Банківський рестайлінг

Теги: капітал, єврооблігація, інвестор, банківська система, фінансовий ринок, кредит

У другому півріччі українським банкам необхідно буде погасити борги майже на $2 млрд. - масова реструктуризація банківських боргів у самому розпалі. На яких умовах іноземні кредитори будуть готові "вибачити" борги вітчизняних банкірів?

Майже 3,2 млрд. грн. внутрішнього і більше $1,5 млрд. зовнішнього боргу будуть на совісті українських банкірів у другій половині цього року. Суму розміром два мільярди доларів українським фінансистам необхідно знайти для погашення заборгованості перед внутрішніми та іноземними кредиторами. Тим же, хто не зможе знайти, доведеться домовлятися з інвесторами про реструктуризацію. Учасники ринку не заперечують, що охочих пролонгувати або змінити графіки погашення позик буде багато, адже віддавати борги вчасно сьогодні вважається "поганим тоном". На думку начальника відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банку Україна Олександра Печеріцина, рівень реструктуризації зовнішніх зобов'язань досягне в другому півріччі 40-50% від обсягу всіх необхідних виплат.

Експерт пояснює це поточними економічними умовами, вимогами уряду до банків реструктуризувати зовнішні зобов'язання до проведення процедури рекапіталізації. Тим часом, за словами пана Печеріцина, сама реструктуризація більше схожа на "примус інвесторів до союзу", ніж на їхню добровільну згоду, оскільки в більшості з них немає іншого виходу, як погодитися реструктуризувати борги і зберегти шанси на повернення хоча б частини своїх інвестицій. Варіант дефолту або оголошення емітента банкрутом може взагалі не повернути інвесторові грошей, оскільки нормальної процедури банкрутства в Україні немає.

У таких умовах виникає відчуття, що навіть після закінчення кризи довіра до українських банків ще довго не повернеться. А багато фінансових інститутів так і не зможуть вибачити борги своїм українським колегам.

Кредитні історії

Ні для кого не секрет, що вітчизняні банки протягом останніх років використовували публічні запозичення як серйозне джерело формування ресурсної бази. Згідно з даними Національного банку, на початок другого кварталу 2009 року облігаційні позики формували 2,35% зобов'язань системи. Публічні зобов'язання перед зовнішніми кредиторами (єврооблігації і синдиковані кредити) становили близько $7,5 млрд. при загальному зовнішньому боргу системи $37,6 млрд. (дані на 01.04.09).

"Незважаючи на те, що основна частина публічних погашень припадає на 2010-2011 роки, проте основний мінус публічних запозичень банківського сектора в тому, що інвестори, намагаючись себе убезпечити, закладали в умови угод можливість дострокового погашення позик при настанні тих або інших подій. Наприклад, при факті несвоєчасного розрахунку за іншими зобов'язаннями, зміні власника, зниженні рейтингів", - відзначає провідний фінансовий аналітик відділу рейтингів фінансових установ агентства "Кредит-Рейтинг" Віктор Шулик.

Такі ковенанти є практично за всіма публічними запозиченнями банків, і на даний момент це становить найбільшу загрозу для фінустанов, що перебувають не в найкращому фінансовому становищі через погіршення економічної ситуації в країні. Однак ситуація загостюється ще й тим, що остаточна редакція закону №3585 обмежує банки в достроковому погашенні кредитів, отриманих від нерезидентів. Тобто регулятор обмежує акумулювання валюти іноземними банками і відтік її із країни. Тим часом, на думку начальника інформаційно-аналітичного відділу "Сбондс-Україна" Павла Мурги, Національний банк якщо буде потреба, всіляко підтримуватиме великі системні банки у виплаті ними зовнішніх зобов'язань (єврооблігації та синдикати) і навряд чи допустить дефолти.

