Порада Євгена Пенцака: річна дохідність (400%) за 1 місяць.

Євген Пенцак (191) 24 Листопад'08

Теги: Євген Пенцак, нерухомість, МВФ, імпортер, експортер, НБУ, валютний ринок, портфель інвестицій, процентна ставка, євро, гривня, долар, депозит, інвестор, металевий рахунок, стратегія

Скориставшись порадою, отримайте річну дохідність за 1 місяць. Також, в зв'язку з кризовою ситуацією, не упустіть можливість придбати недооцінену нерухомість.

Давайте підсумуємо результативність нашої інвестиційної стратегії, що була запропонована в пораді від 20.10.08 у нашому «інвестиційному пораднику». Насправді, ми запропонували дві стратегії у залежності від можливості інвестора покласти кошти на металевий «золотий» рахунок:

1-ша стратегія:

  • 10% – у гривні,
  • 40% – у доларі,
  • 50% – у євро;

2-га стратегія:

  • 10% – у гривні,
  • 40% – на металевий золотий рахунок,
  • 20% – у доларі,
  • 30% – у євро.

Припустимо, що у вас було 100000 грн. на 20.10.08, і ви скористалися нашою порадою, тобто розподілили свій капітал відносно стратегії № 2:

  • 10000 грн. і поклали на гривневий депозит (20% прибутковості),

  • 40000 грн. поклали на «золотий» металевий рахунок за ціною 143 грн. за 1 г,

  • на 20000 грн. купили доларів за курсом 5,5 грн. і поклали на доларовий депозит (12% прибутковості),

  • і на 30000 грн. купили євро за курсом 7,45 грн. і поклали на депозит у євро (12% прибутковості).

Отже, на 20.10.08 і 25.11.08 ваш портфель складався з таких інструментів:


Інструмент

Кількість,

20.10.08

Ціна, грн

20.10.08

Кількість,

25.11.08

Ціна, грн

25.11.08

Прибутковість, %

Золото, г (у розрахунку за 1 тр. унцію)

279,7

143

279,7

180

25,8

Депозит, доллар, 12%

3636,4

5,5

3677

6,32

16,2

Депозит, євро, 12%

4027

7,45

4072

8.04

10

Депозит, гривна, 20%

10000

1

10112

1

1,1

Гривневий еквівалент, грн.

100000

116679

16,68

 

Отже, його прибутковість за 35 днів склала 16,68%, що є еквівалентним 400% річній ефективній процентній ставці.

Зовсім непогано, як для такого «примітивного» бізнесу. Уявіть собі прибутковість наших банківських установ, яких ще має намір підтримувати уряд. Задаймо собі питання: хто на кого працює і відстоює чиї інтереси? Проте – це не мета діяльності нашого інвестиційно-консультаційного сайту.

«Що робити далі?» – запитаєте ви. Пропоную поміркувати про валютні портфелі основних гравців на валютному ринку України з точки зору валютних «коктейлів», які вони тримають, а також подивитись на сфери їх зацікавлень.

Основні гравці:


  • Національний Банк України,
  • уряд,
  • крупні системні комерційні банки України,
  • експортери,
  • імпортери,
  • населення,
  • західні інвестори;

виділимо серед них гравців, які «роблять курс» (price makers):

  • Національний Банк України,

  • гравців, які мають істотний вплив, а саме:
    1.крупні системні комерційні банки,
    2.гравців, які тиснуть на ринок (price takers): експортери, імпортери, населення, західні інвестори;
  • гравців, які переслідують інші інтереси, як монетарну винагороду, наприклад, політичні: уряд;

Інтереси основних гравців:


  • Національний Банк України – як основний ціноутворювач (market maker) повинен забезпечувати такі крос-курси долар-гривня, євро-гривня, щоб забезпечити коротко і довгострокову стабільність розвитку ключових зацікавлених сторін у розвитку економіки країни:

    • великі і малі підприємства,
    • населення країни,
    • урядові соціальні програми тощо;
  • не допустити домінування спекулятивних інтересів інших гравців на валютному ринку;

  • крупні системні комерційні банки – забезпечувати усі регулятивні вимоги до капіталу регулятора (НБУ), збалансовувати пасиви і активи (депозити та кредити), здійснювати систему заходів з контролю над ризиками, пов’язаними зі зміною макроекономічного середовища;

  • експортери – тиснуть на збільшення курсу долару та євро відносно гривні;

  • імпортери – тиснуть на зменшення курсу долару та євро відносно гривні;

  • населення – балансує свій валютний портфель у відповідності до персональних інвестиційних стратегій кожного домогосподарства зокрема, а також створює панічні «стадні» рухи;

  • західні інвестори – оперують з «моментум» стратегіями входження та виходом з економіки країни, що розвивається за підтримки МВФ та Світового Банку;

  • уряд – впливає своїм «тиском» на НБУ, а також можливістю продажі стратегічних українських промислових об’єктів західним інвесторам і тим самим поповненює бюджет у іноземній валюті.

Зараз Національний банк України втратив статус сильного гравця.

Ніхто не довіряє запевненням його керівних осіб, які одного дня говорять про справедливий курс долара 6 грн., а наступного 2 грн. і т.п. Ця інституція повинна бути переконливою у своїх діях і заслуговувати на довіру (be credible).

Проте ситуація може змінитися раптово. Наприклад, Світовий Банк для стабілізації ситуації в Україні може надати додатковий кредит у розмірі 5 млрд. доларів, уряд продасть Укртелеком стратегічному інвестору і валютний «коктейль» Нацбанку буде достатнім для того, щоб втримати долар на позначці 6,5 грн., а з часом і знизити до 5 грн.

Зараз Нацбанку головне створити у своєму портфелі критичну масу гривні і спровокувати її дефіцит. Тоді гра піде у «інші ворота».

Отже, покроково, моя порада полягає в наступному:

    1. закриваємо у банках усі депозитні угоди у валюті,
    2. переводимо їх у стан «бойової готовності»,
    3. як тільки долар перетинає позначку 7 грн., євро позначку 9 грн., а золото позначку 1000 доларів за тройську унцію, починаємо продавати валюту,
    4. переключаємось на купівлю недооцінених активів в Україні, наприклад знецінену нерухомість тощо.


Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.

Дивись також:

Думки посеред тижня: індуктивні та дедуктивні методи дослідження фондових ринків

Дуже часто мені доводиться дискутувати про застосовність тих чи інших фінансових теорій до поточного аналізу ринків, здійснення на його основі прогнозів та інвестиційних рішень. Ще частіше мені доводилось спостерігати за суперечками теоретиків і практиків на фінансовому підґрунті. Мене завжди дивувало, чому вони сперечаються? Науковці та дослідники використовують загальноприйняті моделі, що описані в усіх класичних підручниках, їх знає кожен магістр з фінансів. Чому висновки цих моделей не подобаються практикам?

Додати коментар




RedTram Україна