Привозне паливо загубилося

04 Лютий'10

Теги: імпортер

За підсумками першого місяця імпорт склав лише 20%. Причиною такого спаду учасники ринку називають скорочення імпорту білоруського палива через нафтові суперечки між Росією і Білоруссю. Але, як відзначають самі трейдери, навіть його розв’язання в кінці минулого тижня поки не гарантує відновлення регулярних постачань в цьому напрямі.

Січень виявився провальним за обсягами нафтопродуктів, поставлених з-за кордону. Так, за цей місяць було імпортовано всього 80 тис. т (60 тис. т з яких припало на бензин А-95), а дизельного палива - 93 тис. т. Це дуже мало навіть з урахуванням того, що зараз ринок переживає пік мертвого сезону, відзначають експерти. "В той же час українські заводи за минулий місяць сумарно виробили близько 300 тис. т бензинів, експортувавши при цьому 24 тис. т. Іншими словами, частка імпортних бензинів у січні склала всього 18%", - підрахував аналітик консалтингової компанії UPECO Олександр Сіренко. За його словами, при цьому на імпортну солярку припадає трохи більше 20%. Для порівняння: у 2008 р. паритет імпортного і вітчизняного палива складав 50/50, а по дизельному паливу часом навіть 65/35.

Після цього в 2009 р. позиції імпорту похитнули (70/30), частково через ризики, пов'язані з валютними коливаннями, високою волатильністью котирувань світового нафторинку. "Ще рік тому наші НПЗ були не в змозі задовольнити постійно зростаюче споживання нафтопродуктів, і пропорційно йому зростав імпорт. Але в 2009 р. споживання просіло відразу на 20%, і необхідність в ризиковому в кризу імпорті стала слабшати", - відзначає комерційний директор однієї з київських мереж АЗС.

Що стосується січневого скорочення імпортних постачань, то тут головним чином трейдери недорахувалися білоруського ресурсу. Позначилися проблеми з експортом в місцевих заводів, які в новому році виявилися без російської нафти. Виною тому - протистояння між Росією і Білоруссю. Скасування першою пільгових мит на чорне золото, використовуване сусідом не для внутрішнього споживання, спровокувало затяжний конфлікт.

Скорочення обсягів переробки білоруськими НПЗ прямо позначилося на експортних відвантаженнях. У тому числі й до України, де пальному з Мозиря за останній рік удалося роздобути частку майже в 45% від всього імпорту палива в країну. Як повідомляли "і", влітку жвавим дизельним постачанням з Білорусі вдалося міцно перебити російські, хоча при цьому перші йшли залізницею, а другі - по трубі. Вибився білоруський ресурс в лідери і по імпорту бензину А-92, а в окремі місяці й по А-95. "Для порівняння: якщо в листопаді на частку білоруського бензину А-95 припадало 65% з палива цієї марки, що імпортувалося, то в січні цього року лише 8%", - відзначає Сіренко.

Найбільші імпортери білоруського палива вирішують проблему його браку по-своєму. Так, "Концерн "Галнафтогаз" (мережа АЗС ОККО) був змушений докупати литовські нафтопродукти по споту. А "Континіум" для забезпечення своєї мережі (WOG) імпортував ресурс по морю з Румунії, а також з Болгарії. Як відзначають експерти, імпорт в цих напрямах, а також з Польщі вже помітно пожвавився, про що сигналізує зростаюча кількість його пропозицій на ринку. Крім того, вони прогнозують подальше зростання постачань з Румунії для забезпечення півдня зважаючи на зупинку на півторамісячний ремонт Одеського НПЗ.

В кінці минулого тижня Росія і Білорусь нарешті пішли на мирову, вирішивши свою нафтову суперечку на користь "великого брата". Але трейдери, які напружено стежили за розвитком конфлікту, від цієї новини не квапляться видихнути з полегшенням. Їх побоювання викликає зовсім не дорожчання білоруського пального. "Не варто чекати, що ціни на білоруські нафтопродукти виростуть через дорожчання сировини. Просто самі білоруси зароблять менше. Вони завжди пропонували своє паливо за ціною, прив'язаною до світових котирувань. Правда, зазор, який забезпечувала їм дешевша, ніж в інших, нафта, дозволяв їм більш охоче йти на цінові поступки в межах $10-15 на тонні", - відзначає глава "Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

Набагато болючішим питанням (навіть для компаній, які тісно співпрацюють з білоруськими виробниками не один рік) є питання термінів відновлення цих постачань. Запаси білоруського пального вичерпалися у всіх, а назвати терміни надходження нових партій більшості учасників ринку до цих пір важко. Невпевненість в білоруських постачаннях з боку роздрібних операторів заставляє їх підстраховуватися за рахунок альтернативних напрямів.

"Більшість наших партнерів скористалися можливістю збільшити відвантаження на 10% на місяць, що передбачено нашими річними контрактами. Крім того, про додаткові постачання на "змішаних" умовах, що передбачають не такі високі закупівельні ціни, як по споту, ми домовилися з "Галнафтогазом", - відзначає глава представництва Orlen Lietuva Ігор Майстренко.

За матеріалами Экономические Известия

RedTram Україна