Думки посеред тижня: "піду втоплюся у річці глибокій"

Євген Пенцак (191) 06 Березень'09

Теги: індекс, банківська система, Євген Пенцак, фондовий ринок, МВФ, кредит

ФГВФО відмовляється гарантувати вклади фізичних осіб, проурядові політики далі вішають нам локшину, уряд збирається надрукувати мільярди гривень, що нашкодить співпраці з МВФ. У загальному, ситуація в Україні нагадує патову, і тому, пам'ятаючи про один із законів Мерфі, нам потрбіно намагатись вирішити найважливіші з проблем...

До голови приходять слова з колись дуже популярного хіта: «Піду втоплюся у річці глибокій, шукати стануть – не скоро знайдуть. Ти будеш плакать – спливатимуть роки, мене до смерті не зможеш забуть!» Було би смішно, якби не було так сумно, - кажуть в народі.

Перша новина за останні дні, яка справді приголомшила: «Фонд гарантування вкладів відмовився гарантувати депозити в банках з тимчасовими адміністраціями» (читати). Причиною відмови ФГВФО стало невиконання мінімального рівня регулятивного капіталу та адекватності рівня основного капіталу цими банками. Цікавий підхід, спробуйте поставити себе на місце ошуканих вкладників: спочатку ошукав банк, а потім - держава. Ми це вже проходили у 1991р. А де був регулятор до цього часу, де він дивився, що він регулював? Коли настали проблеми – регулятор вже непотрібний, він служитиме лише додатковим тягарем для комерційного банку. Він потрібен був для того, щоб не допустити переддефолтного стану. Для чого нам така влада, яка не дбає за своїх громадян?

Поглянемо з іншої сторони на цю проблему. Можливо, це комусь вигідно? Не потрібно мати економічної освіти, щоб зрозуміти, який сигнал ринку подасть це повідомлення: жоден банк не застрахований фондом, ніхто нікому нічого не гарантує, а тому «дело утопающих – дело рук самих утопающих». Насправді ніг, а під кінець місяця чиновники будуть робити здивований вигляд: чому гроші виводяться з банківської системи. Не потрібно бути кваліфікованим банкіром, щоб зрозуміти, як дане явище може посилити роль регулятора у подальшому трансформуванні банківської системи України.

Україна в Європі знову виступає в головній ролі інформаційних страшилок. Зокрема, Ендрю Вілсон, старший науковий співробітник Європейської Ради із зовнішніх відносин, пише: «Правда в тому, що українська політика схожа на грубий контактний спорт … То чи є якийсь вихід з усього цього? Оптимістів мало» (читати).

Проурядові політики нам далі вішають локшину: «Криза для України була швидше зовнішнього характеру, ніж внутрішнього. Вона виникла внаслідок того, що Україна залежна від зовнішніх ресурсів просто перестала отримувати кредитування» (Юрій Полунєєв: "Якщо в бюджеті немає грошей, то є вихід - їх надрукувати", читати). Отже, у всьому винні кредитори: чим більші кредити ми візьмемо, тим легше ми ними будемо управляти. Це прописна істина українського банківського бізнесу.

Далі Юрій Полунєєв ділиться рецептом порятунку економіки країни: «Я не бачу ніякої провини Тимошенко в тому, що вона збирається надрукувати мільярди грошей... Логіка дій нашого уряду полягає в тому, щоб підтримувати рівень споживання. Тобто давати людям гроші, не дивлячись навіть на питання інфляційного характеру цих грошей…». Чи не лицемірством тоді зі сторони уряду виглядає підписання меморандуму про відновлення співпраці з МВФ, де українська сторона підписалася під першочерговими заходами, які Україна повинна здійснити для отримання міжнародної фінансової підтримки? А саме, реформа пенсійної системи, скасування пільг з оплати комунальних послуг для населення, встановлення ринкового курсу долара і т.п.

