<?xml version="1.0" encoding="windows-1251" ?>
<rss version="2.0">
<channel>
<title>Інвестиційний консультант: Поради з інвестування</title>
<link>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/</link>
<description>Актуальні інвестиційні поради на інвестиційному ринку України від фінансових аналітиків.</description>
<item>
<title>Порада Євгена Пенцака: фортуна  любить відважних</title>
<category>Фінанси та інвестиції</category>
<link>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/3256.html</link>
<guid>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/3256.html</guid>
<description>Інформаційний фон тижня: український фондовий ринок притих, уже давно відігравши новину з результатами президентських перегонів, проблеми Греції допікають усій європейській економіці, на черзі Іспанія та Португалія, проблеми бюджету України незабаром стануть явними, непопулярних заходів новій урядовій коаліції не уникнути</description>
<pubDate>Mon, 15 Feb 2010 14:11:53 +0000</pubDate>
<fulltext>
&amp;quot;Фортуна менше любить розсудливих, а більше &amp;ndash; відважних, тих,&amp;nbsp; хто часто повторюють: Або пан, або пропав! Тому, куди не поглянь, мудрі все бідують, а &amp;hellip; дурні лопатою гроші гребуть, займають високі державні посади &amp;hellip;&amp;quot; - пише Еразм Роттердамський у своєму відомому творі &amp;quot;Похвала глупоті&amp;quot;.

Люди давно задавали собі запитанні, що призводить людину до успіху у бізнесі? Виявляється, що вміння скористатися сприятливими обставинами. Одного питають, як він заробив перший мільйон. &amp;quot;Важко працював, купував банани, продавав банани, &amp;hellip; поки не померла моя бабуся &amp;hellip;&amp;quot; Другого питають, як він заробив свій перший мільйон.
&amp;#822;	Купив нерухомість  -  продав нерухомість.
&amp;#822;	А за що купив нерухомість?
&amp;#822;	Купив землю  -  продав землю і купив нерухомість.
&amp;#822;	А за що купив землю?
&amp;#822;	Купив автомобіль &amp;ndash; продав автомобіль і купив землю.
&amp;#822;	А за що купив автомобіль?
&amp;#822;	Продав велосипед і купив автомобіль. А за велосипед я вже відсидів!
Історій про успішних людей є багато. Дуже рідко розважливість людей приводила до великих успіхів. Вміння готуватись до успіху у житті є надзвичайно важливим. Потрібно бути завжди готовим скористатись сприятливими обставинами у бізнесі. І у такі можливості потрібно інвестувати. На сучасній мові інвестиційного аналізу це називається інвестуванням у реальні опціони. Управління бізнесом багато в чому нагадує управління власним життям. Ми деколи прискорюємо його хід, деколи сповільнюємо, змінюємо професію, напрямок бізнесу, друзів, місце проживання &amp;hellip; І ці зміни приходять часом спонтанно, незаплановано. А що, коли спробувати планувати ці зміни або планувати готовність до змін у власному житті чи у діяльності власної компанії? Саме такий підхід закладено у аналітичні моделі розробки довготермінової стратегії діяльності бізнесу.
Ці теми ми нещодавно обговорювали з представниками європейського енергетичного бізнесу у Ерасмус університеті м. Роттердам (Erasmus University Rotterdam), де я мав нагоду викладати курс Сучасні техніки оцінювання інвестиційних проектів в умовах підвищеного ризику.

Цей університет названо в честь відомого нідерландського філософа Еразма Роттердамського. Ми обговорювали також питання ризику та управлінських опціонів у капітальному бюджетуванні, вартості під ризиком (VaR), як базової технології управління ризиками компанії, використання моделі Кокса-Роса-Рубінштейна для оцінювання ризикових інвестиційних можливостей, неперервні стохастичні процеси та модель Блека-Шоулза-Мертона  для оцінювання вартості бізнесу та операцій зі злиття та поглинання, інвестиційний таймінг та його вплив та збільшення вартості інвестиційних проектів, а також питання ідентифікації вбудованих у проект привабливих інвестиційних можливостей та їх оцінки.
Представники європейського енергетичного бізнесу зізнались, що Україна для них звучить доволі екзотично і небезпечно з точки зору інвестування. У них є велике бажання інвестувати у відновлювані джерела електроенергії, вони шукають за надійними українськими партнерами, але поки що &amp;hellip; для них інвестиційне середовище закінчується на сході Німеччиною. Далі &amp;ndash; одні ризики &amp;hellip; тому метою курсу якраз і було показати приховані можливості, які несе у собі ризик, щоб перетворити його вмілими діями на додаткові можливості.
Взагалі, подивишся як живе пересічний голландець

і розумієш, що життя у них одне і додаткові можливості, які несе їм Україна, не співмірні   з руйнуванням їх тихого і розміреного життя. Вони самі про себе говорять, що вони занадто ліниві, щоб ганятися за &amp;quot;журавлем у небі&amp;quot;.
Можливо, нам українцям, потрібно спробувати зловити за хвіст цього птаха удачі і братись за роботу, поки Європа спить. А не намагатись переспати всіх, бо ще трохи і станемо спальним районом всього світу.
Свій золото-валютний портфель  продовжуємо тримати у наступному співвідношенні:

    10% - у гривнi,
    30% - у доларi,
    30% - у євро,
    30% - у готiвковому чи безготiвковому золотi.

