http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/ Статті про ситуацію на ринку інвестування в Україні та світі. Вибір інвестиційних інструментів - аналітика. http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3378.html http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3378.html Минулий рік став надзвичайно успішним для золота - ціна зросла на 27%, встановивши при цьому новий історичний рекорд вартості - $ 1226 за унцію. Чого далі очікувати від ціни на дорогоцінний метал? Tue, 09 Mar 2010 15:36:40 +0000 У скільки разів можуть відрізнятися прогнози фінансових аналітиків, які знають майже все про свій ринок? Якщо ви думаєте, що це 10-20%, ну нехай 50%, то ви помиляєтеся. У разі якщо мова йде про ціну на золото, розкид у прогнозних значеннях зараз становить більше 1000%. Наприклад, в інвесткомпанії Euro Pacific Capital, що спеціалізується на торгівлі на товарних ринках, вважають, що протягом кількох наступних років ціна жовтого металу досягне позначки в $ 5 тис. (зараз близько $ 1,1 тис. за унцію). У той же час гуру фінансових ринків Джордж Сорос, виступаючи на Давоському форумі, заявив, що на ринку золота вже сформувалась головна бульбашка і є дуже високий ризик, що ціна металу незабаром впаде. Прихильники теорії подальшого зростання ціни на золото кажуть, що популярність інвестицій в метал буде тільки зростати, що неминуче призведе до збільшення цін. Скептики стверджують, що золото - це лише товар і вже в 2009 році пропозиція цього товару на світовому ринку значно перевищувала попит, а зростання цін - це наслідок спекуляцій, що неминуче призведе до обвалу цін. Хто з цих фінансистів матиме рацію, покаже лише час. У той же час консенсус-прогноз від 25 найбільших світових операторів ринку золота на 2010 рік говорить про те, що його вартість не зміниться істотно в поточному році - його середня ціна складе $ 1198,6 за тройську унцію, що лише на 9% вище поточних рівнів . Золото традиційно вважається одним із найбільш надійних інструментів для заощадження інвестицій. Проте для тих інвесторів, хто повірив у метал в останні 7 років, вкладення в золото не тільки зберегли їх кошти від інфляції, але ще і дозволили дуже добре заробити. Так, за період з 2002 по 2009 рік ціна жовтого металу зросла на 408%, набагато випередивши ринок акцій - індекс S & P 500 за цей же час підріс усього на 27%. Найбільш динамічно вартість "вічної цінності" збільшувалась під час світової фінансової кризи. "Перенапружені дефолтами Lehman Brothers і AIG восени 2008-го, інвестори шукали рішення безризикового розміщення коштів. Такими тихими гаванями виявилися ринок казначейських облігацій США і ринок золота. Тільки за період з вересня 2008 року по січень 2009-го ціна зросла з $ 700 до $ 900 за унцію ", - говорять аналітики компанії "Дагда". У 2009 році ціна золота продовжила зростання через те, що на цей ринок потрапила частина грошей, які уряди розвинених країн (у першу чергу США) пустили на боротьбу з кризою, а також через здешевлення долара щодо інших світових валют . В результаті за минулий рік золото подорожчало на 27% - до $ 1100 за унцію (історичний рекорд був зафіксований 3 грудня 2009-го - $ 1226). У вузькому коридорі Як довго триватиме любов інвесторів до золота, залежить в першу чергу від дій Федеральної резервної системи США. Якщо ФРС, як і раніше буде щедро стимулювати економіку грішми, золото продовжить зростання, якщо ні - то ціні золота навіть на поточних рівнях не втриматися. Компанія "Дагда" провела дослідження, у якому проаналізувала прогноз вартості золота на 2010 рік від 25 найбільших операторів цього ринку. Усереднене значення мінімальної вартості металу протягом року становить $ 982,3, середнє максимальне - $ 1394,2 за тройську унцію. Середньорічна вартість металу відповідно до консенсус-прогнозу становитиме $ 1198, така ціна на 8,9% більше, ніж вартість металу на сьогоднішній день. На думку аналітиків "Дагда", це свідчить про те, що більшість великих гравців на ринку дорогоцінних металів розраховують на те, що ФРС не зможе сильно посилити монетарну політику в цьому році і частину випущеної в економіку грошової маси буде осідати на ринку золота. Їх впевненість в цьому підтримує недавнє рішення Конгресу США збільшити держборг на $ 1,9 трлн. (це призведе до подальшого збільшення грошової маси в США). Греція зробила ведмежу послугу Загрозою для такого сценарію подій може стати бюджетна криза низки країн єврозони, в першу чергу Греції. "Проблеми Греції та компанії призводять до ослаблення європейської валюти і як наслідок - зростання американської, що тягне за собою здешевлення ціни золота в доларах", - пояснює фінансовий експерт Ерік Найман. І хоча більшість експертів не схильні вважати, що євро просяде цього року нижче позначки 1,25-1,30 $ / євро, гарантувати, що держфінанси країн єврозони не підкинуть нових сюрпризів, ніхто не береться. Ще один ризик для ціни золота несуть у собі дії основних гравців на цьому ринку - центробанків. Зараз в їх розпорядженні близько 29,6 тис. тонн золота, що складає близько 25% від усього обсягу фізичного золота в обігу. Останні роки більшість центробанків (ЦП) країн, що розвиваються охоче інвестували в золото. Наприклад, в 2009-м рішення МВФ продати 413 тонн золота ніяк не вплинуло на вартість металу, тому що його відразу ж погодилися викупити ЦБ Індії та Китаю. Проте прогнозувати подальший інтерес ЦП до золота дуже складно, тому що їх інвестрішення часто мають політичне підгрунтя. Туманне майбутнє Якщо на 2010 рік у золота ще досить райдужні перспективи, то подальше його майбутнє багатьом аналітикам бачиться в похмурому кольорі. Консенсус-прогноз аналітиків банків, проведене дослідницькою компанією Bespoke Investment Group, говорить про те, що до 2013-го вартість металу знизиться до $ 800 за унцію. Не виключають такого розвитку подій і у Національному банку Канади: результатом їх дослідження став висновок, що протягом двох років після кризи інвестори активно розпродують золото, у результаті чого його ціна істотно падає. Не вселяє оптимізму й історія світових цін на золото в XX столітті. Рекорд вартості жовтого металу (з урахуванням втрати доларом купівельної спроможності) був встановлений під час економічної кризи в 1980 році. Тоді максимальна ціна металу склала $ 843 за унцію (у сьогоднішніх цінах - це більше $ 2100). Після чого пішла майже двадцятирічна стагнація цін на ринку дорогоцінних металів. Історія повторюється? За матеріалами Простобанк Консалтинг http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3361.html http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3361.html Погода цього року не залишить селянам часу для розкачку. Весняна посівна займе від сили місяць замість звичайних трьох, але при цьому виявиться не менш витратною, ніж попередні кампанії. У більшості господарств немає грошей і техніки для подібного марш-кидка, а значить, масово сіяти будуть те, що встигнуть і на чому гарантовано зможуть заробити: кукурудзу, соняшник і сою. Fri, 05 Mar 2010 11:13:26 +0000 Підморожений урожай Нинішня зима істотно зіпсувала аграріям види на урожай. Хоча сніг з полів ще не зійшов, вже зараз зрозуміло, що втрати озимини будуть помітно більшими, ніж зазвичай. За словами керівника аналітичної групи Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, слабких і розріджених посівів сьогодні не менше 13% проти 10% в минулому сезоні. "З них до 8% озимини майже гарантовано загине", - додає представник "Украгроконсалту" Єлизавета Малишко. Найбільші втрати очікуються в Східній Україні, де через сильні вітри великі ділянки полів залишилися без снігового покриву і рослини просто вимерзли. Крім того, в східних і деяких центральних регіонах (наприклад, в Полтавській обл.) на ґрунті утворилася крижана кірка, під якою озимина пріє. Та навіть ті зернові, яким удасться пережити зиму, навряд чи здивують фермерів своєю продуктивністю. Єлизавета Малишко відзначає, що якщо торік на початок весни у хорошому стані було 60% посівів, то зараз - лише 45%. Окрім несприятливої зими, на їхньому стані позначилися і масові порушення селянами агротехнологій під час осінньої кампанії. Багато господарств кидали насіння в сухий ґрунт і економили на добривах. "Врожайність зернових напевно знизиться. Якщо в 2009 році цей показник складав 2,97 т/га, то в своїх прогнозах на нинішній сезон ми понизили цифру до 2,85 т/га, що зменшить загальний урожай з торішніх 45,5 млн до 43,5 млн т", - пояснює Малишко. Володимир Лапа ще обережніший в оцінках, вважаючи, що урожай-2010 може скласти всього 40 млн т. Робити такі стримані прогнози аналітиків змушує не лише погодний, але і фінансовий чинник. За даними профільного міністерства, на проведення посівної кампанії знадобиться 24 млрд грн. Господарства на сьогоднішній день змогли акумулювати лише половину цієї суми. Зрозуміло, що селяни явно зменшують свою платоспроможність, розраховуючи вибити допомогу в держави. Але все-таки дефіцит коштів існує, і погасити його за рахунок бюджетних вливань, враховуючи відсутність грошей в казні, навряд чи можливо, що змусить аграріїв економити на посівному матеріалі, добривах і засобах захисту рослин. Нічого зайвого Весняна кампанія обіцяє бути екстремальною і за термінами. Селяни, розбалувані за останні роки м'якими зимами, як правило, починали роботи в полі вже в перших числах березня, а в Криму - взагалі з середини лютого. Ранній старт посівної дозволяв їм провести роботи без зайвого поспіху. У цьому ж сезоні тимчасової поблажки не буде. Оскільки ґрунти промерзли на чималу глибину, навіть при різкому потеплінні почати сіяти раніше кінця березня господарства в більшості регіонів країни не зможуть. Закінчити ж основну масу робіт потрібно буде вже до кінця квітня (у травні, за всіма канонами агротехнологій, можна сіяти лише буряк, кукурудзу і соняшник). "Тобто аграріям доведеться акумулювати велику суму грошей, задіювати достатню кількість техніки, аби не прострочити сівбу основних культур", - говорить Єлизавета Малишко. В такій ситуації вони, швидше за все, проігнорують ранні зернові культури (ячмінь, горох) і віддадуть перевагу пізнім (гречка, кукурудза і круп'яні). За прогнозами "Украгроконсалту", цього року посіви ячменю скоротяться на 300-400 тис. га - до 4,4 млн га. Втім, за словами Марії Колесник з агентства ААА, аутсайдером посівної кампанії культуру зроблять не лише погодні умови, але і ринкова кон'юнктура. Ціни на ячмінь в 2009 р. були відносно низькими (1 тис. грн./т), тоді як його собівартість аналогічна пшениці, яку господарства можуть продати за 1,3-1,4 тис. грн./т. Менше буде і рапсу. Ярових сортів цієї культури практично не сіють, а озимина істотно постраждала взимку. Очікується, що під ним залишиться 1,3 млн га замість торішніх 1,4 млн. Фаворитами сезону, швидше за все, стануть кукурудза, соняшник і соя. Качанів посіють більше на 200 тис. га (2,4 млн га). Як сказала пані Колісник, лояльність селян пояснює все те ж фінансове питання. У минулому сезоні кукурудза продавалася практично за ціною продовольчої пшениці (1,3-1,45 тис. грн./т), що є рекордом за останні п'ять років. Угіддя під насінням розширяться на 100-200 тис. га - до 4,4 млн га. Під сою аграрії, орієнтуючись на всіх тих же високий попит і хороші ціни, планують відвести 750-800 тис. га замість торішніх 620 тис. Цілком можливо, що вже в процесі посівної під високодохідних кукурудзу, соняшник і сою буде виділено ще більше територій, тим більше що нинішній сезон обіцяє виявитися останнім, коли селянам дозволено практично безконтрольно міняти сівозміну. Минулого тижня Кабмін оприлюднив постанову №164 від 11 лютого 2010 р., яким затверджені норми сівозміни в різних кліматичних зонах України. Так, на Поліссі до 80% площ повинні займати зернові і зернобобові, 0,5% - соняшник, близько 4% - рапс, останнє - овочі і кормові трави. У лісостепі соняшник дозволено сіяти на 5-9% земель, технічні культури - на 30% та ін. В цілому тим же насінням має бути зайняте не більше 3 млн га по всій країні, тоді як сьогоднішні її посіви перевищують 4 млн га. Додатково прописано, який час земля має гуляти під пором: після зернових - рік, рапсу - три роки, соняшнику - сім років. Документ набирає чинності з 1 серпня 2010 р., тобто сіяти озимину наступного року аграріям доведеться вже з врахуванням нових вимог. За матеріалами Деловая Столица http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3355.html http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3355.html Маркетологи залишаються аутсайдерами вітчизняного ринку праці. Хоча кількість вакансій для них поступово зростає, роботи для всіх бажаючих, як і раніше, не вистачає. Thu, 04 Mar 2010 14:08:05 +0000 Якщо окремі компанії зараз і можуть дозволити собі взяти в штат "просуванців", то віддають перевагу висококласним фахівцям широкого профілю, згодним на оклад втричі менший від докризового. На урізаних бюджетах Президент рекрутингового порталу SuperJob Олексій Захаров констатує, що в нинішньому лютому в порівнянні з аналогічним періодом минулого року запитів на пошук маркетологів стало наполовину більше. Але, якщо врахувати, що на початку 2009 р. в компаніях відбулися масові звільнення, причому в першу чергу розформовувалися саме відділи маркетингу, то на практиці вражаюча в абсолютних показниках динаміка зростання доволі скромна: за даними порталу rabota.ua, у січні у всіх регіонах країни відкрилося лише 99 вакансій. Для порівняння: навіть менеджери з реклами і продавці сувенірної продукції, які