Думки посеред тижня: що сталося з економікою або як потрібно змінити погляди на цю науку, щоб уникнути помилок у майбутньому?

Євген Пенцак (191) 20 Серпень'09

Теги: Євген Пенцак, ринок, ризик, портфель інвестицій, нерухомість, макроекономіка

У липні 2009 журнал The Economist розпочав дискусію стосовно доцільності вивчення економічних дисциплін, зокрема, макроекономіки, якщо ця наука нездатна здійснювати адекватні прогнози. Ніхто не зумів передбачити останньої фінансово-економічної кризи, що порівняльна лише з Великою Депресією, що розпочалася у США у 1929 році.

Ця гнітюча наука (dismal science) економіка, як її назвав відомий історик Томас Карліл (Thomas Carlyle) у 19 столітті, ще нещодавно пророкувала велике майбутнє. Цей термін потім підхопив відомий філософ Ніцше. По суті, ця назва була відповіддю на роботу Томаса Мальтуса (Thomas Malthus) про очікуваний голод, який очікує на людство, через нестачу їжі. Економіка могла пояснити усі види людської діяльності: від оптимальної поведінки при зупинці машини працівником ДАІ, при перевірці компанії податківцями, ведення міжнародних переговорів, про правила гри наркодилерів та оптимальної гри у американський футбол. Тому й Wall Street взяв собі на озброєння молодих та талановитих випускників кращих американських університетів, щоб у повну силу володіти найсучаснішими досягненнями теорії ігор та оцінки опціонних контрактів.

Ілюстрація з The Economist Джона Берклі (Jon Berkerly)

Економістам люди стали довіряти більше, ніж політикам. Кажуть, навіть, що кандидат у президенти США Джон МакКейн жартував, що якби голова ФРС Алан Грінспен раптово помер, то президент повинен би був підтримати його, насадивши пару чорних окулярів на нього. Провали економічних прогнозів у 1980-их «підмочили» репутацію зухвалої економічної науки і посіяли перші зерна скептицизму. Популярні на початку 80-их науки фінансів та економіки замінили на заході інженерні дисципліни. Думаю, що українці скоро також зрозуміють перспективи точних та інженерних наук, і не будуть без потреби «пхати» талановитих дітей на економічні факультети українських вузів.

Ще один удар економічна наука отримала від останнього Нобелівського лауреата з економіки Поля Кругмана (Paul Krugman). Він скзав, що останні 30 років розвитку економіка була «театрально непотрібна щонайменше і надзвичайно шкідлива щонайбільше». Жару в огонь підлив відомий американський фахівець з історії економіки Барі Ейхенгрін (Barry Eichengreen), який висловив думку, що остання криза підірвала тотально фундамент наших знань про економіку. Далі журналісти зробили прямолінійний висновок – раз економічні закони не працюють, то працюють закони популізму і демагогії. Раз «невидимої руки ринку» Адама Сміта немає, то на її місце повинен прийти войовничий політичний волюнтаризм. Ми ще довго будемо розплачуватися за політику теперішнього уряду та НБУ.

Отже, макроекономіку та фінансову економіку звинувачують у трьох «гріхах»: саме вони спричинили фінансову кризу, вони не змогли її передбачити і зупинити, вони не знають, як вийти з неї.

Тоді економісти і фінансисти стали шукати головного винуватця провалу – гіпотезу ефективності фінансового ринку. Видатні економісти сучасності працювали над латанням дир у цієї концепції. Навіть придумали три форми цієї ефективності: слабку, напівсильну та сильну, у залежності від джерел отримання інформації для прийняття рішень. Джозеф Штігліц та Андрей Шлейфер, два корифеї економічної думки сучасності, аналізували ірраціональну поведінку економічних агентів, що не узгоджувалася з гіпотезою ефективності фінансового ринку. Проте їх голоси та голоси багатьох інших економістів не були почуті, бо це нікому не було вигідно. Потрібно було вбити в маси ідею: ціни на нерухомість повинні завжди зростати, потрібно використовувати сучасні фінансові продукти, заточені під зростання ринку нерухомості і постійне зростання обсягів продаж. Головне, що вбивали маркетологи та «продажники» інвесткомпаній та хеджфондів – ніколи не думайте і не сумнівайтесь у ваших покупках, прислухайтесь до вашої інтуїції, дивіться в очі вашому агенту з продаж і використовуйте спеціальні «мантри» для зменшення ризику вашого інвестиційного портфеля.

А, справді, на що потрібно покладатись, якщо фундамент економічних наук розвалено? Про це ми поміркуємо наступного разу …



Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.

Дивись також:

Думки посеред тижня: шлях до порятунку світової економіки

Останні події на світових фондових ринках заставили замислитись, як близько ми стоїмо до краю світового економічного провалля. Події 11 березня 2011 року, 4 серпня 2011 року впевнено вказують на те, що депресивне десятиліття початку третього тисячоліття буде мати ще більш депресивне продовження. Чи рухається світ у доброму напрямку у всіх розуміннях слова «добрий»? Чи може довго триматися макіяж, якщо наносити один шар пудри за іншим?

Додати коментар




RedTram Україна