Український ринок акцій який час стагнуватиме і визначатиметься з майбутнім трендом. Якщо вдасться перемогти популізм і роздачу соціальних пряників, посилити конкуренцію, встановити зрозумілі правила гри для бізнесу, то маємо шанс на зростання.
Не пропускайте повз себе сприятливі інвестиційні можливості!
Усе геніальне &amp;ndash; просте, і знаходиться поруч!</fulltext>
</item>
<item>
<title>Порада Євгена Пенцака:  що би сказав Ейнштейн?</title>
<category>Фінанси та інвестиції</category>
<link>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/3196.html</link>
<guid>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/3196.html</guid>
<description>Інформаційний фон тижня: на українському фондовому ринку спостерігаємо позитив на фоні піднесення виникаючих економік, а також на емоціях щодо кульмінаційних президентських виборів, МВФ очікує консолідації української влади, індекс споживчих цін готується до нового стрибка вгору, з наближенням весни підуть вгору також ціни на пальне, чи витримає тиск гривня</description>
<pubDate>Thu, 04 Feb 2010 11:35:34 +0000</pubDate>
<fulltext>&amp;quot;Ще нікому не вдавалось жити поруч з драконом і не зауважувати його&amp;quot;  (Джон Толкієн, Гобіт). Тому не будемо прикидатись, що кульмінацією цього тижня будуть президентські вибори. Почуття двоякі. Хочеться змін, але ти розумієш, що зміни, які нам будує прем&amp;rsquo;єр, можуть відбутись лише на папері і у передвиборних гаслах. Хто заважав  команді прем&amp;rsquo;єра їх втілювати в життя протягом останніх кількох років. Відмінити строкову службу &amp;ndash; давно пора! Здійснити реформу охорони здоров&amp;rsquo;я &amp;ndash; за! Змінити складну податкову систему, реорганізувавши  або замінивши податок на додану вартість &amp;ndash; вперед! Встановити податок на елітну нерухомість у непристойно великих обсягах. Ми давно чекаємо на це! Реформувати злиденну систему освіти, з якою ми прагнемо опинитись у світових лідерах, - хто проти! Коли слухаєш нашого прем&amp;rsquo;єра, то дивуєшся, яка розумна жінка, стільки знає, а як говорить! А коли її проектуєш на дії, то мій оптимізм показує, що можливо 10% вдасться реалізувати. Для чого тоді дурити людей? Я переконаний, що це була основна помилка передвиборчої кампанії штабу Юлії Тимошенко &amp;ndash; безмірний популізм. Якби був живий Альберт Ейнштейн, він би сказав: &amp;quot;Безмежними є тільки Всесвіт та людська дурість і, можливо,  популізм Юлії Тимошенко, причому у першому та другому я би засумнівався&amp;quot;.  Я не про те, за кого ми повинні голосувати. Це особиста справа кожного. Голосувати потрібно за того, з ким ви пов&amp;rsquo;язуєте своє  та родинне благополуччя, можливість розвиватися, ставати кращими, перспективи розвитку своїх дітей і т.п. Тому й існують вибори, тому вони і є одним з основних інструментів демократії.
Я пригадав одну історію з життя А.Ейнштейна. Якось до нього звернулась відома топ-модель: &amp;quot;якби ми утворили супружну пару, то наші діти були б такі розумні як Ви і такі красиві як я&amp;quot;. На що Альберт відповів: &amp;quot;А якщо станеться навпаки?&amp;quot;  Так само і у нашій політиці. Якщо об&amp;rsquo;єднати кращі риси двох наших кандидатів на посаду президента, то утвориться пристойний кандидат. А якщо навпаки? Коментарі зайві &amp;ndash; гримуча суміш.
Вибори дадуть нам переможця, нового президента України! Той хто програє, повинен втішитись &amp;ndash; добре, що не я!  Бо потрібно буде працювати, робити непопулярні кроки. Мовні питання, НАТО, Євросоюз, Росія зразу підуть на другий план. Потрібно буде вирішувати питання з українськими комерційними банками, які досі заборгували населенню України пристойну суму. Потрібно вирішувати питання кредитування української економіки, підготовки інфраструктури до Євро-2012, реформування житлово-комунальної системи, наповнення бюджетів і т.п.

Якщо вам здається, що коліщата на малюнку вище крутяться, то ви глибоко помиляєтесь. Якщо вам здається, що після виборів президента України, ваше життя докорінно зміниться, то ви помиляєтесь також. Лише власна робота та власні зусилля  можуть змінити ваше життя на краще!
Враховуючи підсилення долара відносно євро і перспективи зростання американської економіки, рекомендую ре балансувати золото-валютний портфель  у наступному співвідношенні:

    10% - у гривнi,
    30% - у доларi,
    30% - у євро,
    30% - у готiвковому чи безготiвковому золотi.

Думаю, що цього тижня український фондовий ринок зростатиме на 5%-10%. Не упустіть шанс здійснити привабливі інвестиції у ліквідні акції українських компаній і зафіксувати прибутки наступного тижня.
Вдалого всім тижня, будьте обачні!</fulltext>
</item>
<item>
<title>Думки посеред тижня: Роберт Шилер: Люди не такі, як про них думають економісти</title>
<category>Фінанси та інвестиції</category>
<link>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/thoughts/3050.html</link>
<guid>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/thoughts/3050.html</guid>
<description>Економістів можна поділити на дві категорії: &quot;поетів&quot; та &quot;сантехніків&quot;. Перші озвучують радикально новий підхід до аналізу економічних явищ та побудови прогнозів, а другі &quot;підрихтовують&quot; економічні моделі перших до зрозумілого для теоретиків аналітичного вигляду.</description>
<pubDate>Tue, 05 Jan 2010 11:00:50 +0000</pubDate>
<fulltext>Колись я запитував одного з найвідоміших фінансових аналітиків сучасності, Крістіана Гур&amp;rsquo;єру (Christian  Gourieroux): &amp;quot;Крістіан, де Ви  черпаєте ідеї для своїх теорій та нових інвестиційних моделей?&amp;quot; Крістіан відповів з посмішкою:

&amp;quot;Тільки не в топових журналах. Там дуже важко знайти первинну ідею. Вона, як правило, вже добре відома у вузьких колах, а у статті лише &amp;quot;вилизана&amp;quot; для публікації. Більше 50% статей взагалі не вартують уваги для аналізу. А 5% публікацій справді надихають. Особливо люблю читати публікації молодих економістів та аналітиків. З них віє свіжістю думки. Це діаманти, які потрібно добре полірувати, щоб довести ці ідеї до практичного використання.&amp;quot;

Безумовно, що однією з таких перлин сучасної економічної думки у свій час був Роберт Шилер (Robert Shiller). Хоча, чому був? Він і сьогодні залишається одним з найвидатніших &amp;quot;поетів&amp;quot; економіки, і водночас майстерним &amp;quot;сантехніком&amp;quot;.  Прошу не плутати сантехніків від економіки від наших доморощених сантехніків від політики. Роберт навчався в МІТ (Мічиганський Технологічний Інститут) у таких світил, як Пол Самуельсон, Франко Модільяні та Роберт Солоу, працював разом з Томом Саржантом.  Ще наприкінці 1970-их Роберт Шилер почав боротьбу з ортодоксальними економічними теоріями. У своїй книзі &amp;quot;Ірраціональний оптимізм&amp;quot; (Irrational Exuberance) він показав, що для прогнозування цін на акції потрібно враховувати психологію поведінки різних груп інвесторів, що поклало початок розвитку так званої поведінкової економіки. Р.Шилер міркує так:

&amp;quot;Мені здається, економісти у своїх оптимізаційних моделях, як правило, приписують людям ті чи інші думки, яких у них насправді ніколи й не було. Тому потрібно знати, що люди говорять про свої міркування. Це дуже цікава тема для дослідження.&amp;quot;