також не входять до списку найбільш затребуваних спеціалістів, отримали на початку року понад 230 пропозицій від роботодавців. Як повідомив консультант з підбору персоналу агентства АНКОР Наталія Строгаль, відновлювати відділи маркетингу зараз готові хіба що великі компанії національного масштабу, тоді як регіональні все ще вважають такий крок зайвим марнотратством. Цю тенденцію підтверджує і статистика. За даними rabota.ua, майже половина із запропонованих маркетологам вакансій надійшла від київських роботодавців. Навіть у містах-мільйонниках вільних місць для таких фахівців не більше десятка в кожному, а то і менше. Наприклад, в Запоріжжі - лише чотири, а в Луганську - всього одне. За словами пані Строгаль, найчастіше заявки надходять від компаній, що почали першими відновлюватися після кризи або ж що працюють на висококонкурентних ринках (торгівельні мережі, виробники продуктів харчування, напоїв, товарів масового попиту). Причому відбір претендентів став набагато жорсткішим. "Зараз в ціні універсальні фахівці, здатні поєднувати декілька функцій, наприклад менеджера з маркетингу і реклами", - констатує Олексій Захаров. Дану тенденцію підтверджує і представник Одеського коньячного заводу Юлія Комарова. Вона додала, що в компанії є попит на маркетологів, які можуть досягати результатів при обмежених бюджетах на просування. Якщо до кризи фахівцям багато в чому допомагала наявність модного диплома, ступеня МВА, досвіду роботи в іменитих компаніях, то зараз роботодавці перш за все хочуть з'ясувати, наскільки успішним був маркетолог у попередніх проектах і яких конкретних результатів він добився. Тож цього року на працевлаштування можуть розраховувати фахівці, які в змозі не просто просувати продукт, а допомогти відділу продажів добитися збільшення оборотів. "Компаніям потрібні маркетологи-аналітики, здатні складати якісні прогнози і тим самим економити гроші компаній", - сказав генеральний директор порталу rabota.ua Микола Михайлов. Претенденти згодні на багато Неухильно зростає і кількість резюме від маркетологів. За останній місяць, за даними Михайлова, претендентів стало на третину більше. Експерти пов'язують черговий викид на ринок праці вільних спеціалістів з тим, що багато регіональних компаній продовжують скорочувати "просуванців" або ж замінюють їх "дешевшими" претендентами. Крім того, деякі працевлаштовані профі намагаються знайти вигідніші пропозиції. Оскільки професія останніми роками вважалася престижною (профільні факультети відкрилися в багатьох вітчизняних інститутах), то армія претендентів досить динамічно зростає і за рахунок випускників вузів. Знайти ж роботу вчорашнім студентам сьогодні практично нереально. Міграція маркетингових "умів" уже спровокувала збільшення конкуренції за вакансії. На одне вільне місце зараз претендують від 20 до 50 осіб. Хоча дефіцит висококласних фахівців, як і раніше, відчувається: справжні профі, які втратили роботу на хвилі кризи, вже давно працевлаштувалися в інших компаніях, а без роботи залишилися або "просуванці" невисокого рівня, або ті, хто явно переоцінює свою вартість. Висока конкуренція за місця зробила маркетологів ще мобільнішими. Згідно з даними rabota.ua зараз на переїзд згодні 20% претендентів. Помітно знизилися і зарплатні чекання кандидатів. Представник компанії Brain Source International Антоніна Єрмоленко розповіла, що їхні апетити в порівнянні з докризовими скоротилися в два-три рази. За інформацією rabota.ua, вказуючи бажаний оклад у резюме, більшість претендентів орієнтуються на 3-3,5 тис. грн., тоді як в пропозиціях від роботодавців ставка коливається від 4 тис. до 6 тис. грн. на місяць. При цьому претенденти згодні миритися з великими навантаженнями і ненормованим робочим днем. Показово, що, ознайомившись з домаганнями кандидатів, багато компаній знижують зарплати. Ще в грудні минулого року мінімальні пропозиції стартували з 5 тис. грн. на місяць. У невеликих містах оклади нижчі як мінімум удвічі. Маркетологам там пропонують 2-2,5 тис. грн. на місяць, при цьому спеціалісту часто доводиться поєднувати свою посаду з додатковим навантаженням. Наприклад, виконувати функції кадровика, помічника керівника або офіс-менеджера. В цьому році маркетологам навряд чи варто розраховувати на надбавку до платні. Експерти вважають, що їх обійде обіцяне багатьма роботодавцями підвищення окладів окремим групам співробітників, зокрема фахівцям з продажів, інженерно-технічного персоналу. За матеріалами Деловая Столица http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3354.html http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3354.html За підсумками четвертого кварталу 2009 р. багато економік світу зросли. Проте поки що зростання ґрунтується на програмах допомоги, які незабаром згортатимуться, і на поповненні запасів, що також не може тривати довго. Таким чином, довгочасність зростання поки що під питанням. Wed, 03 Mar 2010 12:46:12 +0000 Всі країни вже відзвітували про макроекономічні показники за четвертий квартал минулого року і, отже, за весь 2009 р. В більшості випадків показники не розчарували економістів. Криза. Америка Найбільша економіка світу продемонструвала високі темпи зростання за підсумками четвертого кварталу 2009 р. За уточненими даними міністерства торгівлі США, в жовтні-грудні 2009 р. ВВП збільшився на 5,9% в річному обчисленні. Таких високих темпів зростання ВВП не спостерігалося з третього кварталу 2003 р. Швидкому зростанню економіки США в жовтні-грудні 2009 р. посприяло різке зниження темпів ліквідації запасів у поєднанні зі збільшенням витрат на обладнання і програмне забезпечення, які компенсували низький рівень споживчих витрат і витрат на будівництво житла. Без урахування запасів зростання ВВП склало всього 1,9%. Обсяг запасів підприємств скоротився в жовтні-грудні 2009 р. на $16,9 млрд., а не на $33,5 млрд. У третьому кварталі - зменшився на $139,2 млрд. Динаміка запасів, яка лише змінилася, додала 3,88% до кінцевого значення ВВП. Споживчі витрати зросли в США за останні три місяці 2009 р. на 1,7%. До остаточного значення споживчі витрати, на які припадає близько 70% економічної активності США, додали 1,23%. Аналітики вважають, що США навряд чи зможуть зберегти швидкі темпи зростання в майбутньому. "Незважаючи на значнішу цифру щодо зростання ВВП, ми вважаємо, що в другому кварталі 2010 р. темпи відновлення повинні сповільнитися", - вважає Пол Ешворт з Capital Economics. Особливі побоювання у експертів викликає ситуація з безробіттям в США, яке все ще перебуває на рівні 10%. За час кризи, за офіційними даними, близько 8,7 млн. американців втратили роботу. В цілому за 2009 р. ВВП скоротився на 2,4%, що є сильним спадом з 1946 р. Обсяг ВВП США складає майже $14 трлн. Криза. Азія В Японії, все ще другій найбільшій економіці світу, в період з жовтня по грудень 2009 р. ВВП збільшився на 1,1%, що виявилося кращим, ніж прогнозували економісти. В той же час в 2009 р. економіка Японії скоротилася на 5%, що стало найбільшим спадом після Другої світової війни. Міністерство економіки, торгівлі і промисловості Японії повідомило, що обсяг промислового виробництва в країні за підсумками 2009 р. скоротився на 22,4%. Проте починаючи з квітня минулого року промислове виробництво в Японії повільно відновлюється. У жовтні-грудні 2009 р. промвиробництво зросло в порівнянні з попереднім кварталом на 4,5%. Китай зберіг позицію безумовного лідера економічного зростання серед найбільших економік світу. Глава Державного статистичного управління Китаю Ма Цзянь-тан повідомив, що китайський ВВП продемонстрував феноменальний стрибок в четвертому кварталі 2009 р., збільшившись відносно жовтня-грудня 2008 р. на 10,7%. Завдяки цьому прориву показник зростання економіки Китаю за підсумками 2009 р. склав 8,7%. Влада Китаю змогла домогтися високих темпів зростання багато в чому завдяки державним інвестиціям, передбаченим прийнятою в 2008 р. урядовою програмою стимулювання економіки вартістю 4 трлн. юанів ($586 млрд.). Крім того, банки Китаю видали бізнесу $1,4 трлн. у вигляді кредитів. "В листопаді 2008 р. китайці у відповідь на кризу швидко прийняли агресивні фіскальні й монетарні заходи, які виявилися ефективними. Китай замінив експорт на внутрішній попит, збільшивши як споживання, так і обсяги інвестицій. Головна хороша новина в тому, що тепер весь світ стає більш залежний від споживачів Китаю і менш залежний від споживачів США", - відзначає головний економіст Goldman Sachs Джим О`Ніл. В 2010 р. владі Китаю доведеться вирішити складне завдання - поєднати швидке економічне зростання із забороною інфляції. Індекс споживчих цін збільшився на 1,9% в грудні 2009 р. в порівнянні з груднем 2008 р. Ще в листопаді 2009 р. інфляція в річному обчисленні не перевищувала 0,6%, а до цього ціни знижувалися дев'ять місяців поспіль. Індекс цін виробників у грудні 2009 р. зріс на 1,7% в річному обчисленні. У листопаді 2009 р. цей показник склав 2,1%. Очікується, що найближчим часом Китай обійде Японію за обсягом ВВП і стане другою найбільшою економікою світу. За підсумками 2009 р. розрив між економіками Японії і Китаю склав лише $200 млрд. (ВВП Японії - $5,1 трлн., Китаю - $4,9 трлн.). Проте за паритетом купівельних спроможностей Китай вже обігнав Японію. Втім, деякі аналітики вважають, що валютні коливання не дозволять провести точне порівняння японської і китайської економіки. Кажучи про те, що Японія може поступитися статусом другої найбільшої економічної держави світу Китаю, міністр фінансів Японії Наото Кан заявив, що це може статися лише в 2011 р. Джим О’Ніл вважає, що Китай зможе випередити Японію і стати другою найбільшою економікою світу вже в 2010 р. Криза. Європа В Європі, на відміну від найбільших економік Азії і Америки, економічне відновлення ледь помітне. Статистичне бюро ЄС Eurostat повідомило, що економіка 16 держав єврозони зросла в четвертому кварталі 2009 р. лише на 0,1%, тоді як аналітики прогнозували 0,3%. Таким чином, відновлення економік єврозони виявилося значно гіршим, ніж в третьому кварталі 2009 р., коли зростання склало 0,4%. В порівнянні з четвертим кварталом 2008 р. падіння ВВП єврозони склало 2,1%. ВВП Німеччини скоротився в 2009 р. на 5%, Італії - на 4,9%, а Франції - на 2,2%. За підсумками грудня минулого року рівень безробіття в єврозоні зріс до 10%. В Німеччині, найбільшій економіці Євросоюзу, економічне відновлення несподівано застопорилося. Федеральне статистичне відомство повідомило, що в четвертому кварталі 2009 р. ВВП Німеччини залишився на рівні попереднього кварталу. Показники Німеччини виявилися значно гіршими, ніж в третьому кварталі 2009 р., коли ВВП зріс на 0,7%, або в другому, коли зростання склало 0,4%. В порівнянні з четвертим кварталом 2008 р. німецька економіка скоротилася в останньому кварталі 2009 р. на 1,7%. Істотно знизився рівень споживання, а також інвестицій, що негативно позначилося на процесі оздоровлення економіки. Число безробітних громадян Німеччини в четвертому кварталі 2009 р. трохи підвищилося - на 0,4%, в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. Ще більш тяжке становище в Італії - третя найбільша економіка в Європі. Італія після нетривалої стабілізації знов впала в рецесію. За даними державного статистичного управління Італії Istat, за підсумками третього кварталу 2009 р. ВВП Італії скоротився на 0,2% в порівнянні з третім кварталом, коли зростання ВВП склало 0,6%. Падіння ВВП Італії відносно четвертого кварталу 2008 р. склало 2,8%. Економіка Іспанії, п'ята найбільша в Європі, серйозно постраждала від спаду будівельної індустрії. Країна переживає рецесію впродовж семи кварталів поспіль. Найкращі результати за підсумками четвертого кварталу 2009 р. показала Франція, друга найбільша економіка ЄС. Згідно з даними національного інституту статистичних досліджень Франції Insee, в четвертому кварталі 2009 р. ВВП Франції збільшився на 0,6%, тоді як в третьому кварталі 2009 р. зростання склало 0,2%. Міністр економіки Франції Крістін Лагард висловила задоволення результатами четвертого кварталу 2009 р. Зростання ВВП Франції, на відміну від залежної від експорту Німеччини, багато в чому зумовлене значними споживчими витратами. Витрати домогосподарств у країні зросли в четвертому кварталі 2009 р. на 0,9% в квартальному обчисленні. Це компенсувало збиток, заподіяний зниженням інвестицій, обсяг яких зменшився на 1,2% до третього кварталу і на 6,9%, - за весь 2009 р. Великобританії за підсумками четвертого кварталу 2009 р. вдалося вийти з рецесії. Згідно з уточненими даними, опублікованими Королівським статистичним департаментом Великобританії, в четвертому кварталі 2009 р. британська економіка зросла на 0,3% в порівнянні з попереднім кварталом. Проте в жовтні-грудні минулого року ВВП Великобританії все ж скоротився на 3,3% в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. Отже, повномасштабне відновлення ще попереду. Всі країни вже відзвітували про макроекономічні показники за четвертий квартал минулого року і, отже, за весь 2009 р. В більшості випадків показники не розчарували економістів. За матеріалами Экономические Известия http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3353.html http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3353.html Заборгованість держави з повернення підприємствам ПДВ вперше перевищила 25 млрд грн. і продовжує зростати. Кабінет міністрів відмовляється вирішувати цю проблему і скоротив в січні-лютому обсяги відшкодування