Блокування фінансових стереотипів, або Короткий курс фінансової йоги
Що спільного між йогою та фінансами? В Інтернеті можна знайти відповідь і на це питання.
Я попросил подвыпившего йога
(Он бритвы, гвозди ел, как колбасу) :
"Послушай, друг, откройся мне, ей богу,
С собой в могилу тайну унесу!"
Владимир Высоцкий, песня «Про йогов»
Наприклад, на одному з сайтів написано, що й власників йога-залів податкова інспекція все рівно примушує ставити касовий апарат. Якщо ж задатися метою та вияснити більш серйозно, що ж собою являє йога, то можна знайти непогані філософські обґрунтування цього заняття. Одне з таких визначень досить вдало підходить до фінансів: виявляється, йога – це процес блокування стереотипів свідомості. Відомо, що йоги вміють зупиняти своє серце, керувати тими властивостями організму, чого більшість людей не вміє. Тобто, йоги здатні втрутитися на рівень підсвідомих рефлексів, які наш організм вибудовує для самозахисту, а насправді які потім погіршують його функціонування.
Ми з вами дуже щасливі, адже у фінансах є маса речей, коли людям доводить боротися з підсвідомими стереотипами, які спрацьовують на рівні спинного мозку, і які набуті у віці від трьох до п’яти років.
У цій статті зібрана невелика колекція стереотипів в фінансах, і що важливіше, наведені можливі методи боротьби з ними.
1. Іррелевантні витрати: Стереотип Батьків
Якщо ходити по вулиці з «відкритими вухами», то можна почути достатньо «перлів», аби зрозуміти джерело Стереотипу Батьків. Наприклад, мама каже дитині: «Ти чого лопатку і відеречко не використовуєш, аби пасочки ліпити? Ми чому їх купували?!» Ще більш класичний жанр, коли батьки дитині кажуть: «Лижі отримає тоді, коли ковзани зносиш.» І на основі такого виховання ці маленькі діти пізніше робитимуть менеджерські рішення.
Яка ж аналогія цих ситуацій з фінансами? У фінансах є поняття втоплених витрат, які понесені у минулих періодах ще до прийняття рішення, і ніяк не можуть бути зміненими. Так, людина купила непотрібну машину, непотрібне обладнання, і тепер хоче його окупити, переносить ці витрати на майбутнє, тим самим удорожчує продукти, і в результаті не продає нічого.
Насправді, втоплені витрати неважливі. Пол Хейне в книжці «Економічний спосіб мислення» наводить гарну історію. Уявіть, що ви купили в їдальні достатньо дорогу смажену рибу, заплатили за неї 50 грн. Ви відрізали шматочок, скуштували, і риба виявилася несмачною. Чи будете ви її їсти далі? Скажіть, будь ласка, чи вартість риби впливає на ваше рішення її доїдати? Це ж наше рідне, слов’янське: «Ану їж рибу, бо за неї ж гроші заплачені.» J
Мало того, що втоплені витрати неважливі, неважливі навіть майбутні витрати, якщо вони по альтернативах не відрізняються. Не важливі, власне кажучи, витрати втоплені, і важливі насправді є лише диференційовані витрати. До таких відносяться ще два типи витрат – так звані альтернативні та витрати третіх сторін (мал.1).
Мал.1. Основні характеристики релевантних витрат
Для правильного прийняття рішень потрібно обчислити прирісні (інкрементальні) грошові потоки. Тому,
· Втоплені витрати (SC – на мал.1) – ігноруємо;
· Недиференційовані витрати (NDS) – ігноруємо;
· Диференційовані витрати (DS) – враховуємо, у тому числі:
· Альтернативні витрати (OC) – враховуємо;
· Витрати третіх сторін – враховуємо.
2. Розподілені накладні витрати: Стереотип Інженера.
Напевно, багатьом знайоме поняття левітації, коли йог підіймається над землею без жодних допоміжних засобів. Є трохи полегшений варіант, коли йог ніби сидить на вертикально поставленій бамбуковій палиці, яка підпирає, наприклад, лише коліно.