Він вирішує взнати, що відбувається в головах приватних та інституційних інвесторів під час кризи. Роберт проводить опитування під час найбільшої в історії фондових ринків кризи 1987 року, а потім аналізує падіння ринку нерухомості у США у 1988 році на 40% після фондової кризи. Чи не нагадують Вам ці події сучасну фінансову кризу?  Цікаво, про що думають українські інвестори зараз? Криза у повному розпалі, що вони планують робити сьогодні, завтра? Хто почне продавати свій бізнес і тікати у &amp;quot;теплі краї&amp;quot;? Хто почне скуповувати &amp;quot;недооцінені&amp;quot; бізнеси? Коли на їх думку відродиться ринок нерухомості? &amp;quot;Мене вражає, що часто економісти будують моделі, в яких люди оперують певними кількісними показниками. Проте насправді, люди не мислять такими категоріями, вони використовують зовсім іншу систему координат&amp;quot;, - говорить Роберт. Р.Шилер вірить: &amp;quot;У найближчі роки ми станемо свідками великої кількості фундаментальних інновацій в області фінансів та соціального страхування, які запропонують учені всього світу, натхненні теорією фінансів та швидким поширенням інформаційних технологій.&amp;quot;
Роберт Шилер планує створити нову світову фінансову систему, що допускає вимірювання не лише індексу споживчих цін, інфляції, ВВП, але й набагато ширшого спектру індексів, що впливають на прийняття рішень інвесторів та їх поведінку. Як на мене, то побудувати велике число індексів не так вже й складно. Створити загальний вільний доступ до цієї інформації у нашу епоху Інтернету також можливо. Але як вкласти у голови людей моделі раціональної поведінки?
Наприклад, сьогодні в новинах кажуть, що долар з високою ймовірністю опуститься до позначки 7 грн., а можливо й 6,5 грн. у найближчий час зразу після виборів. Швидкими темпами зменшується дефіцит торгового балансу України. Зростає попит на продукцію металургії та хімічної промисловості на світових ринках, зростатиме експорт і валютний дохід українських компаній, а тому долар стрімко дешевшатиме. Мені телефонують знайомі. Порадь, що робити. Треба рятувати заощадження! У нас люди звикли завжди щось рятувати, щоб держава не подбала швидше за них. Але проблема зарита з іншого боку. Державі потрібно повертати державний борг, комерційним банкам і компаніям здійснювати платежі за євробондами у твердій валюті. При подальшому укріпленні гривні в Україну попливуть імпортні товари. Для усіх цих виплат потрібні будуть долари і євро. Тобто попит на них забезпечений. Але чи буде достатня пропозиція? Питання залишається відкритим. У міру погіршення економічної ситуації в Україні населення навпаки зменшує своє споживання і відкладає покупки довготривалого користування, квартири, машини тощо. Якщо долар падатиме відносно гривні, то я не бачу мотивації населення України бігти і здавати його за поточним курсом. Той, хто тримає долари, очікує за них щось придбати у майбутньому. Ціна цього щось буде прив&amp;rsquo;язана до долара. Зараз долар не втрачає своєї купівельної спроможності. Тому сенсу їх позбуватися на сьогоднішній момент я не бачу. За оцінками експертів, зараз на руках у населення перебуває   від 30 до 50 мільярдів доларів, майже вдвічі більше, ніж резервів НБУ. Саме населення України диктуватиме, що станеться з курсом гривні у майбутньому.
При цьому може виникнути два сценарії:

    &amp;quot;послухав і зроби навпаки&amp;quot; - населення, передчуваючи великі проблеми української економіки, ще більше скуповуватиме іноземну валюту і вона зросте у ціні;
    одна частина населення почне &amp;laquo;скидати&amp;raquo; долари, а інша їх скуповуватиме, при цьому долар буде залишатися на позначці поблизу 8 грн.

Я не бачу сценарію, за якого гривня могла би суттєво зміцнюватись відносно долара після виборів, скоріше навпаки! Різні погляди на одну проблему!

Подивимось, що підкине нам майбутнє! На мою думку, долар буде в межах 9 грн. &amp;ndash; 9,6 грн.</fulltext>
</item>
<item>
<title>Думки посеред тижня: Роберт Ауман: від непотрібного до корисного - один крок</title>
<category>Фінанси та інвестиції</category>
<link>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/thoughts/3018.html</link>
<guid>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/thoughts/3018.html</guid>
<description>Вирішив повернутись до класики і почитати думки одного з найвидатніших економістів сучасності,  Роберта Аумана (Robert  Aumann), Нобелівського лауреата 2005 року.  Важко зараз сказати, хто за професією Роберт Ауман, математик чи економіст, чи просто вчений раціоналіст. 
З раннього дитинства Роберт захоплювався математикою. Найбільше в коледжі він полюбляв курси, де не було жодних теорій, тобто курси, побудовані з одних вправ і задач, що спонукали до творчості.</description>
<pubDate>Mon, 28 Dec 2009 09:33:57 +0000</pubDate>
<fulltext>На думку Аумана,
головне для досягнення успіху, щоб були друзі-однодумці, кафетерій та існував клуб по інтересах.

Побутує такий жарт:
-Хто такий справжній науковець?
-Той, хто вливає в себе кілька філіжанок кави, а на виході отримує доведення або нову теорію.

Після коледжу Ауман вивчав алгебраїчну топологію в Масачусетському технологічному інституті у професора Уайтхеда. Роберт завжди захоплювався простими та зрозумілими постановками задач. &amp;quot;Школяр може зрозуміти постановку останньої теореми Ферма, але щоб її вирішити потрібні зовсім інші методи. Школяр може зрозуміти, що таке просте число, але щоб зрозуміти, що таке розподіл простих чисел, потрібно розуміти теорію функцій комплексної змінної, гіпотезу Рімана і &amp;hellip; Ще одним спільним аспектом усіх цих проблем є їх абсолютна непотрібність. Це &amp;quot;чистої води&amp;quot; математика&amp;quot;, - любить казати Ауман.
Згадав один анекдот про математиків, який часто розповідають і про аудиторів великої четвірки.

Двоє чоловіків летять на повітряній кулі. Раптом зривається сильний вітер і зносить їх  в сторону.  Летять вони над полем і бачать чоловіка, що якраз там прогулювався.  Зривається нова хвиля вітру, і чоловіки з усіх сил кричать:
 
-Де ми знаходимось? Чоловік задумався на хвильку, а потім крикнув навздогін повітряній кулі, що віддалялася:
-На повітряній кулі!
-Цей чоловік напевно математик (аудитор), - сказав один з чоловіків на повітряній кулі.
-Чому?
-По перше, перед тим, як відповісти, він задумався. По друге, його відповідь була абсолютно точною. По третє, його відповідь є нікому не потрібною.
      
Роберт Ауман любить жартувати над собою: &amp;quot;На магістратурі я зайнявся ще однією непотрібною наукою &amp;ndash; теорією вузлів.
 