до мінімальних рівнів за останні роки. Вимивання обертових коштів змушує підприємства підвищувати ціни і брати кредити. У компаніях розуміють, що держава затягує відшкодування через брак коштів у бюджеті, тому пропонують реструктуризувати борг з відшкодування ПДВ облігаціями. Tue, 02 Mar 2010 12:28:21 +0000 Борг треба повертати Обсяг заявленого до відшкодування ПДВ в 2009 році зріс на 70,8%, або рекордні 9,05 млрд грн., досягнувши 21,84 млрд грн. Борг держави перед бізнесом збільшився незважаючи на те, що ще в квітні 2008 року податківці отримали можливість оперативно перевіряти заявлені підприємствами до повернення суми ПДВ завдяки розшифровці операцій з контрагентами в доповненні №5 до податкової декларації. Скорочення експорту товарів і послуг в 2009 році на 37,5% також не зупинило накопичення боргу. При цьому уряд не відшкодував навіть те що планував. За рахунок скорочення завдання на 2 млрд грн., до 34,5 млрд грн., були збільшені доходи держбюджету. Сума ПДВ, яку податківці не мають права не відшкодувати, зросла за минулий рік на 3,3 млрд грн. В Київської податковій адміністрації найбільший обсяг неперевірених за 60 днів сум - 336,4 млн грн. (16%). Заступник голови Державної податкової адміністрації (ДПАУ) Сергій Чекашкін, який займається питаннями відшкодування ПДВ, минулого тижня не зміг прокоментувати цю проблему. Відмовилися від коментарів і в Держказначействі. Джерело в ДПАУ пояснило, що виконання плану було зірване через відшкодування НАК "Нафтогаз України" 8 млрд грн. НАК отримала право вимагати відшкодування, бо вартість газу, що імпортується, перевищує ціну його продажу. "'Нафтогаз' на митниці заплатив ПДВ більше, ніж зібрав із споживачів, тому 8 млрд грн., які мали піти в економіку, ми виплатили їм", - розповів співрозмовник. Цього року ситуація посилилася. У проекті держбюджету на 2010 рік передбачено відшкодування всього 20,9 млрд грн., що навіть менше від поточної заборгованості. Це означає, що Міністерство фінансів в умовах активізації експорту і чекання зростання збору внутрішнього ПДВ на 20% не розраховує на отримання від підприємств заявок на відшкодування як мінімум протягом року. Зараз обсяг нових заявок складає 4 млрд грн. щомісячно. "Ми подавали річний план на 45-47 млрд грн. Ця сума могла б частково погасити борг попередніх років і поточні заявки", - говорять в ДПАУ. Пояснення Мінфіну просте: відшкодування ПДВ блокується вже протягом півроку, оскільки рахунки Держказначейства порожні. "Грошей немає. У лютому у нас була виплата за суверенним боргом плюс платіж за газ. Ці кошти потрібно було десь знайти", - уточнили в Мінфіні. Дані I кварталу підтвердили погіршення ситуації. ДПАУ має право відшкодувати на 31,2% менше, ніж на початку минулого року, - 4,87 млрд грн. З них в січні ДПАУ повинна була повернути рекордно низьку за рік суму - 1,3 млрд грн. Реальний обсяг виплат Держказначейства за отриманими з ДПАУ реєстрамм виявився ще меншим - 698 млн грн. На лютий план складав 2,07 млрд грн. - на 25 лютого відшкодовано 1,46 млрд грн. В результаті на 24 лютого борг вже досяг 25,3 млрд грн. З цієї суми зараз перевіряються 10 млрд грн., у тому числі 3,5-4 млрд грн., за оцінками джерела в міністерстві, мають шанс підтвердження правомірності заявки. У ДПАУ сумніваються в обґрунтованості заявок кожної четвертої гривні, що змушує їх проводити ретельніші перевірки. Крок до прірви Проблема вже досягла критичних розмірів. Генеральний директор "Металургпрому" Василь Харахулах підкреслює, що обсяг протермінованої заборгованості перед підприємствами галузі перевищує місячний обсяг їх обігових коштів - від 200 млн грн. до 700 млн грн. На 1 січня борг склав 4,2 млрд грн. "Бізнес змушений скорочувати обсяги виробництва, зростають борги за сировину і кредити", - говорить Харахулах. Найбільший борг перед "Арселор Міттал Кривий Ріг - 1,5 млрд грн., але поки лише ММК ім. Ілліча через борг у розмірі 1,3 млрд грн. повідомив про готовність вивести людей на масові акції протесту. Ситуація на підприємстві катострофічна - під загрозою постачання продукції, зростає заборгованість за сировину і газ, вперше за 18 років може бути не виплачена зарплата. Відшкодування боргу з ПДВ "Луганськтепловозу" могло б вирішити проблему виплати заборгованості із зарплат працівникам компанії. За даними "Луганськтепловозу", в перевірках - 17 млн грн., протерміновано до відшкодування - 19 млн грн. "Підприємство відчуває гострий дефіцит обігових коштів. Кредити банків ми не брали, обігові кошти поповнювалися за рахунок позик компаній-нерезидентів. Борг з них - 211,5 млн грн." - повідомили в прес-службі підприємства. Менш гостро проблема повернення ПДВ відчувається у вертикально інтегрованих компаніях, які майже не купують сировини. Припинення відшкодування ПДВ також провокує скорочення експорту. Крюківський вагонобудівний завод, за словами його директора з економіки і фінансів Ігоря Манаєнкова, скоротив експорт на 25%, але ціни не переглядав. "У нас є затримка платежів перед постачальниками, відсутня можливість направляти кошти на розвиток, ми змушені брати щомісячно кредити в межах 100-120 млн грн." - говорить він. За словами генерального директора Української зернової асоціації Володимира Клименка, через невідшкодування ПДВ експорт зерна в лютому впав удвічі - до 1-1,2 млн т, а закупівельна ціна - на 20%. "Схема відшкодування через Аграрний фонд не працює вже півроку", - уточнив Клименко. За підрахунками асоціації, на 1 лютого держава заборгувала 20 аграрним компаніям 3,8 млрд грн. ПДВ, з них 3 млрд грн. - протерміновані суми. Генеральний директор зерноторгівельної компанії "Воларі" Юрій Гордійчук відзначає, що ДПАУ підтверджує заявки швидко, але, коли реєстри на відшкодування доходять до Держказначейства, повернення грошей блокується. Паперова робота Підприємства і експерти визнають, що державі вигідно затягувати відшкодування ПДВ, але сподіваються, що новий президент і уряд вирішать проблему. Третій президент Віктор Ющенко, покидаючи посаду, запропонував оформити борг з відшкодування ПДВ облігаціями з поетапним їх погашенням і фіксованою ставкою прибутковості, а також ввести фінансові санкції за невчасне відшкодування ПДВ. Ці заходи використовувалися в 2004 році. Вчора в адміністрації президента Віктора Януковича відмовилися повідомити, які способи вирішення проблеми ПДВ вони пропонують. Підприємці готові скористатися старими методами. Володимир Клименко вважає за необхідно провести інвентаризацію боргу, визнати його і запропонувати механізми погашення: випуск ПДВ-облігацій, проведення взаємозаліків, зокрема з податку на прибуток, заміну ПДВ іншим податком. "Фіксація державою боргу дозволить нараховувати на нього відсотки. Як підприємства платять за користування банківським кредитом, так і для ПДВ потрібен спосіб, що запобігає затягуванню виплат", - сказав експерт. Та навіть реструктуризація боргу не є панацеєю від його появи в майбутньому, попереджають в Мінфіні. "Якщо ми зараз випустимо цінні папери, то через три-чотири роки борг виникне знову. Законодавство про ПДВ на 95% відповідає європейським нормам, але в цій частині не працює, - заявив співрозмовник в Мінфіні. - Раніше були відкоти в 30% від суми відшкодування, зараз - до 50%. Зарплата інспектора у розмірі 800 грн. провокує відкоти. Але якщо скоротити армію з 65 тис. податківців і дати тим, що залишився зарплату $5 тис., то пропала б стимул-реакція будувати схеми на поверненні ПДВ". Динаміка невідшкодованих з держбюджету сум ПДВ, млн гривень: 2006 - 4,12 2007 - 6,76 2008 - 8,59 2009 - 12,79 2010 - 21,84 Джерело: секретаріат президента Віктора Ющенка "Проблема відшкодування ПДВ не дозволила залучити $1 млрд" Ганна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації. - Наскільки велика проблема відшкодування ПДВ? - Борг з ПДВ перед приблизно 60 компаніями нашої асоціації складає 3 млрд грн. З них понад 1,5 млрд грн. держава має повернути комбінату "АрселорМіттал Кривий Ріг". Оскільки 20% їх обігових коштів зависло, їм надзвичайно складно інвестувати в модернізацію. У деяких компаніях вже почали говорити про закриття виробництва в Україні. Оцінюючи торішню ситуацію, ми прийшли до висновку, що проблема відшкодування ПДВ не дозволила залучити мінімум $1 млрд інвестицій. Вирішивши цю проблему, ми могли б залучити капітал, створити робочі місця і отримати додаткові податкові надходження до бюджету. - Чим в ДПАУ пояснюють зростання заборгованості? - Відсутністю грошей. У ДПАУ стверджують, що подають в Держказначейство всі необхідні реєстри, а відомство просто їх не оплачує. Ми щодня спілкуємося з представниками компаній на тему повернення ПДВ, і вони жахаються. Адже це експортери, які покращують торгівельний баланс, завозять валюту. - Чому ж компанії не оскаржують невідшкодування податку в судах? - Деякі підприємства роблять це, але суди не завжди на стороні бізнесу. Аби йти до суду і доводити процес до логічного завершення, необхідні додаткові кошти. Для боротьби з цією проблемою ми залучаємо дипломатичні служби. Україна економічно пов'язана з багатьма країнами, тому ми діємо через міжнародні фінансові організації і ЄС, просимо у них підтримки. - Як підприємства виживають в умовах кризи? - Борються. Деякі згортають інвестиційні проекти, інші оптимізують операційну діяльність, не розширюють виробничі потужності, скорочують штат. У сільському господарстві, наприклад, компанії підняли ціни на 20%. - Чому розшифровка контрагентів в доповненні №5 до декларації про ПДВ не прискорила процес відшкодування податку? - Компанії стали показувати всіх контрагентів, і тепер можна йти з перевіркою туди, де є розбіжності. Але такий підхід допомагає лише у тому випадку, коли всі без винятку заповнюють цю форму. На практиці такого не відбувається. Мінфін планує відшкодування, але коли грошей немає, то прозорість не допомагає. - Чи можна назавжди покінчити з накопиченням боргу з відшкодування ПДВ і за допомогою яких механізмів? - ПДВ-облігації дозволили б отримати обертовий капітал. Хоча це і не живі гроші, компанії могли б отоварити цінні папери. Можна повернутися до практики векселів, хоч би для компаній, що мають податковий борг, щоб вони могли при імпорті не платити ПДВ живими грошима і не накопичувати борг. Потрібно повернути відповідальність за невчасне відшкодування податку. - Чи вирішить проблему новий президент? - Не все залежить від президента, економічна політика лежить на плечах прем'єр-міністра. Ми не розраховуємо, що за один-два роки проблема буде вирішена раз і назавжди, але все-таки чекатимемо серйозного просування в позитивний бік. "Ми потрапляємо в боргову яму" Сергій Матвієнков, заступник голови правління Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча. - Яка сума боргу з відшкодування ПДВ перед комбінатом? - Із обігу вимито 1,3 млрд грн. Підтверджений борг держави перед комбінатом на 1 березня перевищує 700 млн грн., щомісячно перевіряється більше 200 млн грн. У судах ми нічого не оскаржуємо - сенсу від судових позовів, на жаль, немає ніякого. Закон діє лише в один бік. Якщо підприємство не платить, то застосовуються штрафні санкції, а коли справа доходить до зобов'язань держави, то відповідальності немає. Адже це гроші, які повинні йти на виплату боргів, підвищення зарплати, технічне переоснащення. Від модернізації підприємства ми вже відмовилися. Ми розуміємо, що зараз складна ситуація і віддати всі наші гроші з бюджету неможливо, але потрібно відшкодовувати хоч би поточні заявки. - За який період сформувалася заборгованість? - Борги почали накопичуватися з січня 2009 року - з суми в 170 млн грн. Але особливо активно почала зростати заборгованість в кінці року. З 5 грудня ми не отримали ні копійки, і буквально в останні дні лютого нам віддали 50 млн грн., заявлені ще в червні. Це крапля в морі. - Чому прем'єр-міністр не виконала дану 6 листопада обіцянку погасити борг з ПДВ за три тижні? - Поставте питання прем'єр-міністрові, я навіть коментувати це не хочу. - Хто, на вашу думку, блокує відшкодування ПДВ? - Важко сказати, хто саме винен. Основна причина - відсутність грошей. Ми усвідомлюємо, що країна стоїть на межі технічного дефолту і всі соціальні зобов'язання і поточні бюджетні платежі необхідно виконувати, але нам незрозуміло інше: ми працюємо і вносимо свій вклад в економіку, так чому ж для нас діють інші правила? Чому підприємства позбавили можливості розраховуватися векселем при імпорті? Якби був внутрішній ринок, було б простіше, але він у нас займає всього 5-8% замовлень. - Вам надходили пропозиції повернути борг з ПДВ в рахунок сплати інших податків, наприклад податку на прибуток? - У нас переплата з податку на прибуток - 110 млн грн. - ММК ім. Ілліча направив прем'єру вимоги погасити заборгованість. Чи є реакція з боку уряду? - Нормальна реакція - почати повернення боргів. А реакція у вигляді листів і доручень розібратися в ситуації - це не те, що нам потрібно. - Ви маєте борги за сировину і газ, кредитні зобов'язання? Які будуть подальші дії комбінату? - Кредитів, на щастя, ми не брали. Борги за сировину і енергоносії зростають, але я не називатиму цифри. Ми перекриваємо неповернення ПДВ за рахунок скорочення внутрішніх витрат і витрат на технічне переоснащення. Ввели максимальний режим економії, відмовилися від вирішення соціальних питань і підвищення зарплати. Збільшується обсяг неплатежів перед нашими постачальниками. Все це в комплексі призводить до того, що ми потрапляємо в боргову яму. Я вважаю, що наші дії мають бути