Тіньова економіка - чорне й біле
Тільки за останній рік (із середини 2008-го) рівень тіньової економіки в країні зріс на 8 п.п. Втім, дані міністерства — явно занижені. За оцінками Світового банку, цей показник перевищує 50% ВВП
Про зростання тіньової економіки у період кризи свідчать збільшення готівки на руках у населення (зараз за межами банків обертається не менш як 150 млрд грн), постійні стрибки курсу долара (підприємці переводять кошти в готівку і переходять на розрахунки у твердій валюті), а також відносно невелике скорочення споживання електроенергії порівняно з офіційним падінням промислового виробництва. За даними Держкомстату, за 9 місяців 2009 року обсяги промвиробництва скоротилися на 28,4%, скорочення окремих промислових галузей сягнуло 30%. При цьому споживання електроенергії в Україні знизилося тільки на 15% — це свідчить про те, що багато секторів промисловості продовжують працювати, однак не відображають результати своєї діяльності в офіційних даних.
Тіньова економіка — це будь-яка неврахована в офіційній статистиці діяльність суб’єктів господарювання.
"Така діяльність здебільшого характеризується мінімізацією витрат на виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, ухилянням від сплати податків і наданням завідомо хибних даних про діяльність компанії", — розповів Контрактам міністр економіки Богдан Данилишин.
Існує кілька методів оцінки частки тіньового сектору в економіці. Перший — монетарний: розрахунок відпливу коштів з банківської системи в готівку. Відповідно до нього, у 2008-му було зафіксовано істотне зростання тінізації вітчизняного ВВП — на 12 п.п., до 38%. Збільшення тінізації чиновники Мінекономіки пов’язують передусім із наслідками фінансової кризи, що спровокувала відплив грошей із банківської системи. Частка тіньової економіки, вирахувана за двома іншими методиками (співвідношення витрат населення до обсягу роздрібного товарообігу і підрахунок збитковості підприємств) торік була дещо меншою: +2 п.п. (до 38%) і +2 п.п. (до 29%) відповідно. Це означає, що в Україні зростає обсяг неврахованих офіційною статистикою продажів у сфері роздрібної торгівлі, а також збільшуються фіктивні збитки підприємств.
Головні мінімізатори
За даними Мінекономіки, у першому півріччі 2009-го найчастіше в тінь ішли промислові компанії і девелопери. Конкретних цифр за підсумками півріччя відомство не наводить, однак нагадує, що традиційно ці сектори — аж ніяк не найбільш «сірі». За підсумками 2008-го рівень тінізації у промисловості та девелопменті становив 35,3 — 42% і 26,4% відповідно. У сфері операцій з нерухомістю зростання цього показника за підсумками першого півріччя 2009-го було мінімальним, хоча цей сектор і вважається одним із найбільш непрозорих. Незначне збільшення тіньової частки у ріелторському бізнесі пов’язане з різким зменшенням кількості угод. Знизився рівень тіні у фінансовому секторі — грошей у банківській системі поменшало, тому й ховати особливо нічого. До того ж, Нацбанк останнім часом чимдалі частіше влаштовує перевірки, у результаті фінустанови змушені зменшити обсяг тіньових схем.
Цифри Інституту трансформації суспільства дещо відрізняються від статистики Мінекономіки. На думку економістів організації, на сьогодні найбільш тіньові сектори — сфера послуг (до 80% становить тінь), роздрібна торгівля (70%), харчова промисловість і будівництво (50–60%).
За словами керівника податково-юридичної практики "Ернст енд Янг Україна" Володимира Котенка, бізнес намагається зекономити на податку на прибуток, ПДВ, відприбутковому податку, внесках до соціальних фондів, митах, акцизі та рентних платежах. Фактично в кризу підприємці стараються оптимізувати більшість податкових платежів.
Великі компанії зараз так само, як і дрібні, використовують незаконні методи мінімізації оподаткування: співпрацюють із конвертаційними центрами, ухиляються від сплати ПДВ, виводять гроші за кордон і займаються контрабандою. При цьому методи ухиляння від оподаткування пожорсткішали, і білі схеми застосовуються чимдалі рідше. Наприклад, до кризи одним із найпопулярніших способів оптимізації оподаткування було виведення грошей у страхові компанії. Податок на прибуток для страховиків становить лише 3% — цим у минулому активно користувалися великі підприємства, які мінімізували базу оподаткування за допомогою співпраці з фіктивними СК. Тепер зменшити податки таким способом стало складніше: у зв’язку з кризою на страховому ринку Держфінпослуг влаштовує численні перевірки і, виявивши несумлінних гравців або просто збиткові страхові компанії, що не мають достатньо коштів для ведення бізнесу, відбирає в них ліцензії. Великі і середні фірми чимдалі частіше дроблять свої структури, переводячи їх на сплату єдиного податку.
Тінь зросте
"Подальше зростання рівня тіньового сектору в Україні малоймовірне, — впевнений Богдан Данилишин. — Рівень тіні вже сягнув максимуму, і сьогодні окреслилася тенденція до його поступового зменшення: у першому кварталі 2009-го показник зріс на 4 п.п. порівняно з попереднім періодом, у другому — знизився на 0,4 п.п.". Міністр вважає, що деяке зменшення частки тіні в економіці викликане тим, що компанії пристосувалися до роботи в умовах кризи. Зниженню рівня тінізації також сприяла певна стабілізація ситуації на валютному ринку і в банківському секторі. "Саме в другому кварталі урядом були озвучені конкретні плани щодо рекапіталізації проблемних банків, після чого окреслилося зниження рівня тінізації економіки", — зазначає міністр.
Оптимізм Богдана Данилишина поділяють далеко не всі економісти, вважаючи, що зростання тінізації продовжиться, і стабілізація валютного та банківського ринків цьому не завадять. Компанії поступово почнуть виходити з тіні тільки зі зростанням доходів і рентабельності бізнесу: зрештою, у 2007-му, коли український ВВП зріс на 7,6%, рівень тінізації вітчизняної економіки знизився з 29,8% до 28,8%. "Якби податковий тягар зменшився хоча б на період кризи, а самі процедури сплати податків спростилися — рівень "тіні" різко зменшився б", — вважає власник невеликої інвестиційної компанії, який побажав залишитися неназваним.
За оцінками директора аналітичного департаменту інвестиційної групи "Сократ" Костянтина Степанова, за підсумками трьох кварталів рівень тінізації сягне 39% ВВП. З його оцінкою солідарний економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь: він вважає, що цей показник економіки до кінця року коливатиметься в межах 38–40% ВВП.
По материалам "Контракты"