В результаті я досягнув цілі: а) дав відповідь на цікаве запитання; б) запитання допускає зрозуміле формулювання; в) відповідь містить глибоке та складне доведення; г) відповідь абсолютно непотрібна, оскільки є чистою математикою.&amp;quot;
 
Проходить 50 років, Роберту Ауману телефонує його внук, який навчається в медичному інституті:

-Дідусю, ти не міг би мені пояснити, що таке коефіцієнти зачеплень вузлів?
-Чому ви вивчаєте вузли? Яке відношення вони мають до медицини?
-Деколи ДНК в клітині завузлюються. У залежності від характеристик вузла це може призвести до захворювання на рак. Тому, нам необхідно знати, що таке вузли.

Хіба не вражає, через 50 років нікому непотрібна наука стала в пригоді медикам для виявлення ракових захворювань!
На механіко-математичному факультеті Львівського державного університету я захоплювався нескінченно вимірною топологією під керівництвом  відомого математика Михайла Зарічного. Пройшло 10 років і, вивчаючи моделі управління облігаційним портфелем, я побачив, що нескінченно вимірне моделювання є основним інструментарієм сучасного фінансового аналітика. На момент написання роботи, я вважав, що ця наука за своєю природою не може пригодитися людству для практичного використання. Таких прикладів є дуже багато. Наприклад, не було би теорії ігор Джона Неша, якби не було відомої математичної теореми Брауера про нерухому точку.   Все в цьому світі має своє призначення. Усі відомі результати відкриваються людству у певній послідовності, згідно до свого плану. Так, ніби вищі сили з нами грають у певну гру.  На моє переконання, існує віртуальний простір ідей, який об&amp;rsquo;єднує інтелект мільярдів людей, через який функціонує людський розум.
Проте повністю задачу з теорії вузлів вирішив математик Папакірякопулос, який працював над нею 18 років. Він весь цей час отримував мінімальну стипендію, сидів в бібліотеці, думав над проблемою і більше нічим не займався. Кажуть, що його доведення проблеми було неймовірно красивим. Після цього про Папакірякопулоса більше ніхто не чув, і тепер його порівнюють з квіткою, що зацвіла один раз на 18 років.
Роберт Ауман продовжував дивувати. Раптом він захопився проблемами холодної війни на початку 60-их. У 1960 році у США почали масово будувати бомбосховища на випадок ядерної війни. Фахівці з теорії ігор забили на сполох: такі дії можуть бути сприйняті росіянами, як підготовка до агресії. Чому будівництво бомбосховищ може сприйматися, як агресія? Все просто. Чому ви будуєте сховища?  Тому, що ви боїтесь ядерної атаки. Чому ви боїтесь ядерної атаки? Тому, що ви самі збираєтесь атакувати і готуєтесь до зворотної реакції. Якщо ж ви не будуєте сховищ, то ви не думаєте про власний захист, а тому не збираєтесь атакувати. Ви бажаєте мирно співіснувати. Отже, будівництво бомбосховищ зменшує потенційні втрати під час війни, але збільшує ймовірність її настання.
Ауман почав дослідження таких &amp;quot;народних&amp;quot; явищ як альтруїзм та помста. Він виявив, що така поведінка може виявитись раціональною в довгостроковій перспективі. Згодом його аргументація стала відомою під назвою &amp;quot;народна теорема&amp;quot;. Роберт почав працювати у групі дослідників зі сторони США, що займались аналізом Женевської угоди з Радянським Союзом щодо реалізації програми роззброєння. Проблема тепер полягала в асиметрії інформації: американці не знали скільки озброєнь є у СРСР, а росіяни не знали скільки озброєнь є в США. Р.Ауман займався дослідженнями впливу поведінки однієї сторони на знання іншого. Щоб краще зрозуміти наведу приклад з гри в карти. Кидаючи карту на стіл (дія) ви доносите інформацію супротивнику (знання), які карти можуть бути у вас на руках. Роберт вперше почав вирішувати проблеми ефективного використання інформації: у якій послідовності і в яких обсягах її потрібно відкривати конкурентам з максимальною вигодою для себе.
Роберт Ауман будує ігрову модель захисту комп&amp;rsquo;ютерів від хакерів, займається застосуваннями теорії ігор у біології, починає вивчати ірраціональні економічні моделі людської поведінки, оптимальні системами голосування, стійкі до маніпуляцій. Аумана цікавлять економічні закони з теорії права, судова система, поведінка поліції та правопорушників.
Якось Роберта запитали:

-Чи немає ще одного гравця Бога чи ще чогось, що не піддається осмисленню з раціональної точки зору &amp;ndash; ще одного крупного, але нераціонального гравця?
-Кожен гравець повинен слідкувати за своїми діями. Ми не можемо диктувати свою волю Небесам, як реагувати на певні дії людини, а тому й безперспективно це обговорювати. Як людина віруюча я повинен спитати себе, як я поступлю. Я не можу обговорювати раціональність чи ірраціональність Бога.

Роберт Ауман продовжує ставити прості питання, на які немає простих відповідей. Якщо немає прямого застосування проблем, яким він знайшов вирішення, то це не біда. Значить ще не прийшов їх час.  Потрібно бути на фронті нових досліджень, ставити нові проблеми та успішно їх вирішувати!  Це, справді, надихає!

