Інвестиційний лікнеп.Частина третя

Теги: фондовый рынок, облигация, акции, КИНТО, Сергей Оксанич

Про біржі навряд чи можна говорити як про чийсь геніальний одноосібний винахід. Свідчення про час їхнього створення є надто суперечливими. Начебто, в ІІ столітті до нашої ери в Стародавньому Римі купці збиралися в певному місці, аби отримати інформацію про ціни та певні товари, сформувати єдині підходи до торгівлі та визначитися з вимогами до якості збіжжя. Не дивно: розвиток товарно-грошових відносин весь час підштовхував колективний розум до усвідомлення необхідності не просто домовлятися, а робити це а) системно, б) прозоро, в) за уніфікованими правилами. Підхід, що включав ці три компоненти, був комплексним, він передбачав причинно-наслідковий зв’язок між стабільною позитивною репутацією та успішністю. Тобто репутація забезпечувала підґрунтя для успішності.

Сергій Оксаніч, президент компанії КУА ВАТ "КІНТО"

Між бичим та ведмежим трендом

Історики стверджують, що походженню слова «біржа» ми завдячуємо подіям 1309 року у фламандському місті Брюгге - перехресті європейських торговельних шляхів. Купці, що прибували звідусіль, переказували один одному: заради безпеки зустрічатися й укладати угоди слід не на вузьких засмічених вуличках міста, а в комфортному великому будинку господаря Ван дер Бурсе. Купці були настільки вдячні гостинному міщанину, що слава про нього швидко поширилася Європою. Передовий досвід підхопили, і вже скоро «клуби» за торговельними інтересами почали збиратися в тавернах, кав’ярнях, садибах, а назва, що трансформувалася в «біржу», прижилася.

Сьогодні значення біржового ринку для будь-якої країни переоцінити важко.

Біржа – це фабрика з виробництва ціни на товари та фінансові інструменти. Біржа – це механізм акумулювання та перетоку капіталу, не випадково ж дати створення США (1787 рік) та Нью-Йоркської фондової біржі (1792 рік) мають зовсім невелику розбіжність у часі… Врешті-решт, біржа – це інтелектуальне казино - сфера діяльності допитливих і розумних.

Еволюційна трансформація бірж завжди відбувалася під впливом не лише економічних, а й політичних чинників. Так, біржі довго не втрималися в межах однієї країни. Інтеграція ринків спричинила інтеграцію бірж, і цінні папери стали предметом обігу на міжнародному рівні. Виявилося, що й обмежень для вдосконалення біржових технологій немає. Після переходу бірж в «електронний» формат (наприклад, NASDAQ) відкрилася безліч можливостей для переведення торгів у трансконтинентальний режим. Сьогодні брати участь у торгах можна і з борту океанської яхти, і з амазонських лісів. Аби під руками був лаптоп.

В одному із своїх блогів я писав про роль інтуїції в інвестиційній діяльності. Так, ніхто, крім Всевишнього, не може знати точні дати початку падінь та підйомів на ринку. От уявімо собі, що одного разу нам випадково вдалося дізнатися номер Його мобільного телефону (нехай вибачить мене за таку зухвалість), більше того, на наш виклик нам відповіли «Алло!». Можливо, слід оголосити конкурс серед біржових гравців на краще запитання до Господа Бога? Та думаю, великого розмаїття тут не буде.

Моїм найулюбленішим прикладом магії цифр фондового ринку є модель, що належить лауреату Нобелівської премії з економіки 1997 року Роберту Мертону. Саме він схематично зобразив, як ймовірно примножити капітали, якби окрім «Алло!» нам вдалося почути відповідь на запитання: «Коли ведмежий тренд (тенденція до падіння біржових індексів) зміниться на бичий тренд (тенденція до зростання), і навпаки?».

Дивимось на малюнок.

Перше якщо…протягом 51 року (Р. Мертон розробив свою схему, взявши за часовий інтервал період від 1 січня 1927 року до 31 січня 1978 року) ви купуватимете акції на дні та скидатимете їх на піку,

Друге якщо…на піку ви будете купувати замість акцій облігації і продавати їх на самому дні,

Третє якщо…так триватиме протягом півстоліття,

Четверте якщо…ви жодного разу не помилитесь із визначенням цих точок (вам же їх назвали по телефону),

то, від першої інвестиції в розмірі 1 000 доларів за 51 рік ви станете власником 5,3 мільярда доларів…

Така арифметика надихає.

І виходячи з неї, у кожного є вибір. Тобто існують дві лінії поведінки, що виключають одна одну. Перша – опустити руки і сказати, що ніхто не має шансу зробити такий телефонний дзвінок. Друга – спробувати обійтися без «потойбічної» підказки і ризикнути. Але, пускаючись в плавання між точками спаду та підйому, не слід забувати, що кожний «рішучий» маневр здійснюється на власний ризик та розрахунок. І сподіватися на більшу нагороду можна лише в тому випадку, коли перебираєш на себе більші ризики. Тоді є шанс відірватися від інших з великим розривом. Тоді магія переходить в площину реальності.

За матеріалами http://blog.kinto.com/

Добавить комментарий




RedTram Украина