адекватними - щось не платити державі. Віталій Ваврищук, аналітик інвестиційної компанії BG Capital: Законодавство вимагає автоматичного відшкодування з бюджету ПДВ, сплаченого компаніями при закупівлі сировини і комплектуючих для виробництва товарів, що експортуються. Проте на тлі вже традиційних складнощів з виконанням бюджету повернення ПДВ сприймається урядом мало не як окрема стаття витрат, яку у разі потреби можна підкоригувати. За останні декілька років склалася своєрідна ієрархія виконання державою фінансових зобов'язань. На першому місці - платежі за імпортний газ - рахунок від "Газпрому" не обговорюється. Другу за важливістю позицію займають соціальні виплати, які згідно з законодавством повинні коректуватися з врахуванням показника інфляції. Відшкодування ПДВ йде за залишковим принципом, і навряд чи джерело проблеми криється в конкретних іменах чиновників або особливостях передвиборного періоду. Команда нового президента неодноразово заявляла про необхідність надати підтримку компаніям-експортерам, від успішної роботи яких багато в чому залежать темпи відновлення економіки. Саме динаміка повернення ПДВ покаже, наскільки реалізовуються плани нової команди з підтримки конкурентоспроможності національного виробника. Проблема лише в тому, що очікуваного приросту доходів бюджету в 2010 році насилу вистачить навіть на фінансування приросту соціальних виплат і компенсацію збитку НАК "Нафтогаз України" від підвищення закупівельних цін на газ. Тому відшкодування урядом як поточної, так і накопиченої заборгованості з ПДВ безпосередньо залежатиме від його можливості залучати борговий капітал. Враховуючи величезний дефіцит бюджету (понад 5% ВВП в 2010 році), не виключено, що уряд може бути змушений повернутися до раніше апробованого способу погашення боргів шляхом випуску спеціальних ПДВ-облігацій. На жаль, для багатьох компаній отримання і подальший продаж (в більшості випадків з дисконтом) ПДВ-облігацій - мало не єдиний шлях отримати обігові кошти. За матеріалами Коммерсант-Україна http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3325.html http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3325.html Процес забезпечення державних установ всім необхідним нарешті врегульовано законодавчо: прийнятий парламентом законопроект "Про здійснення державних закупівель" відправлений на підпис Президенту. На відміну від закону, скасованого два роки тому, нинішня його версія, за словами розробників, враховує кращі світові напрацювання у цій сфері і ліквідує недоліки вітчизняного законодавства. Fri, 26 Feb 2010 10:59:24 +0000 Проте за словами правознавців, свіжий закон не тільки зберігає для чиновників багато старих лазівок, а й відкриває їм нові способи "корисного" освоєння бюджетних коштів. Непотрібне закреслити Попередній Закон "Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти" був скасований парламентом у березні 2008 р., щоб припинити корупцію в цій сфері. Одночасно уряду було дане доручення протягом місяця розробити і подати до Верховної Ради нову редакцію держзакупівельного закону. І вже у травні депутати затвердили його в першому читанні. Однак остаточну версію документа народні обранці прийняли тільки зараз. Процес роботи над ним весь час зупинявся через протиріччя, які виникали між депутатами: щорічний обсяг ринку держзакупівель оцінюється в 30-50 млрд грн., До освоєння яких численні лобісти бажали залучити й своїх підопічних. Тому новий закон - дитя численних компромісів. Як і чинна зараз постанова Кабміну про правила проведення держзакупівель, прийнятий закон зобов'язує проводити тендери при витрачанні бюджетних коштів на купівлю товарів і послуг вартістю від 100 тис. грн. і вище, робіт - від 300 тис. грн. Але, щоб припинити корупційні схеми освоєння бюджетних коштів, депутати суттєво зменшили перелік товарів і послуг, закупівля яких може здійснюватися поза конкурсом. З нього вилучені державні нагороди, документи про освіту державного зразка, закуповувана бібліотеками книжкова продукція, послуги банків з приймання комунальних платежів та обслуговування поточних рахунків, адмінпослуги, протезно-ортопедичні вироби, предмети мистецтва для наповнення Державного музейного фонду, авіаперевезення державних офіційних делегацій, юридичні послуги по захисту інтересів країни в іноземних судах, продукція для проведення офіційних прийомів, забезпечення збірних команд України, а також заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечення аварійних служб. Крім того, закон пропонує проводити тендери при відборі постачальників товарів і послуг для організації і проведення виборів. Втім, спритні розпорядники бюджетних коштів цілком можуть уникнути конкурсів при витраченні грошей скарбниці і в згаданих випадках, дроблячи закуповувані товарні партії таким чином, щоб їхня вартість не перевищувала обговорених у законі 100 тис. грн. А корупційні ж схеми закупівель товарів і послуг з "безтендерного" переліку незабаром можуть бути остаточно відточені. Новий держзакупівельний закон зобов'язує законодавчо закріпити процедуру таких закупівель в окремих законах, на чому наполягав окремо Світовий банк. Однак вітчизняні реалії можуть зіграти злий жарт із цими зауваженнями іноземних консультантів. Адже "особливі закони" будуть проходити через профільний комітет ВР і голосуватися в парламенті. Це дозволить компаніям, що підпадають під умови "безтендерних поставок", пролобіювати для себе додаткові бонуси у вигляді, наприклад, прописаних під конкретну структуру кваліфікаційних вимог. Механізм закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок кредитів і позик від міжнародних фінансових установ, згідно із законом, мав бути затверджений урядом. "Але якщо врахувати, що закон не містить визначення міжнародної фінансової установи, то теоретично особливий порядок Кабміну можна буде застосувати до закупівлі послуг будь-якого іноземного банку або фінустанови, що має підрозділи в декількох країнах", - уточнює партнер юридичної фірми "Саєнко Харенко" Назар Чернявський. Марнотратні закупівлі Однією з головних новацій держзакупівельного закону є відновлення права нерезидентів брати участь у тендерах на рівних з вітчизняними компаніями. Введення для іноземців заборони забезпечувати бюджетні організації мотивувалося бажанням підтримати українських виробників у період кризи. Однак це рішення викликало численні нарікання міжнародних організацій. До того ж, як розповідали самі замовники, штучне обмеження кола постачальників призвело до збільшення витрат на закупівлі, оскільки іноземці часто пропонували товар дешевше, ніж українські виробники. Втім, законодавців, очевидно, не дуже турбували питання економії бюджетних коштів. Скажімо, новий закон не обумовлює можливості проведення редукціонів (торгів на зниження вартості закупівель), досі дозволяли зменшити витрати скарбниці при закупівлі таких товарів, як вугілля або цемент. Зате законотворці відкрили чиновникам нову можливість "корисного" освоєння казенних грошей, практично знявши обмеження із закупівель у одного учасника. Відповідно до документа вони зможуть проводитися замовником у разі виникнення "термінової необхідності в товарі, роботі або послузі". "Під цей пункт, та ще й в умовах кризи, теоретично можуть підбиватися закупівлі яких завгодно товарів, робіт або послуг. Попередній досвід показує, що необхідність отримувати на це спеціальний дозвіл Мінекономіки (уповноваженого органу в сфері держзакупівель) не була фактором стримування", - говорить пан Чернявський. Просто за отримання такого дозволу міністерським чиновникам доводилося відстібнути 5% від суми закупівлі. Значний потенціал для всіляких маніпуляцій відкриває і присутня в законі норма про можливість для замовника виправляти арифметичні помилки у заявках, поданих учасниками тендеру. Скаржитися марно Єдиною надією на відновлення справедливості для компанії, яка програла, може стати оскарження дій замовника або результатів тендеру. Для цього закон передбачає створення незалежного органу з розгляду держзакупівельних претензій. До його складу увійдуть представники влади: по одному від Секретаріату Президента, РНБО, Мінекономіки, Мін'юсту, Держкомпідприємництва, АМКУ і Держкомстату. Кандидатури ще сімох представників органу оскарження за рекомендацією Мінекономіки повинні затвердити два комітети Верховної Ради: фінансово-банківський, який перебуває тепер під керівництвом Миколи Азарова, і економічний, очолюваний Олександром Ткаченком (колишній почесний президент Тендерної палати, через корупційної діяльності якої в Свого часу скасували старий держзакупівельний закон). До речі, однією з причин відмови "регіоналів" підтримати новий закон про держзакупівлі в листопаді минулого року було саме те, що правом затверджувати рекомендовані Мінекономіки кандидатури до органу оскарження наділявся тільки економічний комітет ВР. Призначати своїх людей до органу оскарження депутатам дозволять досить розмиті вимоги до кандидатів, прописані в новому законі. "Згідно з документом претендент повинен мати досвід роботи на провідних посадах не менше трьох років. Про які провідні посади йдеться - незрозуміло. А також дворічний досвід практичної діяльності у сфері державних закупівель. Що мається на увазі - теж залишається загадкою. Незрозуміле питання і зі статусом органу оскарження: він створюється при Мінекономіки, уповноваженому контролювати сферу держзакупівель, але чи буде він юридичною особою або органом влади - також невідомо. Відповідно, залишається загадкою, до якого суду можна буде звернутися з позовом на дії органу оскарження ", - пояснює партнер ЮФ "Тарасов і партнери" Андрій Тарасов. У цілому ж новий закон зберігає статус-кво в держзакупівельній сфері: бюджетні кошти, як і раніше, зможуть освоювати лише наближені до чиновників структури. "Документ не дає можливості оскаржити багато процедурних моментів, зокрема неправомірні положення тендерної документації або кваліфікаційні умови, що встановлюються для учасників торгів . У нього також перекочувала норма, що навіть за наявності інших суттєвих критеріїв відбору постачальників, під час розкриття тендерних пропозицій оголошується тільки ціна. Все це дозволить корупціонерам і далі освоювати бюджетні кошти з користю для себе ", - прогнозує Андрій Тарасов. За матеріалами Деловая Столица http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3319.html http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3319.html Відкриті інвестиційні фонди змогли переграти за прибутковістю банківські депозити. Тим не менше на масове повернення вкладників розраховувати не доводиться. Thu, 25 Feb 2010 16:07:30 +0000 Інвестиційні фонди відкритого типу змогли скористатися подорожчанням акцій на українському фондовому ринку і продемонструвати своїм учасникам позитивну прибутковість. Власне, на початку поточного року інститути спільного інвестування (ІСІ) вийшли на прибутковість, яку можна порівняти із прибутковістю банківських гривневих депозитів. Судіть самі: за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), у січні 2010 р. середньоринкова прибутковість відкритих фондів опинилася на досить високому рівні - 3,4%. Для порівняння: гривневий депозит зі ставкою 25% річних за місяць дає прибутковість на рівні приблизно 2,1%. Втім, у цьому випадку представники компаній з управління активами (КУА) справедливо зазначають, що прибутковість вкладень у відкриті ІСІ, на відміну від прибутковості з депозитів, схильна до коливань протягом року внаслідок безлічі факторів. За даними УАІБ, позитивний результат за місяць показали 29 із 32 відкритих ІСІ. Для порівняння: у грудні уникнути від'ємних показників діяльності змогли тільки 16 відкритих фондів. В цілому ж 2009 р. виявився досить непростим для інвестиційних фондів: вартість чистих активів (ВЧА) відкритих ІСІ скоротилася на 14%, до 235,3 млн грн. І це незважаючи на те, що кількість ІСІ цього типу протягом минулого року зросла (наприкінці 2008 р. на ринку активно діяв 21 фонд). За словами експертів, на динаміку показників більшості відкритих фондів у січні 2010 р., як і в грудні 2009 р., вплинула, в першу чергу, переоцінка портфелів цінних паперів (ЦП), викликана зміною біржових котирувань. Слід зазначити, що з початку року індекс Біржі ПФТС збільшився на 9,76% і станом на 15 лютого склав 642,51 пунктів. За аналогічний період індекс Української біржі зріс на 10,8%, до 1657,45 пунктів. Втім, ефект, отриманий ІСІ від подорожчання ЦП на фондовому ринку, в багатьох випадках був нівельований. "Фактором, що визначив загальну картину зміни вартості чистих активів ІСІ цього (відкритого) типу, послужив значний відтік коштів інвесторів з одного з найбільших фондів", - зазначається в аналітичному звіті УАІБ. Дійсно, загальна ВЧА відкритих ІСІ в січні зменшилася на 3,23 млн грн. (-1,37%) і на кінець місяця склала 232 млн грн. При цьому сукупний чистий відтік з фондів дорівнював 7,81 млн грн. Забрати заначку За даними УАІБ, найбільше падіння ВЧА протягом січня було зафіксовано в таких фондах, як "Спарта збалансований", "Преміум - фонд збалансований" і "СЕБ Фонд грошовий ринок". Зокрема, в аналітичному звіті УАІБ наголошується, що у фонді "Спарта збалансований" ВЧА знизилася в основному через скорочення обсягу інвестсертифікатів фонду, що належать інвесторам, на 15,14% і чистого відтоку капіталу на 6,8 млн грн. Зазначимо, що за показником чистого відтоку (надходження) капіталу перелік лідерів буде трохи іншим. В керуючої компанії до такого