Чи дійсно людина може так будувати взаємозв’язки у м’язах, що в змозі сидіти на палиці, яка тримає лише її коліно? Можливо, ті фото та відео, на яких зображена левітація, є результатом роботи комп’ютерних програм? Насправді, нам невідомо як така позиція інженерно сконструйована.
А тепер давайте поговоримо про Стереотип Інженера, який потрапляє у фінансовий відділ компанії. Його стереотип закладений в інституті, і звучить він так: «Якщо я диференціальні рівняння легко розв’язую, закони Кірхгофа знаю, то з тими фінансами лівою ногою легенько розберуся.» Задача для «інженера» проста – не упустити одних витрат. У підсумку, він заганяє всі витрати у собівартість, включаючи а) амортизацію, яка є втопленими витратами; б) накладні витрати, за допомогою яких можна будь-який продукт зробити збитковим.
У підсумку, у собівартість продукту включаються усі можливі витрати разом із рознесенням накладних витрат до кожного продукту на основі якогось кост-драйвера (таб.1).
натисніть для збільшення зображення
Таб.1. Помилки на основі абсорбції витрат: до вилучення продукту В
Як бачимо з таблиці, у підсумку рознесення накладних витрат продукт В збитковий, і в загальному компанія збиткова. Що відбудеться після таких висновків? Звичайно, умертвляння продукту В. Результат – збитковим став продукт С, тому що накладні витрати були просто-напросто перенесені на інший продукт, що лише збільшило загальні збитки (таб.2).
натисніть для збільшення зображення
Таб.2. Помилки на основі абсорбції витрат: після вилучення продукту В
Дві попередні таблиці і є ілюстрацією Стереотипу Інженера - все порахувати і все врахувати всередині собівартості.
Цей стереотип можна розблокувати, якщо подати звітність без рознесених накладних витрат по продуктах (таб.3).
натисніть для збільшення зображення
Таб.3. Підрахунок за перемінними витратами
Усі продукти виглядають прибутковими, і вони «покривають» накладні витрати. Якщо раптом прибуток компанії у цьому випадку стане негативним, тоді компанія дійсно несе збитки у результаті своєї діяльності. Тут уже нічого не зробиш – це бізнес, де завжди існують ризики.
3. Прибуток: стереотип аптекаря
У народі є прислів’я: «Точно, як в аптеці». Так само, усі звикли, що прибуток – це точна величина. Тільки виявляється досить цікава річ: якщо прибуток порахувати по GAAP (принципи бухгалтерського обліку, які діють на території США, Канади, тощо), то це буде інша цифра, ніж при підрахунку прибутку по IFRS (принципи бухгалтерського обліку, які діють на території Європейського Союзу).
Окрім таких розбіжностей, фінансист має усі можливості маніпулювати розміром прибутку, виділяючи більше чи менше коштів на фінансові резерви. У цьому випадку опозиціонером буде лише аудитор, і хто знає, чи буде він правий у цій ситуації. В приватній розмові фінансист може сказати: «Прибуток мій. Якщо хочу, щоб він був – буде, не хочу – не буде.» І менеджери, у кого бонуси нараховуються від отриманого прибутку, вишиковуються біля кабінету фінансиста з «шоколадками». Жартую, звичайно.
Зазвичай прибуток вираховують за наступною формулою:
Формула 1.
Усім відомо, що прибуток – це є дохід, від якого відняли витрати та амортизацію. Так пише закон, приблизно так ми рахуємо в економіці.
А що змінюється, якщо робити розрахунки за іншою формулою:
Формула 2.
|
де
Д – дохід;
П – прибуток;
В – витрати;
А – амортизація.