"Останнім часом занадто багато галасу навколо цієї теми, але не так багато боргів залишилося в 2009 році. Більша частина зовнішніх боргів банками вже погашена. З $3,5 млрд. в 2009 році залишилося погасити 1,4 млрд. Більшість із них будуть або погашені, або реструктуризовані. Головне - не допустити дефолтів", - упевнений Павло Мурга.

Лідери боргів

Відповідно до графіка погашень, більше за всіх за зовнішніми позиками повинен буде виплатити в другому півріччі український Альфа-Банк . Щоб віддати свої зовнішні борги фінансовій установі знадобилося б до кінця цього року $406 млн. Ще 25 млн. грн. Альфа-Банк (Україна) позичив на внутрішньому ринку. Тим часом минулого тижня банк запропонував інвесторам реструктуризувати три випуски єврооблігацій, що перебувають в обігу.

На думку фахівців компанії "Трійка Діалог Україна", умови реструктуризації, запропоновані фінустановою, цілком прийнятні: відсутність списання номінальної вартості, термін погашення - три роки з амортизацією основної суми боргу, плюс виплата авансом значної частини грошової складової (зараз випуск єврооблігацій Альфа-Банку Україна-09 можна купити по 67-72 п. п. і незабаром повернути 27 п. п. у коштах і одержати нові папери. При цьому ефективна прибутковість інвестування в цілому складе 44-52%).

Варто сказати, що всі випуски єврооблігацій торгувалися з дисконтом до 40%. Учасники ринку також упевнені, що акціонери Альфа-Банку Україна або афілійовані сторони вже придбали значний обсяг єврооблігацій банку на відкритому ринку, у тому числі маючи намір голосувати за прийняття пропозиції про реструктуризацію. Адже для прийняття такого рішення необхідна згода більше 50% власників бондів.

Разом з тим експерти вважають, що ситуація з Альфа-Банком (Україна) збурює пристрасті навколо всього банківського сектора країни. Адже навіть якщо такій банківській установі за наявності сильних акціонерів знадобилося вдатися до реструктуризації облігацій, то що можна говорити про інші фінустанови.

Наприкінці вересня наступає термін погашення єврооблігацій Укрексімбанку на суму $250 млн. Зараз ці папери торгуються з невеликим дисконтом (близько 5%). Інвестори покладають надії на виплату банком своїх зобов'язань через стовідсоткову приналежність державі. Поки Укрексімбанк демонструє позитивні фінансові результати і збільшення державою капіталу. Зміцненню довіри сприяє і уливання в капітал держустанови коштів Європейського банку реконструкції та розвитку. Тим часом у банку існують і деякі ризики розриву ліквідності, адже терміни погашення фінустановою своїх зобов'язань за часом збігаються з термінами погашення великих кредитів позичальниками Укрексімбанку.

$100 млн. повинен погасити за своїми єврооблігаціями у жовтні цього року і банк "Форум". Зараз папери української "доньки" Commerzbank торгуються з невеликим дисконтом, що набагато вище від вартості облігацій інших українських банків. Єврооблігації фінустанови мають короткий термін погашення, і Commerzbank бере активну участь у торгах за цим цінним папером, що, на думку експертів, істотно знижує ризики. Як і у випадку з Укрексімбанком, від банку "Форум" учасники ринку не очікують проблем з виплатою боргів.

Інша ситуація в Кредитпромбанку , що вже допустив технічний дефолт за внутрішніми облігаціями серії F. До кінця року банку необхідно мати понад 500 млн. грн. у випадку пред'явлення до оферти інших випусків облігацій. Зараз банк веде переговори із власниками своїх облігацій про реструктуризацію боргів. Раніше було заявлено, що як кредитних радників Кредитпромбанк вибрав компанії Rotshild і Finpoint.

