Порада Євгена Пенцака: наша влада проти банків?
Серед штилю на українському ринку з'являються перші обґрунтовані оптимістичні повідомлення, однак їх усе ще недостатньо для позитивних прогнозів. Але слід негайно задуматися над відповідальністю нашої влади, щоб дуже скоро не стало надто пізно.
Потягнуло на поезію, бо на що ще може потягнути, переглядаючи свіжі інформаційні повідомлення. Вже хочеться писати про щось позитивне, весна ж надворі. Весна прийшла, розквітло деревце, спасибі уряду за це! Це не я, це з далекого дитинства. Вже почав по крихтах збирати звідусіль обґрунтовані оптимістичні повідомлення. Ще не дозрів до позитивізму, але над цим працюю.
Сьогодні на українському ринку – штиль. Острів стабільності?! Робити зараз прогнози – справа невдячна. Позитивний прогноз – не збудеться, а негативних вже і без мене досить. Але маємо те, що маємо, і в цій ситуації треба знаходити повчальні моменти. Як співається у відомому хіті:
А що знайдеш, а щo загубиш,
Ніколи не вгадаєш.
Коли нема того, що любиш,
То любиш те, що маєш.
На сполох б’є президент АУБ Сугоняко у своєму відкритому листі до президента України:
«Сьогодні є очевидним - ця система безвідповідальної влади рано чи пізно доконає банківську та інші галузі економіки і принесе біду українському народові, якщо її негайно не замінити на владу відповідальну».
Ще про позитивне. Голова банківського комітету сенату США Річард Шелбі (республіканець від штату Алабама) пише: «Адміністрації Барака Обами не треба заважати розоренню крупних приватних банків, що опинилися на грані банкрутства через глобальну економічну кризу. Якщо вони мертві, то заслуговують похорон». Це я знову про позитивне, бо, насправді, я думаю – це єдиний шлях, щоб зупинити падіння. Краще зразу впасти і почати рухатися вгору, ніж постійно летіти вниз і не відчувати дна. В Україні також слід запровадити таку практику. Чи доцільно використовувати кошти Нацбанку, платників податків, для порятунку банківської системи? Можливо, краще націоналізувати банк, який не може платити за своїми зобов’язаннями?
Тоненько заспівав AIG до ФРС, волаючи про порятунок: «Страхування є киснем для підприємництва. Без гарантії захисту проти життєвих несподіванок захитаються основи капіталізму». Проте ФРС не поспішає подати руку допомоги, і це також тішить. Citigroup та Bank of America відіграють сьогодні свої недавні падіння і тягнуть американські індекси вгору. Конкурентна боротьба поставить все на свої місця, оздоровить економіку. Чим швидше почнеться ріст у США, тим швидше й ми відчуємо приплив західного капіталу.
Не рекомендую метушитися, а надалі притримуватися консервативної стратегії:
-
- 20% - у гривнi,
- 30% - у доларi,
- 30% - у євро,
- 20% - у готiвковому чи безготiвковому золотi (сьогодні курс золота коливається навколо позначки 910 доларів за трійську унцію);
- якщо гривна впаде до значень 10,5-11 грн. за долар, то ребалансуємо портфель у співвідношенні:
- 60% - у гривнi,
- 10% - у доларi,
- 10% - у євро,
- 20% - у готiвковому чи безготiвковому золотi, фіксуючи прибуток.
«Вибачте, ви не підкажете, в якому напрямку мені потрібно йти?» - «Це залежить від того, куди вам потрібно потрапити», - відповів Кіт (Люіс Керол).
Стосовно ситуації на світових фондових ринках я би переформулював відповідь так: А чи знаєте ви, де ви стоїте?
Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.
Дивись також:
Думки посеред тижня: індуктивні та дедуктивні методи дослідження фондових ринків
Дуже часто мені доводиться дискутувати про застосовність тих чи інших фінансових теорій до поточного аналізу ринків, здійснення на його основі прогнозів та інвестиційних рішень. Ще частіше мені доводилось спостерігати за суперечками теоретиків і практиків на фінансовому підґрунті. Мене завжди дивувало, чому вони сперечаються? Науковці та дослідники використовують загальноприйняті моделі, що описані в усіх класичних підручниках, їх знає кожен магістр з фінансів. Чому висновки цих моделей не подобаються практикам?
Коментарі:
От дуже часто я чую про те, що ця криза продемонструвала недієздатність ринкового механізму самоврегулюватися, і що потрібно переформатування механізмів, потрібно більше державного контролю за ринком, і т.п.
І потім я слухаю банкіра з невеликого, але стабільного банку в США, який каже, що він не розуміє до чого тут ринок. В його банку вели помірковану політику саме заради безпеки грошей вкладників і власників, а тепер мусять спостерігати як за їх податки держава винагороджує ті банки, які вели ризикову політику протягом багатьох років, намагаючись бути більшими, важливішими, менеджмент отримував шалені бонуси...?
Я теж вважаю, що впасти мусять всі, хто приймав такий ризик.