Думки посеред тижня: солідність «трудящих» чи солідарність з «трудящими»?

Євген Пенцак (191) 04 Травень'09

Теги: бізнес-модель, Євген Пенцак, бізнес стратегія

У момент великих змін, що настають у світовій економіці, багато людей задумуються, куди рухатись далі, що робити, які розпочинати нові персональні та бізнес проекти і т.п? Куди рухатись, які галузі генеруватимуть прибуток, де будуть зосередженні ключові цінності клієнтів, як передбачити їх майбутні зміни, які потрібні ключові компетенції для компанії, - це неповний перелік запитань, на які повинен відповісти топ-менеджер сучасної компанії.

Що святкуємо - неважливо, але маємо можливість провести час в колі сім’ї, відпочити на свіжому повітрі, а також покращити настрій весняним шопінгом, і можливо, з’явився час подумати та виробити подальші стратегічні плани дій?

У момент великих змін, що настають у світовій економіці, багато людей задумуються, куди рухатись далі, що робити, які розпочинати нові персональні та бізнес проекти і т.п.? Завжди в критичний час людина задає собі подібні запитання і шукає відповіді на них у колі своїх знайомих за філіжанкою кави у кав’ярні чи пляшкою пива на свіжому повітрі. Колись, в далекі 90-ті, ми це називали бесідами на тему: «Чи є життя на Марсі?» А згодом виявилось, що мрії та бажання багатьох з нас почали збуватися. Дуже часто у пригоді ставав власний попередній життєвий досвід, досвід товаришів, проведення аналогій з улюбленими заняттями, спортом, азартними іграми.

Сьогодні мені б хотілось поговорити про шахи, які в мої шкільні роки давали інтелектуальний драйв, якого бракувало у школі. Читаю часом бестселери відомих фінансових аналітиків, де вони діляться своїми поглядами на побудову інвестиційних статегій. Вони завжди пригадують своє дитинство, своїх перших вчителів (не завжди шкільних), які дали їм перші уроки правил життя: базових правил поведінки, що дозволяють досягати успіху.

Один мій знайомий казав мені: «Якщо хочеш досягнути успіху, то переживай за те, чим займаєшся. Не будь байдужим і досягнеш результату!» Недавно ще один знайомий казав: «Щоб досягнути успіху - потрібно захотіти, дуже захотіти. А для цього потрібно отримати шок, чим швидше, тим краще». Для нього шоковим запитанням було: а що ти вмієш справді добре робити, щоб бути улюбленцем долі?

Ідеї живуть в нашій голові самостійним життям, а потім мають властивість реалізуватися. Найскладнішим моментом є момент їх народження. Неможливо передати словами відчуття народження ідеї – це потрібно пережити. На мій погляд, саме гра в шахи дозволяє пережити відчуття відкриття, відчуття реального часу, коли «граєш» на прапорці, відчуваєш дихання супротивника, реальної боротьби ідей, психологічного напруження. Колись шахи офіційно визнавали спортом, але багато людей жартувало: «якщо шахи – спорт, то рибалка – це важка атлетика». Я думаю, що шахи – це перша школа життя, часом школа виживання, але здебільшого школа радості та натхнення. Тому не дивно, що багато країн світу розглядають доцільність введення шахів у шкільну програму навчання.

Зараз багато бізнес-шкіл, вивчаючи стратегію ведення бізнесу, впроваджують аналогії розробки бізнес-стратегій з грою в шахи. А ще більше провідних ділових журналів використовують шахову дошку та шахові фігури в якості ілюстрацій до бізнес публікацій. Кажуть, що в 60-70-их бізнес нагадував гру в американський футбол (швидка сутичка – очки – наближення до перемоги), у 80-ті – баскетбол, коли потрібно було бути не великим, а швидким, а у 90-ті – почав нагадувати інтелектуальні ігри. Керівники компаній повинні були швидко оволодіти новими правилами гри. Виконання все ще залишалось важливим, але не було достатнім.

Менеджмент все більше починає нагадувати гру в шахи. Куди рухатись, які галузі генеруватимуть прибуток, де будуть зосередженні ключові цінності клієнтів, як передбачити їх майбутні зміни, які потрібні ключові компетенції для компанії, - це неповний перелік запитань, на які повинен відповісти топ-менеджер сучасної компанії.

Шахи – це набір ходів і відповідей супротивника. Кожен хід передбачає оцінку позиції, можливості кожної фігури, продумування стратегії. Так само керівник компанії повинен оцінити ситуацію: поле, фігури свої, конкурента, фігури споживачів. Мислення менеджера повинно бути сфокусованим на тому, де зараз знаходиться цінність для споживача і куди вона зміститься у майбутньому.

