Порада Євгена Пенцака: Рекомендація від 13 грудня 2011 року
Події на фондових ринках світу розгортаються динамічно і непередбачувано. Загроза розвалу Євросоюзу, падіння вартості бондів провідних країн Європи та найбільших французьких комерційних банків, банкрутство деяких прибалтійських банків, стагнація економіки Угорщини, Болгарії, Румунії, Словенії, Хорватії, близький дефолт Греції, економічні проблеми в Португалії та Іспанії створюють негативний фон очікувань на найближчий період.
У той самий час ми спостерігаємо оптимістичні заяви керівників провідних європейських країн і заяви голів центральних банків Європи, США та Англії, Китаю та Японії, позитивну статистику по зайнятості, продажах та промисловому виробництву у США, що суттєво послабили негативі очікування інвесторів. Це супроводжувалось минулого тижня значним падінням волатильності на фондових ринках світу і, зокрема, падінням вбудованої волатильності, визначеної з моделі Блека-Шоулза і Мертона для оцінки опціонів. У середньому, якщо волатильність падає на 1%, то похідні цінні папери також падають на 1%, коли базовий актив не змінюється в ціні. У п’ятницю, 9 грудня, вбудована волатильність по індексу S&P 500 в кінці сесії впала на 10%.
Рекомендую наступну стратегію протягом одного тижня: комбінація з кол опціонів на S&P500 (страйк 1375), пут опціонів на FTSE100 (страйк 5800) та кол опціонів на золото. Оптимальне поєднання інструментів розраховується в поточному часі і сильно залежить від динаміки ринків. Загальна рекомендація: S&P500 (страйк 1375) 40%, FTSE100 (страйк 5800) – 40%, кол опціони на золото -20%.
Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.
Дивись також:
Думки посеред тижня: індуктивні та дедуктивні методи дослідження фондових ринків
Дуже часто мені доводиться дискутувати про застосовність тих чи інших фінансових теорій до поточного аналізу ринків, здійснення на його основі прогнозів та інвестиційних рішень. Ще частіше мені доводилось спостерігати за суперечками теоретиків і практиків на фінансовому підґрунті. Мене завжди дивувало, чому вони сперечаються? Науковці та дослідники використовують загальноприйняті моделі, що описані в усіх класичних підручниках, їх знає кожен магістр з фінансів. Чому висновки цих моделей не подобаються практикам?
