Думки посеред тижня: Нейробіологія і нелогічний менеджмент
Мене завжди захоплювала думка про те, що робить людей успішними? Що таке успішність? Я знаю багато талановитих людей, які так і не змогли реалізуватись, яких не змогли оцінити по достоїнству у суспільстві. Тоді їх емоційне невдоволення результатами своєї праці призводить до «ступору» інтелектуального. Сучасні дослідження з нейробіології показують, що в процесі прийняття рішень емоції відіграють більшу роль, ніж логіка.
Використовуючи магнітно-резонансну томографію (МРТ), вчені визначили зони мозку, які відповідають за наші емоції, раціональність, мораль, що робить нас здібними до навчання, що дозволяє отримувати задоволення від роботи. Наш мозок сам створює досвід під дією різноманітних внутрішніх процесів, які там протікають. І тому кожен живе у своєму ментальному світі, який він для себе будує. Усі навколо мають свою власну картину світу, і тому наші дії по відношенню до них не завжди призводять до бажаного результату.
Читаючи багато сучасних досліджень в галузі ефективного прийняття бізнес-рішень, я прийшов до висновку, що їх консолідуючою ідеєю є те, що логіка – це лише засіб підтвердити ті висновки, які ми й так вже зробили на підсвідомому рівні. Відомо, що процес вирішення складних наукових чи практичних проблем розпадається на два етапи: аналіз та синтез. Аналіз полягає в розбитті складної проблеми на ряд простіших, а синтез – це об’єднання рішень простих проблем у вирішення вихідного завдання. Логіка відповідає за аналіз, а інтуїція та наші емоції – за синтез. Отже, в залежності від поставлених цілей ми повинні вміло використовувати ці функції нашого мозку для досягнення цілей і задоволення від нашої діяльності.
Головна гіпотеза сучасної наукової думки полягає в тому, що ми здатні бачити об’єктивну картину світу. А з іншого боку, нейробіологія стверджує, що всі наші знання про світ – це наша особиста версія цього світу. Така парадигма визначає наш спосіб мислення і прийняття рішень. Хоча парадигми є стійкими утвореннями в мізках людей, але й вони зазнають «квантових» змін в процесі еволюції людства. Класичним прикладом такої скачкоподібної трансформації парадигм мислення можна вважати трансформацію знань людини про будову Всесвіту в епоху Відродження. До ХVІ ст. загальноприйнятим і науковим вважалось знання про те, що Земля є центром Всесвіту, а Сонце і усі решта планети рухаються навколо неї. Спочатку теорія зазнавала великої кількості правок, щоб пояснити відхилення руху планет від запланованих траєкторій. А потім стара парадигма була цілковито зруйнована Миколою Коперніком, який у центр Всесвіту поставив Сонце. Можливо з останніми відкриттями нейробіології настав час змінити нашу парадигму мислення, прийняття рішень щодо споживання, інвестування тощо. Це дозволить докорінно змінити наше уявлення про світ, в якому ми живемо, змінить людські системи цінностей, спрямовані на егоїзм та тотальну конкуренцію в бізнес-середовищі.
Кажуть, що коли Аристотель поглянув на мозок людини, йому здалось, що це пристрій для охолодження крові. Але сьогодні достеменно відомо, які зони мозку відповідають за обробку різних даних, що надходять з органів відчуттів, за накопичення інформації, спогади, вищу розумову діяльність тощо, в цілому нагадуючи роботу комп’ютера. Проте на відміну від комп’ютера, мозкова мигдалина виробляє почуття, які можуть змінювати відтінок та пізнавальні операції мозку.
Думка знаходиться не в клітині, а у зв’язках між клітинами. Електричний заряд досягає кінця нейрону, вивільняє хімічні з’єднання (нейромедіатори), які рухаються по жолобу (синапсу), наповненому рідиною, до наступного нейрона, який отримує сигнал. Хімічний склад синапсу пояснює, чому повторення є таким важливим для оволодіння навиками, звичками і служить передумовою формувань певних стереотипів. Різноманітність зовнішніх стимулів призводить до формування нових нейронних мереж, що розширюють наше мислення. Виявляється, що ідеї більш високого рівня (цінності та глибинні судження) визначають ідеї більш низьких рівнів. І тому, зміни на більш високих рівнях нейронних мереж є більш стійкими і цілісними, ніж зміни на низьких рівнях. Тому когнітивна терапія, орієнтована на зміну способу мислення, є більш ефективною, ніж лікарські методи, спрямовані на вплив на синапси, чи методи, спрямовані на зміну поведінки, зокрема, батога та пряника. Якщо говорити просто з практичної точки зору, якщо ми виберемо правильно головну ідею, то усі інші процеси мислення підпорядкуються цій ідеї, і ми досягнемо успішного результату.
