Шахрайський рай працює без перерви на обід(статья на украинском)

Сергей Осканич (45) 29 Декабря'09

Теги: кризис, инвестиции

В одному із західноєвропейських аеропортів бачив цікавий лайтбокс. Фотознімок асфальтованої доріжки, на якій лежить гаманець, повний грошей. Загублений гаманець! І підпис: «Горе? Так, це горе…». А нижче - пропозиція не тримати гроші готівкою, а вкладати їх до інвестиційного фонду інструментів грошових ринків.

Сергій Оксаніч, президент компанії КУА ВАТ "КІНТО"

Пропаганда, агітація, реклама, ПР та інші способи «присадити» широкі верстви населення на ті чи інші продукти чи послуги – справа звична, перетворена на потужну індустрію. На жаль, ніколи не можна бути стовідсотково впевненими в адекватності рекламованого продукту. Тому ми давно звикли дивитися на агітаційні носії, прищуривши в сумніві одне око. І – перевіряти, перевіряти, перевіряти викладену на них інформацію…

Результати відповідних «перевірок» можуть бути різними. Адже до пошуку потенційних споживачів продуктів власники останніх готуються дуже ретельно. Якби було інакше, було б набагато менше прикрих історій про спалахи активності тих чи інших фінансових пірамід.

Бажання людини збагатитися є цілком природним. Воно лежить як в площині emotion, так і ratio і багато в чому виступає в якості рушійної сили прогресу. Бажання отримати все і одразу за змахом чарівної палички, ясно, - з розряду emotio. Обережність при виборі шляхів збагачення та страх випустити при цьому синицю з руки, - перебуває більше в сфері ratio. Відшукати баланс між двома полюсами – ratio та emotio – справа вельми непроста.

Ми давно звикли мати «своїх» перукаря, тренера, стоматолога, автомеханіка, шеф-кухаря в ресторані. Ці люди, зазвичай, супроводжують нас протягом життя, ми радимо їх друзям і родичам. Чим складніша послуга, тим важче не помилитися у виборі того, хто її пропонує. Обрати «свій» фонд, куди принесеш кревні, знайти «свого» керуючого – компетентного, порядного, авторитетного – завдання не з простих. Не всім щастить вирішити його з першого разу…

А відтак - робота над помилками: «Характеристики кримінальних ризиків в інвестиційній діяльності. Ознаки, за якими легко розгледіти шахраїв».

Ознака №1. Шахрай буде гарантувати вам постійну, протягом тривалого періоду, високу доходність. Але, по-перше, доходність не може бути постійною, тому що ринки коливаються. По-друге, щось гарантувати в інвестиційній сфері просто неможливо.

Ознака №2. Шахрай, як правило, не може похвалитися наявністю необхідних ліцензій на здійснення фінансової діяльності. Інколи він може обіцяти, що ліцензії з’являться незабаром, надто довгими є бюрократичні процедури. А поки реєстрація в процесі, ви можете скористатися регламентованою Цивільним кодексом України послугою, що називається «Угода займу». Цю угоду ви просто укладете із звичайним ТОВ, яке за умови банкрутства, як відомо, відповідає лише наявним у нього майном. А якщо кошти та майно переведено (заховано) до інших структур, то взяти з такої компанії нічого. Саме за такою схемою, наприклад, «працював» столичний King’s Capital. І хоча фігуранти по справі зараз і перебувають під слідством, вкладникам, що знехтували юридичною експертизою угод, від цього не легше.

Ознака №3 – супер-активний іміджмейкінг компанії. Шахраю вкрай необхідна красива обгортка. Десяток років на ринку, диплом кращого з кращих, перестрахування внесків солідними страховиками, співпраця з банками, що мають світові імена… Не полінуйтеся пошукати в Інтернеті та спеціалізованій пресі відгуки про цю компанію та її рейтинги, переконайтеся, що останні є справді незалежними, а не створеними суто для розкрутки сумнівних компаній. Зазвичай, «будівельники пірамід» не шкодують коштів на своє позиціонування. А що рухає людиною, яка йде до їхнього офісу? Свідомість. Зашлакована штампами, що у великій кількості поставляються агресивною рекламою. Потім слідчий запитує потерпілого: «Чому така-то компанія здалася вам кращою?». Тому, що всі казали, що вона краща… Візьміть хоч недавній скандал, пов’язаний з діяльністю тепер уже всесвітньовідомого американця Бернарда Медоффа. Цей «добродій» залучав у свою компанію кошти відомих державних діячів, представників культури, мистецтва, спортсменів і навіть деякі великі банки та уряди країн. До фонду потрапити міг не кожен, організація діяла за принципом закритого клубу для снобів. Кришталева репутація засновника та інвесторів не потребувала додаткових перевірок. А дарма. Коли афера розкрилася, виявившись фінансовою пірамідою планетарного масштабу, вкладники були дуже здивовані, що Медофф за десятиріччя навіть не уклав жодної біржової угоди…

Ознака №4. Агентам, які приводять вкладників, обіцяють величезні відсотки за кожного клієнта. Акція «приведи друга» і отримаєш одразу половину його внеску… Не важко спрогнозувати, що черга ошуканих згодом буде спільною – в ній стоятимуть і такі «друзі», і халявщики, що їх загітували.