результату ставляться спокійно. "Учасниками фонду є кілька великих інституціональних інвесторів з великими частками у фонді. У цьому випадку зниження ВЧА і відтік коштів викликані виходом з фонду одного з учасників. В інвестора виникла потреба в коштах", - говорить Андрій Шкляр, інвестиційний аналітик КУА "Спарта". За його словами, компанія і раніше не заважала виходу учасників з фонду, навіть якщо це призводило до зниження ВЧА ІСІ. При цьому експерт зазначає, що деякі КУА, прагнучи втримати ВЧА від падіння, перешкоджають виходу інвесторів з фондів. "Ті фонди, які не випускали своїх клієнтів, могли показати більш привабливі результати", - говорить Шкляр. Найбільш вдалим початок року виявився для таких відкритих інвестфондів, як "Альтус-збалансований", "КІНТО-Еквіті" і "Фаворит ". І якщо перший фонд зміг показати позитивний результат при певному відході вкладників (за місяць кількість інвестсертифікатів фонду в обігу зменшилась на 1,15%, відтік склав 0,44 млн грн.), то два останні збільшили ВЧА як за рахунок переоцінки портфеля ЦП, так і за рахунок додаткового розміщення інвестсертифікатів. Тест на ліквідність Що стосується перспектив прибутковості відкритих ІСІ, то учасники ринку зазначають, що кращої прибутковості, ніж фонди, що спеціалізуються на інвестиціях в акції, потенційно ніхто показати не зможе. Втім, в цьому випадку багато чого також буде залежати від того, коли фонд "затоварювався" акціями і якими ЦП наповнив портфель. Справа в тому, що в інвестиційних портфелях багатьох фондів, що вже не перший рік працюють на ринку, накопичилося багато неліквідних паперів, куплених ще в 2007-2008 рр. У таких ІСІ менше можливостей показати високий дохід. "Головним фактором, звичайно ж, будуть складові інвестиційного портфеля фонду, - запевняє Андрій Золотухін, керуючий директор КУА "Драгон Есет Менеджмент". - Цього року ми очікуємо істотного зростання тільки серед блакитних фішок". Отже, більший потенціал зростання у тих фондів, у портфелях яких переважають найбільш ліквідні акції, що складають індексні кошики таких майданчиків, як ПФТС та Українська біржа. "У 2010 р. ми очікуємо, що фондові індекси зростуть приблизно на 50%. ІСІ з ліквідним портфелем акцій покажуть схожий результат", - зазначає Золотухін. Ті ІСІ, які вчасно не змогли позбутися неліквідних акцій, можуть, на думку опитаних бізнес-експертів, відчувати проблеми як із прибутковістю, так і зі своєчасністю розрахунків з клієнтами, тому ЦП, які знаходяться в портфелі, буде дуже складно швидко продати. Керуючі компанії розраховують на привабливість українського ринку ЦП для нерезидентів, а отже, і на подальше підвищення вартості акцій українських емітентів. "Україна, як країна з ринком, що розвивається, має незаперечний потенціал, ігнорувати який іноземні інвестори просто не можуть", - упевнений Олександр М'який, помічник керуючого інвестиційними фондами КУА "Кінто". Також існує думка, що гарні перспективи розвитку в тих фондів, які, окрім іншого, активно працюють з ОВДП. Такі ІСІ зможуть показати непогану прибутковість при порівняно низьких ризиках. Нагадаємо: останнім часом ОВДП активно торгуються на фондових майданчиках, а обсяг біржових контрактів, укладених з держпаперами, перевищив обсяг торгів з акціями та корпоративними облігаціями. Андрій Шкляр, інвестиційний аналітик КУА "Спарта" - Після початку кризи стало очевидно, що ринок фізосіб буде дуже "дрібним" протягом 2-3 років. А рітейл постраждав у зв'язку з тим, що довіру фізосіб до фондів було підірвано в результаті кризи. Ті, хто не розбирався в інвестуванні, пішли, як мінімум, на кілька років, а ті, хто розбирається, в приватному порядку працюють на Українській біржі, застосовуючи технології інтернет-трейдингу. Андрій Золотухін, керуючий директор КУА "Драгон Есет Менеджмент" - Ринок ІСІ має дуже хороші перспективи. Ми очікуємо, що загалом ринок публічних інвестфондів цього року виросте до 1 млрд грн., Причому 30-40% нових коштів припадатиме на відкриті фонди. Основні інвестори відкритих ІСІ - люди з вищої та середньої керівних ланок, які розуміють, що таке фондовий ринок, і вирішили спробувати отримати додатковий прибуток при помірних ризиках. Олександр М'який, помічник керуючого інвестиційними фондами КУА "Кінто" - Прибутковість ІСІ буде залежати від поведінки ринку і здатності керуючої компанії підлаштуватися під цю поведінку. Настрої на фондовому ринку визначатимуться економічною ситуацією в світі загалом і в Україні зокрема. Крім глобальних проблем існують також специфічні "українські", які не сприяють залученню грошовитих гравців-інвесторів з-за кордону. Наприклад, відмова МВФ від надання Україні чергового траншу з політичних мотивів "змушує" пригальмувати і частину "супутніх" інвестицій. За матеріалами Бізнес http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3313.html http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3313.html 12 лютого набрала чинності постанова Кабміну № 86 від 27.01.10 р. "Про надання податкових та інших роз'яснень". Постанову було продавлено головою Держкомпідприємництва Олександрою Кужель, однак, як це часто буває при нинішньому уряді, не узгоджено із зацікавленими сторонами. Що в результаті може викликати великий скандал. Wed, 24 Feb 2010 11:33:44 +0000 Як видно, благородна ініціатива готувалася якраз під вибори або, принаймні, під другий їх тур. Але щось не спрацювало, і, незважаючи на січневу дату підписання (в усякому разі, офіційно), народу документ був представлений з явним запізненням. Відповідно до постанови № 86 ДПАУ, ДМСУ, Пенсійному фонду і трьом фондам соціального страхування запропоновано наступне: "надавати податкові роз'яснення та роз'яснення з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування (...) щодо офіційного розуміння окремих положень законодавства виключно у вигляді узагальнюючих податкових роз'яснень та роз'яснень інших органів, визначених ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", із затвердженням їх наказами відповідних контролюючих органів; привести у тримісячний термін у відповідність з цією постановою раніше надані роз'яснення". Якщо закрити очі на ймовірний передвиборний сенс підготовки постанови, то можна припустити, що її авторами рухало бажання зробити щось корисне для бізнесу. У всякому разі, у постанові сказано, що видається вона "з метою удосконалення адміністрування податків". А в Пояснювальній записці до проекту повідомляється: "Оскільки роз'яснення ДПАУ, які не затверджені наказом ДПАУ, не є рішеннями, платники податків позбавлені права на звернення до суду про визнання таких податкових роз'яснень недійсними". Автори постанови, які взялися самостійно вдосконалювати адміністрування податків, що явно виходить за рамки їх компетенції, зробили ведмежу послугу і підприємцям, і прем'єру Юлії Тимошенко. Юлія Володимирівна підписала черговий документ, що суперечить чинному законодавству. А бізнес ризикує на невизначений час залишитися взагалі без роз'яснень! Перш за все, порядок надання податкових роз'яснень визначено Законом "Про порядок погашення ..." Відповідно до нього таким вважається будь-яка відповідь контролюючого органу на запити з питань оподаткування. Затверджуються ж наказами узагальнюючі податкові роз'яснення, які видаються за результатами "періодичного узагальнення податкових запитів". Очевидне пряме протиріччя постанови Закону. Крім того, постанова просто паралізує систему надання роз'яснень. По-перше, видавати багато тисяч наказів (а саме стільки великих і зовсім маленьких відповідей ДПАУ щорічно направляє на запити платників, не кажучи про порівнянні кількості роз'яснень в областях) нереально з практичної точки зору. Тут навіть "італійський" страйк влаштовувати не потрібно. І тим більше нереально за три місяці узагальнити та затвердити наказами раніше надані роз'яснення - за приблизними оцінками, їх загальна кількість значно перевищує 15 тисяч. Щоб усім їм надати форму наказів, главі відомства доведеться підписувати більше 30 наказів за кожну з робочих годин протягом трьох місяців. По-друге, спираючись на постанову № 86, податківці тепер цілком можуть відбуватися приблизно такими відповідями: "При надходженні аналогічних запитів від інших платників вони будуть узагальнені, після чого роз'яснення буде затверджено наказом і оприлюднено". Здавалося б, можна заперечити: зате тепер всі роз'яснення можна буде оскаржити в суді. Але насправді цей аргумент абсолютно безглуздий - видання роз'яснення, яке, до речі, не є нормативно-правовим актом, не тягне за собою жодних наслідків для платника податків. Наслідки можуть виникнути в результаті ухвалення рішення на підставі такого роз'яснення. Однак це рішення якраз і може бути оскаржено в суді, який, до речі, навіть не братиме податкове роз'яснення до уваги - він розглядає відповідність рішення закону. Важко посперечатися з тим, що діюча система надання податкових роз'яснень, м'яко кажучи, недосконала. Але головним її недоліком є, звичайно ж, не неможливість оскаржити лист ДПАУ або Пенсійного фонду до суду. А можливість надання (отримання), скажімо так, "індивідуальних" роз'яснень. І ось цей-то недолік усунути досить просто - достатньо запровадити єдиний електронний реєстр податкових роз'яснень (за прикладом подібного реєстру судових рішень) і зобов'язати контролюючі органи в розумні терміни відобразити в ньому всі раніше видані роз'яснення. У цьому випадку ні закон не буде порушено, ні робота з надання роз'яснень не буде паралізована. Проте ні в Держкомпідприємництві, ні в Кабміні до цього, на жаль, не додумалися. За матеріалами Бізнес http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3308.html http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3308.html Цього року інвестиційний ринок не відновиться. За прогнозами UNCTAD, обсяг прямих іноземних інвестицій в 2010 р. складе $1,4 трлн., Що буде майже на 30% менше від рівня 2007 р. і на 17% нижче 2008р. Tue, 23 Feb 2010 12:46:17 +0000 Відновлення зростання відбудеться не раніше 2011 р., коли ПІІ очікуються в обсязі $1,8 трлн. Для України, що постраждала від кризи чи не найбільше за всіх інших, роком відновлення зростання інвестицій буде 2012-й. Фінансова криза, що бере свій початок з обвалу іпотечного ринку США, отримала глобальний характер і зачепила практично всі ринки розвинених і країн, що розвиваються, починаючи від локальних фондових ринків і ринків нерухомості до валютних ринків, ринків сировинних товарів, аж до міжнародного ринку капіталу. Причини світової фінансової кризи Головними дестабілізуючими факторами розвитку світової економіки, що вже призвели до банкрутства найбільших світових банківських структур (у тому числі таких гігантів, як Lehman Brothers, Bear Stearns, Техасі Guaranty Bank), істотного зниження темпів розвитку економік світу і, як наслідок, загальносвітового падіння рівня інвестування, є наступні. 1. Дисбаланс між спекулятивним і реальним секторами економіки. Поточні масштаби транскордонної міграції короткострокових спекулятивних капіталів в десятки разів перевищують потреби світової торгівлі та науково-технологічної сфери, а ліберальні правила руху капіталів, слабкість фінансових регуляторів і спекулятивні інтереси фінансових інститутів створили прецедент істотного перекосу між потребами світової економіки та апетитами спекулятивного сектора. Тільки за три передкризові роки (2005-2008 рр..) загальні обсяги торговельних операцій з кредитними та товарними деривативами зросли у дев'ять разів. У свою чергу, завдяки активному використанню світовими хедж-фондами, великими інвестиційними банками та інтернет-трейдерами віртуальних фінансових інструментів були сформовані спекулятивні піраміди з не підкріплених реальними активами боргових зобов'язань, які аж до сьогоднішнього дня призводять до масових неповернень іпотечних кредитів. 2. Зростаючий торговельний дисбаланс в економіці США і девальвація національної валюти. Негативні тенденції розвитку економіки США провокують гострі побоювання світового економічного співтовариства щодо перспектив стабільності основної світової валюти, що забезпечує 64% від загального обсягу міжнародних резервів, 65% міжнародних торговельних розрахунків, 78% валютно-обмінних операцій, 41% похідних інструментів та акцій фондових бірж, 42% банківських активів. Катастрофічні наслідки для світових економік через крах долара США все ще стимулюють країни-лідери підтримувати в рівновазі американський фінансовий сектор. У той же час показники розвитку економіки США все частіше починають породжувати панічні настрої в інвесторів щодо довіри до американської економіки. Підстави для девальвації долара США підтверджуються низкою взаємопов'язаних факторів: щорічне від'ємне сальдо торговельного балансу, дефіцит платіжного балансу з поточних операцій, високий дефіцит державного бюджету і державний борг, що росте високими темпами, емісія долара та доларових фінансових інструментів, не підкріплених економічним зростанням. Дефіцит федерального бюджету США лише за 10 міс. 2009 р. досяг рекордного рівня - $1,289 трлн., і критичного значення щодо розміру економіки - близько 10,8% від ВВП. Незважаючи на проведення протекціоністської політики у торговельній сфері, сальдо торговельного і, як наслідок, платіжного балансу США хоч і скоротилося відносно 2008 р., але за 9 міс. 2009 мало від'ємне значення - $274,6 млрд. і $203,2 млрд. відповідно. Станом на 1 жовтня 2009 загальний обсяг державного боргу США перевищив $34,5 трлн. У 2008-2009 рр.. суттєво зросли темпи збільшення федерального боргу і досягли щорічного приросту на рівні 23-24%. США прискорили процес незабезпеченої доларової грошово-кредитної експансії. Якщо протягом 1986-1995 рр.. середньорічне зростання грошової маси (агрегат M3) становив 3,57%, то протягом 1996-2005 рр.. середньорічні темпи зростання M3 збільшилися до 7,54%. Починаючи з 2006 р., ФРС припинила публікувати дані про агрегат M3, що, найімовірніше, свідчить про більш високі темпи емісії долара. За даними Bloomberg, ФРС з вересня 2008 р. по травень 2009 емітувала $9 трлн. Останні тенденції 2009 р. свідчать про істотну девальвацію долара США відносно кошика основних світових валют (євро, єна, фунт стерлінгів, канадський долар, шведська крона і швейцарський франк), яку досить наочно відображає індекс долара (USDX). З квітня 2009 р. по грудень 2009 р. індекс USDX опустився з 89 пунктів до 75. До грудня 2009 р. значення даного індикатора знизилося майже на 25% від рівня березня 1973 р., що відповідає його історичному мінімуму. 