Управління ризиками в агробізнесі

Євген Пенцак (191) 04 Березень'13

Cьогодні міжнародні фахівці ставлять розвиток аграрного ринку на перше місце у стратегії конкурентоспроможності України. Однак у наших умовах власники агробізнесів стикаються з багатьма ризиками. Які нюанси важливі для ефективного управління компаніями в аграрному секторі, і як захищатись від ризиків?

Як управляти ризиками?

Як правило, акселератором притоку капіталу у кожний бізнес є зменшення ризику. Для цього потрібно ідентифікувати ризик, визначити методику його вимірювання, стратегії та інструменти управління ним. А потім з різних стратегій та наборів інструментів обрати найкращу альтернативу. Такою є типова послідовність дій в управлінні ризиками. Таку концепцію управління ризиком ми успадкували ще з 50-х років минулого століття.

Показників міри ризику є дуже багато: це може бути волатильність (Volatility), вартість під ризиком (Value at Risk, VaR), грошовий потік під ризиком (Cash Flow at Risk, CAR), умовна вартість під ризиком (Conditional Value at Risk, CVaR) тощо. І переходити до способів управління ризиками можна тільки після визначення тієї міри ризику, яка найкраще нам підходить – тобто добре вказує на ймовірність настання втрат, їхню величину та можливість враховувати взаємопов’язані економічні шоки. Тобто, фінансова модель вимірювання ризику повинна інтегрувати в собі як зміну інфляції, рівня безробіття, цін на нафту, пшеницю, сою, так і зміну рейтингів облігацій провідних європейських країн. Однак, аби ефективно управляти ризиками, спочатку їх потрібно класифікувати, виділити кожен окремий тип ризику (аналіз) та об’єднати всі ризики разом у одній інтегрованій моделі (синтез).

З якими ж найголовнішими ризиками стикаються компанії агросектору, і як від них захиститись? Захист від політичних ризиків надають міжнародні страхові компанії із західними засновниками - наприклад, MIGA. Маленькі компанії не можуть собі дозволити політичної страховки, бо для цього їм потрібна корпоративна реструктуризація, залучення допомоги IFC чи міжнародних консультантів тощо. А це потребує надто багато зусиль і фінансових ресурсів.

Одні з найнебезпечніших ризиків у агросекторі – погодні. Тому, щоб спонукати дрібних фермерів займатись агробізнесом, потрібне державне страхування. На Заході агробізнес часто субсидується державою, щоб частину ризиків узяла на себе спільнота.

Для захисту від ризиків неврожаю потрібні інноваційні технології управління обробкою посівів засобами захисту рослин, внесенням правильних міндобрив, збору та зберігання врожаю. Це все має застосовуватися в комплексі.

Щоб уникнути ризику втрати врожаю, потрібні інвестиції в сучасну сільгосптехніку для ефективного збирання врожаю. Малим і середнім фермерським господарствам слід об’єднуватись у кооперативи. Інакше ефект масштабу в агробізнесі призведе до формування лише великих агрохолдингів, коли один власник обробляє десятки тисяч гектарів. А це несе велику соціальну загрозу для села, бо скорочуються робочі місця.

Повну версію статті читати тут



Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.

Дивись також:

Думки посеред тижня: індуктивні та дедуктивні методи дослідження фондових ринків

Дуже часто мені доводиться дискутувати про застосовність тих чи інших фінансових теорій до поточного аналізу ринків, здійснення на його основі прогнозів та інвестиційних рішень. Ще частіше мені доводилось спостерігати за суперечками теоретиків і практиків на фінансовому підґрунті. Мене завжди дивувало, чому вони сперечаються? Науковці та дослідники використовують загальноприйняті моделі, що описані в усіх класичних підручниках, їх знає кожен магістр з фінансів. Чому висновки цих моделей не подобаються практикам?

Додати коментар




RedTram Україна