Нерезиденти - не покупці
Багато груп захочуть позбутися непрофільного бізнесу.
Цього року на продаж можуть бути виставлені будь-які компанії з будь-яких галузей. "Якщо взяти карту, то куди б не ткнув - у всіх підприємств проблеми з ліквідністю", - підкреслив директор інвесткомпанії ASTRUM Investment Management Максим Бланк.
На думку директора департаменту інвестиційно-банківських послуг Phoenix Capital Дмитра Гавриленка, істотна зміна розміщення сил буде напевно. "Сильно постраждають групи з великими боргами, із серйозними позиціями у фінансовому секторі, будівництві, металургії, хімії", - вважає він. "Можна чекати скоріше руйнування старих імперій, ніж створення нових. Криза покаже, хто виявиться більш сильним керівником", - говорить радник інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital Олексій Зеркалов.
Чи будуть купувати конкуренти - залежить від галузі. "У таких галузях, як торгівля, фармацевтика, сільське господарство, банківський сектор, будівництво і девелопмент, навряд чи покупцями виступлять конкуренти. Можна говорити або про просте злиття компаній, якщо ефект масштабу буде мати економічний сенс, або про передачу корпоративних прав за борги", - вважає Зеркалов.
Зате іноземні фінансові інвестори, за його словами, зараз перебувають поза грою. "Зараз ефективний горизонт інвестування становить чотири-п'ять років. Повернення іноземних фінансових інвесторів можна чекати через рік-два, коли ситуація у світовій економіці помітно покращиться і стане зрозуміло, що через два-три роки вони зможуть вийти з інвестицій", - вважає експерт.
Можна виділити лише дві групи можливих іноземних інвесторів, обидві нечисленні. Перша - фонди прямого інвестування з горизонтом від чотирьох-п'яти років. В Україні присутні всього три-чотири такі фонди, кожний з яких може закривати дві-три угоди на рік. Друга група - іноземні стратеги, що мають горизонт планування вісім-десять років. "Для них зараз ідеальний момент. Але в кожній індустрії є всього два-три стратеги, які дивляться на ринок. Як правило, вони довго придивляються і купують або лідера з міцними позиціями на ринку, або гарну платформу", - підкреслив пан Зеркалов.
Можливо, в Україну буде активно проникати російський капітал. "Ситуація в нас розвивалася за аргентинським сценарієм. Він передбачав кризу і наступне скуповування місцевих бізнесів багатим дядьком із Заходу. Однак відбувся збій - на Заході немає вільних капіталів навіть по таких мізерних цінах, як зараз. Тому не виключено, що Україну здадуть росіянам", - вважає член наглядової ради одного з великих банків.
Перелік покупців у версії пана Гавриленка включає фонди приватних інвестицій (private equity) і підприємців, що успішно продали бізнеси в Україні в недалекому минулому і мають серйозні запаси коштів. У банківському секторі він бачить у цій якості державу, яка займається фактично націоналізацією.
Директор КУА "Тект" Юрій Бойко підкреслив, що покупцями можуть бути і ФПГ, і стратегічні інвестори, і спекулянти. "В усіх можуть бути власні мотиви - від розширення (утримання) частки ринку і вибудовування вертикальних холдингів для зменшення витрат і ризиків контрагентів до простого перепродажу в майбутньому", - вважає експерт.
А от керівник відділу корпоративних фінансів і угод злиття-поглинання компанії Ernst&Young Ерік Кадиров вважає дуже ймовірними покупцями міжнародні корпорації та українські структури, які встигли продатися на піку вартості в 2006-2007 рр. "Навіть незважаючи на падіння капіталізації, у них залишилася готівка", - пояснив він. Серед нерезидентів, за оцінками Ernst&Young, покупцями можуть виступити міжнародні компанії ArcelorMittal, POSCO, BHP Billiton, Магнітогорський металургійний комплекс, "Северсталь", "Металоінвест", ТМК, ОМК, "Русспецсталь" та ін.
За матеріалами Экономические Известия