Модель бізнесу – це те, як компанія вибирає свого споживача, пропонує послугу, розподіляє ресурси, визначає завдання для виконання власними силами, а які потрібно «аутсорсити», як вона створює цінність для споживача. Відносно міграції цінності бізнес-модель може існувати в одній з трьох фаз: притік, стабілізація та відтік цінності. Менеджерам потрібно відійти від концепції надбавка до ціни до доданої цінності для клієнта. У залежності від фази перебування керівництво компанії повинно здійснювати різні заходи для утримання цінності для споживача.

Цінність не зникає – вона переміщується швидко від одних пріоритетів до інших. Першочергове завдання компанії – визначити напрямок і швидкість міграції цінностей. Щоб правильно діяти в умовах зміни цінностей, менеджер повинен задати собі запитання: де буде прибуток, які відбудуться зміни, що буде їх рушієм, як створити динамічну картину свого клієнта. Споживач здійснює вибір, виходячи зі своїх приорітетів, і тому потрібно зрозуміти його скриті мотиви, корисність альтернатив для нього і функціональну залежність між факторами, які створюють озвучені споживачем потреби. Зрозуміти споживачів на рівні прийняття ними рішень досить складно, але докладати зусиль потрібно, інакше ми не зуміємо передбачити їх зміну.

Прикладами великих міграцій цінностей можна назвати перехід від однорідного товару до широкого різноманіття (20-ті роки), від гастрономів до супермаркетів (30-ті роки), від радіо до телебачення (50-ті роки) і до комп’ютера та Інтернету (90-ті роки). В Україні усі ці зміни проходили значно швидше і з великим зсувом у часі.

Чому ж бізнес освіта починає звертатись до шахів, як до аналогії ведення великого бізнесу? Стандартні підручники з бізнес освіти «напаковані» величезним обсягом структурованої інформації, викладеної на «тарілочці». Менеджери не мають змоги пережити відкриття бізнес моделей, відчути на практиці їх ефективність. Лише практика, власні помилки, досвід допомагають менеджеру відчути красу управлінських теорій та концепцій.

Шахіст-початківець радіє повній свободі власних дій на шаховому полі, можливості творити без обмежень, дотримуючись правил гри. Проте після перших поразок, своєрідного «холодного душу», він починає розуміти доцільність використання чужого передового досвіду ведення шахової боротьби. Отримані знання для шахіста не стають догмою, він повинен щоразу їх перевіряти на практиці і добиватись успіху. Знання, що не закріпились на практиці, втрачають свою цінність і забуваються. Неможливо досягнути успіху у шахах, не вміючи ставити себе на сторону супротивника та не враховуючи усіх можливостей його дій у відповідь.

«Шахи через особливу призму нагадують життя, хоча шахові ідеї в окремих випадках доведені до такого рівня досконалості, що нехотячи випереджують і доповнюють ідеї, що існують в природі,» - казав один відомий шахіст.

Шахи – не абстрактний набір правил гри, а свого роду мова вираження протидії та боротьби у реальному житті, що пройшла еволюційний відбір. Шахи, як і бізнес, увібрали в себе велику кількість ідей, образів та почуттів.

Існує багато підходів до навчання гри в шахи. Так само існує багато методик навчання бізнесу, які використовують провідні бізнес-школи світу. Зокрема, Гарвардська бізнес- школа відома використанням кейсового методу. Аналогом кейсової методики у шахах може служити аналіз партій, зіграних провідними шахістами світу в історичній ретроспективі. Вести такі заняття можуть лише дуже досвідчені тренери, що можуть передати в аналізі однієї партії конфлікт ідей та драматизм подій, що відбувалися за шаховим столом. Ще вищого рівня досконалості досягають тренери, що можуть разом з учасниками «розібрати» зіграні ними партії і вибудувати їм унікальний стиль гри, що враховує найсильніші сторони гравців.

Змінюються епохи, змінюються покоління, змінюються погляди, змінюються парадигми та світогляди. І ми переживаємо ці зміни дуже швидко, часом не встигаючи переусвідомити характеристики нового середовища, що нас оточує.

Запитую сьогодні свою донечку, чи знає вона кому їй завдячувати своїм вихідним днем у школі? Кажу їй: «Сьогодні день солідарності трудящих, в який колись нас «виганяли» в школі та університеті на парад, одного разу навіть не зважаючи на вибух на Чорнобильській АЕС.»

«Тату, а що це означає «солідарності» трудящих? Ми сьогодні повинні бути солідарними з трудящими? Чи може це свято солідності трудящих?» - запитала вона.

Важко було відповісти, але ідея про солідність і почуття власної гідності людей праці мені сподобалась.



Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.

Дивись також:

Думки посеред тижня: шлях до порятунку світової економіки

Останні події на світових фондових ринках заставили замислитись, як близько ми стоїмо до краю світового економічного провалля. Події 11 березня 2011 року, 4 серпня 2011 року впевнено вказують на те, що депресивне десятиліття початку третього тисячоліття буде мати ще більш депресивне продовження. Чи рухається світ у доброму напрямку у всіх розуміннях слова «добрий»? Чи може довго триматися макіяж, якщо наносити один шар пудри за іншим?

Додати коментар




RedTram Україна