3. Диспропорції між ринковою і реальною вартістю корпорацій. Надмірні потоки спекулятивних капіталів протягом останніх років необґрунтовано роздували вартість корпорацій на світових фінансових біржах. Завдяки державній підтримці фінансового та промислового секторів США і необґрунтованому зростанню доларової маси певним чином вдалося відновити зростання фондових індексів. Зокрема, індекс Dow Jones Industrial Average, починаючи з березня 2009 р., показав впевнене зростання, його значення зросло з позначки 6500 і досягло 10500 в 2009 р. У той же час навіть поверхневий аналіз ціни акцій найбільших американських корпорацій свідчить про завищення їх вартості, виходячи зі стану бухгалтерських балансів промислових компаній. Прямі борги корпорацій покриваються в основному істотно переоціненими брендами, дилерськими мережами, фінансовими активами інших компаній, а також підконтрольною їм нерухомістю, вартість якої продовжує знижуватися. У той же час рівень прибутковості корпорацій не дозволяє судити про реальну можливість покриття величезних боргів навіть в довгостроковій перспективі. Поточна ситуація на фінансових ринках і прогноз розвитку геоекономіки у посткризовий період Незважаючи на наявність сприятливих тенденцій (підвищення темпів економічного зростання, широкомасштабна державна підтримка банківського сектору), що свідчать про значну нейтралізацію негативних наслідків фінансової кризи, все ще існує загроза глобальній фінансовій стабільності і передумови для рецидиву кризових явищ. 1. Банківська система США продовжує перебувати у хворобливому стані. Згідно з даними Федеральної корпорації страхування депозитів (FDIC), за 9 міс. 2009 р. кількість збанкрутілих кредитних інститутів досягла 95 одиниць проти 13 за аналогічний період 2008 р. У переліку проблемних фінансово-кредитних організацій - 552 кредитних інститути із загальною вартістю активів $346 млрд. У порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. кількість проблемних банків та їх активів зросла більш ніж у три рази. Кредити на комерційну нерухомість продовжують демонструвати значне погіршення якості, роблячи істотний вплив на бухгалтерський баланс банків, їх операційні результати і котирування. За III кв. 2009 р. було списано кредитів на суму $135,9 млрд., що вдвічі перевищує рівень списань за аналогічний період 2008 р., а частка списань щодо виданих кредитів досягла рекордних 2,38%. 2. Падіння попиту на нерухомість продовжує провокувати дестабілізацію банківської системи. У структурі активів банківської системи США станом на 1 вересня 2009 р. кредити, видані під заставу нерухомості, становили 34,1% ($4,53 трлн.). Американська нерухомість стрімко дешевшає з другої половини 2007 р., а REAL Commercial Property Price Index (індекс, що відображає рівень цін на комерційну нерухомість), котрий розраховується агентством Moody's, весь 2009 р. впевнено рухався вниз, впавши вже нижче рівня 2003 р. і продовжуючи знижуватися по сьогоднішній день. Падіння цін на американську нерухомість дає підстави вважати, що погіршення показників ринку нерухомості буде і надалі негативним чином впливати також і на стан банківського сектора, погіршуючи якість активів фінансових установ. 3. Наслідки глобальної фінансової кризи для інвестиційних ринків. Світова фінансова криза, що тривала протягом всього 2009 р,.спровокувала зниження економічного зростання в розвинених країнах на рівні 3-5%. За підсумками 2009 р. падіння ВВП США склало 2,4%, єврозони - 4,2% (у найбільшій економіці Євросоюзу - Німеччині - 5%), Японії - 5%. Позитивні показники економічного зростання на рівні 1,7%, ймовірно, збережуться в країнах, що розвиваються, в основному завдяки відносно стабільному розвитку економіки азіатських країн, зокрема, китайської економіки, де середньорічне зростання в середньостроковій перспективі очікується на рівні 8-10% ВВП. Однак в умовах падіння глобального попиту і споживання і надмірної стимулюючої політики влади в азіатських економіках зростає загроза виникнення незабезпечених кредитних бульбашок, що може призвести до масового банкрутства банків або гіперінфляції, що спровокує чергову хвилю загальносвітової кризи вже в найближчі роки. Водночас в країнах СНД і Центральної Європи прогнозується падіння ВВП на рівні 6,7% і 5% відповідно. У 2009 р. падіння ВВП в Україні склало 15%. З початком світової кризи суттєво постраждав і ринок капіталу. Якщо в 2002-2007 роках. спостерігалася позитивна динаміка руху капіталів, то вже починаючи з 2008 р. відбулося різке скорочення інвестиційних потоків (з $6,17 трлн. в 2007 р. до $3,43 трлн. - в 2008 р.). Найбільш істотно в 2008 р. зменшились потоки кредитних ресурсів (більш ніж втричі), майже вдвічі зменшились потоки портфельних інвестицій, на 25% впали потоки прямих інвестицій. Разом з тим в абсолютному вираженні портфельні інвестиції продовжують займати левову частку (48%) глобальних інвестиційних потоків. Частка прямих інвестицій в загальній структурі істотно зросла (з 13% у 2004 р. до 38% - в 2008 р.) за рахунок падіння кредитування (частка кредитів у загальному обсязі світового ринку капіталу скоротилася до 14%). У 2008 р. потоки світових інвестицій скоротилися як у країнах, що розвиваються (на 57%), так і в розвинених країнах (на 40%). Найбільше падіння в розвинених країнах припало на інвестиції у формі кредитів (54%), прямі (на 43%) і портфельні інвестиції (36%). У регіональному розрізі відбулося істотне падіння потоків інвестицій в США (на 75%), у Великобританії зафіксовано нетто-відтік інвестицій на рівні $1 трлн., в Японії за рахунок масового відтоку портфельних інвесторів загальне сальдо з руху капіталу також було від'ємним (- $ 16 млрд. ). У країнах єврозони приплив прямих інвестицій зменшився більш ніж втричі, інших інвестицій - в 4,3 рази. У країнах, що розвиваються, обсяги інвестування зменшились переважно за рахунок скорочення потоків кредитних коштів та відтоку інвестицій портфельних інвесторів, у той же час прямі інвестиції продовжували показувати позитивну динаміку. Аж до 2008 р. розвинені країни збільшували експорт капіталу. Щорічні потоки експорту капіталу розвиненими країнами за останні роки коливалися в межах $3,5-4,5 трлн. У 2008 р. відбулася масова репатріація капіталу, в основному короткострокових і спекулятивних інвестицій (портфельних та інших). Основна маса капіталу репатріювалась до США, Великої Британії та країн єврозони. Експорт прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в 2008 р. скоротився на 20%. За останні сім років відбулися істотні зміни в географічній структурі основних нетто-експортерів та імпортерів капіталу. Поряд з активним залученням іноземних інвестицій в економіку Китаю, країна, починаючи з 2002 р., посилює свої позиції як нетто-експортер капіталу (її частка зросла протягом 2002-2008 рр.. з 6,6% до 23,4%). Свою роль донорів капіталу посилили Німеччина і Саудівська Аравія. Росія також утримує стабільні позиції донора на міжнародному ринку капіталу. У той же час Японія поступилася своєю першістю серед країн - експортерів капіталу (її частка впала з 20,9% у 2002 р. до 8,6% - в 2008 р.). Починаючи з 2002 р., США з кожним роком скорочують свою роль основного нетто-імпортера капіталу, частка країни зменшилась з 75% у 2002 р. до 43,4% - у 2008 р. Це відбувалося в основному за рахунок збільшення обсягів експорту капіталу з США, а в 2008 р. - через падіння надходжень інвестицій до країни. Як вже зазначалося вище, не дивлячись на те, що фінансова криза найбільш істотно позначилась на падінні потоків спекулятивного і короткострокового капіталів, скорочення обсягів капіталу у формі ПІІ також зазнав реальний сектор економіки. Глобальні показники припливу ПІІ впали з рекордно зареєстрованого рівня в 2007 р., $1,98 трлн., до $1,69 трлн. - в 2008 р. За прогнозними даними UNCTAD, негативна тенденція у сфері ПІІ буде існувати і в 2009 р., обсяги ПІІ скоротяться до $1,2 трлн. Підсумкові дані за результатами І кв. 2009 вже свідчать про падіння потоків ПІІ в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. на 44%. Зменшення надходження ПІІ поряд з падінням прибутковості і, як наслідок, реінвестованих доходів, репатріацією капіталу, поверненням внутрішньокорпоративних боргів також пов'язано з падінням активності на ринку транскордонних операцій зі злиття і поглинання компаній (M & A). У вартісному вираженні обсяги M & A в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. впали на 35%. У І півріччі 2009 р. ситуація на ринку M & A продовжувала погіршуватися, обсяги угод M & A за цей період склали лише 18% обсягу, зафіксованого в 2008 р., і 12% - в 2007 р. У галузевому розрізі в кризовий час (у першій половині 2009 р.) найбільш істотно зменшилась кількість угод M & A в промисловому секторі, причому у всіх галузях (найбільше - у добувній, харчовій, хімічній промисловості та металургії). У секторі послуг позитивна динаміка M & A відзначена лише в секторі генерації та перерозподілу електроенергії газу та води, за І півріччя 2009 р. обсяги трансакцій перевищили рівень 2008. Негативна динаміка спостерігається, в першу чергу, в торговельній сфері, бізнес-послугах, в готельному і ресторанному бізнесі. Фінансова криза також негативно позначилась на індустрії Private Equity, жорстко обмеживши доступ фондів до залучення кредитних коштів з метою фінансування викупів компаній. Згідно з даними EVCA, за 9 міс. 2009 р. обсяг фондрайзинга європейських Private Equity компаній склав лише EUR6 млрд. проти EUR69 млрд. в 2008 р. Як наслідок, транскордонні M & A, що здійснюються цими фондами, в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. скоротилися на 38%, до $291 млрд., а за результатами І півріччя 2009 р. становили лише $43,6 млрд. В останні роки бізнес Private Equity почав виявляти інтерес до регіону країн ЦСЄ. Загальний рівень фондрайзинга Private Equity в регіон ЦСЄ збільшився з EUR0,3 млрд. в 2003 р. до EUR4,3 млрд. (більш ніж у 10 разів) зараз. У 2008 р. було залучено EUR2,5 млрд. (близько 5% всіх залучених ресурсів для європейського регіону). Інвестиційна активність була зосереджена переважно в п'яти найбільших країнах ЦСЄ: Польщі, Угорщині, Чехії, Україні, Румунії. На Україну в 2008 р. припало EUR302 млн., які були освоєні 11 українськими компаніями. Основними видами фінансування Private Equity були викуп (Buyout) - 77%, та викуп для зростання (Growth) - 58%. Статистика виходу Private Equity з проектів у ЦСЄ в 2008 р. свідчить про скорочення угод на 50% до EUR292 млн. У галузевій структурі найбільш привабливими для інвесторів галузями, що залучили найбільші обсяги фінансування, вважалися: біотехнології (25,1%), телекомунікації (20,1%), фінансові послуги (12,5%), роздрібна торгівля (10,5%). Що стосується інвестицій в нові проекти, то, виходячи з їх чисельності в І кв. 2009 р., можна сказати, що ця форма інвестування показала велику стійкість до кризових явищ. Позитивну динаміку продемонстрували наступні види економічної діяльності: розробки в галузі космосу та оборони, бізнес-послуги, виробництво бізнес-обладнання, дозвілля та розваги, виробництво продуктів харчування, альтернативна та відновлювальна енергетика, біотехнології. У той же час істотно впала кількість інвестицій в нові проекти в наступних галузях: нерухомість, виробництво гумових та пластикових виробів, будівельних матеріалів, металів, двигунів і турбін, автомобільних компонентів, паперу, поліграфія та упаковка. У докризовий час, за період 2004-2008 рр.., найбільша активність інвесторів виявлялася в первинному секторі (зокрема, у сфері альтернативної та відновлювальної енергетики), у сфері нерухомості, фінансових та бізнес-послуг, машинобудуванні, виробництві аерокосмічної продукції, в готельному і ресторанному бізнесі. Перспективи розвитку інвестиційних та галузевих ринків Згідно із дослідженнями UNCTAD World Investment Survey 2009-2011, перспективи відновлення інвестиційної активності в сфері прямого інвестування залишаються невтішними. Близько 58% інвесторів заявили про скорочення потоків інвестування в 2009 р. проти 22%, які планують збільшити обсяги, в 2010 р. така пропорція становить 41% до 33%. У 2011 р. близько 50% респондентів планують посилити інвестиційну діяльність, в той же час інша частина - зменшити інвестиційні потоки або ж дотримуватися поточного рівня інвестування. Найбільш вагомими факторами ризику для інвесторів є наступні: волатильність обмінних курсів (77% респондентів), волатильність цін