся, що вони не повернуть борги через кризу?

— Макроекономічні показники прямо не впливають на кредитування. Ми працюємо з конкретними проектами, підприємствами й банками. Наше головне завдання — знайти компанії, які борються й виживають під час кризи, а після неї — зможуть нарощувати потужності та отримувати прибуток. В Україні такі компанії, безумовно, є.

Наша мета цього року — профінансувати проекти в Україні на EUR1 млрд. Але це не остаточна сума.

Сума кредитів Україні може бути збільшена?

— Так. Якщо в четвертому кварталі наші партнери в Україні, приватні або державні підприємства, запропонують нові цікаві проекти, ми можемо розширити обсяги кредитування. Загалом у 2009-му ЄБРР має намір збільшити фінансування в усіх країнах на 30% — щонайменше до EUR7 млрд (торік було EUR5,1 млрд). Але нарощення обсягів кредитування в Україні також залежатиме й від темпів фінансування проектів в інших країнах. У нинішній ситуації східноєвропейські країни — члени ЄС, зокрема Угорщина, Польща та Хорватія, вимагають від нас більшої фінансової підтримки, ніж ми очікували.

Складається враження, що збільшення кредитування України — вимушений крок для міжнародних фінансових організацій: якщо не надати гроші, банки і компанії просто не повернуть раніше взяті за кордоном позики. Чи це так?

— В Україні багато підприємств фінансували довгострокові проекти, використовуючи короткострокові позики, які щороку пролонгували. Нині ситуація на ринку змінилася. Фінансові організації, які раніше видали кредити, тепер не виділяють коштів. Їм складно працювати навіть на своїх домашніх ринках через брак ліквідності. Тому обсяг зовнішнього фінансування істотно зменшується. Цей дефіцит повинні компенсувати такі міжнародні фінансові організації, як ЄБРР.

Які українські банки отримають кредити ЄБРР?

— Ми вже надали позички на умовах субординованого боргу Укрексімбанку та Укрсоцбанку — у розмірі $250 млн і $100 млн відповідно. 30 червня на раді директорів ЄБРР буде розглянуто питання про позики УкрСиббанку та банку «Форум» (інтерв’ю було записано до 30 червня – прим. ред.). Крім того, ми маємо намір увійти до складу акціонерів Мегабанку, а також взяти участь у збільшенні капіталу ПроКредитбанку, у якому ЄБРР уже володіє часткою.

Безумовно, це не всі банки, які отримають нашу допомогу. Загалом цього року ми готові спрямувати на підтримку фінансового сектору України не менше $600 млн.

Раніше президент ЄБРР Томас Миров заявляв, що кількість українських фінустанов, яким банк надасть допомогу, може досягти 20. Це реально?

— На даний момент у ЄБРР 13 банків-партнерів в Україні. Знайти інші стабільні та успішні фінустанови серед існуючих буде складно — ми досить добре знаємо український банківський ринок і його гравців. ЄБРР надає кредити лише тим фінансовим організаціям, яким довіряє і які відповідають його критеріям. Тому кількість підтримуваних нами банків навряд чи різко зросте. Разом з тим, ми не виключаємо, що після проходження санації, зміни структури власників тощо, низка банків стане нам цікавими для входження в їхній капітал.

Чим ЄБРР не підходять інші фінустанови?

— Вони не відповідають нашим критеріям. ЄБРР не бажає працювати із проблемними банками, у яких працює непрофесійний менеджмент, а репутація акціонерів підмочена. Нам вигідніше вкладати фінансові, інтелектуальні й технологічні ресурси в ті банки, де є чіткий бізнес-план і високопрофесійне керівництво. Ми не надаємо підтримку акціонерам окремих фінустанов, а підтримуємо, у першу чергу, економіку. А банківський сектор використовуємо як посередника. Тому для нас важливо довіряти банку та його менеджменту, а також бути впевненими в його ефективності.

Кредити надаються під конкретні проекти. При роботі з банками-партнерами ЄБРР не втручатиметься у процес кредитування клієнтів, але обов’язково проконтролює цільове використання коштів. У нас є кредитні лінії для фінансування малих і середніх підприємств, лінії для проектів з енергозбереження та підтримки операцій торговельного фінансування. Наприклад, із кредиту Укрексімбанку в розмірі $250 млн банк зобов’язаний використати $50 млн для фінансування експортних операцій, ще $50 млн — для кредитування проектів енергозбереження. Решту $150 млн банк отримав як субборг для зміцнення капіталу другого рівня.

Чи змінилися у зв’язку з кризою умови надання кредиту ЄБРР — відсоткові ставки, строки?

— Ризики стали набагато вищими, тому кредити подорожчали. Відсоткову ставку ми формуємо за таким принципом: до середньозваженої ставки LIBOR, EURIBOR ми додаємо маржу, що залежить від кредитних ризиків. Наприкінці минулого року LIBOR знизилася, але наша маржа зросла більше, ніж упала середньозважена відсоткова ставка. Відсотки за доларовими кредитами збільшилися, але важко сказати у скільки разів, бо все залежить від клієнта.

