Думки посеред тижня: фінансові рішення в епоху кризи визначаються нашими генами

Євген Пенцак (191) 26 Березень'09

Теги: інвестиції, інвестор, Євген Пенцак

Людина – істота ірраціональна, вона приймає необдумані спонтанні рішення. Саме на ірраціональності людей стали можливими схеми побудови фінансвових пірамід та "бульбашок". З допомогою представленого екперименту можна пояснити, чому деякі люди проходять повз привабливі інвестиційні можливості.

Виявляється, що наші фінансові та інвестиційні рішення на 30% були закладені нашими батьками, а точніше визначаються на генному рівні, ще 30% залежить від статі людини, а решта – від освіти, релігії, досвіду та емоційного стану.

Сьогодні прочитав статтю про вплив прогнозів фінансових аналітиків на здатність інвестора приймати самостійні інвестиційні рішення. Зокрема, американські економісти стверджують, що люди, яким фінансові експерти пропонують консервативні фінансові рішення, без вагань погоджуються на них, не розробляючи своєї інвестиційної стратегії. Тобто зовнішні поради відбивають бажання до самостійного креативного моделювання прийняття фінансових рішень. Цим психологічним феноменом часто зловживають персональні фінансові консультанти.

Оскільки наш сайт частково виконує цю функцію також, то я вирішив «привідкрити» старі відомі дослідження з даного напрямку поведінкового фінансового моделювання. Ми не нав’язуємо свої думки, а провокуємо читачів до самостійного мислення.

Для початку трошки історії з прийняття ризикових фінансових рішень. До феномену ризику зверталися у своїх працях древньогрецькі філософи, наголошуючи на потребі людини бути готовою до несприятливих поворотів життя. Різноманітним аспектам ризику присвячено біблійні притчі, стародавні перекази народів світу та твори мистецтва.

Поворотним етапом в історії розвитку ризику стала епоха Відродження, коли людство вперше за свою історію мало сміливість подумати, що може впливати на власну долю. Зміни в економічному житті, - відкриття нових морських шляхів, невичерпний потік золота та срібла з Америки, величезного обсягу тканин та спецій з Азії, розвиток комерції, фінансів та ігрового бізнесу, стрімкий технологічний розвиток, застосування пороху, - все це створювало передумови розвитку сучасних концепцій ризикології.

У апогеї цих змін у 1654 році французький аристократ та відомий гравець у кості Шевальє де Мере запропонував видатному французькому математику Блезу Паскалю розв'язати проблему, яка вже 150 років не давала спокою гравцям у кості: як поділити між двома гравцями банк, якщо гру було перервано посередині, і один гравець у цей момент вже виграє. Відповідь на це запитання Б. Паскаль знайшов разом зі своїм колегою П'єром Ферма: ставки потрібно розділити на основі ймовірності виграшу кожного гравця. Вони вперше показали, як розрахувати ці ймовірності, що справило на світ враження бомби, що розірвалася.

Все більше і більше вчених почало вважати, що теорія ймовірностей – це дороговказ у житті людини, здоровий глузд, представлений в числах, механізм для генерування фінансового успіху. Але на початку ХVІІ сторіччя Академія наук в Санкт-Петербурзі надрукувала статтю Даниїла Бернуллі, математичні викладки якої, здавалося, такому здоровому глузду суперечили. Сьогодні ці міркування відомі нам під назвою Санкт-Петербурзький парадокс:

Правильна монета підкидається доти, доки не випаде герб. Якщо це станеться на n-ому підкиданні, то банк виплачує гравцеві 2n доларів. Яким повинен бути внесок гравця за право участі у цій грі, щоб гра стала справедливою?

У цю гру сотні тисяч людей грають у світі кожного дня. Цей простий експеримент дозволяє переконатися нам наскільки люди відрізняються від оптимізованих роботів. Людина – істота ірраціональна, вона приймає необдумані, спонтанні, стадні рішення. Саме на ірраціональності людей стали можливими схеми побудови фінансвових пірамід та "бульбашок". З допомогою цього екперименту можна пояснити, чому деякі люди проходять повз привабливі інвестиційні можливості, а інші їх зауважують. Чому одні люди приймають ризикові інвестиційні рішення, а інші – консервативні?

Ми даємо можливість нашим читачам самостійно пізнати себе, своє ставлення до ризику. Для цього ми пропонуємо Вам самостійно відповісти на запитання:

А скільки Ви готові заплатити за право приймати участь у цій грі під назвою Санкт-Петербурзький парадокс?

Дайте відповідь, будь ласка, на опитування внизу сторінки.

За результатими Ваших відповідей ми проведемо невеличке економетричне дослідження, та через кілька тижнів повідомимо Вам його результат.

Контролюймо наші емоції – від цього залежить наш фінансовий стан, оскільки контролювати гени нам ще не під силу!



Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.

Ваш вік

до 20 років - 15% (12)
20-30 років - 49% (39)
30-40 років - 31% (25)
40-50 років - 5% (4)
вже не пам'ятаю - 0% (0)

Ваша стать

Чоловіча - 80% (94)
Жіноча - 17% (20)
Не знаю що це - 3% (3)

Сімейний стан

В шлюбі - 52% (40)
Не в шлюбі - 48% (37)

Вартість гри, USD

1$ - 14% (8)
2$ - 14% (8)
3$ - 9% (5)
4$ - 9% (5)
5$ - 5% (3)
6$ - 11% (6)
7$ - 0% (0)
8$ - 5% (3)
9$ - 0% (0)
10$ - 11% (6)
>10$ - 21% (12)

Дивись також:

Думки посеред тижня: шлях до порятунку світової економіки

Останні події на світових фондових ринках заставили замислитись, як близько ми стоїмо до краю світового економічного провалля. Події 11 березня 2011 року, 4 серпня 2011 року впевнено вказують на те, що депресивне десятиліття початку третього тисячоліття буде мати ще більш депресивне продовження. Чи рухається світ у доброму напрямку у всіх розуміннях слова «добрий»? Чи може довго триматися макіяж, якщо наносити один шар пудри за іншим?

Додати коментар




RedTram Україна