Куди інвестувати мільйон, або Частина десята про безпрограшний спосіб все втратити

Теги: інвестиції, нерухомість, фондовий ринок

Квартира Льоні Голубка. Ф і л я (сидить у кріслі). Розумію всі твої страхи. Напевно, тобі здається, що ти перебуваєш у темній кімнаті, та ще й із зав’язаними очима. Навколо повно поводирів – чи то відмаків-шахраїв, котрі мріють заволодіти твоїм мільйоном, чи то я – мудра сова. Але результат один: ти ходиш по колу і вихід з чорної кімнати знайти не можеш.

(Казка для дорослих. Продовження. Попередні частини 30.03, 8.04, 14.04, 30.04, 13.05, 20.05, 26.05 , 4.06, 11.06, 23.06 )

Л ь о н я. Приблизно так. Я завжди думав, що заробити мільйон складно. Виявилося, ще складнішим завданням зберегти його та примножити… Але як би там не було, а ідея стати землевласником і сільгоспвиробником одночасно мене приваблює. Що там Яга плела про чорне гайвороння над моїми полями?

Ф і л я. Бізнес-моделювання, на якому знається Яга, передбачає вирішення складних задач з мінливими та контраверсійними умовами. У випадку з тобою, вона побачила кілька ввідних, що від початку унеможливлюють прихід до кінцевої точки. Ти не можеш стати «землевласником і сільгоспвиробником одночасно».

Л ь о н я. Чого це інші можуть, а мені зась?

Ф і л я. Ну поїхали до Яги знову!

Л ь о н я. Не хочу, мене знудить від її мишачого узвару.

Ф і л я. А ми в інше місце навідаємось.

Університет, кафедра бізнес-моделювання.

Яга сидить за столом, навколо неї з десяток студентів. Іде семінарське заняття. Льоня сидить у кутку, під піджаком у нього ховається Філя.

Я г а (насунувши на ніс окуляри). Тема заняття – моделювання рівнів прибутковості капіталовкладень у відповідні фактори сільгоспвиробництва, тобто в підготовку кваліфікованих кадрів, основні засоби та в землі сільськогосподарського призначення. Умови задачі…

П е р ш и й с т у д е н т (тягне руку). Можна поправку?

Я г а. Яку ще поправку?

П е р ш и й с т у д е н т. Некоректна від початку умова. Слід враховувати модерні тенденції. Нинішні інвестори в сільське господарство поки що не спроможні придбавати землі та налагоджувати на них сільгоспвиробництво одночасно. Ці два види діяльності слід рознести й в умові задачі. Сільгоспвиробники шукають вигідні пропозиції щодо оренди землі, наприклад, на умовах емфітевзису. На орендованій землі вони організовують виробництво. Придбання землі та інвестиція у виробництво одночасно є досить затратними і супроводжується великою кількістю супутніх ризиків. Аграрії-виробники свої вільні ресурси спрямовують, переважною мірою, саме у розвиток виробничого потенціалу…

Я г а. Добре, поправка приймається. В такому разі в умові задачі фігуруватиме лише сільгоспвиробництво на орендованій землі.

Д р у г и й с т у д е н т (вигукує з місця). Треба конкретизувати!

Я г а. Що саме?

Д р у г и й с т у д е н т. Наш інвестор має справу з купою дрібних орендаторів? Або, може, співпрацює з земельним інвестиційним фондом?

Я г а (чухає потилицю). Щось не чула про такі інвестиційні фонди…

Ф і л я (борсається під пахвою в Льоні). Звісно, не чула. Земельних інвестиційних фондів в Україні поки що не існує, це справа майбутнього.

Т р е т і й с т у д е н т. Нам потрібно знати бекграунд інвестора, а ще краще – його соціальний портрет.

Я г а. Це ви вже забагато хочете. Ну, освіта в нього…десять класів точно є, академія якась. Але спеціальними знаннями з сільськогосподарського виробництва або менеджменту не володіє. Іншими словами, економічних університетів не закінчував. Але зірки до нього ставляться прихильно, і він зумів заробити мільйон для інвестування.

С т у д е н т к а (на першій парті). І все? (сміється).

Я г а. Це задача не з макро-, а з мікроекономічними показниками.

С т у д е н т к а. А він одружений? Я можу допомогти витратити мільйон без будь-яких інвестицій (всі сміються).

Я г а. Мда… Недарма крилатим став вислів британського аристократа Вільяма Пітта Амхерста про те, що існує три легких способи втратити гроші. Перший – коні та скачки. Цей спосіб найшвидший. Другий – жінки. Але надійніший все-таки – сільське господарство … (всі сміються).

