Порада Євгена Пенцака: рішення проти економічної кризи.
В Україні продовжує роботу місія Міжнародного Валютного Фонду (МВФ)і її офіційні результати не оголошуються. Проте наші чиновники впевнені, що комісія МВФ повинна переглянути вимоги стосовно дефіциту бюджету, політики НБУ і т.д.
Людська сутність передбачає негайне прийняття рішень рішення перед лицем загрози. Проте дуже часто людина не бачить причини, що спричинила цю загрозу. Дія заради самої дії провокує нові загрози. Ми вже це проходили не один раз у своїй історії, тобто давали швидку відповідь на запитання: «хто винен?» Здебільшого відповідь була такою: жиди, масони, москалі, янки, олігархи, тільки не ми. Можливо, варто задуматись перед тим, як робити рішучі висновки та кардинальні кроки?
Виконавчий віце-президент IFC Ларс Танелл у своїй статті «У ситуації кризи дуже важливо діяти рішуче» стосовно економічної ситуації в Україні пише: «На жаль, не можу нічим особливо вас потішити ... Думаю, у ситуації кризи дуже важливо рішуче діяти, усвідомлюючи надзвичайність ситуації для того, щоб люди бачили: щось відбувається, приймаються якісь рішення» (стаття). Думаю, що, справді, з рішучістю у нас проблем не буде, а от з їх обґрунтованістю - можуть бути.
Продовжує свою роботу в Україні місія Міжнародного Валютного Фонду (МВФ) і її офіційні результати не оголошуються.
«Ймовірніше за все, фонд поки що обмежиться якимись черговими заявами про необхідність продовжити консультації, а про ухвалення якихось рішень (причому теж проміжних) ми почуємо вже наступного тижня. Найімовірніший сценарій — відстрочка для Києва (може, схаменуться) з одночасною відстрочкою виділення чергового запланованого траншу» (стаття).
Проте наші чиновники з революційною впертістю заявляють, що комісія МВФ повинна переглянути свої попередні вимоги стосовно дефіциту бюджету, політики НБУ і т.п. Вони, що не розуміють, що ситуація в Україні погіршується? Нам потрібно більше допомоги! А чому, власне, вони повинні нас розуміти? Їх цікавлять куди йдуть бюджетні кошти? Чи обмежили свої апетити держслужбовці в час кризи? Які зарплати та пенсії у депутатів та суддів? За словами Сергія Терьохіна зараз зарплата депутата становить 24 тис. грн., зарплата і пенсія судді Верховного чи Конституційного суду – 72 тис. грн., базова пенсія генерального прокурора – 44 тис. грн. і т.д. А чи зменшилась беззаконність в країні? Ні, дерибан йде повним ходом. Пішаки цієї гри, зваричі, гуляють на волі під прикриттям своїх "дахів". Де довгоочікуваний податок на нерухомість? Чому би не зліквідувати усі районні і міські відділи освіти, перестати витрачати державні кошти на здеградовані вищі навчальні заклади, переглянути бюджети лікувальних установ. Якщо добре захотіти, то на 25% можна урізати витрати бюджету і перестати боротись з вітряними млинами.
Ми повинні знайти красиве фінансове вирішення для української економічної кризи, а не шукати революційні шляхи. До слова, нещодавно завершилося цікаве дослідження у пошуках найкрасивіших формул людства. Серед формул визначилися два очевидні фаворити:
- формула Піфагора c2 = a2 + b2;
- формула Ейлера eiπ = -1.
Найвідоміші вчені світу прийшли до висновку: «Усвідомлення краси врятує світ» (стаття). Я думаю, що третьою формулою у цьому списку мала би стояти відома фінансова формула Блека-Шоулза і Мертона про оцінку фінансових опціонів та оцінку вартості компанії. Вона проходить через усі критерії геніальності: краса і простота. Проте геніальність формули передбачає ще й розумного використання … Якби її розумно використовували, то можливо і не було зараз світової фінансової кризи!?
Дозвольте мені поділитися своїми думками щодо розвитку подій у банківському секторі. Про їх проблеми наочно свідчать показники падіння капіталізації найкрупніших українських банків Райффайзен Банк Аваль (BAVL) та Укрсоцбанк (USCB) протягом останніх двох тижнів (pfts index). Кожного дня доводиться чути про складності отримання коштів по депозитах, термін яких вже завершився, у багатьох українських банках. Зрозуміло, що це спричиняє ще швидший відтік коштів з банківської системи. Виникає питання, куди ці кошти перемістяться: на фондовий ринок, на ринок нерухомості чи будуть закопані у скляних банках? Я думаю. Що вони повернуться назад у банківський сектор, але у найбільш надійні системні банки: Приватбанк, Райффайзен Банк Аваль та Укрсиббанк. Тобто, відбудеться, так званий у мікроекономіці bandwagon effect (ефект зв’язаних вагонів). Цей ефект виникає тоді, коли пріоритети людей зміщуються в сторону, куди прямують маси покупців чи споживачів (Bandwagon effect). Чим більше людей понесе свої заощадження у ці банки, тим вони збільшать їх ліквідність, створивши передумови для кредитування української економіки. Такий мережевий ефект дозволить природнім чином оздоровити банківську систему, позбувшись баласту і не залучаючи інфляційного і непрозорого рефінансування зі сторони НБУ.
Ще одним фактором оздоровлення економіки може бути залучення величезних коштів громадян у ринок нерухомості при умові подальшого стрімкого падіння цін. Досить кільком крупним девелоперам і забудовникам скинути ціни і за ними потягнеться весь ринок. Хто ж зробить перший крок!
Цього тижня утримуємось від активних фінансових дій на ринку, думаємо про позитивне, спостерігаємо за світовими фінансовими ринками! Пам’ятаймо, що найефективнішими інструментами протистоянню кризі є гнучкість та раціональність.
«Трава легко гнеться під дією вітру. Могутній дуб при цьому стоїть рівно. Сильний вітер може вирвати з коренями дуб, але яким сильним не був би вітер, він не зможе вирвати траву …»
(Чін-Нінг Чу,
Кам'яне лице, чорне серце або філософія воїна,
що допомагає здолати труднощі у бізнесі та житті).
Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.
Дивись також:
Думки посеред тижня: індуктивні та дедуктивні методи дослідження фондових ринків
Дуже часто мені доводиться дискутувати про застосовність тих чи інших фінансових теорій до поточного аналізу ринків, здійснення на його основі прогнозів та інвестиційних рішень. Ще частіше мені доводилось спостерігати за суперечками теоретиків і практиків на фінансовому підґрунті. Мене завжди дивувало, чому вони сперечаються? Науковці та дослідники використовують загальноприйняті моделі, що описані в усіх класичних підручниках, їх знає кожен магістр з фінансів. Чому висновки цих моделей не подобаються практикам?
