Пенсійний абзац

17 Листопад'11

Теги: пенсія

Без введення серйозної і невідворотної відповідальності за діяння на ниві законодавчої діяльності фактично немає сенсу сподіватися, що люди при владі не будуть використовувати закони виключно для своєї вигоди. Особливо яскраво це проявляється нині в соціальній сфері - саме там чинна влада затіяла глобальні перетворення, які обіцяють їй великі бонуси і залишають багатьох людей практично ні з чим. Сьогодні в парламенті без зайвого резонансу та публічності відбудеться ще один етап цієї "соціальної реформи".

Сьогодні Верховна Рада розглядатиме у другому читанні законопроект № 8736 з малопримітною назвою "Про удосконалення окремих положень адміністративного судочинства". У цьому документі, крім інших цікавих моментів, також є положення, що радикально впливає на соціальну сферу.

Мова йде про те, що судові рішення у соціальних справах не підлягатимуть негайному виконанню. В умовах української дійсності це по суті означає, що судові рішення, що змушують державу виплачувати і без того законні пенсії і соціальні виплати, можуть без особливих проблем не виконуватися роками. І це тільки де-юре, оскільки де-факто ці рішення, найімовірніше, взагалі виконуватися не будуть.

Раніше вже повідомлялося про схожий намір нинішньої влади, що було викладено в законопроекті № 9400. У разі успішного прийняття цей закон не тільки б подовжив судову тяганину за соціальні виплати, а й блокував би якнайшвидше виконання рішень судів у соціальних справах. Подібний ефект також досягався за рахунок декількох точкових корекцій Кодексу адміністративного судочинства.

Проблема тільки в тому, що законопроект № 9400 народні депутати не наважилися включити до порядку денного Верховної Ради, в той час як законопроекту № 8736 навряд чи щось завадить сьогодні стати повноцінним законом.

Взагалі, законопроект № 8736 надзвичайно цікавий документ, який, швидше за все, яскраво ілюструє, чия вигода важливіша для регіоналів - своя власна чи громадська. Так, проходження документа через парламент мало ймовірно всі ознаки того, що люди при владі хочуть прийняти щось у своїх інтересах, але вкрай намагаються це не афішувати. Даний законопроект був зареєстрований 1 липня ц.р., а вже 6 липня комітет з правосуддя практично без обговорення схвалив його прийняття в першому читанні. Приблизно така ж картина спостерігалася і два тижні тому, коли комітет з правосуддя готував документ до другого читання. Більше того, порівняльна таблиця документа до другого читання з'явилася для широкого ознайомлення за лічені години до початку відповідного засідання комітету. Після цього виглядало абсолютно логічно, коли доповідач по даному законопроекту, заступник голови комітету Валерій Бондик ні слова не сказав про суть майбутнього закону і відразу ж почав механічне озвучення поправок.

Правда, вся ця атмосфера таємничості і інтонації навколо законопроекту № 8736 створювалася, звичайно, зовсім не заради виконання задумки тотального урізання ліквідації соціальних гарантій та ліквідації багатомільярдного боргу. Як раніше повідомлялося, завдяки цьому документу робота адмінсудів буде ідеально налагоджена для потреб органів влади, і насамперед - податківців у їхній боротьбі з, ймовірно, несумлінними платниками податків.

І при цьому складається враження, що мало кого з лав нинішньої влади хвилює інша проблема - непристосованість адмінсудів для захисту інтересів громадян в суперечках з органами влади та їх посадовими особами. Але ж саме це і є основна мета цієї судової вертикалі. І сьогодні навряд чи можна сказати, що українські адмінсуди з цим справляються, - досить нагадати про соціальні справи, які вже просто сотнями тисяч складуються в апеляційних адмінсудах без всякого юридичного оформлення. Логічно, що в таких умовах вітчизняні законотворці передусім мали б докласти всіх зусиль, щоб забезпечити громадянам швидке, висококваліфіковане, доступне і незалежне правосуддя в суперечках з органами влади та їх посадовими особами.

Але на ділі виходить зовсім інше - весь багатосторінковий законопроект № 8736 пронизаний словосполученням "суб'єкт владних повноважень" і його розширеними можливостями із захисту своїх інтересів в адмінсудах. Мова йде про те, що органи влади зможуть звертатися до адмінсудів мало не з будь-якого приводу, а адмінсуди отримають право задовольняти такі позови. Особливо яскраво це проявилося в особливому розділі (ст. 183 (3) Кодексу адмінсудочинства), пов'язаному з позовами органів державної Податкової служби, - розділ виписаний так, що адмінсуди змушені будуть зайнятися захистом інтересів податківців у суперечках з платниками податків.

Тим не менш, навіть в рамках всієї цієї історії можна чітко простежити і справжню сутність чинної влади, завжди бачить свої вигоди, і не менш справжню суть адмінсудів. У разі остаточного прийняття законопроекту № 8736 є сенс припустити, що адмінюстиція буде не тільки захищати права звичайних громадян в суперечках з владою, але і права влади в суперечках проти громадян. На яке з цих двох завдань будуть в особливій мірі зорієнтовані зусилля суддів з даної судової вертикалі - залишимо цей висновок на розсуд читачів.

І ці висновки будуть не такими вже й складними, якщо їх помножити на описану вище соціальну складову апріорі несоціального законопроекту. І всі ці речі будуть відбуватися у Верховній Раді ще багато разів - до тих пір, поки люди, що приймають закони, не будуть нести реальну відповідальність за законодавчу діяльність, що зачіпає інтереси мільйонів українських громадян. Ну, а поки народних обранців за їх законотворчість навіть присоромити не можна, не варто ображатися, що вони часом за турботою про свою вигоду категорично забувають думати про суспільну.

За матеріалами Экономические Известия

RedTram Україна