Спілки втрачають у вазі

24 Квітень'09

Теги: ліквідність, кредит, депозит

Найбільші кредитні спілки після скасування мораторію перебувають під найбільшою загрозою через регіональну невідповідність кредитних портфелів. Крім того, у зв'язку з розрізненістю клієнтів спілкам доведеться дотримуватися зайвої ліквідності.

Після скасування Держфінпослуг мораторію на дострокове розірвання депозитних договорів деякі КС стали відзначати підвищений інтерес вкладників до своїх нагромаджень. Але, як стверджують самі представники КС, проблеми виникли в першу чергу в тих, хто користувався мораторієм і не повертав вкладникам їх кошти. Більшість спілок мораторієм не зловживали, тому й не відзначають зайвого ажіотажу.

"Ми не застосовували мораторій на дострокове розірвання депозитів і видавали вкладникам гроші. Із кредитами також проблем не виникає, єдине, що ми стали більш уважно підходити до заборгованості. Якщо раніше ми реагували на заборгованість більше 30 днів, то зараз реагуємо відразу. Розмір неповернень по кредитах у нас не перевищує 8-9%, що цілком покривається резервами", - розповів Сергій Тесленко, керівник Першої всеукраїнської кредитної спілки.

Крім того, проблеми спілок в основному регіональні, тобто пов'язані з великими скандалами спілок в області. Наприклад, декількома місяцями раніше прогримів скандал з харківською КС "Слобода-Кредит", керівники якої в 2007-2008 рр. за допомогою підставних фірм і фіктивних документів присвоїли 30 млн. грн. А потім з 15 млн. грн. зник керівник донецького КС "Слов'янський". Останній скандал пов'язаний із КС "Інкомвклад", що працює при Західінкомбанку, у якому введена тимчасова адміністрація. Прокуратура порушила кримінальну справу за фактом викрадення від 30 до 70 млн. грн. Останній конфлікт трапився у Львові наприкінці березня. Коли керівництво КС "Християнська злагода" було затримано за звинуваченням у розкраданні коштів. Усі ці випадки викликали підвищений ажіотаж серед вкладників інших спілок регіону.

Найбільш складна ситуація із спілками, що мають всеукраїнський статус. "У ситуації, яка склалася в Першому кредитному товаристві, ми зараз розбираємося. Зараз проводиться перевірка спілки", - відзначив Віктор Суслов, голова Держфінпослуг. У Першому кредитному товаристві запевняють, що проблем з поверненням депозитів нема, і спілка виконує взяті зобов'язання. "Ми повертаємо вкладникам гроші. Я можу сказати точні дані про зменшення депозитного портфеля, але спілка виконує свої зобов'язання", - заявив Андрій Азаров, керівник спілки.

Проте на ринку ходять чутки, що депозитний портфель спілки зменшився вдвічі. Причиною тому може бути літня негативна рекламна кампанія, яка була проведена в м. Одесі, щоб дискредитувати кредитну спілку. "Проблеми є у всеукраїнських спілок, але не в усіх. Особливо в тих, хто, хоча і був присутній у всіх регіонах, не проводив диверсифікованість ризиків. Наприклад, приймав депозити по всій країні, а кредити видавав тільки в одному місті, що приводило до великої залежності від великих позичальників", - розповідає представник одної спілки, що побажав залишитися неназваним.

Андрій Оленчик, радник Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, і зовсім дотримується думки, що скасування мораторію без введення механізмів рефінансування кредитних спілок поставила їх на грань виживання. "Мораторій був підмогою, яка могла дати спілці час для мобілізації необхідних коштів. Зараз же скасування мораторію може привести до масових звернень вкладників, які будуть забирати свої кошти, а більшість цих коштів видані як кредити іншим особам. Без рефінансування кредитні спілки просто змушені будуть почати процедуру ліквідації", - відзначив він.

Держфінпослуг на початку квітня звернулася до НБУ із проханням надати через уповноважені банки рефінансування для кредитних спілок у розмірі 1,2-1,5 млрд. грн. Але поки відповіді від НБУ не надійшло. Кредитники і зовсім сумніваються в тому, що воно може бути надано. У той же час комісія у своєму звертанні до кредитних спілок відзначила, що буде жорстко реагувати на випадки неповернення депозитів достроково або відмови повернути його вчасно. Санкція, яка може бути застосована до спілок, - призупинення або анулювання ліцензії на залучення депозитів.

"Склалася парадоксальна ситуація. З одного боку, спостерігається відтік вкладників. З іншого боку - деякі спілки відзначають збільшення вкладників, але не можуть приймати депозити від населення, тому що кредитоспроможність населення знижена, і вони не зможуть їх видати як кредит, а виходить, заробити відсотки для вкладника. Наприклад, в Угорщині у свій час, коли довіра до банків була зруйнована, саме кредитні спілки залучали гроші населення і розміщували їх у держоблігаціях. Якби в Україні рівень довіри до суверенних паперів був би вищим, ми могли б теж реалізувати такий сценарій. Росте кількість звернень потенційних проблемних клієнтів. Близько 80% претендентів на кредит у свій час були помічені в банківському шахрайстві", - розповів Іван Вишневський, голова правління ОКС "Програма захисту внесків".

Кредитні спілки поки не знають, як будуть діяти вкладники, тому воліють залишати ліквідними більше коштів, ніж передбачено законодавством. Але це, у свою чергу, веде до збитків спілки і падіння доходів по депозитах.

За матеріалами Экономические Известия

RedTram Україна