Читаємо наступний рецепт виходу з кризи: «Ще одна складова - фінансування споживчого та іпотечного кредитування, яке Америку і завело до кризи. Тобто криза лікується тими методами, якими вона була створена». Хто сказав, що план Обами спрацює? Подивіться на фондовий ринок США. Більше нічого не потрібно казати, коли ми дивимось на обвал їх фондових індексів S&P 500, NASDAQ і DOW. Західні інвестори не вірять у дієвість запропонованих заходів. Не вірю і я. Коли лікують від грипу, то, можливо, аспірин і допомагає, а коли рак, то потрібно звертатись до кардинальних заходів. Мені видається, що урядова і політична еліта України до цього неготові. Урядовий політик завершує свою статтю анекдотом: «Мойша, в тебе на голові три волосини! - Це багато чи мало? - Мало! - А якщо в супі? - То це багато!» Анекдот хоч вирваний із контексту, але насторожує слово «Мойша». Оголошується чергове полювання на відьом чи просто так до слова?

Сумніви у правильності обраної політики порятунку світових гігантів Citigroup, AIG, Morgan Stanley, Bank of America etc. закрадаються також в голову голови ФРС Бена Бернанке: «Це несправедливо, коли гроші йдуть до великих корпорацій. Нам потрібно серйозно подумати, як країні, щоб це не повторилося знову» (читати).

Ситуація в Україні нагадує патову ситуацію в шахах. У таких випадках потрібно терміново змінювати правила гри: «Вони з нами шахи (МВФ, Світовий банк), а ми з ними в чапаєва». Хоч кажуть, що гірше не буде, проте слід пам’ятати один з законів Мерфі: «Якою б поганою ситуація не була – вона може стати ще гіршою».

Нам потрібно розбити економічні та фінансові проблеми на групи, зважити пріоритети і намагатись вирішити найважливіші з проблем, зокрема, проблему повернення банківських валютних кредитів, рекапіталізацію банківського сектора з частковою націоналізацією, стабілізацію курсу гривні, налагодження співпраці з МВФ.

Інакше всі дії нагадуватимуть історію зі старого анекдоту:

 

̶  Солдате, підіть закопайте оцю купу піску, що лежить на плацу!

̶  Сержанте, а куди подіти землю з ями, в яку я закопаю пісок?

̶  Ви викопайте таку велику яму, щоб вліз і пісок і земля!

Марія Тереза казала: «Не важливо, що ти робиш, але важливо скільки любові ти вкладаєш у свою працю!»

У Біблії сказано: «Ніколи не чекай до завтра, щоб зробити добро своєму ближньому, якщо ти можеш зробити це сьогодні».

Робімо добро один одному, знаходімо нових друзів, не забуваймо старих! Разом ми здолаємо усі труднощі!



Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.

Дивись також:

Думки посеред тижня: шлях до порятунку світової економіки

Останні події на світових фондових ринках заставили замислитись, як близько ми стоїмо до краю світового економічного провалля. Події 11 березня 2011 року, 4 серпня 2011 року впевнено вказують на те, що депресивне десятиліття початку третього тисячоліття буде мати ще більш депресивне продовження. Чи рухається світ у доброму напрямку у всіх розуміннях слова «добрий»? Чи може довго триматися макіяж, якщо наносити один шар пудри за іншим?

Коментарі:

Andriy 06/03/2009 17:02

:) Повеселився я з Ваших слів, пане Євгене, незважаючи на сумну ситуацію.

Питання "навіщо нам потрібен уряд, який про нас не дбає" відноситься до риторичних, як у моєї доньки "Тато, а чому дощ?" :)

"Не криза ходить мимо унітазу" - бессмертний професор Преображенський ще тоді знав в чому суть проблеми. А тому питання треба ставити так: що треба робити, аби люди в Україні настільки не хотіли таких урядів, щоб вони до влади не добиралися. Взагалі! А це породжує інше питання: а яких урядів мав би хотіти народ України? Чого він взагалі хоче, цей народ? І от відповідь, яка ставить все на свої місця, і пояснює для мене глибину кризи, що відбувається:
Більшість людей України хочуть жити добре тільки тому, що уряд зобов"язаний про них дбати. Робити хочуть мало, грошей хочуть багато, і вже. І коли раптом виявляється, що треба віддавати гроші, які позичили, а для цього треба робити більше (а саме стільки, скільки ці гроші коштують) - отут і криза в голові.