Існує три правди: моя правда, твоя правда, і просто правда
Китайська приказка</fulltext>
</item>
<item>
<title>Порада Євгена Пенцака: прокляття переможця або піррова перемога</title>
<category>Фінанси та інвестиції</category>
<link>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/3008.html</link>
<guid>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/3008.html</guid>
<description>Інформаційний фон тижня: на українському фондовому ринку спостерігаємо фіксацію прибутків індивідуальних та інституційних інвесторів, не видно звідки чекати позитивних новин для української економіки, передвиборна президентська компанія характеризується відсутністю консолідації поглядів ліберально налаштованих кандидатів, проте бруду вистачає для всіх</description>
<pubDate>Fri, 25 Dec 2009 14:33:14 +0000</pubDate>
<fulltext>Наближається Новий Рік, Різдвяні свята, всім хочеться зняти втому і поринути в тепле море, забувши про слякоту надворі. Якщо від слякоти надворі можна врятуватись поїздкою на австрійські гірськолижні курорти чи єгипетські піраміди, то як врятуватись від української політичної слякоти? Ніяк, її треба виводити, вимітати, випалювати &amp;hellip; Таке враження, що наближається кінець світу, і потрібно наїстися на три життя вперед. Добре в народі кажуть, що апетит приходить під час їди. Що залишилось з&amp;rsquo;їсти в Україні? Укртелеком, Одеський припортовий, ще декілька крихт у вигляді нафтогазових родовищ на яхти чиновникам і все. А що далі? Чи здатні наші кандидати в президенти розігрувати примітивні двоходівки? Доберемось до президентської посади, а тоді почнемо думати. Це одноходівка. Думати потім вже буде пізно. Думати потрібно зараз, і потрібно вибрати те місце, яким можна здійснити цей творчий акт.
На мою думку, перемога на виборах президента &amp;ndash; це піррова перемога! Що отримає новий президент після перемоги? Розвалену країну, з вбитою економікою, з розгулом корупції і беззаконня, величезними державними боргами, не реформованою системою охорони здоров&amp;rsquo;я та відсталою системою освіти. Про військову промисловість та армію я взагалі мовчу. Добре, оберемо нового президента, а що далі? Я вже така, як вам треба! Я маю на увазі, Україна! Чи такого ми бажали нашій державі, коли відстоювали свої принципи на Майдані!
Давайте спробуємо спрогнозувати, що трапиться у найближчому майбутньому. Стає остаточно зрозумілим, що переможцями першого туру голосування стануть Віктор Янукович та Юлія Тимошенко. У другому турі переможе Тимошенко, але ця перемога буде піррова, тобто не вартуватиме всіх тих передвиборних зусиль і витрат. Далі потрібно буде щось робити реальне. Буде ще один крок &amp;ndash; повернення вкладень громадян в Ощадбанку! А що далі! Прийдеться повертати борги, стимулювати приватний сектор, щоб наповнювати податками бюджет. Але коли сьогодні зрізати дерева, на яких висять плоди, то ці дерева вже не плодоноситимуть наступного року. Що може стати поштовхом розвитку української економіки у майбутньому? Здорова, моральна і освічена нація. Скільки років нам ще потрібно гратися в безкоштовну медицину, щоб зрозуміти, що безплатний сир лише у мишоловці? Скільки років нам ще потрібно травмувати психіку наших дітей у школах, щоб зрозуміти, що навчання повинно приносити задоволення, а не втрату зору, викривлення хребта і вбивання комплексу неповноцінності у голови талановитих дітей. Коли держслужбовці почнуть думати категоріями держави, а не власної кишені?
Я це пишу не для того, щоб зараз привести до думки, що потрібний новий кандидат у президенти, який зможе вирішити проблеми у нашому суспільстві. Не вирішить, бо не зможе. Україну потрібно об&amp;rsquo;єднувати, а не роз&amp;rsquo;єднувати. Нам потрібно починати з самих себе. Не давати хабар, коли навіть дуже хочеться швидко вирішити з його допомогою свої проблеми. Оцінювати людей не за словами, а за їх вчинками. Пропагувати у суспільстві здоровий спосіб життя, спорт, освіту, культуру, мистецтво, науку, а не їх псевдо аналоги з сигаретами, спиртними напоями та наркотиками.
Настане час повертати державні борги, а не буде чим. Що тоді? Потрібно буде тоді поступитись національними інтересами, залазити в нові борги, за які прийдеться розраховуватись нашим дітям. &amp;nbsp;Без допомоги МВФ колапс української економіки вже дихає нам в спину. Тому зараз уряд буде постійно літати у Вашингтон і випрошувати допомогу. У разі її надання &amp;ndash; це назвуть перемогою української дипломатії, і віри світової спільноти у перспективи української економіки. Але уряд не розуміє, що ця допомога МВФ &amp;ndash; це подачка милостині державі, що так і не змогла випростати крила. Міжнародна спільнота не хоче мати ще однієї проблемної точки на карті світу, тому й подає.
Якось навіть самому соромно тепер повертатись до питання оптимального золотовалютного портфеля. Думаю, що найближчим часом євро посилюватиме свої позиції, а також зростатиме в ціні золото на фоні глобальної невизначеності інвесторів у майбутньому світової економіки.

Уникайте крайнощів і пам&amp;rsquo;ятайте, що у кожній правді є частина брехні, а у кожній брехні є частина правди! Давайте дивитись на багатоколірний світ не через призму білого та чорного! Давайте вчитись краще розуміти один одного, допомагати один одному та радіти успіхам один одного! Тільки так можна побудувати Велику Націю!</fulltext>
</item>
<item>
<title>Порада Євгена Пенцака: 5-та авеню Бродвею не указ</title>
<category>Фінанси та інвестиції</category>
<link>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/2690.html</link>
<guid>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/2690.html</guid>
<description>Інформаційний фон тижня: український фондовий ринок оговтується від стрімкого падіння у жовтні, золото йде вгору, зростає безробіття у США, матеріалізується параліч української політики</description>
<pubDate>Mon, 09 Nov 2009 16:29:36 +0000</pubDate>
<fulltext>Рухаючись від формальної столиці США до її фінансового серця, Нью Йорку, вже починаєш зауважувати, що не все так прекрасно у цьому царстві демократії. Чим далі від столиці,  тим менше балачок про демократію і стає більше ділової активності. Нью-Йорк живе своїм напруженим самостійним життям. Величезна кількість людей цілеспрямовано рухаються до своєї мети, не витрачаючи час на дрібниці.  Якщо ти не рухаєшся, то Нью-Йорк не для тебе. Через тебе пройдуть, можливо переступлять і не запитають, як звали. Це місто лідерів і для лідерів, саме тут здійснюються карколомні кар&amp;rsquo;єрні стрибки. Тут талант має значення. Чого вартує робота трупи молодих акторів на бродвейському шоу? Відбір - один зі ста привабливих претендентів. Які відточені рухи, яка пластика, відчуття ритму, голос. Спочатку йде талант, а потім заслужена нагорода, у тому числі й матеріальна. Бродвей вже давно став символом успіху для багатьох талановитих акторів світу. І 5-та авеню, найдорожча вулиця світу, Бродвею не указ. Перед талантом уступають всі. Досить глянути на карту Нью-Йорка і ви побачите норов Бродвею. У США все просто: авеню вздовж, стріт поперек. А лише для Бродвею закони неписані  - петляє, як хоче.
&amp;nbsp;
Тепер легко зрозуміти, чому так багато емігрантів притягувало це місто. Притягувало найкращих представників різних націй, причому усі емігранти, щоб попасти у Нью-Йорк проходили жорсткий  контроль на фізичний стан і відсутність захворювань. Гордість бере лише за те, що багато наших співбесідників зізнавались, що їх дідусь родом з України. Для більшості ж американців Україна &amp;ndash; terra incognita. Географію у них вивчають неважно, а тому кожна країна у них асоціюється з досягненнями тих людей, які  там проживають. Якщо чесно, то ми не знайшли зацікавлених у інвестиціях в українську промисловість, сільське господарство тощо. Топові бізнес-школи Нью-Йорку з трепетом поглядають на схід, на азійські країни, а також на Бразилію.
До речі, золотий бичок, символ фінансового центру світу також символічно знайшов собі місце на Бродвеї, а не на Вол стріт, як планувалось.

