Капітальний ремонт(статья на украинском)

Теги: инвестор, капитал, Укрсиббанк, Укрэксимбанк, кредит, банковская система, депозит

У разі краху фінансової системи багатьом українським банкам не вистачить грошей, щоб повернути населенню і компаніям їхні депозити

У травні вперше з початку року спостерігався чистий приплив депозитів до банківської системи: населення і компанії поклали на рахунки 1 млрд грн. Здебільшого гроші до банків несли фізособи – 1,308 млрд грн (компанії зняли з рахунків майже 300 млн грн). Утім, з початку року фінансова система країни втратила 44,6 млрд грн коштів населення і компаній, а тому 1 млрд грн травневого припливу поки що істотно не змінює ситуації. При цьому в банках залишається ще 313,1 млрд грн депозитів, зокрема 193,8 млрд грн вкладів населення. При поточних проблемах банківської системи (зростання прострочення за кредитами, збитковість багатьох банків) фінустановам слід суттєво наростити капітал, щоб у разі серйозних фінансових проблем погасити зобов’язання перед своїми клієнтами й партнерами.

Дайте грошей

За словами банкірів, надійність фінорганізації в нинішніх умовах слід визначати наперед за все через відношення власного капіталу банку до його зобов’язань, зокрема — депозитів фізичних та юридичних осіб. Цей показник свідчить про те, наскільки банк здатен розплатитися за своїми зобов`язаннями, говорить заступник голови правління Ерсте Банку Світлана Черкай.

 

 

Одне з істотних джерел фінансування української банківської системи — кошти фізосіб, на них припадає 25,6% зобов’язань банків. Міжбанківські кредити та депозити інших банків займають 37,1% у структурі сукупних банківських пасивів. Гроші українських компаній становлять 18,8% зобов’язань.

За світовими мірками рівень капіталізації української банківської системи до її зобов’язань невеликий і становить лише 15,5%. Утім, деякі вітчизняні банки мають досить високий показник «власний капітал/зобов’язання». Серед фінустанов першої, другої, третьої груп (найбільші, великі та середні) найбільш капіталізовані Астра Банк і БТА Банк: власний капітал Астра Банку перевищує його зобов’язання втричі, БТА Банку — в 1,3 разу (докладніше див. «Топ-10 банків, найбільш капіталізованих до їхніх зобов’язань»). Капітал державного Ощадбанку дорівнює 42% його сумарних зобов’язань. Багато великих банків, що входять до першої групи за розміром активів, мало капіталізовані до своїх загальних зобов’язань, оскільки мають досить великі борги перед іншими фінустановами, особливо перед іноземними кредиторами. Серед найменш капіталізованих — нині проблемні банк «Київ» і Надра Банк: їхній власний капітал перекриває лише 5% зобов’язань. Тобто у разі банкрутства цих установ їхнього власного капіталу не вистачить на погашення боргів.

Найощадливіші

Найбільші фінустанови — власники депозитів фізосіб: ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, Ощадбанк, Надра Банк, Промінвестбанк, Укрексімбанк (докладніше див. «Топ-10 найбільших українських депозитних банків»). При цьому тільки капітал державних Ощадбанку та Укрексімбанку на 100% покриває обсяг залучених у населення депозитів.

Серед найбільших банків (перша група в рейтингу НБУ за розміром активів) найвище капіталізовані з розрахунку на одну гривню депозитів фізосіб Альфа-Банк, Сведбанк, ВТБ Банк (докладніше див. «Забагато депозитів»). Утім, високий рівень капіталізації до депозитів фізосіб в цих банках пояснюється тим, що фінустанови залучили в населення відносно небагато грошей: від 1,2 до 1,6 млрд грн проти 28,8 млрд грн у Приватбанку і 16,5 млрд грн у Райффайзен Банку Аваль, лідерів депозитного ринку.

 

 

Серед найбільших банків найвище капіталізовані за показником «власний капітал/депозити фіз- та юросіб»: Ощадбанк (капітал банку дорівнює 95% залучених депозитів), Сведбанк (68,8%), ПУМБ (68,4%) та ВТБ Банк (56%). Найбільш недокапіталізовані — фінустанови з тимчасовою адміністрацією: Надра Банк і Укрпромбанк.