Т р е т і й с т у д е н т. Так це ж мова про гроші. А в нього що? Лише мільйон?! З землею все зрозуміло – тут йому взагалі не варто зв’язуватись. А з сільгоспвиробництвом…

Д р у г и й с т у д е н т. Та тут десятки, а подеколи й сотні мільйонів потрібні. Не для Хуана сомбреро… Чого він взагалі в цю тему лізе?

П е р ш и й с т у д е н т. Тому що думає, що тема безпрограшна: люди завжди хотітимуть їсти…

Т р е т і й с т у д е н т. Хай, краще, б ішов до земельного інвестиційного фонду! Тим більше, що в нього ніяких знань з організації процесу виробництва.

Л ь о н я. Про що вони розпатякують? Ну не існує ж у природі таких фондів!

Ф і л я. Тихо. Вони теоретики. Вони займаються бізнес-моделюванням.

Я г а (до студентів, що розгомонілися). Заспокойтеся! Фондів таких поки що немає. Що можна порадити нашому потенційному інвестору сьогодні?

Студенти напружено думають, западає тиша.

Д р у г и й с т у д е н т. Я підготував доповідь з цього питання.

Я г а. Слухаємо.

Д р у г и й с т у д е н т (встає, повертається до загалу). Мало хто в Україні розуміється на аграрному бізнесі. І нічого дивного. Десятиліттями совіцька влада витравлювала з нас «селянство», гноїла кулаків по таборах, виселяла на мерзлоту. «Розселянення» пройшло успішно і стало однією з ментальних причин того, що щире бажання інвестувати в землю так тісно переплітається з системними банкрутствами власників агрофірм. Створення аграрного бізнесу, який виживає не за рахунок кредитів, а власних ресурсів, може зайняти до десяти років. Отже, інвестиція в придбання землі мала б стати основним фактором довгострокового стабільного розвитку цього бізнесу та подальшої його капіталізації. Але не слід розглядати інвестицію в землю у відриві від інвестування в інші фактори виробництва.

Я г а. А що ти нам розкажеш про особливості ціноутворення на ринку землі?

Д р у г и й с т у д е н т. Не буду довго розповідати про недоліки процесів державного земельного кадастрування. Важливо розуміти, що ціна сільськогосподарської землі залежить від спроможності скористатися її природною здатністю приносити прибуток, тобто фактора продуктивності. Чому сьогодні в Україні ціна за гектар складає від 200 до 500 у.о.? Тому що в роки без погодних катаклізмів з гектара в середньому збирають близько 2-х тонн. В європейських країнах - 7-10 тонн з гектара. З цього видно, що мрія про відновлення іміджу України як супержитниці, так і залишається поки що за межами реальності. Тим часом потенційні інвестори чекають на створення повноцінного, прозорого ринку землі на нашій території. Чи є в них підстави для таких очікувань? Так. Колись в Україні ціни на землю будуть іншими. Якщо з гектара в середньому збиратиметься 4 тонни, то ціна за такий гектар складатиме вже 2000-3000 у.о. Коли ж ми досягнемо рівня 7-10 тонн, то, відповідно – 15 000-20 000 у.о. Для Європи це норма.

Я г а. А які, на твою думку, перспективи земельної реформи в нашій державі?

Д р у г и й с т у д е н т. Я на це серйозно розраховую. Всі уряди поки що обіцяли, але жоден не спромігся її провести. Над інвестором сьогодні, наче Дамоклів меч, висить законодавча заборона використання землі як об’єкта купівлі-продажу. До 70-х років селяни не мали паспортів і, будучи на правах радянських кріпаків, не могли кинути своє місце проживання. З розвалом колгоспної системи вони нарешті отримали свої паї. Але розпайовані землі для багатьох перетворилися на «валізи без ручок». Однак я переконаний, незабаром наша країна таки опиниться на порозі інвестиційно-земельного буму.

Ф і л я. От мрійники!

Я г а. Молодець. Ставлю тобі «відмінно». Перспективу намалював цікаву. Але що робити інвестору сьогодні?

Студенти знову замислюються.

Я г а. Добре, скоро дзвоник. Тому я підведу риску в нашій дискусії. Моя пропозиція – інвестувати в акції однієї з провідних аграрних компаній! Між іншим, це зараз одна з найпопулярніших інвестиційних ідей серед іноземних інвесторів щодо України.

Л ь о н я (зітхає). Ех, не вийшло бізнес-моделі…

Ф і л я. Як класно студенти розібралися в твоїй задачці!

Лунає дзвоник. Університетські коридори наповнюються веселим галасом.

(Продовження в наступному блозі)

За матеріалами KINTO

RedTram Україна