на нафту і сировину (66%), зростаючий протекціонізм і зміна інвестиційних режимів (62%), інфляція і дефляція (59%) , загальне падіння економічного зростання (56%), зростаюча фінансова нестабільність (50%), зміна кліматичних умов (29%), загрози збереження бізнесу (тероризм, криміналітет) (25%), продовольча криза (21%), військова та політична нестабільність (20%). Серед найбільш перспективних регіонів інвестори виділили: Китай (56%), США (47%), Індію (34%), Бразилію (25%), Росію (21%), Великобританію(18%), Німеччину (17% ), Австралію (13%), Індонезію (11%), Канаду (9%). Найбільш уразливими в частині скорочення потоків ПІІ інвесторами названі наступні регіони в порядку зниження ризику: Північна Америка, ЄС-15, Південна і Східна Азія, Південна і Східна Європа і СНД, Латинська Америка, ЄС-12 (нові члени), Західна Азія. UNCTAD хоч і прогнозує зниження темпів надходження ПІІ в Україну в 2009-2011 рр.. у зв'язку з падінням експорту та внутрішньою кризою фінансової системи, але все ж Україна залишається в переліку 30 країн, перспективних для залучення капіталу. Найбільш привабливі фактори для інвестування: розмір внутрішнього ринку (17%), темпи зростання ринку (+16%), наявність постачальників і партнерів (10%), доступ до міжнародних та регіональних ринків (10%), стабільність інвестиційного клімату (8%), наявність висококваліфікованої робочої сили (8%), рівень інфраструктури (6%), дешева робоча сила (5%). У галузевому розрізі найбільш оптимістичні перспективи для інвестиційних вливань в первинний сектор економіки і сектор послуг, ніж у виробничий. Більшість галузей економіки, найбільш чутливих до бізнес-циклів (автомобілебудування, хімічна промисловість, металургія), швидше за все, будуть відчувати суттєву нестачу інвестицій з боку стратегічних інвесторів. У той же час слід очікувати прихильності інвесторів до галузей з меншою циклічністю і тих, які відчувають фазу динамічного зростання (телекомунікації, бізнес-послуги, фармацевтика, харчова промисловість і загалом сектор послуг). Що стосується первинного сектора, то в короткостроковій перспективі, у зв'язку з падінням цін, прогнозується різке обмеження інвестицій, в той же час у середньостроковій перспективі для цих галузей відкриються багатообіцяючі перспективи. У зв'язку з прогресуванням світової продовольчої кризи слід передбачити підвищення інтересу інвесторів до сільськогосподарського бізнесу. У списку глобальних економічних ризиків (World Economic Forum 2009) загроза волатильності цін на продукти харчування протягом найближчих років буде посилюватися, а збитки світової економіки наближаються до позначки $1 трлн. За період 2005-2008 років. загальносвітові ціни на продовольство зросли на 83%, ціни на кукурудзу зросли втричі, пшеницю - на 127%, рис - на 170%. Світовий індекс цін на продовольство свідчить про різкий бум цін на сільськогосподарську продукцію, починаючи з 2006 р. Друга хвиля зростання цін спостерігається в 2009 р. Станом на грудень 2009 р. загальний індекс цін на продовольство досяг позначки 168% (індекс цін на цукор досяг 316%, молоко - 208%, зерно і рис - 170%, олії і жири - 162%, м'ясо - 118%). За прогнозами Food and Agriculture Organization of the United Nations, фінансова криза істотно збільшить кількість голодуючих у світі в найближчі роки, кількість яких зростала і в докризовий час. Цей показник за період 2007-2008 рр.. зріс на 40 млн. людей із 923 млн. у 2007 р. до 963 млн. - в 2008 р. Імпорт продовольства в країни, що розвиваються, у вартісному вираженні збільшився на 56% в 2007-2008 рр. проти 37% за період 2006-2007 рр. Підвищений попит на сільськогосподарську продукцію з боку держав з високою чисельністю населення (Бразилія, Індія, Китай, Корея), зростання цін на продовольство та сировину для виробництва біопалива, скорочення наявних площ для вирощування сільськогосподарських культур, активний розвиток харчової переробної промисловості і рітейлерських мереж стимулювали зростання вкладень ПІІ в сільськогосподарське виробництво. Якщо на початку 1990-х рр.. середньорічний приплив ПІІ коливався в межах $0,5 млрд., то в кризовий період поточні обсяги збільшилися в 10 разів, досягши в 2007 р. $5,4 млрд. Динамічний приплив інвестицій в сільське господарство, як основний елемент сільськогосподарського виробничо-збутового ланцюжка, підкріплений високою зацікавленістю інвесторів у вкладеннях в харчову промисловість, як галузь, що забезпечує переробку сільськогосподарської продукції. У 2008 р. загальний обсяг угод злиття і поглинання у харчовому секторі досяг рекордного рівня - $86,3 млрд. Незважаючи на те, що потоки ПІІ в сільське господарство залишаються вкрай незначними у порівнянні із загальними обсягами світових ПІІ (всього близько 0,2%), проте в низці країн з низькими рівнями доходів на сільське господарство припадає відносно висока частка надходження ПІІ. Інвестиційна позиція і перспективи розвитку інвестиційного ринку України Аж до 2009 р. приплив іноземного капіталу в економіку України мав позитивну динаміку. За останні п'ять років середньорічні темпи приросту іноземного капіталу становили приблизно 25%. Разом з тим високий ступінь корупції, непрозорість, складність і непередбачуваність оподаткування, недружній діловий та інвестиційний клімат значно знижували інтерес до України з боку іноземних інвесторів, задовольняючи необхідну потребу в інвестиційних ресурсах менш ніж на 50%. У свою чергу, світова фінансова криза стала додатковим фактором втрат для інвестиційного ринку України. За І півріччя 2009 р. інвестиційний ринок України характеризується різким падінням, в основі якого лежить відтік іноземних інвестицій портфельних інвесторів, а також кредитних ресурсів. Приплив прямих інвестицій в економіку України в порівнянні з 2008 р. зменшився більш ніж удвічі. Дані Державного комітету статистики з потоків ПІІ дещо відрізняються від розрахованих Нацбанком показників платіжного балансу, але також свідчать про істотне зниження активності іноземних інвесторів. Приріст загального обсягу ПІІ за 2009 р. склав лише $5,635 млрд., що вдвічі менше від рівня інвестування за аналогічний період 2008 р. У кризовий час відзначається незначна зміна галузевих пріоритетів у частині надходження іноземних інвестицій в економіку України. Найбільш високу зацікавленість у кризовий час, як і раніше, іноземні інвестори приділяли наступними видами економічної діяльності в Україні: фінансова діяльність, оптова і роздрібна торгівля, операції з нерухомістю, харчова промисловість. Основними змінами в потоках ПІІ можна вважати зростання інвестицій в хімічну промисловість, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки. Загальну інвестиційну активність в Україні характеризує показник, що відображає динаміку інвестицій в основний капітал. За січень-вересень 2009 р. інвестиції в основний капітал істотно зменшились і склали лише 56,3% від рівня аналогічного періоду 2008 р. Найбільш істотно зменшились інвестиції в сектор освіти, у сферу нерухомості та оренди, будівництво, фінансову діяльність, сільське господарство. Зростання інвестицій продемонстрували послуги в сфері НДДКР, а також діяльність у сфері культури, спорту і дозвілля. Найменше падіння інвестицій зазначено в наступних сферах діяльності: комунальні та індивідуальні послуги, виробництво і розподіл електроенергії газу та води, транспортні послуги, послуги зв'язку, роздрібна торгівля. Аналіз тенденцій виробництва основних видів промислової продукції за період 2003-2008 рр. дозволяє виділити національну продукцію, яка останнім часом характеризувалася підвищеним попитом і високою конкурентоспроможністю як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. До цих галузей слід віднести: машинобудування для сільського господарства, енергетичне машинобудування, транспортне машинобудування, будівельне машинобудування, виробництво питної, мінеральної води і соків, виробництво м'яса з курки, виробництво молочної продукції (сирів, молока), хімічна промисловість для сільського господарства, транспортне машинобудування, виробництво будівельних матеріалів, виробництво деяких видів електричного обладнання. В умовах фінансової кризи суттєво впали обсяги виробництва більшості промислових товарів, товарів широкого вжитку та харчової продукції. Разом з тим слід зазначити окремі види промислової продукції, які виявилися стійкими до кризових явищ і навіть показали зростання виробництва. До них відносяться: соняшникова олія, свіже та морожене м'ясо курки, дизельне паливо і бензин, мазут, природний газ, кондитерські вироби, керамічна плитка. Фінансовий результат діяльності сектора послуг в Україні в кризовий період (за період 11 міс. 2009 р.) в цілому відповідав показникам розвитку за аналогічний період 2008 р. Тут найбільш високі темпи зростання показали бізнес-послуги (послуги в сфері бухгалтерського обліку та аудиту, юридичні послуги, консалтинг у сфері комерційної діяльності та управління), послуги у сфері інформатизації (консультаційні послуги в сфері інформатизації, обробка інформаційних даних, розробка програмного забезпечення), прибирання промислових і житлових приміщень, упаковка, ремонт побутової техніки. Висновки Незважаючи на скорочення системних ризиків, здатних призвести до затяжного характеру стагнаційних процесів у світовій економіці, швидше за все, не варто очікувати і досить швидкого відновлення світової економіки. Підтвердження тому - нездатність фінансової системи надавати достатній обсяг кредитування для підтримки стабільного і довгострокового зростання, викликана, в першу чергу, низьким рівнем капіталу банківської системи в умовах масового списання активів банками та погіршення показників прибутковості. Також не буде сприяти більш швидкому відновленню зростання як мінімум в 2010 р. і дуже слабкий споживчий попит на товарну продукцію, низький рівень іноземних інвестицій і поступове згортання державних програм підтримки провідними світовими державами, викликане значним зростанням бюджетних дефіцитів в гостру фазу кризи 2008 -2009 рр. За прогнозами UNCTAD, ринок ПІІ в 2010 р. складе близько $1,4 трлн., що буде майже на 30% менше від рівня 2007 р. і на 17% нижче від 2008 р. А відновлення ж зростання відбудеться не раніше 2011 р., коли ПІІ очікуються в обсязі $1,8 трлн. Крім того, істотною загрозою - як для збереження соціальної стабільності, так і для поновлення довгострокового зростання у світовій економіці - буде високе безробіття, яке в розвинених країнах збережеться на рівні 7-9%, а в США, як і раніше, буде перевищувати 10% від кількості працездатного населення. У перспективі найближчих років також зберігається загроза зростання кризових проблем з боку відносно стабільних в даний час азіатських економік, спричинених стимулюючими урядовими програмами підтримки внутрішнього попиту (за рахунок значного збільшення банківського кредитування), що провокують при цьому зростання кредитних бульбашок в банківській та інвестиційній сферах. Обсяг виданих кредитів в Китаї в 2009 р. перевищив 9 трлн. юанів ($1,3 трлн.) проти 4,2 трлн. юанів ($615 млрд.) в 2008 р. Що стосується України, то в цей час економіка країни перебуває у пригніченому стані, а перед політичною елітою стоїть проблема вибору - або проводити непопулярні системні реформи, щоб у довгостроковій перспективі все-таки вийти на модель конкурентного зростання, або увійти в стан довгострокової стагнації з поступовою втратою українськими товаровиробниками як зовнішніх, так і внутрішніх ринків. Олег Морква, гендиректор КУА "ІНЕКО-ІНВЕСТ" та Олексій Олейников, директор департаменту стратегічного розвитку групи інвесткомпаній "ІНЕКО" За матеріалами Экономические Известия http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3299.html http://www.investadviser.com.ua/ukr/publications/3299.html Чиновники змушують бізнесменів ділитися половиною прибутків. Ми продовжуємо свій проект про корупцію в нашій країні і про те, як її подолати. У минулих статтях ми писали про хабарництво у судовій сфері та органах МВС. Зараз торкнемося так званої дозвільної сфери. Mon, 22 Feb 2010 16:02:57 +0000 Грубо кажучи, це коли наші чиновники вирішують - давати бізнесменам дозвіл на той чи інший вид діяльності чи ні. Самі розумієте, тема для наших бюрократів вкрай хлібна. А для країни - вкрай шкідлива. Важко говорити про залучення інвестицій, важко вимагати від бізнесу створення нових робочих місць, коли за кожен свій подих йому доводиться давати на лапу. За даними міжнародних досліджень, рівень корупції при видачі підприємцям дозвільної документації в Україні - найвищий серед країн екс-СРСР. Регіональний директор організації Transparency International, яка досліджує проблеми корупції в усьому світі, Міклош Маршалл зазначає, що в 2009-му році за п'ятибальною шкалою корумпованості ми досягли позначки 4,5 балів, а хабарі дають у кожному п'ятому випадку звернення до держорганів - щоб документацію оформили без питань. Підприємці кажуть, що методи роботи чиновників нагадують бандитські наїзди початку 90-х. "Тільки у братви хоч поняття були", - згадує власник виробництва з переробки відходів Валерій П. 5 причин корупції в дозвільній системі Занадто багато дозволів та контролерів. В Україні близько 2365 видів робіт вимагають ліцензій або дозволів, якими займаються більше 85 контролюючих державних органів. Багато ліцензійних умов виконати практично неможливо. Непрозорість системи. Дозволи на деякі види діяльності часто видають на умовах конкурсу, переможців якого чиновники