Серед банків першої, другої й третьої груп найбільш капіталізовані до вкладів населення та компаній середні фінустанови: Астра Банк, БТА Банк, Кредит Європа Банк, а також Ерсте Банк (див. «Топ-10 банків, найбільш капіталізованих до депозитів фіз- та юросіб»). Ці банки працюють на українському ринку недавно (два-три роки, крім БТА Банку), а тому не встигли залучити велику кількість вкладів компаній і населення. Астра Банк, наприклад, був заснований наприкінці 2007 року та незабаром проданий грецькій фінансовій групі Alpha Bank. На момент придбання банк не мав великих зобов’язань перед клієнтами. Аналогічна ситуація у Кредит Європа Банку: фінустанова була заснована з нуля в середині 2006-го голландською групою Credit Europe NV. За останні два роки банк видав кредитів на суму 2 млрд грн, однак залучити великі кошти населення і компаній йому поки що не вдалося. У свою чергу Ерсте Банк здебільшого працює із грошима, залученими на міжбанківському ринку: у структурі зобов’язань фінустанови на «кошти банків» припадає 79%.

 

 

Походження капіталу

Слід також звернути увагу і на те, що велика сума власного капіталу щодо боргів банку перед клієнтами не обов’язково гарантує високу платоспроможність фінустанови. Станом на 1 червня 2009-го найбільш капіталізованим банком в Україні був державний Ощадбанк (власний капітал становить 16,4 млрд грн із урахуванням запланованого нарощення статутного капіталу на 300 млн грн). Капітал банку в 1,3 разу більший за депозити фізосіб і становить 42% його загальних зобов’язань, що для українського ринку є досить високим показником. Однак це зовсім не означає, що у разі непередбачених фінансових проблем на банківському ринку або в самій фінустанові Ощадбанк зможе розплатитися за зобов’язаннями з усіма клієнтами. Неформально Ощадбанк вважається розрахунковою касою держкомпаній — Нафтогазу, Укравтодору та ін. Наприкінці минулого року власний капітал Ощадбанку збільшився майже в шість разів — на 12,8 млрд грн. Частину отриманих від держави коштів банк спрямував на кредитування Нафтогазу, якому в той час було необхідно погасити великі борги перед Газпромом. Якщо Нафтогаз або інші держкомпанії — боржники Ощадбанку не зможуть розрахуватися з ним у повному обсязі, у фінустанови можуть виникнути труднощі з погашенням її зобов’язань перед клієнтами.

Тому для банків важливо, куди вкладений їхній власний капітал. Зазвичай ці кошти спрямовуються на поповнення основних фондів (з урахуванням вкладень в об’єкти нерухомості), на кредитування клієнтів, а також вкладаються у цінні папери. Краще, коли банк здебільшого інвестує власний капітал у ліквідні фінансові інструменти — у першу чергу короткострокові кредити з низькою ймовірністю дефолтів, і лише невелику частину — у прибуткові, але неліквідні інструменти. Якщо власний капітал банку вкладений, наприклад, в об’єкти нерухомості (деякі банки не орендують офісні приміщення, а купують їх), то з початком кризи на ринку нерухомості, як це сталося в середині — наприкінці 2008-го, реалізувати об’єкти й повернути гроші вкладникам банку буде досить складно.

 

 

 

Таким чином достатність капіталу щодо зобов’язань фінустанови — важливий показник надійності банків, однак не єдиний. «Має значення не лише те, де банк бере гроші — у клієнтів і партнерів по ринку чи в акціонерів, а й те, як він їх використовує. Важлива й структура кредитного портфеля за видами кредитування (наприклад, у кризу корпоративні кредити вважаються більш ризикованими), а також структура власності банку (наскільки інвестори фінансово стабільні)», — пояснює заступник фінансового директора Platinum Bank Анджей Олійник. «Про платоспроможність банку свідчить також узгодженість термінів дії активів і пасивів», — зазначає начальник управління фінансових ринків ІНГ Банк Україна Андрій Потапов. Тобто банк вважається платоспроможним і вчасно виконує зобов’язання, якщо термін дії його активів (кредити) збігається з терміном дії зобов’язань (депозити, поточні рахунки, борги перед іншими фінустановами). Утім, до кризи багато банків видавали кредити не за рахунок коштів населення й компаній, а завдяки іноземним та міжбанківським позичкам. Тепер фінустановам доводиться повертати ці кредити — причому здебільшого за допомогою вливання коштів у статутний капітал. «В умовах кризи поповнення статутного капіталу банків іде, переважно, на рефінансування старих боргів», — констатує Світлана Черкай.

За матеріалами "Контракти"

RedTram Украина