Как украинским предприятиям привлечь капитал на фондовом рынке США (стаття українською)

Tags: Mykhaylo Kolisnyk, investment, market

Предлагаем Вашему вниманию аналитический взгляд на изменения в структуре распределения акций UMC после приобретения его контрольного пакета акций русской фирмой МТС.

Як відомо спільне підприємство UMC - Ukrainian Mobile Communications було засновано у 1992 році наступними акціонерами: ВАТ "Укртелеком", Україна, 51% акцій; TDC Tele Danmark, Данія, 16.3% акцій; Royal KPN N.V., Голландія, 16.3% акцій; Deutsche Telekom, Німеччина, 16.3% акцій.

Особливої уваги серед засновників UMC заслуговує компанія Deutsche Telekom. За даними сайту UMC [1] - найбільша телекомунікаційна компанія в Європі, є рушійною силою в галузі телекомунікації. Обладнання і послуги компанії встановлюють стандарти не тільки в Німеччині, а й по всьому світу.

Абоненти компанії мають доступ до найсучасніших послуг у сфері телекомунікації, включаючи стаціонарний та мобільний телефонний зв'язок, Інтернет та інші системні рішення. Наприкінці 2000 року штат компанії налічував майже 226,000 працівників по всьому світу, а прибуток компанії склав, за попередніми даними, приблизно 41 мільярд євро. Компанія є європейським лідером з послуг мобільного зв'язку, провідним оператором супутникової мережі VSAT.

Deutsche Telekom є однією з небагатьох компаній у сфері телекомунікації, яка пропонує повний спектр сучасних видів зв'язку в чотирьох основних напрямках діяльності: Інтернет (T-Online); Мобільний зв'язок (T-Mobile); Передача даних / системні рішення (T-Systems); Доступ до широкосмугової і виділеної мережі (T-Com). Станом на 26.12.2002 р. акції даного мобільного провайдера коштують близько 12 євро.

 

 

Рис.1 Структура розподілу акцій UMC

За повідомленнями Ю.Грановського («Ведомости», 6 листопада 2002 р.) російський мобільний оператор – компанія "Мобильные ТелеСистемы" (МТС) офіційно оголосила про покупку контрольного пакету UMC. За $194,2 млн МТС купує 57,67% акцій UMC. Крім того, МТС отримала опціони, які дають їй можливість стати одноосібним власником української компанії. У відповідності до заключеної угоди МТС платить по $55 млн за пакети KPN та Deutsche Telekom, і за $84,2 млн викуповує 25% акцій UMC в "Укртелекому".

Проте сама компанія МТС на 40% становить власність компанії Deutsche Telekom. Таким чином структура власності компанії змінилася так як це показано на рисунку (рис.2).

 

 

Рис.2 Структура розподілу акцій UMC після покупки контрольного пакету.

З точки зору корпоративного управління вже зараз компанія MTC має можливість контролювати проведення загальних зборів акціонерів, та приймати одноосібно всі рішення за винятком рішення про створення дочірніх філій та представництв та припинення діяльності акціонерного товариства. Всі решта рішень, які „не подобаються” МТС, можуть бути заблоковані навіть на стадії проведення загальних зборів.

З корпоративної точки зору можна сказати, що Deutsche Telekom продав акції UMC сам собі, взявши за це $55 млн з МТС. Оскільки МТС володіють такими вільними фінансовими ресурсами, що доцільно познайомитись зі структурою її інвестицій.

Крім того, великий інтерес представляє собою структура власності самої МТС, 18% акцій котрої обертаються на ринку американських депозитарних розписок. Станом на 26.12.2002 р. її акції коштують близько $39.

Познайомимося більш детально з даним методом залучення капіталу, оскільки в Україні він практично не представлений, в той час як в Росії близько 30 компаній використали емісію за програмою АДР.

Більш інформаційно ефективні фондові ринки вже давно використовують АДР як інструмент ефективного іноземного інвестування. Зокрема частково проінвестовані за допомогою АДР такі компанії як “Нестле”, “Еріксон”, “Нокія”, “Філіпс”, тощо. Не відстають від них і компанії країн Латинської Америки, такі як “Телефонос ді Мексіко”, “Компанія ді Телеком ді Чілі” та інші. Така популярність даного методу викликана перш за все можливістю отримати значні обсяги інвестування (табл.1).

Таблиця 1.