Дуже яскраво видно у США різницю між приватною та державною освітою. Після кількох хвилин спілкування навіть не треба запитувати, якої форми власності той чи інший заклад. У державних закладах, як правило, всі тільки говорять, як добратися до звання &amp;quot;full&amp;quot; професор. Тоді можна нічого не робити і будеш &amp;quot;почивати на лаврах&amp;quot; до кінця життя. У приватних закладах основний акцент робиться на зв'язок теорії з практикою, на ефективність, на конкурентноздатність, на реальні досягнення вже і зараз. У підходах до державної пропаганди, система мислення  держслужбовців та представників державної освіти США більше нагадують Радянський Союз. Так і хочеться сказати, що ми маємо шанс влитися в когорту передових націй світу. Проте мати шанс &amp;ndash; це ще не означає ним скористатися.
Наш уряд звик лише жебрати на бюджет за рахунок вливань МФВ, а подумати про справжні державні реформи в галузі освіти, охорони здоров&amp;rsquo;я, пенсійної системи слабо!
На мою думку, лише ініціатива зсередини української інтелігенції, прагнення народу до тотальних реформ можуть повернути хід історії розвитку нашої держави. Виплавляти метал та сіяти пшеницю &amp;ndash; це добре. Країни Африки також добувають золото, продають банани та вирощують какао боби. Але це не те, що в сьогоднішньому світі заставляє з повагою ставитись до країни! Потрібно, щоб нас поважали так, як 5 Авеню поважає Бродвей! Тільки бордель і Бродвей &amp;ndash; це зовсім різні речі.
Рекомендую й надалі залишати інвестиційний портфель у співвідношенні:

    10% - у гривнi,
    30% - у доларi,
    50% - у євро,
    10% - у готiвковому чи безготiвковому золотi.

Золото має потенціал подальшого росту, гривна скоро почне девальвувати, український фондовий ринок застиг в очікуванні позитивних новин із заходу. Думаю, що наступний тиждень принесе зростання нашого фондового ринку, але до кінця року ми спостерігатимемо ще не одну суттєву корекцію.
Успішних Вам інвестицій!</fulltext>
</item>
<item>
<title>Порада Євгена Пенцака:  &quot;що ти зробив для перемоги комунізму …&quot;</title>
<category>Фінанси та інвестиції</category>
<link>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/2635.html</link>
<guid>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/2635.html</guid>
<description>Інформаційний фон тижня: український фондовий ринок готується до нового стрибка, епідемія грипу в Україні загострює проблеми подолання економічної кризи, тимчасово зростає курс гривні</description>
<pubDate>Mon, 02 Nov 2009 11:30:34 +0000</pubDate>
<fulltext>Перебування у США надихає на глобальні роздуми про глобальні проблеми розвитку людства, цивілізації, відносин між народами, людьми, сучасні тренди суспільного розвитку. Чому в Україні  немає часу над цим навіть задуматися? Чому ми пристосовуємось до ситуації і намагаємось витягнути з неї максимальну користь для себе, а не віримо в те, що ситуацію можна змінити? Цього тижня я отримав для себе багато відповідей. &amp;quot;Чи можна побудувати комунізм в окремо взятій країні?&amp;quot; Who cares?  Чи можна змінити державну систему охорони здоров&amp;rsquo;я, систему освіти, систему безпеки, пенсійну систему, модернізувати армію? Чи можна зробити так, щоб моя громада жила краще?  ТАК МОЖНА, - відповідають американці. Приклади на кожному кроці, кожна зустріч, кожна розмова вказують на це.
Нас зустріла Флорида незвично теплою для цієї пори року погодою, більше 30&amp;ordm;, фантастичне узбережжя з унікальними рослинами, алігаторами, дельфінами тощо. І надзвичайно відкриті та підприємливі люди. Доктор Карл Катлер    (Dr. Carl Kuttler), президент Санкт Петербурзького (місто на Флориді) коледжу, відзначений президентом США за свою інноваційність та підприємливість. Якої би сфери людського життя ви не доторкнулись у цьому коледжі обов&amp;rsquo;язково знайдеться програма, що навчає відповідного фаху: музей мистецтв, театр, музична школа, допомога дітям Гаїті, реформа російської системи освіти, навчання медсестер тощо. Він у всьому бачить лише можливості, він завжди йде своїм шляхом до успіху, він постійно ставить нові цілі. Він робить все інакше. Для Карла не існує бар&amp;rsquo;єрів, які не можна здолати.

Ми подорожуємо з ним на величезній яхті вздовж  берегів Флориди, і він розповідає неймовірні історії своєї дружби з колишнім президентом Росії Володимиром Путіним, якого саме Карл &amp;quot;благословив&amp;quot; на високу посаду. Вони до цього часу залишаються близькими друзями. До речі В.Путін незабаром прибуде з офіційним візитом до Санки Петербурзького коледжу, щоб зустрітись зі своїм другом і виступити перед студентами. &amp;quot;Чому ж ви не спілкуєтесь з українським урядом, не наводите мости дружби між нашими народами&amp;quot;, запитую у нього. &amp;quot;На все свій час&amp;quot;, - загадково посміхається Карл.
Наступна зустріч вражає не менше. Гус Ставрос   (Dr. Gus Stavros) &amp;ndash; відомий меценат в галузі освіти, походженням з о. Кріт. Виходець з бідної родини, яка переїхала у США 1920-их роках. Важкою працею вони розпочинають свій бізнес на Флориді. Потім Гус  закінчує Колумбійський університет. Гус каже, що надмірна людська жадібність призвела людей до кризи; філантропія &amp;ndash; це не роздавання грошей, а створення можливостей для розвитку людської особистості, любов до людини і до людського розуму. &amp;nbsp;Він наголошує: &amp;quot;Ви не зможете допомогти бідним, зруйнувавши багатих!&amp;quot;. Завдяки величезній фінансовій підтримці Г.Ставроса на Флориді реалізовано багато унікальних навчальних проектів. Зокрема, бізнес містечко та фінансовий парк. Туди щодня приїжджають сотні учнів з усіх регіонів Флориди. Вони вчаться виробляти продукцію, досліджувати ринок, рекламувати, продавати, брати кредити, вести своє домогосподарство, купувати техніку, сплачувати кредити, дбати за своїх дітей, за їх освіту, страхування і т.п. Про такі бізнес-парки українські діти можуть тільки мріяти.