В мене тут під час моду

Andriy 06/03/2009 17:02

В мене тут під час модуля фраза народилася:
Якщо народ України думає, що уряд зобов"язаний годувати кожного жителя з цицьки, то уряд має всі підстави думати що цей народ час від часу може "сосать" (пардон дами!).

Тому для мене криза матиме сенс тоді, коли в результаті народ буде хотіти заробляти сам, не сподіваючись на уряд та на функціонерів.

А про друзів - я з Вами погоджуюсь! :)

pentsak@kmbs.com.ua 06/03/2009 19:19

Андрію, я вірю в цивілізовану Україну - це коли кожен знає, що він робить, для чого, в чиїх інтересах, і робить свою справу, принаймні, добре! Тоді й уряд повинен знати в чиїх інтересах він повинен діяти, не кажу вже про президента і все оте його "оточення". Я вірю, що цей час настане, інакше для чого тут жити!
Ну а з друзями сьогодні й на легке пиво не гріх піти?!

Pavlo 06/03/2009 23:33

Євгене, "невеличке" уточнення :-) ФГВФО припиняє гарантувати вклади де-яких банків, які зроблені(відкриті, внесені) ПІСЛЯ переведення цих окремих банків до статусу тимчасових членів зазначеного фонду. Тобто ніякого кидка немає - всі, хто з огляду на дійсне членство банку у Фонді зробив вклад у визначених Фондом розмірах - вони не постраждають. Принаймні, не більше, ніж інші українці-вкладники інших банків :-) Однак, є велике питання, чи цей захід допоможе врятувати сам банк, який вкрай потребує додаткових ресурсів, а єдиний хто не стане зважати на кредитні рейтинги та "поведеться" на високу процентну ставку за депозитом - це пересічний громадянин. Ось для нього і було публічно зроблене це попередження: із цього моменту ваші нові вкладення до цих банків - це ваш особистий ризик!. Держава не бажає (а ми розуміємо - скорше нездатна) брати ТАКІ ризики на себе.

Pavlo 06/03/2009 23:33

Євгене, "невеличке" уточнення :-) ФГВФО припиняє гарантувати вклади де-яких банків, які зроблені(відкриті, внесені) ПІСЛЯ переведення цих окремих банків до статусу тимчасових членів зазначеного фонду. Тобто ніякого кидка немає - всі, хто з огляду на дійсне членство банку у Фонді зробив вклад у визначених Фондом розмірах - вони не постраждають. Принаймні, не більше, ніж інші українці-вкладники інших банків :-) Однак, є велике питання, чи цей захід допоможе врятувати сам банк, який вкрай потребує додаткових ресурсів, а єдиний хто не стане зважати на кредитні рейтинги та "поведеться" на високу процентну ставку за депозитом - це пересічний громадянин. Ось для нього і було публічно зроблене це попередження: із цього моменту ваші нові вкладення до цих банків - це ваш особистий ризик!. Держава не бажає (а ми розуміємо - скорше нездатна) брати ТАКІ ризики на себе.

pentsak@kmbs.com.ua 07/03/2009 21:32

Дякую за коментар, Павле! Я вже сьогодні обговорював це питання. Виглядає, що справді так, як Ви кажете. Насправді, полегшало. Хочу побажати усім вкладникам банків, у які уведено тимчасову адміністрацію, успішно отримати назад свої заощадження!

senchenko_s@yahoo.com 10/03/2009 11:10

Павле, було б добре, якби все було так, як Ви кажете. Проте є суттєвий нюанс, на який вказано в оригіналі статті на Коменрсанті (http://kommersant.ua/doc.html?docId=1129905). Депозити, в яких термін дії вичерпаний, у проблемних банаках люди все одно не можуть отримати. Натомість банк, особливо якщо є відповівдні положення у депозитному договорі, подовжує термін депозиту. А такі пролонговані депозити вже не гарантуються ФГВФО! Тому побоювання Євгена здаються мені не безпідставними.

Додати коментар




RedTram Україна