Наше мислення – це наша реальність при екранізації того самого літературного твору. Біда у тому, що ми не знаємо що це за твір. І ще глибше запитання: чи цей твір існує? Наші фільми повинні мати внутрішній зміст для нас. Для цього здоровий глузд людини відіграє функції внутрішнього редагування цієї картини. Таким чином з’являються парадигми мислення, що призводять до різноманітних політичних, соціальних, наукових та релігійних поглядів. Для того, щоб ці різні парадигми могли утримуватися в нашому мозку достатньо тривалий час, потрібно запускати мисленні процеси, які би їх постійно «пробивали» та «очищали». Це досягається з допомогою розказування історій собі, близьким, партнерам по бізнесу, клієнтам …, тобто історія – це спосіб утримання нашого попереднього досвіду, що задає напрямок думок для логічного опрацювання. Тому так багато працювали ідеологічні режими фашистської Німеччини та комуністичного СРСР, розповідаючи історії, які змінювали вроджені гуманістичні парадигми мислення людей. Останні два тисячоліття людство багато вправлялось в тренуванні логічного мислення, що є лише завершальним етапом при прийнятті рішення. Але логічному мисленню передує інтуїція, парадигма мислення, що ґрунтується на історії світу та власному досвіді. Тому нам дуже важливо зрозуміти, які історії є найбільш життєздатними, що сприяють креативності, посиленню задоволення від життя людини. Прикладами таких стійких, надихаючих життєвих історій є світові релігії. Кожна з таких релігій оперує історіями життя їх провідників, а «божі заповіді» чи правила служать лише їх коротким резюме. Людині важко зрозуміти нові правила поведінки, бо вона пропускає їх через логічне мислення. Людина намагається через одновимірні проекції парадигми мислення відновити її багатовимірний (нескінченновимірний) оригінал. А зробити це для нетренованого мозку буває дуже складно. І тут на допомогу приходять історії, які передаються з уст в уста з незначними модифікаціями та інтерпретаціями їх носіїв. Таким чином з’являється історія, що дозволяє людям мати спільні погляди на різні проекції парадигми.
Мені здається, що настав час писати нову історію для людства, яка би інтегрувала в собі частину існуючих парадигм, а від інших людство могло би відмовитись. Зокрема, це могло би стосуватися сучасних парадигм економічного мислення, що є лише окремою проекцією утилітарності сучасного світу. Уявіть собі, що у «новій економіці» ми не намагатимемося максимізувати своє споживання, а навпаки щодня стримувати його, отримуючи задоволення від «нарощення» нейронних мереж у нашій голові, переходячи з найнижчих рівнів самоусвідомлення до найвищих? Такі нові парадигми цілком би змінили спосіб функціонування світової економіки, фондових ринків світу, пройшла би тотальна переоцінка вартості різних активів. Раз такі думки вже давно приходять в голову багатьом мислителям світу, то можливо ми вже стоїмо на цьому шляху?
Життя – це лише система функціонування взаємопов’язаних посудин. Тому давайте не сильно розчаровуватись від фінансових втрат, які є лише сигналом того, що слід заглянути на приріст в інших наших «посудинах». (За мотивами книги Чарльза Джекобса Нейроменеджмент или Почему не работает мотивация методом кнута и пряника)
Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.
Дивись також:
Думки посеред тижня: шлях до порятунку світової економіки
Останні події на світових фондових ринках заставили замислитись, як близько ми стоїмо до краю світового економічного провалля. Події 11 березня 2011 року, 4 серпня 2011 року впевнено вказують на те, що депресивне десятиліття початку третього тисячоліття буде мати ще більш депресивне продовження. Чи рухається світ у доброму напрямку у всіх розуміннях слова «добрий»? Чи може довго триматися макіяж, якщо наносити один шар пудри за іншим?
Коментарі:
«…Так багато працювали ідеологічні режими фашистської Німеччини та комуністичного СРСР, розповідаючи історії, які змінювали вроджені гуманістичні парадигми мислення людей…»
Судячи з даного твердження, можна припусти, що повторюваність дає позитивний результат. Тоді повторюваність реклами теж має давати необхідний результат для зміни парадигми як потрібно виробнику. Але натомість ми отримуємо протилежний ефект: що більше, то гірше.
Тому цілком логічним є Ваше твердження:
«...Мені здається, що настав час писати нову історію для людства …»
Евгений, давно не появляются ваши советы, что очень плохо.
Хотелось бы услышать от вас прогноз валютного курса гривны. Очень расодятся мнения по-поводу дальнейшего движения гривны
как например здесь [url]http://www.vkladchik.in.ua/index.php/val-link/predict-rate-link/497-prognoz-dollar-4kvartal-2010[/url]
или здесь
[url]http://www.vkladchik.in.ua/index.php/val-link/predict-rate-link/477-forecast-hryvna-4q-2010[/url]
Очень важно ваше мнение.
Академік Амосов (радянське "світило") умовно "спростив" алгоритм процесів прийняття рішень людиною. Він виділяв дві категорії мислетворіння, що мають вирішальну вагу: критерії та моделі . Тобто, за час життя людина чи колективний мозок ( в нашому вузькому випадку, як приклад - економічні школи ) здобувають певний досвід, який є як позитивним так і негативним. Кожному досвіду передують певні події , які цей мозок з неймовірно великою швидкістю розпізнає по набору критеріїв. Для кожного досвіду є вироблені оптимальні моделі поведінки (парадигми) . Чим вищий інтелект, тим ці моделі успішніші. Хочу звернути увагу автора лише на роль підсвідомості у принятті рішень.
Проверь, нет ли на тебя или твоих знакомых компромата на kompra.com