Найбільші емітенти цінних паперів за програмою АДР

(за даними SEC, станом на 26.11.2002)

Цінні папери Обсяг інвестицій в інституційній власності ($MM)* Остання ціна акції на ринку, $ Обсяг торгів
Royal Dutch/Shell [RD] 29,370 43.21 1,644,400
BP p.l.c. [BP] 25,230 37.88 3,840,300
Nokia [NOK] 10,519 19.14 11,077,600
TelMex [TMX] 8,162 30.49 812,300
Unilever [UN] 8,055 60.53 631,300
GlaxoSmithKline [GSK] 5,877 39.44 1,433,800
KT Corporation [KTC] 4,501 22.00 561,400
Vodafone [VOD] 4,394 19.50 7,146,100
TotalFina [TOT] 4,276 67.35 337,200
Teva Pharmaceuticals [TEVA] 4,180 77.27 1,506,500
Philips [PHG] 3,381 21.15 815,900
TSMC [TSM] 3,343 8.86 12,345,800
AstraZeneca [AZN] 3,276 38.94 1,349,100
Amйrica Mуvil [AMX] 2,958 14.13 958,600
Novartis [NVS] 2,936 37.64 724,400
Grupo Televisa [TV] 2,549 28.20 466,800
PETROBRAS [PBR] 2,359 13.50 981,400
CEMEX [CX] 2,133 22.69 651,500
News Corp. [NWS] 2,100 28.07 755,500
Ryanair [RYAAY] 2,027 46.00 575,900
Sony [SNE] 1,971 44.25 399,800
Diageo [DEO] 1,919 43.25 425,900
ASML [ASML] 1,699 11.55 1,861,600
POSCO [PKX] 1,652 23.91 150,800
HSBC [HBC] 1,506 57.95 4,118,000
Shell T & T [SC] 1,491 38.16 363,700
Telefonica [TEF] 1,475 30.45 221,300
SK Telecom [SKM] 1,454 22.81 565,800
Matsushita [MC] 1,402 9.95 166,600
Gucci [GUC] 1,379 90.43 211,300
FEMSA [FMX] 1,343 35.10 157,200
Aventis [AVE] 1,296 57.04 322,300
ING [ING] 1,231 19.31 616,200
ST [STM] 1,227 25.14 1,795,200
Repsol [REP] 1,202 12.39 207,700
ENI [E] 1,200 70.00 84,400
CVRD [RIO] 1,145 26.81 168,700
KEPCO [KEP] 1,090 9.01 117,800
Rio Tinto [RTP] 1,088 79.77 13,300
NTT [NTT] 1,069 18.69 170,800
Unilever [UL] 1,040 36.92 278,900
SAP [SAP] 1,036 22.51 1,656,000
UMC [UMC] 939 4.55 5,274,100
Akzo [AKZOY] 939 29.64 33,900
Shire Pharmaceutical [SHPGY] 895 24.20 754,700
ABN AMRO [ABN] 890 17.01 238,200
Elan [ELN] 874 2.45 4,372,200
E.ON [EON] 858 42.40 93,600
Hitachi [HIT] 846 38.81 86,500
Luxottica [LUX] 834 12.71 175,300

Джерело: www.adr.com

Використання світового досвіду залучення іноземних інвестицій за допомогою технології АДР особливо актуальне для України, оскільки від рівня залученого капіталу, зокрема іноземного, залежить ефективність функціонування економіки в цілому. Проте розвиток та становлення ринкових відносин в Україні вимагає звернути особливу увагу на ефективність такого залучення. Частина вітчизняних фірм у цьому питанні стоять перед альтернативою співпраці зі стратегічними чи фінансовими інвесторами.

В ряді випадків, перевага надається фінансовим інвесторам, які на відміну від стратегічних, дозволяють визначати стратегію фірми самостійно її керівництву. Проте, навіть при залученні фінансового інвестора, існують певні проблеми пов’язані з його вимогами. Однією з таких вимог є емісія та забезпечення ліквідності цінних паперів проінвестованого підприємства на фондовому ринку. Цю задачу часто буває нелегко досягнути, особливо, враховуючи слабу форму інформаційної ефективності вітчизняного фондового ринку. Забезпечення ліквідності таких цінних паперів часто досягається шляхом організації емісії їх субститутів, котрими можуть виступити, наприклад, американські депозитарні розписки (АДР).

Зазначимо, що АМЕРИКАНСЬКІ ДЕПОЗИТАРНІ РОЗПИСКИ – “англ.” (American Depository Receipt – ADR) – це сертифікати, що виступають субститутами цінних паперів випущених емітентами нерезидентами США, деноміновані у грошовій одиниці Сполучених Штатів та випущені у обіг на вторинному ринку США.

Випуск АДР надає значних переваг емітенту, котрий не є резидентом США. Перш за все, АДР дозволяють емітентам з інших країн:

  • отримувати значні обсяги фінансових інвестицій на фондовому ринку США з високим інвестиційним потенціалом;
  • скористатися з переваг високоефективного фондового ринку (вищої інформаційної ефективності та ліквідності, нижчого ризику та рівня видатків, пов”язаних з заключенням фондової угоди);
  • залучити іноземних інвесторів до участі в управлінні компанією;
  • обійти законодавчі та економічні перешкоди, що обмежують доступ до зарубіжних інвестиційних ринків.

Для інституційних та індивідуальних інвесторів США АДР дозволяють:

  • здіснювати інвестування поза межі Сполучених Штатів Америки у економіку з вищими відсотковими ставками;
  • володіти майном та корпоративними правами поза США;
  • отримувати деноміновані дивіденди у власній національній валюті;
  • уникнути незручностей, пов’язаних з прямим інвестуванням у економіку інших країн (порівняно нижчої інформаційної ефективності та ліквідності, вищих трансакційних видатків, більших часових лагів, пов’язаних з перереєстрацією та виплатами дивідендів);
  • уникнути додаткових законодавчих проблем пов’язаних з володінням майном за кордоном.

