Прибутковість рекомендованого портфеля

Створено портфелів : 725
Кількість акцій : 20
Кількість паїв : 241

Відстежуйте вартість Ваших цінних паперів без жодних зусиль!

• Мої портфелі
• Новий
• Допомога

Депозитні та кредитні калькулятори

Унікальний кредитний калькулятор, розроблений Михайлом Колісником. У ньому враховано усі відомі додаткові платежі, які можуть супроводжувати кредит.

Новини проекту

• Нова можливість замовлення цінних паперів он-лайн
• Активізовано оптимальний портфель пайових інвестиційних сертифікатів
• Цікаві завдання для менеджерів - восьмий тур!

Порада Євгена Пенцака: річна дохідність (400%) за 1 місяць.

Теги: Євген Пенцак, нерухомість, МВФ, імпортер, експортер, НБУ, валютний ринок, портфель інвестицій, процентна ставка, євро, гривня, долар, депозит, інвестор, металевий рахунок, стратегія

Скориставшись порадою, отримайте річну дохідність за 1 місяць. Також, в зв'язку з кризовою ситуацією, не упустіть можливість придбати недооцінену нерухомість.

Давайте підсумуємо результативність нашої інвестиційної стратегії, що була запропонована в пораді від 20.10.08 у нашому «інвестиційному пораднику». Насправді, ми запропонували дві стратегії у залежності від можливості інвестора покласти кошти на металевий «золотий» рахунок:

1-ша стратегія:

• 10% – у гривні,
• 40% – у доларі,
• 50% – у євро;

2-га стратегія:

• 10% – у гривні,
• 40% – на металевий золотий рахунок,
• 20% – у доларі,
• 30% – у євро.

Припустимо, що у вас було 100000 грн. на 20.10.08, і ви скористалися нашою порадою, тобто розподілили свій капітал відносно стратегії № 2:

• 10000 грн. і поклали на гривневий депозит (20% прибутковості),


• 40000 грн. поклали на «золотий» металевий рахунок за ціною 143 грн. за 1 г,


• на 20000 грн. купили доларів за курсом 5,5 грн. і поклали на доларовий депозит (12% прибутковості),


• і на 30000 грн. купили євро за курсом 7,45 грн. і поклали на депозит у євро (12% прибутковості).

Отже, на 20.10.08 і 25.11.08 ваш портфель складався з таких інструментів:

Отже, його прибутковість за 35 днів склала 16,68%, що є еквівалентним 400% річній ефективній процентній ставці.

Зовсім непогано, як для такого «примітивного» бізнесу. Уявіть собі прибутковість наших банківських установ, яких ще має намір підтримувати уряд. Задаймо собі питання: хто на кого працює і відстоює чиї інтереси? Проте – це не мета діяльності нашого інвестиційно-консультаційного сайту.

«Що робити далі?» – запитаєте ви. Пропоную поміркувати про валютні портфелі основних гравців на валютному ринку України з точки зору валютних «коктейлів», які вони тримають, а також подивитись на сфери їх зацікавлень.

Основні гравці:

• Національний Банк України,
• уряд,
• крупні системні комерційні банки України,
• експортери,
• імпортери,
• населення,
• західні інвестори;

виділимо серед них гравців, які «роблять курс» (price makers):

• Національний Банк України,


• гравців, які мають істотний вплив, а саме:

1.крупні системні комерційні банки,
2.гравців, які тиснуть на ринок (price takers): експортери, імпортери, населення, західні інвестори;

• гравців, які переслідують інші інтереси, як монетарну винагороду, наприклад, політичні: уряд;

Інтереси основних гравців:

• Національний Банк України – як основний ціноутворювач (market maker) повинен забезпечувати такі крос-курси долар-гривня, євро-гривня, щоб забезпечити коротко і довгострокову стабільність розвитку ключових зацікавлених сторін у розвитку економіки країни:
  
  
  • великі і малі підприємства,
  • населення країни,
  • урядові соціальні програми тощо;

не допустити домінування спекулятивних інтересів інших гравців на валютному ринку;

• крупні системні комерційні банки – забезпечувати усі регулятивні вимоги до капіталу регулятора (НБУ), збалансовувати пасиви і активи (депозити та кредити), здійснювати систему заходів з контролю над ризиками, пов’язаними зі зміною макроекономічного середовища;


• експортери – тиснуть на збільшення курсу долару та євро відносно гривні;


• імпортери – тиснуть на зменшення курсу долару та євро відносно гривні;


• населення – балансує свій валютний портфель у відповідності до персональних інвестиційних стратегій кожного домогосподарства зокрема, а також створює панічні «стадні» рухи;


• західні інвестори – оперують з «моментум» стратегіями входження та виходом з економіки країни, що розвивається за підтримки МВФ та Світового Банку;


• уряд – впливає своїм «тиском» на НБУ, а також можливістю продажі стратегічних українських промислових об’єктів західним інвесторам і тим самим поповненює бюджет у іноземній валюті.

Зараз Національний банк України втратив статус сильного гравця.

Ніхто не довіряє запевненням його керівних осіб, які одного дня говорять про справедливий курс долара 6 грн., а наступного 2 грн. і т.п. Ця інституція повинна бути переконливою у своїх діях і заслуговувати на довіру (be credible).

Проте ситуація може змінитися раптово. Наприклад, Світовий Банк для стабілізації ситуації в Україні може надати додатковий кредит у розмірі 5 млрд. доларів, уряд продасть Укртелеком стратегічному інвестору і валютний «коктейль» Нацбанку буде достатнім для того, щоб втримати долар на позначці 6,5 грн., а з часом і знизити до 5 грн.

Зараз Нацбанку головне створити у своєму портфелі критичну масу гривні і спровокувати її дефіцит. Тоді гра піде у «інші ворота».

Отже, покроково, моя порада полягає в наступному:

1. закриваємо у банках усі депозитні угоди у валюті,
2. переводимо їх у стан «бойової готовності»,
3. як тільки долар перетинає позначку 7 грн., євро позначку 9 грн., а золото позначку 1000 доларів за тройську унцію, починаємо продавати валюту,
4. переключаємось на купівлю недооцінених активів в Україні, наприклад знецінену нерухомість тощо.

Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.

Додати коментар

Логін*
E-mail*
Код*
Надіслати