5 найбільш популярних міфів про кризу
Інститут бізнесу і ЗМІ (Business & Media Institute) склав список найгірших економічних міфів, які тиражувала преса протягом року.
Перший у списку - міф про новий Новий курс. Пов’язуючи вихід із Великої депресії з діями адміністрації Франкліна Делано Рузвельта, відомими як "Новий курс", аналітики й оглядачі вбачають вихід із кризи у патерналістських заходах потужного уряду. Так, на обкладинці Time за 24 листопада був розміщений колаж: відоме фото Рузвельта в автомобілі, але замість обличчя 32-го президента - зображення щойно обраного Обами й гасло: "Новий новий курс - чого має навчитися Обама в Рузвельта". Попри це серед сучасних істориків немає одностайності щодо ефективності Нового курсу.
На другому місці - міф про повторення Великої депресії. Тільки ABC, CBS та NBC порівнювали ситуацію з депресією 1930-х протягом року 227 разів. Щоправда, ґрунтовного порівняльного аналізу досі не проведено. До речі, у 1929 році стрімке погіршення економічної ситуації відбувалося на тлі оптимістично налаштованої преси. Співвідношення добрих і поганих новин було 4 до 1 на користь позитивних, зараз це співвідношення - 6 до 1 на користь негативних. Незрозуміло, висвітлюють медіа кризу чи провокують її.
Третє місце - за міфом про те, що вартість нафти тільки зростатиме. У першій половині 2008 року медіа майже одноголосно прогнозували подальше стрімке зростання цін на нафту й газ. Аналітики Goldman Sachs передбачали, що ціни сягнуть $200 за барель, а нафтовий експерт, який побажав лишитися неназваним, відповідаючи на запитання Річарда Енджела з NBC, обіцяв $300–400 за барель. Це було 1 липня, а вже 10 грудня вартість бареля нафти становила $45. Були, звісно, й експерти, що дотримувалися іншої думки, зокрема президент компанії Equidex Філіп Ґоттхельф, але преса зацікавилася ними лише восени.
Четверте місце посів міф про хвору економіку, яку вилікують лише грошові вливання у компанії, що банкрутують. Економічна криза виглядає як змагання урядів світу з виділення грандіозних бюджетних сум для порятунку великих компаній, що опинилися на грані краху, і щоразу ЗМІ пояснюють ці заходи тим, що інакше сталася б катастрофа, "повторилася Велика депресія". В той же час Джеррі Боуйер, головний економіст Benchmark Financial Network, охарактеризував такі дії як "велику перекачку багатства від основної маси платників податків до неефективних менеджерів та пов’язаних із ними корумпованих бюрократів".
Завершує список міф про загибель капіталізму. Лауреат Пулітцерівської премії колумніст Стівен Перлстін написав "Некролог капіталізму", політичний коментатор Майкл Мур назвав у шоу Ларі Кінґа капіталізм мертвим, передовиця Washington Post від 10 жовтня оголосила "капіталізм в американському стилі" жертвою кризи… Але на практиці криза означає загибель паростків соціалізму. У редакційній колонці The Journal від 12 липня, присвяченій Fannie Mae та Freddie Mac, сказано, що вони "…давно практикували соціалізм у його найгіршій формі, коли прибутки приватизовано, а ризики - усуспільнено".
За матеріалами Контракти