Ознака №5. «Корпоративна єдність». Підкреслю: нав’язувана єдність. Інколи за формою вона нагадує секту. Всі вкладники - брати і сестри (адепти), зустрічаються на вечірках, співають пісень, прославляють керівництво фонду (гуру), будують спільні плани на майбутнє, дружать сім’ями. Так, уже згадуваний мною King’s Capital, що «кинув» чимало вкладників у Києві, був тісно пов’язаний (доведено слідством) з церквою добре відомого нігерійця Сандея Аделаджа, а 70% вкладників піраміди були його прихожанами…

В 2006 році разом з колегами я брав участь у виставці «Фінансовий ринок України». Саме там вперше ми побачили чепурненьких хлопчиків із King’s Capital, які пропонували своїм вкладникам 3% в місяць і 36% на рік. Пригадується, як всі учасники виставки обурились тим, що в їхньому середовищі рекламувалися відверті шахраї. Пізніше мною були ініційовані листи до прокуратури, органів внутрішніх справ і безпеки з проханням припинити діяльність цієї відвертої фінансової піраміди. Але жодної дієвої реакції ми не дочекалися, одні відписки. Пізніше мої друзі, фахівці з теорії та практики кримінального судочинства, пояснили, в чому справа. Правоохоронці, отримуючи листи, нічого не могли вдіяти, оскільки виходили з норм та принципів вітчизняного законодавства. Порушення кримінальної справи за ознаками шахрайства може відбутися лише за наявності причинно-наслідкового зв’язку, що має чітко прослідковуватися між діями шахраїв та збитками потерпілих. Іншими словами, фінансова піраміда в нашій країні здатна працювати до «першої крові». Поки хоч один потерпілий не напише заяву, порушити справу і припинити її діяльність не можна.

Жодного сумніву: кримінальне законодавство потребує змін, аби зупиняти пірамідчиків можна було б ще на етапі рекламування їхніх послуг. А до того - будьте пильними.

Ще одне. Відомо: будь-який злочин можливий за умови, коли злочинець і жертва підходять один до одного, як ключ до замка. Віктимологія – наука про поведінку жертви – стверджує, що в певних випадках і злочинець, і потерпілий повинні нести солідарну відповідальність за скоєне. Можливості створення фінансових пірамід суттєво обмежаться тоді, коли суспільство почне усвідомлювати необхідність здійснення саме суспільного контролю за їхньою діяльністю.

І ще додам. Соціальна відповідальність представників бізнесових структур в розвинених демократіях є ознакою сформованого громадянського суспільства. Людина, якій тисячі співвітчизників довіряють свої маленькі і великі заощадження, просто зобов’язана виходити на широкий загал із відкритим обличчям. Довіра до інвестиційної установи вимагає вичерпної інформації щодо її топ-менеджменту: походження, освіта, цінності, широта соціальних зв’язків, ранг опонентів, політичні переконання, релігійні вірування, моральні характеристики, фізичні якості. Не так багато тих людей, яким українці довіряють свої гроші. Суспільство має до кісток знати своїх «героїв» і раз-у-раз робити їм «рентген». Не факт, що всім треба завести власні блоги на «Українській правді». Але, можливо, варто створити єдиний просвітницький «інвестиційний портал», на якому кожен з претендентів на розпорядження чужими коштами в імперативному порядку вів би власну сторінку з можливістю зворотного зв’язку. Це вирішило б одразу кілька завдань: 1) контроль громадськості (в тому числі через створені для виконання відповідних завдань громадські організації), 2) самоконтроль топ-менеджера, який презентує себе, 3) взаємний контроль співтовариства фінансистів за діяльністю своїх колег на зразок контролю середньовічних «цеховиків». Іноді хороше нове, це добре забуте старе.

Фінансові кризи, кримінальні схеми, людська жадоба, прагнення до казково швидкого збагачення… Звісно, будь-які справи – і добрі, і погані – знаходять своє місце в цьому світі. Але дуже хотілося б, щоб добрих справ було більше. Принаймні, в тій сфері, до якої я маю безпосереднє відношення.

Таке от новорічне побажання…

За матеріалами KINTO

RedTram Украина