Формула(1) означає: власнику за рахунок потрібно всіх «нагодувати», понести усі витрати, і після цього «доїдати обгризлі кості». Чи такий підхід є дійсно справедливим для особи, яка організувала бізнес, і при тому отримувала дозволи й погодження кільканадцяти інстанцій?! Наприклад, підписання угоди з ЖКГ на вивіз сміття – це само по собі геройський вчинок! Тому для власника формула(2) є більш привабливою та зрозумілою. Компанія отримує дохід, від якого одразу ж віднімається закладений прибуток, і тепер завдання менеджменту – не витратити ні копійки більше від отриманого значення. Цей підхід називається direct-costing, він давно уже відомий в світовій практиці.
Якщо використовувати метод direct-costing, то собівартість буде виглядати дещо по-іншому, ніж при розрахунку за формулою (1). Нехай, ринкова ціна продукту становить 199 дол., а бажаний прибуток власника – 25 дол. Отже, якщо собівартість продукту дорівнює 178 дол., то в організації в міні-варіанті буде організовуватися процедура, яка називається cost-cutting (урізання витрат).
4. Net Present Value (NPV): Стереотип Штабіста
Ярослав Гашек у своєму романі «Пригоди бравого солдата Швейка» написав: «Війна йшла добре до тих пір, поки не втрутився генеральний штаб.» Вислів може доповнити більш серйозний генерал часів французько-російською війни Карл Клаузевіц, який сказав: «План військових дій помирає тоді, коли починаються військові дії.» Незважаючи на сказане вище, фінансисти намагаються вирахувати точне значення NPV, яке ніколи не збудеться. Ніколи події не будуть розвиватися так, як ми собі написали на папері - ми живемо в реальному світі, а не у віртуальному Exсel.
Цього стереотипу можна позбутися, якщо вираховувати різні сценарії розвитку подій. Інвестора цікавить не конкретна величина, а процент ймовірності того, що значення NPV буде від’ємним... Важливо, щоб в паспорті проекту, який при прийнятті рішення покладуть інвестору, було пораховане не банальне NPV, яке реально ні про що не говорить, а були пораховані різні варіанти значення. До того ж якщо інвестор бачить варіанти NPV лише з позитивними значеннями, то значить, не всі ризики були врахованими в підрахунку, а можливо, були свідомо прихованими. Бізнес – це не безпрограшна лотерея, і завжди є ризики отримати збитки.
5. Фінанси: стереотип бухгалтера
Що робить бухгалтер в компанії? Він переважно задає ритм завдяки квартальним звітностям. Чи фінанси в компанії обмежуються квартальним звітностями? Буде дуже шкода, якщо ми будемо сприймати фінанси тільки через призму бухгалтерського обліку - тих обов’язкових процесів і дій, які треба зробити, не задавшись питанням «Навіщо це потрібно?»
Фінансовий директор відрізняється від бухгалтера тим, що для нього фінанси - це творчий процес, це потрібно хитрувати та креативно мислити. Без творчості неможливе якісне управління фінансами. Більше того, поганий той фінансовий директор, який думає тільки категоріями звітностей.
Єдиною точною наукою в світі, на жаль, є не фінанси, а абстрактна математика. Проте ніхто не може використовувати суто абстрактну математику в практичних цілях - її використовують лише як базу для розвитку інших наук.
Деякі бухгалтери, сховавшись за клаптиками інструкцій, податкових приписів, не захочуть розвинутися і залишаться назавжди на базовому рівні, яку книжку по йозі вони би не читали. Вони ніколи не пізнають гармонії всесвіту, гармонії між бухгалтерією і фінансовим менеджментом, між фінансами та іншими функціональними напрямками. Вони не зможуть цього досягнути, як би сильно не намагалися. А, можливо, вони і не намагатимуться взагалі.
І навпаки, справжній фінансовий директор, ФІНАНСОВИЙ ДИРЕКТОР з великої літери – це людина, яка знає, що баланс буває не лише в бухгалтерії, а і в житті. Така людина перебуває в гармонії особистого та професійного, в гармонії маркетингу, фінансів, управління людьми та інших функціоналів. Тільки така людина додає в життя впевненості та в змозі досягти справжніх висот.
співавтор: Віктор Оксенюк,
За матеріалами &Стратегии
