Невільне падіння

(3) 17 July'09

Tags: hryvnia, credit, devaluation, NBU, euro, exchange rate, dollar, currency

Гривня зміцнювалась три місяці поспіль. Попит на інвалюту з боку населення зменшився – у травні вперше з початку року українці продали банкам більше валюти, ніж купили. В той же час не зрозуміло, що буде з курсом на кінець року, адже Уряд найближчим часом почне друкувати гривню для рекапіталізації банків, та ще декілька мільярдів не проти надрукувати для покриття дефіциту бюджету. Крім того, на осінь припадає левова частка погашення боргів вітчизняними підприємствами та державою.

Гривня зміцнюється третій місяць поспіль. У квітні готівковий долар подешевшав на 2,6%, у травні — ще на 4,7%. У середині червня в обмінниках можна було придбати американську валюту за курсом 7,65–7,67 UAH/USD. Востаннє долари продавалися на готівковому ринку так дешево у грудні 2008-го. При цьому попит на інвалюту з боку населення зменшився: у травні вперше з початку року українці продали банкам більше валюти, ніж купили (на $77 млн). Навіть цільові валютні аукціони, які проводить НБУ на підтримку банківських позичальників-фізосіб, більше не користуються активним попитом. Наприклад, 12 червня аукціон із продажу євро не відбувся через відсутність заявок з боку покупців.

На міжбанківському валютному ринку затишок: у червні бували дні, коли пропозиція валюти на ринку перевищувала попит. НБУ навіть почав викуповувати надлишок доларів та євро з ринку, хоча до цього протягом шести місяців лише продавав валюту.

Суворий Нацбанк

Основна причина охолодження українського валютного ринку — жорстка політика НБУ на міжбанку у квітні–травні. Наприкінці квітня набули чинності постанови Нацбанку № 107 і 109, що змусили фінустанови розпродавати валюту з резервів і накачувати їх гривнею. Цими ж документами НБУ фактично заборонив фінустановам купувати на міжбанку інвалюту для погашення закордонних позик. Тепер банки можуть купувати долари і євро на міжбанківському ринку лише в тому обсязі, у якому вони свого часу продали валюту, отриману від іноземних кредиторів. Оскільки в роки кредитного буму (2006–2007) багато банків, отримавши чергову позику з-за кордону, одразу спрямовували її на кредитування українського населення і компаній, тепер вони не можуть претендувати на купівлю доларів і євро на міжбанку.

Крім того, наприкінці квітня НБУ прийняв постанову № 108, якою заборонив фінзакладам купувати валюту на міжбанку з метою формування резервів під проблемні кредити в доларах та євро, а також заборонив резидентам України купувати на міжбанку валюту з метою інвестування коштів за кордоном. «По суті, прийнявши ці документи, НБУ блокував роботу міжбанківського валютного ринку і перейшов до його регулювання в ручному режимі», — резюмує аналітик ІК Phoenix Capital Андрій Нестерук. Тобто у квітні–травні НБУ був фактично єдиним продавцем валюти на міжбанку, при цьому багато колись активних гравців ринку не могли торгувати доларами і євро через нові правила.

Паралельно введенню нових правил гри Нацбанк почав проводити активну роз’яснювальну роботу серед банків і компаній, які отримали великі зовнішні позики: регулятор закликав їх не платити за іноземними кредитами цього року, а реструктурувати позички або залучити додаткове фінансування від іноземних кредиторів для погашення поточних боргів для того, щоб зменшити попит на валюту на українському межбанківському ринку. У реструктуризаційній піар-кампанії взяв участь навіть президент України Віктор Ющенко, і у результаті багатьом банкам і компаніям справді вдалося рефінансувати іноземні позички. При цьому, за даними аналітика ІК Dragon Capital Олени Бєлан, за перші чотири місяці 2009-го банківський сектор успішно погасив або рефінансував 45% (близько $7,8 млрд) своєї зовнішньої заборгованості, що підлягає виплаті цього року.

Почасти зміцненню гривні сприяло надання Україні другого траншу кредиту МВФ на суму $2,8 млрд. Частково кошти пішли на поповнення міжнародних резервів Нацбанку: у травні цей показник збільшився на $3,3 млрд (зростання відбулося також за рахунок переоцінки резервів через зниження вартості курсу долара до інших світових валют, у яких НБУ зберігає свої резерви).

Всі ці заходи — посилення правил гри на міжбанку, реструктуризація зовнішніх боргів і поповнення резервів НБУ — сприяли штучному зміцненню гривні в травні. А ось на зростання вартості нацвалюти в червні вплинули ринкові механізми. У перший місяць літа населення активно скуповувало гривню. Важливу роль у цьому відіграв психологічний чинник: оскільки у травні курс долара в обмінниках знизився через падіння курсу на міжбанку, населення кинулося здавати валюту. Крім того, долар обвалився через сезонний чинник: українці стали продавати свої валютні заощадження напередодні сезону відпусток.

Буде девальвація?

За прогнозами аналітиків, до кінця літа курс гривні залишиться стабільним. На липень припадають відносно невеликі виплати за зовнішніми боргами компаній і держави. При цьому влітку традиційно знижуються обсяги закупівлі газу, тобто попит на долари з боку НАК «Нафтогаз України» зменшується.

Сплеск попиту на валюту в Україні можливий у серпні: у цьому місяці Мінфін має погасити єврооблігації на $500 млн. Втім, не виключено, що Нацбанк напряму продаватиме валюту Мінфіну, а тому попит уряду на долари не вплине на міжбанківський валютний ринок. На думку фахівців ІК Phoenix Capital, у серпні гривня дещо девальвує до долара — приблизно до 7,8 UAH/USD.

Восени можливе падіння вартості нацвалюти до 8,5–9 UAH/ USD. У третьому кварталі держсектор, банки і компанії повинні погасити в цілому $8,7 млрд (за даними ІК Phoenix Capital на початок року), причому левова частка виплат припаде на вересень. Втім, частина боргів уже реструктурована, і якщо боржникам у майбутньому вдасться подовжувати строки погашення позик або залучати додфінансування на виплату кредитів, реальна сума до погашення може виявитися значно меншою.

На курс гривні також тиснутиме грошова емісія: Уряд має намір рекапіталізувати проблемні банки за рахунок випуску нових грошових знаків (приблизно загальна сума рекапіталізації становитиме 45 млрд грн). Однак ці гроші надходитимуть в економіку досить повільно. Значно більшою загрозою для стабільності гривні є грошова емісія для покриття дефіциту держбюджету (приблизно за підсумками року становитиме 30 млрд грн). Якщо Кабміну вдасться увімкнути друкарський верстат для фінансування бюджетних витрат, національна валюта може знецінитися до 12–13 UAH/USD. Причому в такому разі відіграють свою роль і девальваційні очікування населення, оскільки при відносно невеликому зниженні курсу гривні (до 9–9,5 UAH/USD) українці почнуть масово скуповувати валюту. Втім, цілком імовірно, що для охолодження ринку Нацбанк введе чергові обмеження на валютному ринку, тому позначки 12–13 UAH/USD курс так і не досягне.

За матеріалами  "Контракти"

Top

RedTram Ukraine