Ще одного суддю звільнять за порушення присяги
Судді з п'ятої палати Вищого адмінсуду (ВАСУ) близькі до винесення ухвали у ще одній резонансній справі судді, звільненому за порушення присяги з приходом нової влади. Вчора прийняти рішення у справі екс-судді Окружного адмінсуду (ОАС) Києва Миколи Кишинського не дозволив брак пояснень з боку Верховної Ради.
Вчора колегія суддів з п'ятої палати ВАСУ продовжила розгляд справи екс-судді ОАС Києва Миколи Кишинського. Заслухали позиції сторін і проведені судові дебати, після чого судді пішли до дорадчої кімнати для винесення ухвали. Проте надії причетних до даного процесу осіб не виправдалися. Не дивлячись на те, що секретар судового засідання запросив сторони саме на оголошення рішення, колегія заявила про необхідність відкласти прийняття остаточного вердикту. Як з'ясувалося, суддям не вистачило пояснень з боку парламенту, який поставив остаточну крапку в долі екс-судді Миколи Кишинського. Судове засідання буде продовжено 15 вересня.
Справа Кишинського резонансна, в першу чергу, тим, що його звільнення, на думку багатьох спостерігачів, має політичну підоснову. В зв'язку з цим він знаходиться в одній когорті з такими колишніми суддями, як екс-суддя і екс-голова Військової судової колегії Верховного суду (ВСУ) Олександр Волков, екс-суддя Київського апеляційного адмінсуду Ігор Бараненко, екс-голова ОАС Києва Олег Бачун і екс-суддя цього ж суду Петро Ковзель, а також екс-суддя Святошинського райсуду Києва Ніна Бабіч. Всі названі особи, за даними джерел "ЭИ", в тій чи іншій мірі мають відношення до команди глави ВСУ Василя Онопенка, який останніми роками був затятим ворогом впливових юристів Партії регіонів.
Вперше колегія суддів ВАСУ почала слухати справу Кишинського 20 липня ц.р. Нагадаємо, що Верховна Рада проголосувала за позбавлення Миколи Кишинського статусу судді 3 червня ц.р., а 17 травня 16 з 20 членів Вищої ради юстиції (ВСЮ) констатували у нього факт порушення присяги і дали рекомендацію на його звільнення. В ролі обвинувача Кишинського виступав член ВСЮ, заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов. За твердженням Портнова, даний суддя своїм визначенням на дев'ять місяців заборонив Генпрокуратурі здійснювати перевірку ЗАТ "Інтертранс". І тим самим, як підкреслював екс-бютівець, позбавив прокуратуру можливості виконувати свої конституційні функції і сприяв комерційній структурі в її господарській діяльності.
Суть проблеми, швидше за все, варто шукати саме в назві компанії "Інтертранс", яка в кулуарах парламенту нерозривно асоціюється з ім'ям депутата від БЮТ Миколи Ковзеля. Важливо, що Ковзель до списку БЮТ потрапив за квотою Української соціал-демократичної партії (УСДП), яку створив і раніше очолював голова ВСУ Василь Онопенко. Сьогодні керівництво УСДП здійснює Євгеній Корнійчук - зять Онопенка, а до недавнього часу функції першого заступника голови УСДП виконувала Олена Шустик (БЮТ) - міністр юстиції тіньового уряду і давній соратник глави ВСУ. Важливо, що регіонали схильні вважати ЗАТ "Інтертранс" частиною саме цієї ворожої їм команди.
Прикметно, що в ОАС Києва працював суддею брат Миколи Ковзеля Петро Ковзель, якого недавно президент Віктор Янукович звільнив за порушення присяги. До цього Ковзель-молодший попрацював рік в Генпрокуратурі, після чого став заступником глави правління компанії "Інтертранс". Важливо і те, що екс-глава ОАС Києва Олег Бачун і Микола Ковзель знайомі ще з львівських часів, оскільки обоє мали тісні відносини з екс-міністром транспорту і зв'язку Георгієм Кирпою. Бачуна парламент звільнив за порушення присяги одночасно з Миколою Кишинським.
Отож сьогодні Кишинський намагається довести, що рішення парламенту і ВСЮ, пов'язані з його звільненням, незаконні. За новим законодавством у нього для цього є лише один шлях - п'ята палата ВАСУ, яка розглядає такі справи як суд першої і останньої інстанції.
Вчора Микола Кишинський в черговий раз наполягав на тому, що члени ВСЮ неправомірно викрили його в порушенні присяги судді. Зокрема, винесене ним визначення, про яке говорив раніше Андрій Портнов, було законним і не мало жодних негативних наслідків для діяльності ГПУ. Правда, в колегії суддів з п'ятої палати ВАСУ виникла ціла низка запитань з приводу формулювань в даному визначенні та інших, пов'язаних з ним, нюансів. Це як мінімум чітко продемонструвало, що в цьому документі не все так гладко, як виглядає із слів Миколи Кишинського.
Позиція представників ВСЮ в цій справі залишилася незмінною: ВСЮ - єдиний орган, який може констатувати факт порушення присяги у судді. Якщо судді ВАСУ оцінюватимуть підстави і аргументи, якими керувався ВСЮ при ухваленні таких рішень, то вони неправомірно візьмуть на себе повноваження ВСЮ. Принаймні вчора колегії суддів ВАСУ так і не удалося добитися від представників ВСЮ чогось більшого, і судді змушені були задовольнятися цим. Таким чином, майбутнє рішення у справі Миколи Кишинського покликане розставити ще і низку правових акцентів, які матимуть значення для встановлення нових правил гри в судовій системі.
За матеріалами Экономические Известия