Ми надаємо позички практично на ті самі строки, що й до кризи. Корпоративні кредити — на 5–7 років, субординовані позики банкам — на 10 років, держкредити під інфраструктурні проекти — на 12–15 років.

Процес рекапіталізації банків в Україні затягується. Це підвищує ризики в цілому в банківській системі України?

— Уряд все ж таки вживає заходів, просто вони потребують багато часу. Банкрутство того чи іншого банку із другої сотні не підвищить ризики в банківській системі України для нас як великого кредитора. А в тому, що не зазнає краху жоден системний банк, я цілком упевнений.

Що ж стосується невеликих банків — у ЄБРР не впевнені, що Україні необхідні 182 фінустанови. Ринок легше регулювати, коли він камерний: кількість банків має бути значно меншою. Витрачати гроші платників податків на порятунок несистемних банків немає сенсу. Державі слід рекапіталізувати і рятувати тільки великі, системоутворюючі фінустанови. Тим більше що всі банки з іноземним капіталом рекапіталізуються самостійно, і закордонні акціонери не виводять свій бізнес з України.

Чи були випадки, коли позичальники в Україні не повертали кредити ЄБРР?

— Ні, за всі 16 років роботи ЄБРР в Україні такого не траплялося. У нас були прецеденти, коли проекти доводилося реструктурувати. Але, кредитуючи, банк бере на себе певні ризики.

Чи є спори, не врегульовані дотепер?

— Наш кредитний портфель в Україні перевищує $4 млрд. Є проблемні проекти, але їхній відсоток невеликий. Іноді ми йдемо назустріч позичальникам, аж до того, що змінюємо положення договору, у окремих випадках даємо більше грошей. Кожен проект має свою специфіку. На щастя, ця криза довела, що ми вміємо вибирати партнерів і добре готувати проекти. Якість кредитного портфеля ЄБРР в Україні значно краща, ніж в інших країнах, кредитний рейтинг яких набагато вищий.

Ті позики, які в нас перебувають у категорії сумнівних, можуть навіть не мати проблем із поточними платежами. Просто така наша суб’єктивна думка щодо ризику за цим проектом. Але сказати, який відсоток таких кредитів, я не можу.

Є інформація, що агрохолдинг «Астарта» не виконав зобов’язання перед ЄБРР на $13 млн. Чи була досягнута домовленість про реструктуризацію боргу?

— Навпаки, цього року ми підписали з Астартою новий кредитний договір. Ринкова ситуація змінилася, тому клієнт попросив надати додаткові кредитні ресурси. Ми пішли на такий крок, тому що віримо в цей бізнес. В Україні великий потенціал в аграрного сектору. На жаль, обмеження в українському законодавстві, як і раніше, не дозволяють нам фінансувати первинне сільське господарство.

Які ще галузі економіки, крім аграрного сектору, ви вважаєте найпривабливішими для інвестицій в умовах кризи?

— Наші пріоритети в Україні — інфраструктура та енергозбереження. Хоча ми готові інвестувати в будь-який сектор, крім тих, у які ЄБРР ніколи не вкладає гроші. До списку винятків входять виробництво і продаж зброї, алкоголю, наркотиків, гральний бізнес та інші брудні бізнеси.

Інфраструктура — це в тому числі й заправки? У березні концерн «Галнафтогаз» повідомив, що ЄБРР увійде до числа його акціонерів. Такі переговори ведуться?

— Так. Найближчим часом переговори про фінансування дійдуть свого логічного завершення, і ми підпишемо угоду. Сума, яку ми готові інвестувати в акціонерний капітал компанії, сягає $50 млн. Роздрібна торгівля нафтопродуктами є дуже привабливою для нас сферою.

У нас тривала історія відносин з Галнафтогазом. Спочатку ЄБРР надавав позики концерну за програмою кредитування малих і середніх підприємств. Нині це один із найбільших позичальників банку в Україні.

Чи планує ЄБРР мати частку акціонерного капіталу в інших компаніях?

— Ми бачимо для себе таку можливість, але тільки під конкретні проекти. ЄБРР уже збільшив частку інвестицій, у якій бере на себе ризик як акціонер. Наприкінці серпня минулого року частка вкладень у акціонерний капітал від усього фінансового портфеля в Україні становила 8%, зараз — 12%. Але ми маємо намір продовжувати роботу в цьому напрямку. Хоча в нинішній ситуації дуже складно оцінювати компанії.

До минулого року, коли ресурси зовнішніх ринків були доступні, керівництво українських підприємств не бажало співпрацювати з ЄБРР, щоб не пускати у свій бізнес нового акціонера. Компанії спокійно могли просто брати кредити, заробляти гроші і ні з ким їх не ділити. Зараз ситуація змінилася, але менталітет власників змінюється не так швидко.

За матеріалами "Контракти"

RedTram Україна