Однак пізніше стало відомо, що переговорами щодо реструктуризації зайнятий особисто грецький акціонер фінустанови Константінос Папунідіс. Ще напруженіше становище з боргами Надра Банку і Укрпромбанку. Якщо останньому після тривалих переговорів нарешті вдалося переконати свого головного кредитора - компанію Cargill - реструктуризувати понад 70% боргу, то в Надра Банку ситуація трохи інакша. Тимчасовий адміністратор Валентина Жуковська повідомила, що контрольний пакет акцій Надра Банку перебуває в заставі в невідомої компанії, що має намір забрати банк за несплату боргів. І Надра Банк, і Укрпромбанк входять до числа претендентів на рекапіталізацію. Однак якщо вирішення питання реструктуризації обіцяє Укрпромбанку великі шанси на одержання державних грошей, то в Надра Банку в процесі реструктуризації виявляється усе більше підводних каменів.

За словами аналітика компанії "Ренесанс Капітал" Анастасії Головач, у цей момент практично всі українські банківські установи ведуть переговори зі своїми кредиторами про реструктуризацію боргу. Причому це стосується як синдикованих кредитів, так і єврооблігацій. "Однак поки прикладів завершених угод немає, що не дає можливості адекватно оцінити масштаб майбутніх успішних реструктуризацій. Серед озвучених на сьогоднішній день пропозицій є як вигідні для кредиторів, так і не дуже. Однак в інвесторів теж варіантів для маневру в сформованих обставинах небагато, тому більшість із них, швидше за все, будуть іти на компроміс", - упевнена пані Головач.

Що стосується облігаційних позик, номінованих у національній валюті, то, за словами пана Шулика, було зафіксовано кілька випадків несвоєчасного розрахунку за публічними облігаціями по оферті (технічних дефолтів), що позначилося на кредитних рейтингах банків, незважаючи на переговори про реструктуризацію таких боргів. Разом з тим відмови від виконання боргових зобов'язань у майбутньому з боку банків-емітентів не було.

Основними покупцями внутрішніх облігацій спочатку виступали українські банки, частка іноземних інвесторів у цілому була невелика (вони входили тільки в гривневі інструменти таких великих банків, як Укрсоцбанк , УкрСиббанк , Райффайзен Банк Аваль , Укрексімбанк). Тому коли в першій половині минулого року ситуація з ліквідністю банківської системи помітно погіршилася, більшість паперів були пред'явлені до оферти. Ця тенденція пізніше ускладнилася розкручуванням фінансової кризи, що привело до істотного зниження котирувань даних інструментів. При цьому банки з іноземним капіталом, що одержали підтримку від материнських компаній, скористалися сформованою ситуацією для викупу власного боргу. "Таким чином, на сьогоднішній день обсяг інструментів, що залишилися в обігу, досить незначний. При цьому ми гадаємо, що більшість емітентів намагаються реструктуризувати і внутрішні борги. Однак тут ми не виключаємо й нові дефолти", - вважає Анастасія Головач.

Експерти також не виключають і того, що із прийняттям змін у законодавчу базу можливості для "маневру" у банків розширяться, і з інвесторами будуть підписані додаткові угоди і установлені нові графіки обслуговування. Приміром, прийнятим наприкінці червня законопроектом №4630 установлюється особливий порядок зменшення статутного капіталу банку, якщо розмір капіталу, визначений загальновизнаною аудиторською компанією, менший від статутного, і в капітал банку планується входження держави.

Передбачається, що на відміну від загального порядку, таке зменшення капіталу не має потреби в згоді кредиторів і не спричиняє виникнення в них права вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань акціонерного товариства і відшкодування збитків кредиторам. За словами Павла Мурги, поточна ситуація на ринку така, що зовнішні кредитори прекрасно розуміють, що зараз не найпростіший час для виплати заборгованості. Чи позначиться це на майбутніх позиках українських позичальників?

"Надалі все буде нормально. Поточна реструктуризація не повинна вплинути на репутацію банків", - упевнений пан Мурга.

За матеріалами Інвестгазета

RedTram Україна