Порада Євгена Пенцака: урядовий рецепт підсилення боргової потенції

Євген Пенцак (191) 24 Вересень'09

Теги: інвестування, бюджетування, Євген Пенцак, МВФ

Інформаційний фон тижня: американський долар продовжує падати відносно євро, зростає вартість золота, український фондовий ринок живе своїм цікавим життям, обговорення бюджету України 2010.

Позиція МВФ починає дивувати багатьох українських високо посадовців: МВФ продовжує надавати транші кредиту Україні незважаючи на повне ігнорування його вимог урядом. Припинивши вливати кошти в Україну, він ризикує нічого не отримати взамін взагалі. Тому краще продовжувати тримати "хворого клієнта" з надією його виздоровлення і повернення кредиту у майбутньому. Ще трошки і почне працювати відома ігрова модель "у слабкості сила". З нею дуже добре знайомі українські комерційні банки: вони "дмухають" на своїх великих майже безнадійних боржників. Надія, як відомо, вмирає останньою. Стає також цілком очевидним, що модель складання бюджету України на 2010 рік йде від витрат, потім будуються прогнозні показники надходжень, які "коригуються" зручними макроекономічними показниками. Уряд зробив Олександра Савченка бунтівним героєм, що протистоїть свавіллю НБУ. Більше того, О. Савченко "обґрунтовує" бажання уряду запустити емісійний станок, посилаючись на відповідну практику західних високо розвинених країн. Потрібно розуміти, що нашим світом керує закон збереження енергії, а не максимізації витрат.

Українці стануть жити краще? У них зросте ВВП на душу населення у 2010 році. Більшість українців не знають, що це таке ВВП, але розуміють, що наступного року їм прийдеться працювати більше. Жити стане краще, але не їм. Їм потрібна приземленіша міра добробуту: наявність роботи, безпека сім’ї, відсутність корупції, чиста природа, можливість забезпечити здорове харчування, медичне обслуговування. ВВП опосередковано вказує лише на "середню температуру" по країні. Ця тема виявилась настільки важливою, що 14 вересня 2009 року 25 найвидатніших економістів світу (включно з 5 Нобелівськими лауреатами з економіки) зібрались, щоб обговорити нові міри "щастя" для жителів різних країн світу. Для цього їм спочатку потрібно ретельно визначитись, що робить людину щасливою. Проте зрозуміло:

  1. ця міра повинна включати рівномірність розподілу суспільних благ серед усіх жителів країни, а не якість життя невеличкої групи олігархів та урядовців;
  2. для підвищення якості життя потрібно використовувати усі можливості в час економічної кризи підвищувати такі немонетарні характеристики якості життя, як активний відпочинок, сімейний затишок, розвиток емоційного інтелекту тощо.

На мою думку, нерухомість продовжить своє падіння за відсутності достатньої ліквідності на ринку капіталу. Цільовими ціновими показниками на ринку первинної нерухомості будуть 500-600 дол. за м кв. у регіонах та 800-900 дол. за м кв. у столиці.

Все ще рекомендую тримати золото-валютний портфель у співвідношенні:

  • 35% - у гривнi,
  • 30% - у доларi,
  • 30% - у євро,
  • 5% - у готiвковому чи безготiвковому золотi.

На мою думку, долар повинен ще трохи впасти відносно гривні протягом наступних кількох днів.

Цікавий період ми переживаємо на українському фондовому ринку. Долар зростає – українські акції ростуть, долар падає – українські акції ростуть. На українському ринку з’явився новий український капітал, який жене ринок вгору. Думаю, що зараз правильний час українському інвестору заходити у ринок, зриваючи вершки прибутковості. Західний інвестор почне входити після виборів президента і дозволить українським інвесторам зафіксувати високий рівень прибутковості. Проте, будьмо розважливими! Пам’ятаймо головний принцип інвестування: "No free lunches on financial markets!"



Прохання Адміністрації сайту:
Якщо Вам сподобалась ця статя, будь ласка, відправте її лінк своїм друзям та партнерам - підтримайте розвиток аудиторії проекту! Дякуємо.

Дивись також:

Думки посеред тижня: індуктивні та дедуктивні методи дослідження фондових ринків

Дуже часто мені доводиться дискутувати про застосовність тих чи інших фінансових теорій до поточного аналізу ринків, здійснення на його основі прогнозів та інвестиційних рішень. Ще частіше мені доводилось спостерігати за суперечками теоретиків і практиків на фінансовому підґрунті. Мене завжди дивувало, чому вони сперечаються? Науковці та дослідники використовують загальноприйняті моделі, що описані в усіх класичних підручниках, їх знає кожен магістр з фінансів. Чому висновки цих моделей не подобаються практикам?

Додати коментар




RedTram Україна