Дані переваги та можливість обертання АДР на фондовому ринку США на рівних правах з цінними паперами емітентів, що є резидентами США, зробили АДР популярним інструментом для інвесторів (рис.1).

 

 

Рис.3 Графічна логістична модель операцій з АДР

Джерело: www.adr.com

Технологія випуску та обігу АДР на фондовому ринку Сполучених Штатів передбачає здійснення операцій: покупки та продажу АДР на ринку США; здійснення випуску АДР на ринок; резервування цінних паперів емітента в зберігача.

При здійсненні операції покупки та продажу АДР на фондовому ринку США спостерігаються наступні інформаційні та фінансові потоки:

1. Інвестор віддає наказ та уповноважує брокерську контору в США придбати АДР.

2. Брокерська контора віддає наказ трейдерам на покупку АДР на ринку.

3. Трейдери придбали АДР.

4. АДР зараховані на рахунок “депо” інвестора.

У випадку коли попит на ринку АДР існує, але самих АДР в наявності немає логістичні потоки проходять за наступною схемою:

5. Інвестор віддає наказ та уповноважує брокерську контору в США придбати АДР.

6. Брокерська контора в США звертається до локальної брокерської контори в країні емітента з дорученням придбати цінні папери, на котрі випустять АДР.

7. Локальна брокерська контора купляє дані цінні папери безпосередньо в емітента.

7а. В залежності від обставин місцева брокерська контора може придбати цінні папери для АДР на фондовому ринку країни емітента.

8. Цінні папери резервуються у місцевого банку зберігача за напрямком “Зарезервовано для випуску АДР

8а. Вже при початковій емісії, емітент може частину цінних паперів продати на місцевому вторинному ринку, а іншу частину зарезервувати.

9. Повідомлення потенційного емітента АДР про можливість їх випуску.

10. Випуск АДР.

11. Поставка АДР інвесторові у електронній формі або у вигляді сертифікатів.

Найбільшими емітентами АДР на фондовому ринку США виступають: The Bank of New York, Citibank, J.P. Morgan, Chase Manhattan, Bankers Trust Company, Marine Midland Bank.

Розрізняють декілька рівнів програми АДР, зокрема існують АДР першого, другого та третього рівнів. АДР першого та другого рівнів випускаються на раніш емітовані акції підприємств, вони створюють емітенту позитивний імідж, проте реальних грошових потоків фінансових інвестицій не приносять.

Випуск АДР третього рівня фактично передбачає додаткову емісію акцій, котра здійснюється фактично спеціально для забезпечення технології АДР. При такій емісії виявляється позитивний вплив іміджу компанії сформованого при участі в програмах АДР першого та другого рівнів, оскільки розміщення нових акцій здійснюватиметься по більш високій емісійній ціні, що означає для емітента більш високий емісійний прибуток.

Проте використання АДР третього рівня накладає на емітента додаткові обов’язки, зважаючи на більш жорстку регламентацію умов їх випуску. Зокрема:

  • акції емітента повинні мати хорошу репутацію та бути добре відомими на даному ринку;
  • комісія по цінних паперах та біржі США (Security Exchanges Commission – SEC) встановлює для даних фірм більш жорсткі вимоги стосовно фінансової звітності, котра повинна подаватися відповідно до Загальноприйнятих Принципів Бухгалтерського Обліку (GAAP);
  • загальна капіталізація публічно розміщених АДР не може становити величину меншу, ніж 500 тис. USD.

Крім АДР на світовому фондовому ринку за подібними технологіями емітуються Європейські Депозитарні Розписки (ЄДР), Глобальні Депозитарні Розписки (ГДР), тощо.

Поки що емісію АДР здійснили лише декілька вітчизняних емітентів. Основною перешкодою є високі якісні вимоги, нормативи величини статутного капіталу, кількості акціонерів, загальної кількості акцій у обігу, ступені “розпорошеності” капіталу, котрі встановлюють субандеррайтери з країн з розвинутими ринковими економічними системами. Проте застосування АДР дозволить вітчизняним підприємствам не лише набути необхідний обсяг інвестування, але і самостійно визначати власну стратегію на ринку, оскільки емісія депозитарних розписок приводить до значної “розпорошеності” капіталу серед фінансових інвесторів, котрі дбаючи , перш за все, про фінансові результати не збираються встановлювати корпоративний контроль.


Література:

1. www.adr.com

2. www.mts.com.ua

3. Haugen, Robert A. Modern Investment Theory. ‑ Prentice Hall, Englewood Cliffs, NJ: A Paramount Communications Company. 1993.

4. Sears, R. Stephen & Trennepohl, Gary L. Investment Management. ‑ Orlando, FL: The Dryden Press, Harcourt Brace Jovanovich College Publishers. 1993.

 


[1] www.mts.com.ua

Top

Add a comment




RedTram Ukraine