визначають на свій розсуд (у законодавстві цей пункт чітко не прописаний). Відсутність покарання. З 2-х тисяч справ, порушених УБОЗ за хабарництво у 2009 році, реально були покарані лише 50 осіб. Загальна деморалізація суспільства. З одного боку, підприємці не довіряють правоохоронцям і бояться розправи з боку влади, з іншого, - часто хабарі чиновникам несуть добровільно, тому що "так прийнято" і "так звикли". Хаос в державі. Призначення на "хлібні" посади відбуваються з верхівки влади - Секретаріату президента і Кабміну. За таку послугу чиновник повинен передавати частину доходів наверх. Джерело: Експерти "Сегодня" і дані Transparency International Правова пастка для бізнесу Голова громадської організації "Комітет порятунку бізнесу" Валерій Черненко каже, що сьогодні практично все законодавство, пов'язане з держрегулюванням, сформульовано так, щоб чиновникам можна було брати хабарі, а підприємцям було б вигідніше їх давати, ніж намагатися виконати заплутані умови. Так, в усьому світі держава ліцензує дві-три сотні видів діяльності, пов'язаних з підвищеним ризиком для суспільства та екології. В Україні ж придумали 2365 (!) видів робіт, які вимагають ліцензування - в 10 разів більше. І практично в кожному наборі ліцензійних умов закладений пункт, який неможливо виконати. Наприклад, від міжнародних автоперевізників вимагають, щоб перед кожним рейсом водія перевіряла медсестра, а рейс у цієї категорії водіїв може починатися і за кордоном - не возити ж медсестру з собою до Європи! Крім цього, існує ще кілька тисяч видів діяльності, на які потрібно отримувати особливі дозволи. Так, кожен раз на перевезення "небезпечного" вантажу, наприклад, парфумів або соку, потрібно замовляти платне узгодження маршруту в ДАІ, тоді як можна відрегулювати рух фур знаками про заборону або дозвіл перевезення певних видів товарів конкретними дорогами ... Нав'язування співробітника Ігор Ш., який займається перевезеннями, розповів нам таку історію. "Коли я звернувся до Мінтрансу для отримання ліцензії на пасажирські перевезення (до цього возили тільки вантажі), начальник відповідного відділу спочатку відзначив кілька невідповідностей моєї техніки ліцензійним умовам. В принципі, ці порушення виправити можна за місяць-півтора. Але стільки часу в мене не було - незабаром повинен був проходити конкурс на маршрут. Тоді питання запропонували вирішити інакше: "Ти візьми до себе на роботу фахівця, який тобі допоможе підготуватися до перевірки і пройти її. Хороший хлопець, автодорожній закінчив". Той оформився за сумісництвом і приходив тільки в день зарплати. Потім я дізнався, що він так ще на 4-х різних підприємствах "працює". Частка в бізнесі Просунутим варіантом попередньої корупційної схеми є пропозиція з боку держслужбовця ввести до складу засновників когось із своїх родичів - її застосовують у тому випадку, якщо чиновник бачить, що бізнес-ідея підприємця вочевидь обіцяє хороший дохід і отримувати прибуток постійно набагато цікавіше, ніж одноразова проплата за будь-яку дію зараз. Також держслужбовці високого рангу розуміють, що рано чи пізно з посади їх "підуть", а значить, потрібно думати про те, чим займатися через рік. Директор будівельної фірми Микола П. розповів нам, що третім співзасновником є племінник начальника райадміністрації. "Усі документи ми отримуємо швидко, а прибуток ділимо на трьох", - поділився секретом успіху бізнесмен. Консалтингові послуги Коли в 2005-у на звинувачення в дуже розкішному способі життя свого сина Віктор Ющенко розповів про те, що його син заробляє сам на себе у сфері консалтингу, таке формулювання викликало у значної частини українців регіт. А от бізнесмени лише сумно кивали головами: президент просто проговорився і розкрив одну зі схем отримання відкатів. Чиновники високого рівня на когось з родичів реєструють СПД і змушують підприємства, які хочуть отримати ліцензії, дозволи та інші документи, підписувати договір на консалтингові послуги. В результаті "за консалтинг" компанія платить 50 тис. грн. на місяць. "За рік я так виплатив чаду одного з чиновників 490 тис. грн. за консалтингові послуги", - розповів нам директор одного зі столичних магазинів Сергій Н. Дерибан землі "Для того, щоб тобі відвели ділянку землі, третину потрібно відразу ж після отримання подарувати людині, на яку вкаже голова райради, а потім цю третину викупити, - розповів підприємець Олександр Б. - Потенційний власник ділянки пише заяву на ім'я голови місцевої адміністрації з проханням виділити йому, наприклад, 6 га землі. На сесії питання розглядають і ділянку виділяють, але документів не дають, поки ти не підпишеш на частину землі дарчу". За такою схемою Олександру виділили землю, і він за один день її подарував і викупив у нового власника. Втім, часто роблять простіше - виділяють землю безкоштовно (або за копійки) комусь із наближених до місцевої влади (через підставних осіб), а потім перепродують вже за реальну ціну новим власникам. Приклад такої схеми - безкоштовне виділення 10 соток в Києві іногороднім студентам. Особливий постачальник Директор однієї з будівельних фірм Андрій П. розповів "Сегодня", що питання з різними дозволами вирішилось тільки після того, як він погодився на пропозицію чиновника купувати щебінь у конкретного постачальника, не дивлячись на те, що їхати за сировиною потрібно було на кар'єр у іншу область. "А без цього дозвіл на будівництво мені не давали протягом двох місяців, навіть за гроші. Приводи були різні - від дрібних помилок в проектній документації (вони завжди бувають) до зауваження, що за планом тут знаходиться лісовий масив - нехай фактично тут вже 10 років як пустир. За документами тут зелені насадження, а отже, будувати не можна", - довелося погодитися на не дуже вигідну пропозицію. Але на цьому справа не закінчилася - Андрію після цього знайшли ще й постачальника бетону, і гіпсокартону, і арматури, навіть покриття для даху та сантехніки. "А що робити, - розводить руками підприємець. - Краще частину втратити, ніж зовсім залишитися без роботи". Афера з програмами У комітеті ВРУ з боротьби з корупцією та організованою злочинністю нам розповіли про схему, яка є, на їх думку, геніальною. Державні реєстратори замовляють ПЗ у приватних компаній (що належать конкретним можновладцям), але не закуповують програми, а орендують. Витрати ці змушують оплачувати підприємців і фізосіб, які, реєструючи підприємства та оформляючи угоди, забезпечують тим самим прибуток фірмам чиновників. Голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель розповіла нам, що в 2009 році знову очолила відомство, була дуже здивована, дізнавшись, що щорічно з відомства йшло 12 млн гривень за оренду програмного забезпечення, тоді як вартість його розробки становила б максимум 3 мільйони. "У себе я цю лавочку прикрила, але є безліч держорганів, з яких гроші йдуть аналогічним чином", - розповіла Кужель. Побори зросли у багато разів Як би дивно це не звучало, але протягом останнього, кризового року, розміри поборів не тільки не знизилися, а навпаки, зросли в 2-10 разів. Хабарів через кризу стали давати просто менше, і чиновники намагаються компенсувати втрати за рахунок збільшення обсягу кожного конкретного хабара. У Головному управлінні МВС із боротьби з організованою злочинністю розповіли "Сегодня", що середній розмір хабара чиновнику в Україні в 2009-у становив 108 тис. грн. Всього, за даними Transparency International, від корупції Україна втрачає до 40 мільярдів гривень на рік. Тобто якщо б знизити її хоча б наполовину, ми могли б спокійно обійтися без чергового траншу МВФ. Згідно зі звітом громадської організації "Гідна Україна", особливо багато вимагають в будівельній і земельній сфері, де просять заплатити за "кожен крок і кожен пчих" держслужбовця. "Тільки за те, щоб чиновник поставив підпис на вже узгодженому з усіма документі, за який вже було офіційно заплачено, потрібно вкласти в папку $100, а інакше папір буде лежати в нього на столі кілька місяців, - розповів "Сегодня" Вадим К., директор торгового підприємства, який мав намір розширити роздрібну мережу, але передумав через побори. - Коли ми будували перші магазини в 2001 році, такого беззаконня не було - максимум стіл накривав. А зараз тільки за оформлення у мене просять мільйон". Експерти кажуть, що, наприклад, щоб побудувати житловий будинок, в собівартість на оплату хабарів і поборів потрібно закласти до 50% витрат, тоді як у 2007-му чиновники просили лише 20-30%. Цікаво, що минулого року зросли не тільки розміри хабарів, а й напівофіційні побори, замасковані під послуги держпідприємств. Голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель навела приклад, коли вона звернулася влітку до державного "Інституту судових експертиз" із замовленням простого документа й отримала рахунок на 16 тис. грн. Коли вона почала вимагати доказів обґрунтованості такої суми, рахунок знизили до ... 1600 грн. Але це одиничний прецедент, і то ціну знизили тільки тому, що в справу втрутився держслужбовець вищої категорії. З звичайних же підприємців беруть непомірні суми за будь-яку дію: експертизу, дозвіл, довідку, розрахунок, узгодження і навіть оплату реєстрації. Зазначимо, що гроші за оплату послуг проміжних держпідприємств часто йдуть не до бюджету, а, за словами голови парламентського комітету з боротьби з оргзлочинністю нардепа Ігоря Калетника, витрачаються на особисті потреби самих чиновників або відмиваються. Наприклад, оплату знаменитого польоту Миколи Рудьковського над Парижем здійснило ДП "СМАП" - підприємство, що видає перевізникам за гроші дозволи для перетину кордону, а сам політ голови Мінтрансзв'язку оформили як собівартість послуги ДП "СМАП" і включили у вартість дозволів. Цей випадок став широко відомий лише завдяки політичній боротьбі, але такого роду держпідприємств зі збору данини в країні кілька сотень. Чому силовики безсилі За словами начальника відділу головного управління із боротьби з організованою злочинністю МВС Тараса Мартиненка, у 2009 році в Україні обсяг задокументованих міліцією хабарів склав 35 млн грн. Найбільш корумпованою є земельна сфера, в якій зафіксований найбільший отриманий хабар у розмірі 6 млн грн., але є приклад і вимагання посадовою особою 24,4 мільйона. Всього за корупційні дії було затримано майже дві тисячі чиновників різного рівня, але, за словами Мартиненка, тільки 50 посадових осіб отримали реальне покарання у вигляді ув'язнення. Наведені 35 мільйонів - лише сума офіційно зафіксованих хабарів. За даними громадської організації "Гідна Україна", загалом українські підприємці дають, а чиновники отримують від 10 до 40 млрд гривень. Іншими словами, правоохоронці фіксують в 100-150 разів менше випадків дачі хабарів, ніж їх дають. "Спіймати на хабарі чиновника - дуже складно", - розповіли нам у прес-службі УБОЗ. По-перше, у переважній більшості випадків самі бізнесмени не йдуть із заявами про факт здирництва, а вважають за краще заплатити. Також в УБОЗ зазначили, що у нас передбачена кримінальна відповідальність не тільки за отримання хабара, але й за дачу, а також за її провокацію - це ускладнює роботу правоохоронців (просто зайти і запропонувати гроші - незаконний метод отримання доказів, отже, потрібно змінювати законодавство) . По-друге, корупціонера потрібно взяти на гарячому - під час передачі грошей. А брати гроші в кабінеті дозволяють собі одиниці - більшість використовує посередників або різні хитромудрі схеми (деякі з них ми описали в статті). А от опитані нами підприємці додали, що чиновники від міліції просто відкуповуються - закриття справи коштує від $10 до 100 тисяч. П'ять ножів у спину держрекету Почнемо з того, що повністю перемогти корупцію неможливо - це явище є навіть в найрозвиненіших країнах ЄС. Однак її обсяги можна значно зменшити. Ми систематизували думки опитаних нами експертів про те, як це зробити. • Спростити дозвільну систему За даними організації "Гідна Україна", введення у 2005-у системи єдиних дозвільних центрів спочатку дало зниження кількості випадків дачі хабарів на чверть. Однак законодавство не змінили, а навпаки, ускладнили, вимагаючи "довідку на довідку". В результаті з підприємців перестали вимагати хабарі, але вони самі почали шукати кому б дати "відкупного" - чесно виконати всі умови зараз неможливо. • Перестати брати/давати гроші за адмінпослуги Один з пунктів передвиборної програми Віктора Януковича - зробити вартість дозволів безкоштовною, а платні послуги ліквідувати. Крім цього, потрібно, щоб самі документи видавалися не людьми, а автоматизованою системою електронного документообігу. • Посилити контроль над чиновниками Законодавство, що змушує декларувати доходи не тільки чиновників, а й членів їх родини, на практиці марне. Перевіряти потрібно не декларації, а реальний рівень життя - звідки у прем'єра кошти на одяг від Луї Віттона, у міністра юстиції дача поблизу Артеку, а у дітей депутатів місцевих рад Bentley останньої моделі. Грубо кажучи, необхідно в обов'язковому порядку декларувати як прибутки, так і видатки держчиновників і членів їх родин. І виявляти невідповідності. • Переглянути зарплати держслужбовців Людина, яка представляє інтереси держави, не повинна бути жебраком, а навпаки, отримуючи гідну зарплату, повинна шанувати своє місце роботи і репутацію. • Почати саджати Без того, щоб саджати чиновників, навряд чи можливе поліпшення ситуації. Кілька десятків (а то й сотень) гучних вироків хабарниками можуть подіяти на решту. За матеріалами Сьогодні