Я переконаний, що не одна українська урядова делегація побувала там, але що змінилося? Депутати Верховної Ради воліють посилати своїх дітей на навчання закордон. Там краща якість, але чи створили вони належні умови для розвитку українських дітей? Ми одна з найбільших країн світу по &amp;quot;експорту&amp;quot; дітей до США. І Санкт Петербурзький коледж створив спеціальну програму по навчанню з адаптації таких дітей до життя у США. Просто вдумайтесь!
Американці дуже прихильно ставляться до всіх націй, до українців зокрема. Зустрічаються курйозні історії навіть на найвищому рівні. Ми для американців є країною, де проживають найгарніші жінки світу! Тільки тому до нас будуть їхати завжди, в українську економіку будуть завжди інвестувати, будуть розширюватись програми партнерства на рівноправних умовах.
На цьому зустрічі на привітній Флориді не закінчуються. Маю честь вечеряти у яхт клубі поряд відомим бізнесменом і меценатом Вільямом Хафом (William Hough), засновником кількох коледжів, мистецьких центрів та  спеціалізованої програми для практикуючих фінансистів. В.Хаф відомий у світі, як засновник відомої інвестиційної компанії William Hough &amp;amp; Co. Він сповідує &amp;quot;людську&amp;quot; філософію інвестування: &amp;quot;Віддавати людям &amp;ndash; це справедливо!&amp;quot; Вільям дуже шкодує, що ще не побував в Україні, і разом з дружиною обіцяє найближчим часом приїхати в Київ. Його цікавлять нові інвестиційні можливості, він бажає Україні успішного розвитку.
Ця щира наївність багатьох американців по дитячому приваблює. Ти розумієш, що це країна, де збуваються мрії. Не самі по собі, звичайно,  але їм не заважають збуватися. Невже всі освітні інновації в Україні зведуться до зміни шкали оцінювання, тривалості навчання та впровадження незрозумілої кредитної системи? Так хочеться, щоб українці мали доступ то таких навчальних програм, навчальних ресурсів, музеїв, бізнес-парків, як їх американські однолітки. Маю надію, що це колись станеться.
Рекомендую залишати інвестиційний портфель у попередньому співвідношенні:

    10% - у гривнi,
    30% - у доларi,
    50% - у євро,
    10% - у готiвковому чи безготiвковому золотi.

Не виключено, що цього тижня почнеться чергове зростання українського ринку на 5%-10%. Не упустіть шанс здійснити привабливі інвестиції у ліквідні акції українських компаній. Коли сюди прийде іноземний капітал після виборів, український фондовий ринок може виявитись надто перегрітим! Вдалого всім тижні, бережіть себе!</fulltext>
</item>
<item>
<title>Порада Євгена Пенцака:  &quot;чому бакси не в’януть …&quot;</title>
<category>Фінанси та інвестиції</category>
<link>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/2584.html</link>
<guid>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/2584.html</guid>
<description>Інформаційний фон тижня: український фондовий ринок продовжує своє падіння, прогнози  темпів зростання світової економіки були занадто перебільшеними, МВФ все ще думає над наданням чергового траншу кредиту для України</description>
<pubDate>Mon, 26 Oct 2009 10:53:09 +0000</pubDate>
<fulltext>Чому бакси не &amp;quot;в&amp;rsquo;януть&amp;quot;, коли такі масштабні вливання були зроблені у фінансову систему та економіку США? Навіть навпаки, у США останнім часом спостерігається дефляція. Отже, купівельна спроможність долара не падає. Долар падає відносно євро, збільшуючи експортний потенціал американської економіки.
Чесно кажучи, не зауважуєш, що США перебувають у кризі, прогулюючись по їх найбільших містах. Їм немає коли про це думати, вони працюють руками, ногами, головою. Вони будують дороги, мости, будинки. Вони знають, що таке заробляти гроші. Вони знають, що зупинятись не можна, лише працею можна досягнути високого результату. В умовах обмеженого фінансування державний департамент США ще має можливість думати про економічний стан розвитку України, знаходить необхідні ресурси для того, щоб профінансувати повністю кредитну програму stand by  Міжнародного Валютного Фонду.
Колись мені було дуже дивно, чому нам всі так хочуть допомагати. Що в них своїх проблем немає? Лише спілкування з представниками американських бізнес-шкіл, державних високопосадовців справді дає розуміння того, на яких засадах планувалася побудова американського суспільства. Усі рівні перед законом, людина понад усе, толерантність, демократія, бажання прийти на допомогу один одному. Колись би це для мене були пусті слова, що характеризують американців. Але я переконався, що вони справді хочуть допомогти усьому світу жити на демократичних засадах. Деколи аж занадто, звичайно &amp;hellip; Як виявляється, наші провідні політики, економісти та фінансисти часто навідують столицю США для отримання консультацій, ознайомлення з передовим досвідом. Поки що результату не видно, але побачимо &amp;hellip; Я був щиро здивований, коли високопосадовці США, жодного разу не сказали про підтримку якогось кандидата на виборах президента України. &amp;quot;Ми хочемо співпрацювати з кожним кандидатом, який отримає підтримку українського народу&amp;quot;. Але зазначають, що  їх дуже дивує наша нераціональна економічна політика, висловлюючи стурбованість щодо можливості України провести адекватні економічні реформи до тієї фінансової підтримки, яку вони надають через багато міжнародних фінансових інститутів.
Згадую слова відомої пісні (і трохи перекручую):

Чому бакси не в&amp;rsquo;януть запитав мене милий.
Ой, не в&amp;rsquo;януть, не в&amp;rsquo;януть, бо я так полюбила.
Зачаровані бакси витрачаю з любов&amp;rsquo;ю.
Не зів&amp;rsquo;януть ніколи - будем завжди з тобою.

На мою думку, розмови про смерть бакса є занадто перебільшеними. Коли бачиш, як людина там готова працювати за один бакс, то розумієш, що вони пройдуть через усі кризи. Чи пройдемо через кризу ми &amp;ndash; питання залишається відкритим!
Рекомендую переводити гривневу компоненту портфеля у євро, тобто ребалансувати портфель до співвідношення:

    10% - у гривнi,
    30% - у доларi,
    50% - у євро,
    10% - у готiвковому чи безготiвковому золотi.

Думаю, не за горами (після від&amp;rsquo;їзду місії МВФ) нас очікують нові гірки на валютному ринку, тобто почнеться стрімке падіння гривні відносно долара. Український фондовий ринок штормитиме, можливе падіння на 5% цього тижня. Але на перспективу, ми знову побачимо його стрімкий ріст. Рекомендую купувати лише ліквідні активи на українському ринку.
Сьогодні насолоджувався прекрасними роботами Ван Гога та Клода Моне у Філадельфійському музеї мистецтв:

Практично усі колекції американських музеїв, а також їх будівлі були спонсоровані громадянами США. Коли жителі України почнуть любити свій край, своє місто, свою державу, то й у нас з&amp;rsquo;являться свої меценати, свої прекрасні музеї! Нам потрібно лише повірити в себе, щоб повернути повагу до своєї держави, довіру до президента, парламенту та уряду.
Вдалого всім тижня і успішних інвестицій!</fulltext>
</item>
<item>
<title>Порада Євгена Пенцака:  найкращий час розкидати каміння</title>
<category>Фінанси та інвестиції</category>
<link>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/2485.html</link>
<guid>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/2485.html</guid>
<description>Інформаційний фон тижня: український фондовий ринок виривається у світові лідери за темпами зростання, політична боротьба втрачає свою гостроту, МВФ не залишить Україну в біді</description>
<pubDate>Tue, 13 Oct 2009 13:06:02 +0000</pubDate>
<fulltext>Усі засоби політичної боротьби напередодні виборів стають у пригоді. Черговий скандал розгорівся навколо &amp;quot;бездипломного&amp;quot; заступника голови СБУ Андрія Кислинського. Міністр освіти Іван Вакарчук представив журналістам довідку про перевірку факту навчання Кислинського в Київському національному університеті ім. Шевченка, де вказано, що студент Кислинський &amp;quot;не значиться в наказах про зарахування на перший курс заочної і денної форм навчання в Київському національному університеті ім. Шевченка за 1994 і 1995 роки&amp;quot;. На цю подію можна було би не реагувати, бо справжню цінність українських дипломів ми знаємо. Але у даному випадку, як кажуть, факт професіоналізму та відсутності диплома мають надзвичайно високий ступінь кореляції. Як і зрештою можна сказати про весь Секретаріат президента, за виключенням Олександра Шлапака, який часто говорить про раціональні та необхідні речі, які потрібно здійснити для порятунку нашої економіки. Зокрема, він застерігає уряд:

&amp;quot;Дефолт по кредитним зобов&amp;rsquo;язанням МВФ буде першим у сучасній історії. Це означає, що жодна кредитна копійка у цю державу більше не зайде &amp;ndash; для жодного банку, для жодної  корпорації, ні для держави.&amp;quot;

Проте МВФ і цього разу не залишиться нічого кращого, як проковтнути повне ігнорування його рекомендацій і надати черговий транш кредиту Україні. &amp;quot;Наш паровоз вперед лети &amp;hellip;&amp;quot;.
Уряд продовжує розтринькувати кредитні ресурси МВФ, продовжується відтік депозитів з банківської системи на очікуваннях чергової девальвації гривні. Інвестиції у фондовий ринок України стають надійнішими зараз, ніж банківські депозити. Тому фондовий ринок демонструє за останній місяць небачене зростання &amp;ndash; 32% в місяць! Звичайно, що чудес не буває, і найбільш ймовірно, що фондовий ринок зазнає корекції на 10%-15% у кінці жовтня  та листопаді.  У цей час найкраще &amp;quot;відсидітися&amp;quot; у євро та золоті, щоб потім у кінці січня 2010 знову розпочати чергове ралі.
Дивлячись на політичні та фінансові розклади в державі, можна зробити експертну оцінку щодо результатів першого туру президентських виборів: Віктор Янукович (35%), Юлія Тимошенко (30%), які у майбутньому і сформують коаліційний уряд. А у другому турі з відривом переможе Юлія Тимошенко. Багато чиновників та бізнесменів уже адаптують свої дії під цей сценарій розвитку майбутніх подій.
Далі рекомендую збільшувати частку свого золото-валютного портфеля у євро та безготівковому золоті, а також потрохи починати фіксувати прибутковість на українському фондовому ринку. Подальше його зростання &amp;ndash; це гра в рулетку.  Якщо у Вас просипається інвестиційний інстинкт, крутиться голова від упущеного прибутку на фондовому ринку, то ущипніться і  поверніться у реальність.

З думкою про Вас!
Вдалого всім тижня!</fulltext>
</item>
<item>
<title>Порада Євгена Пенцака:  інвестори в пошуках місця для перепочинку</title>
<category>Фінанси та інвестиції</category>
<link>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/2463.html</link>
<guid>http://www.investadviser.com.ua/ukr/advices/2463.html</guid>
<description>Інформаційний фон тижня: український фондовий ринок демонструє зростання і повну незалежність від західних ринків, політична напруга стабілізується, українським банкам дедалі важче</description>
<pubDate>Fri, 09 Oct 2009 13:18:29 +0000</pubDate>
<fulltext>&amp;quot;Коли не знаєш куди бігти, то стій і чекай поки не прийде в голову розумне рішення&amp;quot;, - говорить одне з інвестиційних правил. Не знаючи симптомів, реагувати на наслідки є надзвичайно небезпечно в інвестиційному бізнесі. Саме такі дії створюють передумови для виникнення нових фінансових бульбашок. Але у поточних діях українських інвесторів можна знайти сенс:

    Якщо ринок не розженемо ми, то його за нас розженуть іноземні інвестори.
    Інвестиції у ринок акцій зараз виглядають безпечнішими, ніж банківські депозити та державні облігації.
    Постійне очікування девальвації гривні  стає причиною надмірної нервозності українських інвесторів.
    Долар лякає своєю волатильністю та стрімким падінням відносно євро.
    На українських євробондах вже багато не заробити.
    Без зростання сировинних ринків неможливе зростання світової економіки.
    Світ повертається до вічних цінностей: сировина, золото, нафта, сільськогосподарська продукція, енергетика.
    Нерухомість ще не скоро стане ліквідним активом на українському ринку.

Проте скоро ми відчуємо проблему з притоком нового капіталу. Західний інвестор до закінчення президентських виборів в Україну не прийде, а фінансові ресурси українських інвесторів уже на межі. Залишається одне &amp;ndash; побавитись у &amp;quot;гірки&amp;quot;. Валютні ігри Нацбанку також не за горами. Комусь буде потрібно сколихнути спокій на валютному ринку, щоб спровокувати незадоволення населення. Думаю, що незабаром відбудеться атака на долар, а саме на зниження його курсу відносно гривні, а потім -  стрімкий обвал гривні до 9-9,5 грн. за долар. Населення не витерпить такого знущання, що може призвести до &amp;quot;непередбачених&amp;quot; наслідків. Фондовий ринок на ці події відреагує корекцією, а інвестори &amp;quot;відстояться&amp;quot; у цей непередбачуваний період у іноземній валюті.
Рекомендую потрохи збільшувати частку свого золото-валютного портфеля у євро, щоб майбутня девальвація долара не застала нас зненацька. Корекцію фондового ринку можна перечекати також у безготівковому золоті.
Взагалі, рекомендую не довіряти передвиборним популістським обіцянкам головних кандидатів на перемогу у президентських виборах. Намагаймось знайти приховані наслідки для наших інвестиційних портфелів від їх обіцянок. Тобто, вчимось читати повідомлення в засобах масової інформації &amp;laquo;між рядків&amp;raquo;, як на наступному малюнку ми під крилами великого птаха бачимо два менші птахи:

Так під крилами української політики ховається український бізнес. Гарних Вам вихідних!</fulltext>
</item>
</channel>
</rss>